Рішення від 20 травня 2026 р. у справі №674/520/26 — Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Справа № 674/520/26

Провадження № 2/674/639/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2026 року м.Дунаївці

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області у складі:

головуючої судді Шафікової Ю.Е ,

за участю секретаря Проценко Л. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дунаївці в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", треті особи: які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович, Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Херсоні Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 в інтересах якого дії адвокат Наталюк Назар Миколайович звернулась до суду з вказаним позовом, в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, який вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. за №17990 від 01.11.2017 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості в загальній сумі 43223,53 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що на виконанні у Дніпровському відділі державної виконавчої служби у місті Херсоні Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження де позивачка є боржницею по виконавчому напису приватного нотаріуса.

Відповідно до матеріалів виконавчого провадження головним державним виконавцем 30.05.2019 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №59224392 на підставі заяви представника АТ КБ «ПриватБанк» про примусове виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. від 01.11.2017 за №17990 про стягнення з ОСОБА_3 кредитної заборгованості в розмірі 43223,53 грн. Також, постановами державного виконавця із ОСОБА_3 плануються стягнути мінімальні витрати виконавчого провадження, виконавчий збір, накладено арешт на кошти боржника, а також звернено стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. В загальному, на даний час до стягнення підлягає сума 45178,95 гривня (UAH).

Позивачка 22.10.2021 року одружилась і змінила прізвище з “ ОСОБА_4 ” на “ ОСОБА_5 ”, що підтверджується свідоцтвом про шлюб.

З досліджених документів було встановлено, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. вчинено виконавчий напис №17990 від 01.11.2017 про стягнення з ОСОБА_1 кредитної заборгованості в сумі 43223,53 грн., однак копія даного виконавчого напису в матеріалах ВП №59224392 Автоматизованої системи виконавчого провадження відсутня.

Позивачка вважає, що виконавчий напис, який зареєстрований в реєстрі за №17990 вчинено з грубими порушеннями порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами, при винесенні виконавчого напису, нотаріус не встановив факт безспірності вимог відповідача, а тому вказаний виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою судді 19 березня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного повадження з викликом сторін.

08 квітня 2026 року від представника відповідача Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" адвоката Вонсович О.А. через «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого позов не визнають, заявлені вимоги вважають необгрунтованими, а також такими, що не підлягають задоволенню. Справа не підсудна Дунаєвецькому районному суду. Згідно ст. 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Відповідно до ч. 12 ст. 28 ЦПК України позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред`являтися також за місцем його виконання. Отже, для визначення підсудності спору із застосуванням положень ч. 12 ст. 28 Цивільного процесуального кодексу України, позивач має бути не лише зареєстрований/перебувати/проживати на юрисдикційній території відповідного місцевого суду, а й на цій території мають вчинятись реальні виконавчі дії з виконання спірного виконавчого напису нотаріуса. Виконавчі дії здійснюються в м. Херсоні. А місцем знаходження відповідача є м. Київ. Предметом спору також є скасування виконавчого напису а не захист прав споживачів. 26.05.2010 року між АТ КБ "ПРИВАТБАНК" та ОСОБА_3 було укладено Кредитний договір № б/н, відповідно до якого Банк надав ОСОБА_3 кредит в порядку та на умовах передбачених договором. Грошові зобов`язання за кредитним договором ОСОБА_3 належним чином невиконувала, порушивши строки виконання зобов`язань по сплаті кредиту, відсотків за користування кредитом, неустойки, а тому, банк як кредитодавець набув право стягнути заборгованість в позасудовому порядку. Відповідно до ч.1 ст.598, ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Згідно ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом. 01.11.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. було вчинено виконавчий напис № 17990, яким запропоновано стягнути з боржника ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором № б/н від 26.05.2010 року. Як вбачається з додатків до позовної заяви, жодних контррозрахунків, або доказів невідповідності чи відсутності боргу перед Банком, платіжних документів на підтвердження повного або часткового виконання позивачкою зобов`язань за укладеним кредитним договором станом на день вчинення виконавчого напису не надається, тобто, позивачка належними доказами не спростовує, а ні факту заборгованості перед Банком, а ні розміру боргу зазначеного у виконавчому написі, й відповідне вже є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за формальними ознаками на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і нотаріус не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності. Дана правова позиція підтримана у постанові Верховного Суду від 25.08.2021 у справі № 910/12265/20. Також АТ КБ "ПриватБанк" просить застосувати строк позовної давності встановлений у 3 роки статтею 257 ЦК України, оскільки виконавчий напис було вчинено у 2017 році, про його наявність позивачка могла дізнатись з моменту відкриття виконавчого провадження тобто з 30.05.2019 року.

Протокольною ухвалою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 15 травня 2026 року у задоволенні клопотання представника відповідача адвоката Вонсович О.А. щодо передання справи за підсудністю відмовлено.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, хоча про час та день розгляду справи була повідомлена належним чином, однак представник позивачки адвокат Наталюк Н.М. подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності та позивачки, позов підтримує повністю та просить задовольнити. Відповідач Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" в судове засідання не з`явився, у поданому відзиві просив розгляд справи проводити у його відсутності, позов не визнає.

Треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Р.О., приватний виконавець виконавчого округу Хмельницької області Терлеєв І.М. Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Херсоні Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, судом у відповідності до ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що 01.11.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. був вчинений виконавчий напис №17990, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості в загальній сумі 43223,53 грн.

Відповідно до постанови про відкриття провадження ВП №59224392 від 30.05.2019 головним державним виконавцем Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Херсона Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Нікішіною І.М., 30.05.2019 року відкрито виконавче провадження №59224392 про стягнення із боржника ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» сума боргу у розмірі 43223,53 грн.

Постановою головного державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Херсона Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Нікішіною І.М., 30.05.2019 року у виконавчому провадженні №59224392 з ОСОБА_3 стягнуто виконавчий збір у розмірі 4322,35 грн.

Постановою головного державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Херсона Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Нікішіною І.М. від 30.05.2023 року у виконавчому провадженні №59224392 накладений арешт на грошові кошти боржника.

Відповідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 ОСОБА_3 22 жовтня 2021 року уклала шлюб з ОСОБА_6 , та їй присвоєно шлюбне прізвище ОСОБА_5 .

Вважаючи вказаний напис таким, що не підлягає виконанню, позивачка звернулась до суду з вказаним позовом.

При виборі норма права до спірних правовідносин, судом враховується наступне.

Відповідно до ст.4ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.

За вимогами ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Так, згідно зі ст., ст.88 87 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок) регулює механізм вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не

встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати та бути безспірною, заборгованість боржника перед стягувачем.

Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і неправильність вимог боржника.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87,88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Ухвалою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 19 березня 2026 року витребувалось у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швець Руслана Олеговича (м. Київ, 01001, вул. Лютеранська, буд. 3, нежилі прим.3 №1 по №5 (група прим. №31) літ А офіс 31) належним чином завірені копії документів, які стали підставою для винесення нотаріусом виконавчого напису за №17990 від 01.11.2017 року про стягнення з ОСОБА_7 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості в сумі 43223,53 грн.,

- у Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (адреса: 65008, м. Одеса, вул. Танцюри Євгенія, 42) копію виконавчого напису вчиненого приватним нотаріусом КМНО Швець Р.О. за №17990 від 01.11.2017 року по ВІІ №59224392 згідно якого проводяться стягнення з ОСОБА_8 .

Разом з тим, приватниий нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. надіслав листа №47/01-16 від 01.04.2026 року, згідно якого вказав, що примірники виконавчих написів та копії документів, на підставі яких вони вчинені зберігаються в архіві приватного нотаріуса три роки. Тому копії документів, на підставі яких було вчининено виконавчий напис 01.11.2017 року за реєстровим №17990 не виявляється можливим, так як документи знищенні.

Укладений між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 кредитний договір, наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника. Нарахування зазначеної суми не підтверджується відповідачем жодними доказами. Відповідачем не надано доказів визнання ОСОБА_3 вимог АТ КБ «Приватбанк» на день вчинення оспорюваного виконавчого напису.

Аналогічної правової думки дотримується і Верховний Суд у своїх постановах від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц та постанові від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17.

Крім того, Верховним Судом у постанові від 29 січня 2019 року, у справі № 910/13233/17 зазначено, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, з якою останній погоджується, що, відповідно, виключає можливість спору зі сторони боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо, а відтак і документи, які підтверджують її безспірність, і на підставі яких нотаріусами здійснюються виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними, та такими, що містять вираз волі стосовно наявності певної заборгованості не лише кредитора, а й самого боржника, або ж безумовно підтверджують наявність у боржника перед кредитором заборгованості саме в такому розмірі.

Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання стягувачем боржнику повідомлення - письмової вимоги про усунення порушень боржнику.

Верховний Суд у своїй постанові від 10.10.2021 у справі №758/14854/20 дійшов висновку про те, що відсутність доказів направлення позичальником листа-вимоги про повернення боргу та отримання боржником такого листа, свідчить про те, що встановлена законом процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики на підставі виконавчого напису нотаріуса не була дотримана (виконана), а саме боржник не був повідомлений про вимогу повернути заборгованість, що є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Нормами ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Таким чином, нотаріус при вчиненні напису не переконався належним чином у безспірності заборгованості позивача перед відповідачем, що підлягає стягненню за виконавчим написом, при винесенні виконавчого напису приватним нотаріусом було допущено численні порушення, зокрема виконавчий напис винесено на основі документів, які не підтверджували безспірність вимоги боржника перед стягувачем.

Щодо застосування позовної давності, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, 5 статті 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. У подальшому дія карантину була подовжена до 30 червня 2023 року.

Пунктом 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

З 24 лютого 2022 року в України діє воєнний стан, підставами якого є Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» (з наступними змінами).

Враховуючи, що виконавче провадження №59224392 було відкрито 30.05.2019 року на момент зупинення перебігу строку позовної давності пройшло 281 календарні дні. Відновлення строків позовної давності передбачено Законом від 14.05.2025 №4434-IX «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» (далі Закон №4434), який набрав чинності з 04.09.2025, саме із цієї дати відновлено обчислення строків позовної давності. З моменту поновлення строків пройшло 195 календарних днів.

Позовна давність у даному спорі не порушена, адже до моменту відкриття виконавчого провадження позивачка не була обізнана про вчинення нотаріусом виконавчого напису. Оскільки право на оскарження виникло лише після того, як позивачка дізналася про наявність виконавчого документа, строк звернення до суду не був пропущений.

Згідно ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню, а виконавчий напис № 17990 від 01.11.2017 року, слід визнати таким що не підлягає виконанню.

Питання щодо розподілу витрат по сплаті судового збору суд вирішує на підставі ст. 141 ЦПК України та Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

Частиною 3 ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів" встановлено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2018 року в справі № 761/24672/15-ц (провадження № 14-197цс18) вказано, що "у статті 5 Закону України "Про судовий збір" визначено перелік пільг щодо сплати судового збору, в якому не передбачено звільнення від сплати судового збору споживачів за позовами, що пов`язані з порушенням їхніх прав. Разом з тим у частині 3 статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів" передбачено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав. Системний і комплексний аналіз зазначених норм дає правові підстави зробити висновок про те, що сама по собі відсутність такої категорії осіб, як "споживачі, які звернулися з позовними вимогами про захист порушених справ", у переліку осіб, що мають пільги щодо сплати судового збору, встановленому в статті 5 Закону України "Про судовий збір", не може безумовно означати те, що споживачі такої пільги не мають, оскільки така пільга встановлена спеціальним законом, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів, а саме Законом України "Про захист прав споживачів". Крім того, стаття 5 Закону України "Про судовий збір" не містить вичерпного переліку осіб, яким надано пільги щодо сплати судового збору, як і не містить позиції про те, що пільги надаються лише за пред`явлення позову".

Таким чином, оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору за подання позову про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, позов підлягає задоволенню в повному обсязі, а тому з відповідача в дохід держави судовий збір в розмірі 1056 грн. 96 коп., враховуючи при цьому, що позовна заява була подана представником позивача через систему "Електронний суд", а тому судовий збір, який підлягав сплаті вираховується із застосуванням визначеного законом коефіцієнта (1331,20 грн х 0,8).

Керуючись ст. ст. 259, 263-265, 293, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов – задовольнити.

Визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, який вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. за №17990 від 01.11.2017 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості в загальній сумі 43223,53 грн.

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (місце знаходження: 01001, м.Київ вул.Грушевського,1Д) на користь держави судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1056 грн. 96 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники провадження:

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;

відповідач: Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", місцезнаходження м.Київ вул.Грушевського,1Д, ЄДРПОУ 14360570;

третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович, місцезнаходження м. Київ вул. Лютеранська,3, нежилі прим. з №1 по №5 (група прим. №31 А, офіс 31;

третя особа: Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Херсоні Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, місцезнаходження Одеська область, м. Одеса, вул. Танцюри Євгенія,42.

Повний текст рішення складено 21 травня 2026 року.

Суддя Ю. Е. Шафікова