Рішення від 20 травня 2026 р. у справі №670/308/26 — Віньковецький районний суд Хмельницької області

Віньковецький районний суд Хмельницької області

Справа № 670/308/26

Провадження № 2/670/330/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2026 року селище Віньківці

Віньковецький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючої - судді Мусієнко М.Б.

за участю секретаря судового засідання Ліневської В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

29.04.2026 ОСОБА_1 звернувся до Віньковецького районного суду Хмельницької області із позовною заявою, у якій просить розірвати шлюб, укладений між ним та ОСОБА_3 , зареєстрований 02 травня 2015 року Віньковецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 19.

Позивач мотивує свої позовні вимоги таким.

02 травня 2015 року між позивачем та відповідачкою укладено шлюб, який зареєстрований Віньковецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрально міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про що складено актовий запис № 19. У шлюбі у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_4 .

Позивач зазначає, що проходить військову службу, а довгі періоди розлуки, стреси привели до частих непорозумінь із дружиною. Сімейне життя погіршувалося, що мало своїм наслідком фактичне припинення шлюбних відносин. Протягом останніх чотирьох років сторони фактично не проживають разом.

Стверджує, що сімейне життя з відповідачкою не склалося через різні погляди на шлюб і сім`ю, тому не вбачає підстав продовжувати жити у зареєстрованому шлюбі. Строк на примирення просить не надавати.

Ухвалою судді від 01.05.2026 відкрито провадження у справі та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено проведення судового засідання щодо розгляду справи по суті 21.05.2026.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання 21.05.2026 не з`явився, однак, у заяві від 14.05.2026 просить розгляд справи проводити без його участі у зв`язку із проходженням військової служби за призовом під час мобілізації у м. Старокостянтинів. Доповнень, клопотань та зауважень не має, відводи відсутні, позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Просить строк на примирення не надавати.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання 21.05.2026 не з`явилася, але 11.05.2026 подала до суду заяву про визнання позову про розірвання шлюбу, у якій вона зазначає, що позовні вимоги позивача визнає у повному обсязі, оскільки спільне життя не склалося, шлюбні відносини фактично припиненні, спільне господарство не ведеться. Зазначає, що їх спільний з позивачем син ОСОБА_4 проживатиме з нею. Претензій щодо поділу спільного майна, набутого під час шлюбу, не має. Після розірвання шлюбу просить залишити за нею прізвище « ОСОБА_5 ». Просить справу розглядати за її відсутності, проти розірвання шлюбу не заперечує.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без

будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії

одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими

правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання (ч. 1 ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої і проголошеної резолюцією 217 A (III)

Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року).

Положення Загальної декларації прав людини в Україні знайшли свою реалізацію у Конституції України, законодавчих актах, що дає підстави для реалізації, захисту прав людини. Забезпечення прав людини, визначених у Загальній декларації прав людини, є обов`язком суду.

Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

У пункті 84 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Валліанатос та інші проти Греції» від 07.11.2013 (заяви № 29381/09, 32684/09) передбачено: «Суд наголошує на принципах, встановлених у його практиці. Мета захисту родини у її традиційному сенсі є доволі абстрактною і для її реалізації може використовуватися широкий спектр конкретних заходів. Також, з огляду на те, що Конвенція є «живим» документом, який слід тлумачити у світлі умов сьогодення, держава при виборі засобів, покликаних забезпечувати захист сім`ї та повагу до сімейного життя, як цього вимагає стаття 8, обов`язково має брати до уваги зміни, що відбуваються у суспільстві і у ставленні до соціальних питань, цивільного стану і міжособистісних стосунків, включаючи той факт, що не існує лише одного шляху чи лише одного вибору, коли йдеться про те, як вести сімейне або приватне життя».

Пунктом 126 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Фернандес Мартінес проти Іспанії» (заява 56030/07) від 12 червня 2014 року встановлено: «Що стосується права на приватне та сімейне життя, Суд наголошує на важливості для осіб мати можливість вільно приймати рішення з приводу того, як вести своє приватне та сімейне життя. У зв`язку з цим повторно наголошується, що відповідно до статті 8 також надається охорона прав на самореалізацію як у формі особистого розвитку, так і з точки зору права на встановлення та розвиток відносин з іншими людьми та навколишнім світом, при цьому поняття особистої автономії є важливим принципом, що береться за основу при тлумаченні гарантій, які викладені в такому положенні».

Згідно з п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Відповідно до ст. 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Частина перша ст. 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.

Поняття «приватного та сімейного життя» ЄСПЛ не є чітко визначеним, і охоплює широкий спектр питань, серед яких, зокрема, є права особи на приватний простір, право визначати своє приватне життя (справа «Пек проти Сполученого Королівства» від 28.01.2003, заява № 44647/98).

Відповідно до статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Згідно із частиною першою статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Частинами третьою, четвертою статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно з частинами другою, третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 СК України.

Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі з 02 травня 2015 року, який зареєстрований Віньковецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрально міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 19, що підтверджується повторно виданим свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 15.04.2026 (а.п. 8).

У шлюбі у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_4 . У свідоцтві про народження серії НОМЕР_2 від 15.04.2026 батьком значиться позивач, а матір`ю – відповідач (а.п. 9).

Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади позивач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 (а.п. 7).

Зважаючи на викладене та досліджені судом письмові докази, суд дійшов висновку, що відповідно до ст. 112 Сімейного кодексу України шлюб необхідно розірвати, оскільки сімейне життя сторін не склалося, подружжя має різне уявлення про шлюб та сім`ю, сторони не проживають разом, а шлюбні відносини фактично припинились. Збереження шлюбу є неможливим і суперечить інтересам подружжя, що має істотне значення.

Відповідно до ч. 7 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» № 2398-VІ від 01.07.2010 у разі розірвання шлюбу в судовому порядку рішення суду, яке набрало законної сили, надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення.

Щодо розподілу судових витрат.

Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання як розподілити між сторонами судові витрати (п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України) та у резолютивній частині рішення зазначається розподіл таких судових витрат (п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України).

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України). Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Відповідно до частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання судових витрат, суд враховує підстави виникнення спору і те, що позивач просить не стягувати їх з відповідачки, а - залишити за собою.

На підставі Конституції України, ст. 24, 56, 112, 113 СК України, керуючись ст. 12, 81, 133, 141, 265, 352, 354-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу задоволити.

Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , який зареєстрований 02 травня 2015 року Віньковецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 19.

Судові витрати залишити за позивачем.

Копію рішення суду, після набрання ним законної сили, направити до Деражняського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя Мар`яна МУСІЄНКО