Постанова від 18 травня 2026 р. у справі №607/10824/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.05.2026 Справа №607/10824/26 Провадження №3/607/3401/2026

м. Тернопіль

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Воробель Н.П., розглянувши матеріали, що надійшли з Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, яка зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1 , не працює, РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП),

встановила:

09.05.2026 приблизно о 11:00 ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , порушила вимоги п. 3 термінового заборонного припису серії АА №655816 від 08.05.2026, а саме висловлювала словесні образи та погрози в сторону потерпілого ОСОБА_2 , чим порушила ст. 25 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», чим завдала шкоди його психічному здоров`ю.

Окрім того, 09.05.2026 приблизно о 11:00 ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , спілкувалася з постраждалою особою ОСОБА_3 особисто, чим порушила вимоги п. 3 термінового заборонного припису серії АА №655815 від 08.05.2026, терміном на 3 доби.

Окрім того, 09.05.2026 приблизно о 11:00 ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно матері ОСОБА_3 , а саме: словесно ображала, принижувала, погрожувала, чим завдала шкоди її психічному здоров`ю та порушила п.п. 3, 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Окрім того, 09.05.2026 приблизно о 11:00 ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно свого брата ОСОБА_2 , а саме: висловлювала словесні образи, погрози, чим завдала шкоди його психічному здоров`ю, чим порушила п.п. 3, 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Згідно з ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Беручи до уваги, що у провадженні судді перебувають чотири справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-8 КУпАП, вважаю, що відповідно до ст. 36 КУпАП вони мають бути об`єднані в одне провадження та яким необхідно присвоїти єдиний номер.

У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що повністю розуміє зміст роз`яснених їй прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Повідомила, що вона продовжує доглядати брата, який має І групу інвалідності, та престарілу маму. Пояснила, що їй важко здійснювати за ними догляд, оскільки вони не слухаються її, у зв`язку з чим між ними виникають суперечки. Зазначила, що самостійно викликала поліцію, оскільки вони її довели. Визнала, що 09.05.2026 спілкувалася з братом та матір`ю, знаючи про існування термінових заборонних приписів. Пояснила, що голосно кричала на них, бо втомилася. Заперечила факти образ та погроз з її боку в сторону брата та матері.

Вина ОСОБА_1 у вчиненому доводиться матеріалами, дослідженими у судовому засіданні, а саме: даними, які зафіксовані у протоколах про адміністративні правопорушення від 09.05.2026 серії ВАД №781571, серії ВАД №781647, серії ВАД №781648, серії ВАД №781570, з додатками до них; рапортом, зареєстрованим 09.05.2026в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (журнал єдиного обліку) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області за №22068; поясненнями ОСОБА_3 від 09.05.2026; поясненнями ОСОБА_2 від 09.05.2026; копіями термінових заборонних приписів стосовно кривдника серії АА №655816, серії АА №655815 від 09.05.2026; копіями форм оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 09.05.2026; фототаблицею; копією постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23.10.2025 у справі №607/20761/25, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 173-8 КУпАП, та звільнено її від адміністративної відповідальності за малозначністю правопорушень, обмежившись усним зауваженням; копією рапорту інспектора ВП ПП Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області І. Чиньонної від 01.10.2024; рапортом інспектора СПДН ВППП в Тернопільській області І. Цісельського від 09.05.2026.

Як установлено у судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи, брат ОСОБА_1 – ОСОБА_2 має І групу інвалідності та є лежачим, а матір ОСОБА_3 – особою пенсійного віку. Відповідно, суд не має можливості викликати цих осіб для надання показань безпосередньо у судовому засіданні, у зв`язку з чим бере до уваги їхні письмові пояснення.

Згідно з поясненнями потерпілого ОСОБА_2 від 09.05.2026, 09.05.2026 приблизно о 11:00 за адресою: АДРЕСА_1 , його сестра ОСОБА_1 висловлювала словесні образи, погрози в його сторону, а також висловлювала словесні образи в сторону їхньої матері ОСОБА_3 . Також ОСОБА_2 порушила термінові заборонні приписи АА 655816 та 655815. Крім того, зазначив, що сестра тривалий час вживає алкогольні напої.

Відповідно до пояснень ОСОБА_3 від 09.05.2026, 09.05.2026 приблизно о 11:00 за адресою: АДРЕСА_1 , її донька ОСОБА_1 вчинила відносно неї домашнє насильство, а саме висловлювала словесні образи, погрози. Також порушила терміновий заборонний припис АА 655815 від 08.05.2026. Крім того, о 11:00 висловлювала словені образи стосовно її сина ОСОБА_2 .

Сам факт конфліктних відносин між членами сім`ї, складність догляду за братом, який є особою з інвалідністю І групи, та матір`ю похилого віку, а також виклик поліції самою ОСОБА_1 не спростовують факту вчинення нею домашнього насильства психологічного характеру та невиконання термінових заборонних приписів. Навпаки, у судовому засіданні ОСОБА_1 фактично підтвердила, що, знаючи про існування термінових заборонних приписів, продовжувала спілкування з потерпілими та кричала на них.

Суд враховує, що потерпілі є вразливими особами з огляду на стан здоров`я та вік, у зв`язку з чим словесні образи, погрози та конфліктна поведінка об`єктивно сприймається ними більш гостро.

Суд звертає увагу, що психологічне насильство,відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», включає, зокрема, словесні образи, погрози, приниження та інші діяння, які викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи,а тому доводи ОСОБА_1 не спростовують установлених судом обставин.

За таких обставин, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, - вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення дій психологічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, образи, погрози), внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілого, та адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 173-8 КУпАП, тобто невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, а тому її слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на неї адміністративне стягнення згідно з ч. 2 ст. 36 КУпАП в межах санкції статті, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, тобто у межах санкції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

При накладенні адміністративного стягнення, беручи до уваги характер вчинених правопорушень, особу порушника, яка здійснює догляд за братом та матір`ю, оскільки брат є особою з інвалідністю І групи, а матір – особою пенсійного віку, ступінь її вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, вважаю за доцільне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією статті, який стягнути в дохід держави.

Згідно із ч. 1 ст. 39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом.

Суд вважає за необхідне не направляти ОСОБА_1 на проходження програми для кривдників в порядку, передбаченому ст. 39-1 КУпАП та Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», з огляду на характер вчинених правопорушень, особу порушниці, її сімейні обставини, зокрема те, що ОСОБА_1 фактично здійснює постійний догляд за братом, який є особою з інвалідністю І групи та потребує стороннього догляду, а також за матір`ю похилого віку. Застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу, на думку суду, буде достатнім та необхідним для її виправлення і попередження вчинення нових правопорушень.

Також, враховуючи вимоги ст. 40-1 КУпАП, вважаю за необхідне стягнути зі ОСОБА_1 судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст.ст. 33, 36, 39-1, 40-1, 173-2 ч. 1, 173-8 ч. 2, 221, 276, 277, 283, 284, 294 КУпАП, суддя

постановила:

об`єднати матеріали про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-8 КУпАП (справа № 607/10824/26, провадження № 3/607/3401/2026; справа № 607/10828/26, провадження № 3/607/3404/2026; справа № 607/10872/26, провадження № 3/607/3433/2026; справа № 607/10875/26, провадження № 3/607/3435/2026), в одне провадження, присвоївши йому єдиний номер – № 607/10824/26, провадження № 3/607/3401/2026.

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-8 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення зі ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680,00 грн (шістсот вісімдесят гривень 00 копійок) в дохід держави та витрати на облік зазначеного правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

Стягнути зі ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

СуддяН. П. Воробель