Рішення від 19 травня 2026 р. у справі №606/627/26 — Теребовлянський районний суд Тернопільської області

606/627/26

Р і ш е н н я

і м е н е м У к р а ї н и

20 травня 2026 року м. Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Ромазан Л.С.,

за участю секретаря судового засідання Будз М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Теребовлі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (далі - ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 184855 від 23.05.2025 у розмірі 54 301,10 грн., понесені судові витрати у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав, що 23.05.2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 184855, який підписаний в порядку, визначеному ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію". На виконання вимог вказаного Закону відповідачка зареєструвалася на сайті кредитодавця, пройшла процедуру ідентифікації та верифікації, приєдналася до публічної частини, прийняла умови індивідуальної частини та графіку платежів, що становлять єдиний кредитний договір, який підписала електронним підписом шляхом використання одноразового ідентифікатора 5с002d8b. Кредитодавець здійснив переказ коштів безготівковим зарахуванням у розмірі 28000.05 грн. на платіжну картку позичальника № НОМЕР_1 та 5734.95 грн. списав як комісію, передбачену індивідуальною частиною договору.

10.10.2025 ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» уклали договір факторингу № 10102025, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідачки за зазначеним кредитним договором в розмірі 60 301,10 грн.

Таким чином, первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти відповідачці виконав в повному обсязі, однак, остання взяті на себе зобов`язання належним чином не виконала, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 60 301,10 грн., із яких 30 693,91 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 22 607,19 - грн. заборгованість за відсотками, 1 000,00 грн. - заборгованість за комісією, 6 000,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи), що підтверджується випискою з особового рахунку за період 03.12.2025 - 20.02.2026. Однак, вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявлено, тому загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 54 301,10 грн.

Вказані дії відповідачки свідчать про відмову від добровільного повернення боргу, в зв`язку з чим виникла необхідність у зверненні до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 14.04.2026 відкрито провадження у справі за вказаним позовом. Постановлено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін, призначено судове засідання, а також задоволено клопотання представника позивача та витребувано у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» докази. Запитувана інформація надійшла до суду 07.05.2026.

Представник позивача ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» в судове засідання не з`явилась, вказала у позовній заяві проводити розгляд справи за її відсутності, проти ухвалення заочного рішення судом не заперечує.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, хоча про день, час та дату слухання справи неодноразово повідомлялася у встановленому законом порядку, зокрема шляхом надіслання на поштову адресу за її зареєстрованим місцем проживання повістки про виклик до суду. Відповідачка про причини своєї неявки суд не повідомила, заяв про відкладення розгляду справи та відзиву на позов не подала.

Тому суд відповідно до статті 280 ЦПК України вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів та постановлення заочного рішення.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд згідно із частиною другою статті 247 ЦПК України постановив здійснювати розгляд справи за відсутності сторін, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд приходить до наступного.

Частинами 1, 3 ст. 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ст. 205 ЦК України правочин може вчинитися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Відповідно до положень ч.1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч.1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

У ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства (ч. 7 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Відповідно до ч. 3-6, 8 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Судом встановлено, що 23.05.2025 ОСОБА_1 звернулася до ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» із заявою на видачу кредиту № 100840105, яку підписала одноразовим ідентифікатором cccb0543.

Того ж дня ОСОБА_1 ознайомилася з основними умовами кредитування у ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та із запропонованою ним публічною пропозицією, на підтвердження чого до позовної заяви долучено паспорт споживчого кредиту (Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма), який вона також підписала одноразовим ідентифікатором cccb0543.

Після ознайомлення з основними умовами кредитування ОСОБА_1 23.05.2025 в електронній формі уклала з ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» договір про споживчий кредит № 184855 (індивідуальна частина), за умовами якого кредитодавець зобов`язався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений у п. 2.6 договору, надати позичальнику грошові кошти в сумі, визначеній у п. 2.2.1 договору, а позичальник зобов`язалась повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту, комісію за управління та обслуговування кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно з п. 2.6 договору, та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки, визначені договором (п. 2.1).

Умовами договору передбачено суму кредиту - 33 735,00 грн., який надається не пізніше наступного дня після укладення договору (із вказаної суми кредиту позичальнику зараховано на картку № НОМЕР_2 28000.05 грн., а 5734.95 грн. зараховано кредитодавцем на сплату комісії), проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 300 % річних, тип процентної ставки - фіксована (п. 2.3), загальний строк кредитування складає 168 днів з 23.05.2025 по 07.11.2025 (п. 2.6), денна процентна ставка складає: 35 973,27 грн / 33 735,00 грн / 168 днів х 100% = 0,6347 % в день (п. 2.7.1), орієнтовна реальна річна процентна ставка (загальні витрати за споживчим кредитом, виражені у процентах річних від загального розміру виданого кредиту) складає 4 426,82 % річних (п. 2.8). Також договором визначено комісію за надання кредиту у розмірі 5 734,95 грн., що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього договору за ставкою 17,00% від загальної суми кредиту за рахунок кредиту (п. 2.5).

Вказаний договір ОСОБА_1 підписала за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором 5c002d8b та вказала свої паспортні дані, РНОКПП, контактні дані, місце проживання і номер рахунку, погодившсь із його умовами, в тому числі і на списання із наданих кредитних коштів комісії за надання кредиту.

Порядок надання кредиту в ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» визначено правилами надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс».

У договорі про споживчий кредит у публічній його частині (редакція діє з 01.07.2024) ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» визначило умови кредитування, які пропонує товариство загально для всіх позичальників.

На підтвердження факту перерахування ОСОБА_1 23.05.2025 28 000,05 грн. на картку № НОМЕР_3 за договором № 184855 ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» надало інформаційну довідку за вих. № 207/16-01 від 16.01.2026.

Із відомостей АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та виписки по картці від 07.05.2026 вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) емітовано платіжну картку № НОМЕР_5 . Номер телефону НОМЕР_6 , на який надсилалась інформація щодо підтвердження операцій за вказаною платіжною карткою у період з 23.05.2025 по 28.05.2025, використовувався як фінансовий. З виписки по картці за період з 23.05.2025 по 28.05.2025 вбачається зарахування коштів у сумі 28 000,05 грн на картку № НОМЕР_5 .

Згідно з картки обліку виконання договору № 184855, наданої первісним кредитором ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та виписки з особового рахунка ОСОБА_1 , яка надана позивачем, борг ОСОБА_1 по даному кредитному договору становить 60 301,10 грн, з яких: прострочена заборгованість за тілом кредиту 30 693,91 грн., прострочена заборгованість за нарахованими процентами 22 607,19 грн, штрафні санкції - 6 000,00 грн, комісія - 1 000,00 грн.

Звертаючись до суду зі вказаним позовом ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» зазначило, що право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 184855 від 23.05.2025 перейшло до позивача на підставі договору факторингу.

Так, 10.10.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 10102025, відповідно до умов якого клієнт зобов`язався відступити фактору права вимоги за укладеними кредитними договорами згідно з реєстром боржників, в обсязі та умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги.

Відповідно до реєстру прав вимог № 3 від 03.12.2025, акту приймання-передачі реєстру прав вимог № 3 до договору факторингу № 10102025 від 10.10.2025 та платіжної інструкції в національній валюті № 745 від 09.12.2025 на суму 1 929 108,54 грн, ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» отримало право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 184855 від 23.05.2025 в розмірі 60 301,10 грн.

Водночас, ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», звертаючись до суду зі вказаним позовом, зазначило, що вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявлено, а тому просить стягнути з ОСОБА_1 борг в сумі 54 301,10 грн.

Таким чином, у зв`язку із невиконанням відповідачкою ОСОБА_1 умов кредитного договору № 184855 від 23.05.2025 у неї виникла заборгованість у розмірі 54 301,10 гривень.

З аналізу вказаних документів випливає, що позивач довів наявність у відповідачки заборгованості за кредитним договором (тіла кредиту та відсотків) та про своє право вимагати їх погашення.

Відповідачка не надала суду жодних доказів на спростування заявлених позовних вимог. Не здобуто таких доказів і під час розгляду справи судом.

Разом з тим, враховуючи, що відповідачка ОСОБА_1 істотно порушила умови кредитного договору, не погасила заборгованість, не сплатила відсотки, хоча на такі погодилася, ні первісному кредитору, ні позивачу, право вимоги за вказаним договором перейшло до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», суд вважає, що заявлений позов підлягає до часткового задоволення шляхом стягнення із неї на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованості за кредитним договором № 184855 від 23.05.2025 в розмірі 53 301,10 грн., з яких: прострочена заборгованість за тілом кредиту 30 693,91 грн. та прострочена заборгованість за нарахованими процентами 22 607,19 грн.

Щодо нарахованої заборгованості за комісією в сумі 1 000,00 грн., суд зазначає таке.

Пунктом 2.4 договору про споживчий кредит № 184855 від 23.05.2025 передбачено комісію за обслуговування кредитної заборгованості, а саме: 1,00 грн - знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту та 100,00 грн - стандартний тариф комісії за управління та обслуговування кредиту. При цьому, в договорі не зазначено конкретного переліку послуг кредитодався, які пов`язані з обслуговуванням кредиту, що надаються відповідачці та за які встановлена щомісячна комісія.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06.11.2023 у справі № 204/224/21 прийшов до висновку, якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".

За обставинами цієї справи пунктом 2.4 договору про споживчий кредит № 184855 від 23.05.2025 встановлено комісію за обслуговування кредитної заборгованості, тобто фактично встановлено плату позичальника за надання інформації щодо його кредиту, безоплатність надання якої прямо передбачена частиною першою ст. 11 Закону України "Про споживче кредитування".

Враховуючи наведене, суд вважає, що положеннякредитного договору № 184855 від 23.05.2025 про зобов`язання позичальника сплачувати комісію за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно є нікчемними. Відтак, позивачем безпідставно заявлено до стягнення заборгованості за комісією на суму 1 000,00 грн., тому в цій частині позову слід відмовити.

Щодо позовних вимог в частині стягнення судових витрат, суд зазначає наступне:

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема: у разі частковогозадоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у сумі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією в національній валюті № 37737 від 08.04.2026.

Позовні вимоги задоволені на 98,16% з розрахунку: 53 301,10 грн (сума задоволених позовних вимог) х 100% : 54 301,10 грн (сума заявлених позовних вимог) = 98,16% (відсоток задоволених позовних вимог).

Враховуючи, що суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову, згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача слід стягнути 2 613,42 грн (2 662,40 грн х 98,16%) сплаченого судового збору, тобто пропорційно до задоволених позовних вимог.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.

Згідно із ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язаніці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Позивач на підтвердження понесених витрат на правничу професійну допомогу в розмірі 7 000,00 гривень надав: договір про надання правничоїдопомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026, який укладений між АБ "Тимошенко та партнери" та ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ", в якому визначено порядок оплати послуг адвокатського бюро та обчислення гонорару, що складається із сум вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами в протоколі погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги; додаткову угоду № 25771506133 до договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026, згідно з якою адвокатське бюро прийняло на себе зобов`язання надати юридичну допомогу, в тому числі по справі про стягнення заборгованості за кредитним договором № 184855 (позичальник ОСОБА_1 ); акт прийому-передачі наданих послуг від 20.02.2026, згідно з яким АБ «Тимошенко та партнери» надало ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» послуги по справі про стягнення заборгованості за спірним кредитним договором на загальну суму 7 000,00 грн (5 000,00 грн. за 2 год. - складання позовної заяви, 1 000,00 грн. за 2 год. вивчення матеріалів справи, 500,00 грн. за 1 год. - підготовки адвокатського запиту, 500,00 грн. за 1 год - підготовки клопотання про отримання інформації про зарахування кредитних коштів); свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Тимошенка О.О. та довіреність ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» на адвоката Тимошенка О.О.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу у цій справі, суд приймає до уваги характер спірних правовідносин, складність справи, яка розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, ціну позову, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17).

Тому, суд вважає, що сума витрат понесених позивачем на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн є завищеною. Враховуючи складність справи, наданий адвокатом обсяг послуг, затрачений час на надання таких послуг, критерій реальності таких витрат, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну (правничу) допомогу у розмірі 4 000,00 грн.

На підставі ст.207, 512, 526, 530, 549, 551, 625, 629, 633, 634, 639, 1049, 1050, 1054, 1077, 1078 Цивільного кодексу України, Закону України "Про електронну комерцію", керуючись ст.12, 141, 258, 259, 265, 268, 279, 280-282 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за договором про споживчий кредит № 184855 від 23 травня 2025 року в розмірі 53 301 (п`ятдесят три тисячі триста одна) грн. 10 коп., з яких: 30 693,91 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту; 22 607,19 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» судовий збір у розмірі 2 613 (дві тисячі шістсот тринадцять) грн. 42 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4 000 (чотири тисячі) грн. 00 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Копію даного рішення направити позивачу та відповідачу.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 34, офіс 333, код ЄДРПОУ 43541163.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя Л.С. Ромазан