Постанова від 19 травня 2026 р. у справі №950/1111/26 — Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 950/1111/26

Номер провадження 3/950/547/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2026 року м.Лебедин

Суддя Лебединського районного суду Сумської області Бакланов Р. В.,

розглянувши матеріали які надійшли від ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , 1987 року народження, громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , старшого солдата, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за частиною третьою статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

До Лебединського районного суду Сумської області надійшли матеріали справи про військове адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

З протоколу про військове адміністративне правопорушення серії КИС № 715 від 13 квітня 2026 року вбачається, що уповноваженою посадовою особою Військової служби правопорядку ОСОБА_1 інкриміновано те, що 13 квітня 2026 року приблизно о 14 год. 00 хв. під час виконання обов`язків військової служби на території тимчасового базування підрозділу військової частини НОМЕР_1 поблизу АДРЕСА_2 він нібито перебував з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: неясна мова, запах з порожнини рота, хитка хода, порушення координації рухів.

Згідно з протоколом, 13 квітня 2026 року у зв`язку з відсутністю у військовій частині НОМЕР_1 спеціального технічного засобу, який використовується під час огляду на стан алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 було запропоновано пройти медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння у комунальному некомерційному підприємстві Лебединської міської ради «Лебединська лікарня імені лікаря К.О. Зільберника» м. Лебедин, від проходження якого він, як зазначено у матеріалах, відмовився.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, у судове засідання не з`явилася. До матеріалів справи долучено заяву/клопотання від імені ОСОБА_1 про розгляд справи без його участі, у якій зазначено про визнання вини та прохання сильно не карати.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю з таких підстав.

Відповідно до статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Стаття 245 КУпАП визначає, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно зі статтею 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків, висновками експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів і технічних засобів, іншими документами.

За статтею 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Частина перша статті 172-20 КУпАП передбачає відповідальність, зокрема, за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями на території військових частин, військових об`єктів, появу таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, а також відмову таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Частина третя статті 172-20 КУпАП встановлює посилену відповідальність за такі дії, вчинені в умовах особливого періоду.

Отже, для притягнення особи до відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП суд повинен встановити поза розумним сумнівом не лише факт проходження військової служби та наявність особливого періоду, а й конкретну форму об`єктивної сторони правопорушення: появу у стані сп`яніння, виконання обов`язків військової служби у такому стані або належним чином зафіксовану відмову від проходження огляду.

Оцінюючи наявні у справі докази щодо перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, суд зазначає таке.

Матеріали справи не містять висновку закладу охорони здоров`я про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння. Також до матеріалів справи не долучено результатів огляду із застосуванням спеціальних технічних засобів, показників приладу, сертифікованого тесту, відеозапису процедури огляду або відеозапису відмови від такого огляду.

Наявні у матеріалах пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суд оцінює критично. Їх зміст є фактично подібним, викладений за однаковою структурою, а самі пояснення не усувають сумнівів щодо того, чи були ці особи очевидцями саме події правопорушення, чи лише були присутні при складанні окремих документів. Крім того, з матеріалів не вбачається достатніх даних про процесуальний статус цих осіб, їх незалежність, відсутність службової залежності та можливість об`єктивного підтвердження факту відмови від огляду.

Судом також досліджено акт фіксації відмови від добровільного проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння від 13 квітня 2026 року. Зазначений акт не містить достатнього опису процесуальних дій, спрямованих на забезпечення проходження огляду, і не підтверджується відеозаписом або іншими об`єктивними доказами.

Відповідно до положень статті 266-1 КУпАП, огляд військовослужбовців на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння проводиться у визначеному законом порядку. Під час проведення такого огляду з використанням спеціальних технічних засобів уповноважена посадова особа застосовує спеціальні технічні засоби відеозапису, а в разі їх відсутності або неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У разі застосування відеозапису матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу.

Суд приходить до висновку, що у цій справі не підтверджено дотримання передбаченого законом порядку фіксації відмови від огляду. Саме по собі зазначення у протоколі фрази про відмову від проходження огляду не є достатнім доказом винуватості особи, якщо така відмова не підтверджена належними, допустимими та взаємоузгодженими доказами.

Окремої оцінки потребує наявна у матеріалах заява/клопотання від імені ОСОБА_1 про розгляд справи без його участі та нібито визнання вини. Суд зазначає, що саме по собі визнання вини особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, не звільняє суд від обов`язку перевірити наявність події та складу адміністративного правопорушення, а також допустимість, належність і достатність доказів, на підставі яких особа притягається до адміністративної відповідальності.

Таке визнання не може замінювати собою належних доказів перебування особи у стані алкогольного сп`яніння або належним чином зафіксованої відмови від проходження огляду, оскільки відповідальність за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП може наставати лише за умови встановлення всіх елементів складу адміністративного правопорушення.

Згідно зі статтею 62 Конституції України, особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Хоча наведена конституційна гарантія прямо сформульована для кримінального провадження, її зміст підлягає застосуванню і під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, які за своїм характером передбачають притягнення особи до відповідальності та застосування державного примусу.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що доведення вини має відповідати стандарту «поза розумним сумнівом», а такий висновок може ґрунтуватися лише на сукупності достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою доказів.

У цій справі наявні докази не утворюють такої сукупності. Відсутній медичний висновок про стан сп`яніння, відсутні результати огляду із застосуванням технічного засобу, відсутній відеозапис, а пояснення осіб, зазначених як свідки, не усувають сумнівів щодо фактичних обставин події та належності фіксації відмови від проходження огляду.

Суд приходить до висновку, що сам протокол про адміністративне правопорушення не може бути єдиною та достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності, якщо викладені у ньому обставини не підтверджені належними та допустимими доказами.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що у матеріалах справи відсутні належні, допустимі, достовірні та достатні докази, які б поза розумним сумнівом підтверджували наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Керуючись статтями 7, 245, 247, 251, 252, 256, 266-1, 280, 283, 284 КУпАП, статтею 62 Конституції України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , 1987 року народження, до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Лебединський районний суд Сумської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: Роман БАКЛАНОВ