Вирок від 20 травня 2026 р. у справі №645/1958/23 — Немишлянський районний суд міста Харкова

Справа № 645/1958/23

Провадження № 1-кп/645/50/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2026 року м. Харків

Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

секретар судових засідань - ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

перекладачів- ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_7 ,

обвинуваченої - ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження №12023221190000250 від 21.02.2023 року відносно

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Новий Оскол, Білгородської області, РФ, громадянки України, офіційно не працевлаштованої, з неповною середньою освітою, без постійного місця реєстрації, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої:

14.05.2025 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за ч.4 ст.186 КК України до 3 років 3 місяців обмеження волі,

23.12.2025 року Хаджибейським районним судом міста Одеси за ч. 2 ст. 190 КК України до 3 років позбавлення волі,

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 190 КК України,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_8 маючи злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, 20.02.2023 року, приблизно о 12 годині 30 хвилин прибула до будинку АДРЕСА_2 , де побачила раніше незнайому їй ОСОБА_9 , яка привернула її увагу.

Після чого, ОСОБА_8 реалізуючи свій злочинний умисел, діючи повторно, керуючись корисливими мотивами, переслідуючи мету незаконного збагачення, бажаючи розташувати до себе ОСОБА_9 підійшла до неї та почала вести діалог, намагаючись увійти у довіру до останньої.

Далі, ОСОБА_8 користуючись тим, що в народі склалася думка, що особи ромської зовнішності пророкують майбутнє, в ході розмови з ОСОБА_9 , розповіла вигадану історію про накладену на неї «порчу», яку нібито тільки що виявила у неї та яка становить реальну загрозу, усвідомлюючи при цьому, що таким чином вона збудить у неї бажання виконати будь-які дії для вирішення цієї вигаданої проблеми.

Після чого, потерпіла ОСОБА_9 , щиро вірячи, що ОСОБА_8 діє в її інтересах, попрямувала за вказівкою ОСОБА_8 у двір будинку, розташованого по АДРЕСА_3 , для здійснення обряду зняття «порчі».

Після проведення першого етапу зняття «порчі» ОСОБА_8 повідомила потерпілій ОСОБА_9 про те, що це може бути проблема не в потерпілій, а у її будинку, тому необхідно піти до неї додому для продовження обряду зняття «порчі».

Приїхавши до будинку потерпілої ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_4 , ОСОБА_8 почала бризкати прісною водою квартиру та розповідала про життя потерпілої, питаючи при цьому скільки років донці ОСОБА_9 , далі ОСОБА_8 повідомила, що необхідні грошові кошти 19 000 грн для зняття порчі з доньки потерпілої. ОСОБА_9 повідомила, що може дати лише 200 або 500 грн., однак ОСОБА_8 зазначила, що цього мало та для такого обряду люди дають і по 50 000 грн і по 60 000 грн. Та щоб завершити обряд зняття «порчі», ОСОБА_9 повинна віддати усі грошові кошти, які є в її квартирі та дві золоті обручки з її рук.

Щиро вірячи, що ОСОБА_8 діє в її інтересах, ОСОБА_9 віддала ОСОБА_8 зі своєї квартири: грошові кошти у розмірі 3000 доларів США (що еквівалентно офіційному курсу гривні Національного банку України станом на 20.02.2023 року 109 705 грн 8 коп), 80 000 гривень, золоту каблучку масою чистого золота 2.01 г, 585 проби, 16 розміру, вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №СЕ-19/121-23/4012-ТВ від 02.03.2023 року 4 503 грн 81 коп., та перстень масою чистого золота 1,49 грам, 585 проби, 16 розміру, з діамантом 1 карат, вагою камінця 0,04 грама, вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №СЕ-19/121-23/4012-ТВ від 02.03.2023 року 1 835 грн 43 коп.

Після чого ОСОБА_8 повідомила ОСОБА_9 , що дані речі вона поверне як тільки завершить ритуал та привезе гроші одразу до дому потерпілої.

У подальшому, ОСОБА_8 достовірно розуміючи для себе, що повертати майно потерпілій ОСОБА_9 не збирається, з місця скоєння злочину зникла, розпорядившись ювелірними виробами та грошовими коштами потерпілої ОСОБА_9 на свій розсуд, чим заподіяла потерпілій ОСОБА_9 матеріальну шкоду на загальну суму 196 045 грн 04 коп.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_8 повідомила, що визнає свою вину та щиро кається у вчиненому. У день вчинення злочину вона знаходилася на ринку із своїм сином, де зустріла потерпілу. Та сама підійшла до ОСОБА_8 та запитала чи може обвинувачена їй погадати. ОСОБА_8 назвала вартість послуги - 1000,00 грн. Потерпіла погодилася і вони доїхали до неї додому. Вдома у потерпілої ОСОБА_8 зробила обряд «зняття порчі», узяла оплату та поїхала додому. Обручки потерпілої вона не брала. Позов визнала та повідомила про готовність відшкодувати потерпілій шкоду в повному розмірі.

Суд вважає, що вина ОСОБА_8 у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення у повній мірі підтверджується дослідженими судом доказами.

На підтвердження встановлених судом обставин вчинення обвинуваченою кримінального правопорушення свідчать докази, дослідженні під час судового розгляду у порядку.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_10 повідомила, що 20 лютого 2023 року приблизно о 12.30 вона стояла біля магазину «Кулиничі», по вул. Плеханівська, 65 в м.Харкові, коли до неї підійшла невідома особа в чорній куртці, в сірій спортивній формі, з чорним волоссям з сивиною, темно карими очима та товстими бровами та представилась як « ОСОБА_11 » , попросила запальничку, щоб підкурити. Потерпіла дала запальничку. Під час розмови ця особа почала говорити про хвороби потерпілої, обставини її життя та про ті події про які ніхто не знав. Повідомила, що на потерпілій порча та що необхідно провести обряд з серветками. Потім вони зайшли до магазину «десятка», де потерпіла купила яйця та серветки. Після цього, вона завела потерпілу в підвальне приміщення та почала проводити над потерпілою обряд. Адресу приміщення потерпіла не пам`ятає (десь за рогом від магазину «Дестка», по вул. Плеханівській). Після цього вона розбила над потерпілою яйце та показала, що там нібито земля, це яйце вона показала потерпілій швидко і швидко прибрала.

Невідома особа сказала, що це земля з кладовища, на потерпілій порча і її необхідно знімати.

Вона наполягала, що така ж порча може бути і в будинку, що це небезпечно, що необхідно негайно очистити приміщення. Потерпіла відчувала тиск та перебуваючи в страху погодилась.

Потерпіла викликала таксі і вони поїхали до неї додому. На той момент потерпіла проживала за адресою АДРЕСА_5 , цю квартиру вона орендувала. У приміщенні квартири були лише потерпіла та невідома особа. Остання зачинила двері та почала бризкати водою, в тому числі на потерпілу, почала щось нерозбірливо шепотіти. Потім сказала, що для очищення порчі треба віддати гроші, які є у потерпілої, золоті каблучки і пояснила, що ці речі вона поверне після того, як зробить цей обряд на кладовищі, вона їй обіцяла повернути все в той же вечір. Потерпіла перебувала під впливом та страхом, під натиском. Потерпіла боялась, що може постраждати її дочка, бо у неї була астма. Невідома казала, що якщо не провести обряд то донька потерпілої помре. Потерпіла дістала всі наявні в неї гроші (3 тис дол., 80 тис. грн, золоті каблучки (обручка/перстень). ОСОБА_8 все взяла та сказала, що поїде на кладовище проводити обряд, після чого поверне все потерпілій. Потерпіла під страхом за доньку повірила.

Вона вийшла з квартири, та попросила викликати їй таксі, що потерпіла і зробила. Близько 16.00 години ОСОБА_8 поїхала. Потерпла чекала деякий час на її повернення проте остання не поверталась. Вона дала потерпілій номер телефона, зазначивши що це номер її сина - ОСОБА_12 . Потерпіла через деякий час зателефонувала по наданому номеру, на що їй повідомили, що особу на ім`я « ОСОБА_11 » там не знають. Після чого , потерпіла зрозуміла, що відносно неї вчинили злочин. Після 17.25 потерпіла зателефонувала на «102». 23.02.2023 потерпілу було допитано де вона підтвердила свої показання та впізнала жінку по фото, впізнала речі та гроші.

Цивільний позов підтримала в повному обсязі. У судовому засіданні упізнала ОСОБА_8 , як особу, про яку вона дала покази.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 повідомив, що приблизно 20.02.2023 року від продав у магазині «Жжук», який розташований біля станції метро «Палац спорту» мобільний телефон жінці ромської національності. Телефон «Самсунг» чорного кольору. Також, свідок підтвердив свою участь у такій слідчій дії, як упізнання особи за фотознімками. Цю жінку він упізнав по формі обличчя, очей, носа.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 повідомив, що у лютому 2023 року він працював у таксі «Любимоє» та отримав замовлення з вул. Ощєпкова, 8/1 у бік стадіону «Металіст». Вийшли дві жінки, одна з них сіла в автомобіль та запитала, де можна купити мобільний телефон. Свідок привіз її до одного з магазинів в районі «Маршала Жукова», потім відвіз до стадіону «Металіст». Розрахувалася вона готівкою. У залі судового засіданні свідок упізнав ОСОБА_15 , як жінку про яку дав свідчення.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 , повідомив, що являється чоловіком потерпілої та з 2022 року боронить нашу державу від російського загарбника. Майже усі зболені ним на військовій службі грошові кошти свідок передавав потерпілій. Про обставини заволодіння грошима та обручками, які потерпілій подарував свідок, дружина йому довго не повідомляла, оскільки він знаходився на позиції на передовій та був неодноразово був контужений.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 повідомила суду, що у лютому 2023 року вона працювала слідчим у СВ ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області та проводила у цій кримінальній справі таку слідчу дію, як огляд квартири АДРЕСА_6 . Під час огляду була присутня і ОСОБА_8 . У результаті слідчої дії було виявлено та вилучено дві золоті обручки, одна з прозорим камінцем та грошові кошти: 50 000,00 грн та 800 дол. США. ОСОБА_8 пояснювала, що ці кошти отримала від жінки на ім`я ОСОБА_17 , яку вона ошукала під приводом здійснення гадання.

Від допиту свідків ОСОБА_18 та ОСОБА_19 у судовому засіданні 21.05.2026 року прокурор відмовилася, інші учасники справи проти вказаного клопотання не заперечували, тому відмова від допиту свідків прийнята судом ухвалою постановленою на місці від 21.05.2026 року.

Зі змісту протоколу огляду місця події від 20.02.2023 року вбачається, що слідчим 20.02.023 року в період часу з 18.20 до 18.50, за участі понятих та потерпілої ОСОБА_9 , за згодою останньої, була оглянута кв. АДРЕСА_7 , яка розташована в п`ятиповерховому будинку на третьому поверсі. На третій поверх ведуть сходи. Квартирна розташована з лівої сторони від входу, складається з однієї кімнати. При огляді приміщення порядок не порушено З правої сторони від входу розташована шафа, комод, з лівої сторони - шафа, диван, холодильник. Під час огляду з чашки було виялено та вилучено 4 ВПС зі СПВ поміщені до сейфпакету та недопалок цигарки, поміщений1 до сейфпакету (т. 3 а.с. 110-112).

Зі змісту протоколу огляду місця події від 22.02.2023 року з фототаблицею вбачається, що слідчим 22.02.023 року в період часу з 21.50 до 22.30, за участі понятих, та користувачів приміщення ОСОБА_18 та ОСОБА_8 проведено огляд квартири АДРЕСА_6 . Квартира розташована на дев`ятому поверсі, вхід до квартири здійснюється через одностворчасті дерев`яні двері. При вході є коридор, в якому знаходиться ОСОБА_8 , яка одягнена в спортивний костюм сірого кольору. Далі з ліва мається кімната, при вході диван та ліжко, на яке вказала ОСОБА_8 , що під матрасом знаходяться грошові кошти, які вона отримала внаслідок шахрайських дій. Під матрасом ліжка виявлено ... білого кольору, в середині якої виявлено грошові кошти в сумі 800 доларів США, купюрами по 100 доларів; 66 купюр по 500 грн, на загальну суму 33 000,00 грн; 17 купюр номіналом по 1000 грн, загальною сумою 17 000,00 грн; грошові кошти у гривневому еквіваленті 50 000,00 грн, які …та поміщено в сейфпакет. Також виявлено: обручка, виконана з жовтого металу та обручка з жовтого металу зі вставкою камінцем посередині сріблястого кольору, які обмотані між собою … поліетилену, який вилучено та поміщено в сейфпакет, який опечатано (т. 3 а.с. 125-129).

Ухвалою слідчого судді від 24.02.2023 року (справа № 645/688/23) задоволено клопотання старшого слідчого СВ ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_20 про проведення обшуку за матеріалами досудового розслідування, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023221190000250 від 21 лютого 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України. Надано дозвіл на проведення обшуку старшому слідчому СВ ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області капітану поліції ОСОБА_16 у квартирі АДРЕСА_6 , який був фактично проведений 22.02.2023, в період часу з 21 год.50 хв до 22 год. 30 хв., з метою відшукання: речей, предметів, документів, які являються предметами кримінального правопорушення-злочину (т. 3 а.с. 133-138).

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 23.02.2023 року потерпіла ОСОБА_9 на знімку № 3 упізнала жінку, яка 20.02.2023 року шляхом обмани та довірою заволоділа грошовими коштами та двома золотими каблучками (т. 3 а.с. 64-65)

Згідно з довідкою до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками ЄРДР № 12023220460000250 від 21.02.2023 за ч. 2 ст. 190 КК України, на фото № 3 зображено ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (т. 3 а.с. 66).

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 23.02.2023 року свідок ОСОБА_13 , на знімку № 2 упізнав жінку, яка 20.02.2023 року придбала в магазині «ЖЖУК» мобільний телефон (т. 3 а.с. 67-68).

Згідно з довідкою до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками ЄРДР № 12023220460000250 від 21.02.2023 за ч. 2 ст. 190 КК України, на фото № 4 зображено ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 23.02.2023 року свідок ОСОБА_13 , на знімку на знімку № 2 за зовнішніми рисами обличчя упізнав жінку, яку 20.02.2023 року підвозив на таксі (т. 3 а.с. 69-70).

Згідно з довідкою до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками ЄРДР № 12023220460000250 від 21.02.2023 за ч. 2 ст. 190 КК України, на фото № 2 зображено ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (т. 3 а.с. 70).

Відповідно до відомостей з протоколу пред`явлення речей для впізнання від 23.02.2023 з фототаблицею, потерпілій ОСОБА_9 представлено для впізнання чотири каблучки жовті з камінцями різної форми. Понятим було роз`яснено, що річ, яку пред`являють для впізнання було вилучено за місцем проживання ОСОБА_8 : АДРЕСА_8 . Потерпіла упізнала під № 3 свою каблучку, яку 20.02.2023 року забрала та не повернула невідома жінка (т. 3 а.с. 58-60).

Відповідно до відомостей з протоколу пред`явлення речей для впізнання від 23.02.2023 з фототаблицею, потерпілій ОСОБА_9 представлено для впізнання чотири каблучки золоті круглі 585 проби. Понятим було роз`яснено, що річ, яку пред`являють для впізнання було вилучено під час огляду місця події за місцем проживання ОСОБА_8 : АДРЕСА_8 . Потерпіла упізнала під № 4 свою каблучку, якою 20.02.2023 року заволоділа невідома жінка (т. 3 а.с. 61-63).

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/121-23/4012-ТВ від 02.03.2023 року ринкова вартість виробу, а саме каблучки масою чистого золота 2,01 г, 585 проби, 16 розміру, гладкої без узорів, виготовленої 20.07.2021 року та придбаної 16.10.2022, без пошкоджень, станом на 20.02.2023 року становить 4503, 81 грн; ринкова вартість перстня масою чистого золота 1,49 г, 585 проби, 16 розміру, з діамантом 1 карат, вагою камінця 0,04 грами, виготовленого 26.08.2022 року та придбаного 16.10.2022 року станом на 20.02.2023 року у вигляді виробу визначена не була, оскільки в постанові про призначення експертизи не зазначені колір, чистота, огранка, вартість вставки «діамант». Вартість перстня масою чистого золота 1,49 г, 585 проби, 16 розміру, з діамантом 1 карат, вагою камінця 0,04 грами, виготовленого 26.08.2022 року та придбаного 16.10.2022 року станом на 20.02.2023 року у вигляді брухту золота, станом на 20.02.2023 року становить 1835, 43 грн (т. 3 а.с. 73-79).

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/121-23/3921-Д від 13.03.2023 року чотири сліди пальців рук розмірами 19 мм х 17 мм, 23 мм х 10 мм, 22 мм х 15 мм, 19 мм х 15 мм, відкопійовані на чотири відрізки прозорої липкої стрічки відповідно розмірами 84 мм х 38 мм, 72 мм х 38 мм, 65 мм х 38 мм, 69 мм х 38 мм визнані придатним для порівняльного дослідження (ідентифікації особи (осіб) за ними). Два сліди пальців рук, розмірами 12 мм х 10 мм, 14 мм х 13 мм визнані не придатним для ідентифікації особи.

Слід пальця руки, розмірами 23 мм х 10 мм, відкопійований на відрізку прозорої липкої стрічки розміром 72 мм х 38 мм, залишений середнім пальцем правої руки; слід пальця руки розмірами 22 мм х 15 мм, відкопійований на відрізку прозорої липкої стрічки розміром 65 мм х 38 мм, залишений вказівним пальцем лівої руки, особи дактилокарта якої надана на дослідження та заповнена на ім`я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Слід пальця руки розмірами 19 мм х 17 мм, відкопійований на відрізку прозорої липкої стрічки розміром 84 мм х 38 мм, слід пальця руки розмірами 19 мм х 15 мм, відкопійований на відрізку прозорої липкої стрічки розміром 69 мм х 38 мм, залишені не ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а іншою особою ( т. 3 а.с. 80-90).

Відповідно до висновку експерта № 15-12/№192-С/2023 від 01.04.2023 року при проведенні судово-медичної експертизи недопалку цигарки з білим фільтром, вилученого в ході досудового розслідування за адресою: АДРЕСА_4 , зі смітника, знайдені сліди слини, в яких при серологічному дослідженні виявлено антиген Н. Висловитись про категорію видільництва особи, що палила цигарку, не було можливості, у зв`язку з сумнівними результатами в кількісній реакції аборбації (дві ступені поглинання). При цитологічному дослідженні встановити статеву приналежність не було можливості, в зв`язку з відсутністю у препаратах ядровмістимих епітеліальних клітин. Таким чином, враховуючи результати досліджень, можна припустити, що сліди слини на даному недопалку можуть належати будь-якій людині з груповою приналежністю О (І) з ізогемаглютинінгами анти-А, анти-В, яка може бути як видільником, так і не видільником групових властивостей ізосерологічної системи АВО (т. 3 а.с. 104-109).

Також, судом досліджено інформацію з Національного банку України на запит слідчого від 24.02.2023 року № 59/119-2023, відповідно до якої курс гривні до іноземної валюти Доллар США станом на 20.02.2023 року складав 36, 5686 грн.

Постановою слідчого від 02.03.2023 року речовими доказами у цій справі були визнані: 1) бирка на золотий перстень 585 проби, масою 1, 49 г, 16 розмір зі вставкою камінця- діамант 1 кр 570, 04 4\3а І; 2) бирка на золоту обручку 585 проби, масою 2, 01 г, розмір 16; 3) товарна накладна (чек) від 16.10.2022 на придбання золотої обручки та перстня; 4) квитанція №113 щодо здійснення валютно- обмінної операції на суму 1000 доларів США від 22.02.2022; 5) виписка про надходження на банківську картку «Приватбанк» ОСОБА_9 від ОСОБА_10 з 29.06.2022 по 10.02.2023 на загальну суму 627900 грн, які приєднані до матеріалів кримінального провадження.

Постановою слідчого від 21.02.2023 року речовими доказами у цій справі були визнані: 4 ВЛС зі слідами пальців; недопалки цигарки зі смітника.

Відповідно до протоколу огляду предмету від 23.02.2023 року з фототаблицею до нього, слідчим оглянуто полімерний пакет герметично запакований, без пошкоджень, з написом на ньому «22.02.2023 за адресою: АДРЕСА_8 вилучено 50 000 грн, 800 доларів США» при відкритті пакету виявлено: 800 доларів США (купюрами по 100 доларів США - у кількості 8 штук, а саме: купюра номіналом 100 долари США №PL49810459H, купюра номіналом 100 долари США №PF44539161J, купюра номіналом 100 долари США №PA68720821B, купюра номіналом 100 долари США №LF76349255E, купюра номіналом 100 долари США № PF 83363819H, купюра номіналом 100 долари США №HL05213179G, купюра номіналом 100 долари США №HC80161130A, купюра номіналом 100 долари США №KG96639595A); 50 000 гривень (купюрами по 1000 гривень - у кількості 17 шт, а саме: купюра номіналом 1000 гривень № БЛ6373209, купюра номіналом 1000 гривень № БЛ6373210, купюра номіналом 1000 гривень № БЛ8443139, купюра номіналом 1000 гривень № БА2340077, купюра номіналом 1000 гривень №АН6793166, купюра номіналом 1000 гривень № БП2008831, купюра номіналом 1000 гривень № ЕБ0978760, купюра номіналом 1000 гривень № АП1136241, купюра номіналом 1000 гривень № АИ30003907, купюра номіналом 1000 гривень № АЕ2615299, купюра номіналом 1000 гривень № БН2658600, купюра номіналом 1000 гривень № БН7677623, купюра номіналом 1000 гривень № АН6793164, купюра номіналом 1000 гривень № БН7677622, купюра номіналом 1000 гривень № АЖ9843715, купюра номіналом 1000 гривень № БН7677621, купюра номіналом 1000 гривень № ЕА5704285; купюрами по 500 гривень - у кількості 66 штук, а саме: купюра номіналом 500 гривень № ВБ1680897, купюра номіналом 500 гривень № ЗЗ0133202, купюра номіналом 500 гривень № ВД6214295, купюра номіналом 500 гривень № МВ6188364, купюра номіналом 500 гривень № ЦБ7885071, купюра номіналом 500 гривень № ЕИ3974623, купюра номіналом 500 гривень № ЛБ7407022, купюра номіналом 500 гривень № ЕЗ3198235, купюра номіналом 500 гривень № ЗГ2360599, купюра номіналом 500 гривень № МВ7203702, купюра номіналом 500 гривень № ВА3976402, купюра номіналом 500 гривень № ФЗ2015291, купюра номіналом 500 гривень № ГК5029903, купюра номіналом 500 гривень № ФГ5199884, купюра номіналом 500 гривень № ЛИ0957461, купюра номіналом 500 гривень № ВВ8316138, купюра номіналом 500 гривень № ЕЄ6891128, купюра номіналом 500 гривень № УЗ3326051, купюра номіналом 500 гривень № ХЕ4870850, купюра номіналом 500 гривень № ЗБ9305915, купюра номіналом 500 гривень № ЗФ4996911, купюра номіналом 500 гривень № АИ9245444, купюра номіналом 500 гривень № ЗБ6799369, купюра номіналом 500 гривень № УД1664896, купюра номіналом 500 гривень № ЗИ7183980, купюра номіналом 500 гривень № СЖ6519262, купюра номіналом 500 гривень № УЗ7905337, купюра номіналом 500 гривень № ВХ9234359, купюра номіналом 500 гривень № ФБ5093007, купюра номіналом 500 гривень № ЄД6409239, купюра номіналом 500 гривень № ФБ2500069, купюра номіналом 500 гривень № ГБ9544752, купюра номіналом 500 гривень № ББ2731738, купюра номіналом 500 гривень № ГН0355344, купюра номіналом 500 гривень № УЖ5991309, купюра номіналом 500 гривень № УЖ2375548, купюра номіналом 500 гривень №ВБ2782785, купюра номіналом 500 гривень №СБ8897660, купюра номіналом 500 гривень № ЗГ7749859, купюра номіналом 500 гривень №ВБ 7498154, купюра номіналом 500 гривень №ЕВ6794578, купюра номіналом 500 гривень №УЖ3851070, купюра номіналом 500 гривень № АП5350810, купюра номіналом 500 гривень №ВВ6375197, купюра номіналом 500 гривень №ЗФ0992938, купюра номіналом 500 гривень № ФД4449266, купюра номіналом 500 гривень № ГН0194372, купюра номіналом 500 гривень № ВЕ6031498, купюра номіналом 500 гривень № МА0199722, купюра номіналом 500 гривень №ЦБ9455399, купюра номіналом 500 гривень №ХИ0074772, купюра номіналом 500 гривень №АН1296601, купюра номіналом 500 гривень № ВЕ4452029, купюра номіналом 500 гривень № ФЗ2840443, купюра номіналом 500 гривень № ЛА5256789, купюра номіналом 500 гривень №МА5515388, купюра номіналом 500 гривень № ЕД8173668, купюра номіналом 500 гривень № ЕБ0495001, купюра номіналом 500 гривень № АН5499490, купюра номіналом 500 гривень №ЕЗ4397709, купюра номіналом 500 гривень №АА8310054, купюра номіналом 500 гривень № ЄВ7231605, купюра номіналом 500 гривень № ХЖ7133916, купюра номіналом 500 гривень №АП6323310, купюра номіналом 500 гривень № ЗИ2830718, купюра номіналом 500 гривень № ВЖ9999035.

Вказані купюри були відкопійовані на аркуші А4 за допомогою принтера.

Також, слідчим оглянуто полімерний пакет герметично запакований, без пошкоджень з написом на ньому «22.02.2023 за адресою: АДРЕСА_8 вилучено каблучку та обручку металеву жовтого кольору», в якому знаходяться: каблучка із металу жовтого кольору 585 проби, 16 розміру, гладка без узорів та каблучку-перстень із металу жовтого кольору 585 проби, 16 розміру, з прозорим камінцем.

Також, слідчим оглянуто полімерний пакет герметично запакований, без пошкоджень з написом на ньому «грошові кошти загальною сумою 4500 грн, вилучені у ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 », в якому знаходяться: грошові кошти загальною сумою 4500 гривень, а саме: купюра номіналом 500 гривень №ФЗ7378808, купюра номіналом 500 гривень №ЛА4801807, купюра номіналом 500 гривень №ЛА4381538, купюра номіналом 500 гривень №УГ1348392, купюра номіналом 500 гривень №СГ5397266, купюра номіналом 500 гривень №ВФ8195668, купюра номіналом 200 гривень №ВЗ9122582, купюра номіналом 200 гривень №СЖ4929811, купюра номіналом 200 гривень №ЕИ8734178, купюра номіналом 200 гривень №МА1403849, купюра номіналом 200 гривень №ЦА9198565, купюра номіналом 200 гривень №ПЄ6976450, купюра номіналом 200 гривень №УР1436210, купюра номіналом 100 гривень №УС4927377.

Також, слідчим оглянуто полімерний пакет герметично запакований, без пошкоджень з написом на ньому « мобільний телефон марки «SAMSUNG», модель GalaxyA04e, серійний номер НОМЕР_1 , IMEI1 НОМЕР_2 , IMEI2 НОМЕР_3 , сім карта з номером мобільного телефону НОМЕР_4 , вилучені у ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 », в якому знаходяться мобільний телефон марки «SAMSUNG», модель GalaxyA04e, серійний номер НОМЕР_1 , IMEI1 НОМЕР_2 , IMEI2 НОМЕР_3 , чорного кольору, без чохла, сім карта з номером мобільного телефону НОМЕР_4 . При огляді телефону встановлені номери мобільних телефонів, зареєстрований аккаунт (т. 3 а.с. 139-161).

Постановою слідчого від 22.02.2023 року речовими доказами у справі визнано вказані вище предмети (т. 3 а.с. 130-132).

У якості речових доказів судом були оглянуті та досліджені: 1) бирка на золотий перстень 585 проби, масою 1, 49 г, 16 розмір зі вставкою камінця- діамант 1 кр 570, 04 4\3а І, 2) бирка на золоту обручку 585 проби, масою 2, 01 г, розмір 16; 3) товарна накладна (чек) від 16.10.2022 на придбання золотої обручки та перстня; 4) квитанція №113 щодо здійснення валютно- обмінної операції на суму 1000 доларів США від 22.02.2022; 5) виписка про надходження на банківську картку «Приватбанк» ОСОБА_9 від ОСОБА_10 з 29.06.2022 по 10.02.2023 на загальну суму 627900 грн; 6) каблучка із металу жовтого кольору 585 проби, 16 розміру, гладка без узорів та каблучку-перстень із металу жовтого кольору 585 проби, 16 розміру, з прозорим камінцем.

На дослідженні інших речових доказів учасники справи не наполягали.

Будь-яких інших доказів у ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений КПК України, суду надано не було.

До загальних засад кримінального провадження, зокрема, відноситься: законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, безпосередність дослідження показань.

Згідно з ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, що грунтується на вимогах ст.94 КПК України.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі № 750/11509/18 від 01 квітня 2020 року.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, що ґрунтується на вимогах ст.94 КПК України.

Аналізуючи вище перелічені докази в їх сукупності, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувальних актів, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів, з точки зору достатності та взаємозв`язку, а також в сукупності з показаннями обвинуваченого та потерпілого, свідків, суд приходить до висновку, що вказані докази належні, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки вони отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.

Будь-яких доказів на спростовання змісту досліджених судом доказів стороною захисту суду не надано та відсутні підстави для визнання цих доказів судом недопустимим.

Суд вважає, що посилання обвинуваченої на недоведеність належності грошових коштів потерпілій ОСОБА_9 у розмірі: 3000 Доларів США та 80 000, 00 грн, частина яких (800 Долларів США та 54500, 00 грн) була вилучена у ОСОБА_8 під час огляду місця події 22.02.2023 року у квартирі АДРЕСА_6 , не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Так, потерпіла ОСОБА_9 в судовому засіданні дала послідовні покази про обставини вчиненого відносно неї кримінального правопорушення, на досудовому розслідуванні надавала слідчому виписки з банку про надходження коштів (які оглянуті судом) від її чоловіка ОСОБА_10 , який з 2022 року боронить нашу Батьківщину та квитанцію про обмін частини коштів на Долари США (оглянута судом). Допитаний в якості свідка ОСОБА_10 у судовому засіданні підтвердив, що є військовослужбовцем і майже всю свою зарплатню з 2022 року передавав дружині.

Також, суд враховує, що огляд квартири, де в той час мешкала обвинувачена, відбувся 22.02.2023 року тобто всього через два дні після звернення потерпілої із заявою про вчинене кримінальне правопорушення.

Будь-яких доказів про те, що вилучені у ОСОБА_8 22.02.2023 року кошти були нею отримані (зароблені) офіційним шляхом стороною захисту не надано.

Потерпіла ОСОБА_9 у заяві про вчинене кримінальне правопорушення, яка відповідно до Рапорту про прийняття заяви (ЄО № 1866 від 20.02.2026 року) надійшла до ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області 20.02.2023 року о 17.26 год. вказувала на те? що невідома жінка зловживаючи її довірою заволоділа майном потерпілої: 3000 Доларів США та 80 000,00 грн. І свої покази не змінювала, ні під час досудового розслідування, ні під час судового розгляду.

Також, суд враховує, що під час огляду у ОСОБА_8 були виявлені не лише грошові кошти, а й дві каблучки, які під час досудового розслідування потерпіла ОСОБА_9 упізнала, як її майно.

Таким чином, суд доходить висновку, що 22.02.2023 року під час проведення огляду вквартирі АДРЕСА_6 , органом досудового розслідування була вилучена частина коштів потерпілої ОСОБА_9 якими ОСОБА_8 шляхом обману заволоділа 20.02.2023 року.

До доводів обвинуваченої про те, що потерпіла під час її допиту судом користувалася без дозволу суду письмовими нотатками, внаслідок чого її покази не є допустимими, суд відноситься критично, оскільки потерпіла ОСОБА_9 була допитана судом у відповідності до вимог ч. 4 ст. 95 КПК України безпосередньо під час судового засідання та учасники справи не були позбавленні можливості поставити потерпілій свої запитання, на які потерпіла надала чіткі та розгорнуті відповіді. Таким чином, суд надав її показанням оцінку у сукупності з іншими доказами у вказаному кримінальному провадженні та визнав їх належними та допустимими.

Незважаючи на те, що обвинувачена фактично не визнала своєї вини у вчиненні інкримінованого діяння, суд вважає, що її вина в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК, при обставинах викладених у даному вироку, в повній мірі підтверджується дослідженими судом доказами у їх сукупності (показами потерпілої, свідків, письмовими та речовими доказами) та спростовує позицію обвинуваченої, яку суд розцінює як спосіб захисту, обраний нею з метою уникнення від кримінальної відповідальності за скоєний злочин. Позиція обвинуваченої є безпідставною та спростовується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, які узгоджуються із показаннями потерпілої та свідків, які безпосередньо допитувались судом, є послідовними, логічними, не викликають у суду об`єктивних сумнівів з точки зору їх достовірності.

Потерпіла та свідки, які надали свої пояснення суду, були попереджені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві свідчення відповідно до вимог ст.384 КК України та були приведені до присяги, тому у суду відсутні підстави не приймати до уваги надані ними пояснення. Самі пояснення також не викликають сумніву у їх змісті, як окремо так і в їх сукупності.

Прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання. Непрямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання згідно ст.24 КК України

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що дії обвинуваченої по заволодінню майном потерпілої ОСОБА_9 шляхом обману були вчинені ОСОБА_8 з прямим умислом.

При кваліфікації дій обвинуваченого, суд враховує, що Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у постанові від 05.04.2018 року в справі № 658/1658/16-к зазначає, що кваліфікація злочину - кримінально-правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченому КК, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння.

За наслідками оцінки доказів суд доходить висновку про доведеність вини ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України та кваліфікує її дії, як шахрайство, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене повторно, що завдало значної шкоди потерпілому.

Не заслуговують також на увагу посилання обвинуваченої ОСОБА_8 на те, що у вказаному кримінальному провадженні сплив строк давності, передбачений ст. 49 КК України.

Так, обвинуваченій інкримінується вчинення 20.02.2023 року кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

За приписами ч.4 ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.49 КК України (у редакції закону2472-IX від 19.08.2022), особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.

Таким чином, перебіг благополучного строку давності, передбаченого ст. 49 КК України, спливав би у цій справі 20.02.2028 року.

Вирішуючи питання про призначення покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Вивченням особи обвинуваченої ОСОБА_8 встановлено, що на обліку у лікаря-нарколога та психіатра вона не перебуває, офіційно не працює, раніше неодноразово судима, останні рази: 14.05.2025 року вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області за ч.4 ст.186 КК України до 3 років 3 місяців обмеження волі, 23.12.2025 року вироком Хаджибейського районного суду міста Одеси за ч. 2 ст. 190 КК України до 3 років позбавлення волі, ухвалою Одеського апеляційного суду від 09.04.2026 року вирок від 23.12.2025 року змінено в часині призначеного покарання: виключено з резолютивної та мотивувальної частин вироку рішення про самостійне виконання вироку Київського районного суду міста Одеси суду від 02.10.2020 року, яким ОСОБА_8 засуджена за ч.2 ст.190 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 1700 гривень. Викладено абзац шостий резолютивної частини вироку в наступній редакції: «У строк покарання, остаточно призначеного ОСОБА_8 за сукупністю кримінальних правопорушень на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, зарахувати частину відбутого покарання за вироком Тернопільського районного суду Тернопільської області від 14.05.2025 року з 14.03.2022 по 20.06.2022 та з 06.02.2024 по 14.05.2025, за правилами, передбаченими в ст. 72 КК України. Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати у строк відбування призначеного ОСОБА_8 покарання, строк її попереднього ув`язнення у цьому кримінальному провадженні в період часу з 31.08.2022 по 10.11.2022 та з 23.12.2025 до набрання вироку законної сили із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі». В іншій частині вирок суду першої інстанції залишено без змін.

Також суд критично оцінює посилання обвинуваченої ОСОБА_8 про те, що вона має міцні соціальні зв`язки та на її утриманні перебуває вісім дітей, оскільки ці обставини не можуть бути виправданням для вчинення нею кримінально-протиправних дій, які посягають на цінності, що перебувають під правовою охороною держави.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченій, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченій, судом не встановлено.

Згідно з ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

У відповідності до вимог ст.50 КК України при призначенні міри покарання обвинуваченому, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженого та запобігав вчиненню інших кримінальних правопорушень.

Відповідно до вимог ст.12 КК України вчинене обвинуваченою кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.190 КК України, є нетяжким злочином.

Враховуючи характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, дані про особу обвинуваченої, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, принцип індивідуалізації покарання, позицію сторони обвинувачення, потерпілої та захисту, обставини справи, наслідки злочину, відсутність усвідомлення вчиненого та відсутність розкаяння у обвинуваченої, неготовність нести покарання, відсутність будь-яких проявів співчуття, жалю до потерпілої, суд відповідно до ст.65 КК України для виправлення обвинуваченої та попередження нових злочинів призначає покарання у виді позбавлення волі у межах санкції ч.2 ст.190 КК України.

Підстав для застосування ст.69 КК України та звільнення обвинуваченої від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст.75 КК України, суд не знаходить, у зв`язку з відсутністю передумов за яких дані правові норми можуть бути застосовані.

За положеннями ч.ч.1, 4 ст. 70 КК України при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

За правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

У разі встановлення судом, що кримінальні правопорушення за новим вироком були вчиненні особою до постановлення декількох попередніх вироків, за які особа засуджена до покарань, що належить відбувати реально, остаточне покарання призначається на підставі ч. 4 ст. 70 КК за правилами, передбаченими частинами 1-3 цієї статті, тобто шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених особі покарань за новим вироком та попередніми вироками (постанова ОП ККС від 15.02.2021 у справі № 760/26543/17).

Таким чином, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_8 та запобігання вчиненню нею нових кримінальних правопорушень, враховуючи те, що інкриміноване кримінальне правопорушення вчинене останньою до ухвалення 14.05.2025 року вироку Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за ч.4 ст.186 КК України, яким ОСОБА_8 засуджено до 3 років 3 місяців обмеження волі та вироку від 23.12.2025 року Хаджибейським районним судом міста Одеси, яким ОСОБА_8 засуджено за ч. 2 ст. 190 КК України до 3 років позбавлення волі, то за правилами ч.ч. 1, 4 ст. 70 КК України остаточне покарання визначається обвинуваченій шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.

Призначення цього покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.

Строк відбування покарання за даним вироком рахувати ОСОБА_8 з дати ухвалення вироку - 21.05.2026 року.

У строк покарання, остаточно призначеного ОСОБА_8 за сукупністю кримінальних правопорушень на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, зарахувати частину відбутого покарання за вироком Тернопільського районного суду Тернопільської області від 14.05.2025 року з 14.03.2022 по 20.06.2022 та з 06.02.2024 по 14.05.2025, за правилами, передбаченими в ст. 72 КК України, а також за вироком Хаджибейського районного суду міста Одеси від 23.12.2025 року з 31.08.2022 по 10.11.2022 за правилами, передбаченими в ст. 72 КК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати у строк відбування призначеного ОСОБА_8 покарання, строк її попереднього ув`язнення у цьому кримінальному провадженні в період часу з 20.10.2025 року (дата затримання на підставі ухвали суду про дозвіл на затримання з метою приводу від 23.06.2025 року у справі № 645/1958/23) до 20.05.2026 (включно), із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Також суд, враховуючи наявність у кримінальній справі відомостей тяжкі захворювання ОСОБА_8 , вважає за необхідне зазначити про таке.

Згідно з ч. 2 ст. 84 КК України особа, яка після вчинення злочину або постановлення вироку захворіла на іншу тяжку хворобу, що перешкоджає відбуванню покарання, може бути звільнена від покарання або від подальшого його відбування. При вирішенні цього питання суд враховує тяжкість вчиненого злочину, характер захворювання, особу засудженого та інші обставини справи.

Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 «Про практику застосування судами законодавства про звільнення від відбуття покарання засуджених, які захворіли на тяжку хворобу» від 28.09.1973 року звільнення від відбуття покарання через хворобу з місць позбавлення волі може бути застосоване судом до тих засуджених, які захворіли під час відбуття покарання і ця хвороба перешкоджає відбувати покарання, тобто у випадках, коли дальше утримання в місцях позбавлення волі загрожує їх життю або може призвести до серйозного погіршення здоров`я чи інших тяжких наслідків.

Відповідно до наказу МОЗ України № 1348/5/572 «Про затвердження Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі» від 15 серпня 2014 року, питання про звільнення засуджених від відбування покарання за хворобою вирішуються на стадії виконання вироків на підставі акту огляду медико-соціальної експертної комісії (МСЕК).

На підставі викладено суд зазначає, що ОСОБА_8 чи її захисник після набрання вироком законної сили мають право звернутися до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченої від відбування покарання за хворобою, відповідно до ст.537 КПК України, що в подальшому може бути вирішено судом під час виконання вироку відносно неї.

Вирішуючи по суті позовну заяву потерпілої ОСОБА_9 до обвинуваченої ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 204 552, 79 грн. та моральної шкоди в сумі 100 000,00 грн, суд враховує такі обставини.

Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, в залежності від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Суд враховує, що внаслідок вчинення обвинуваченою ОСОБА_8 інкримінованого кримінального правопорушення потерпілій ОСОБА_9 спричинена матеріальна шкода на загальну суму 196 045,04 грн, розмір якої було встановлено в ході проведення досудового розслідування та не спростовано потерпілою.

При цьому, суд враховує, що частина коштів, належних потерпілій ОСОБА_9 була вилучена у ОСОБА_8 22.02.2023 року. Ця сума в сукупності склала 83 756, 00 (800 Долларів США за курсом 20.02.2023 року (36,57 грн) - 29256,00 грн + 50 000,00 грн + 4500,00 грн) і судом у цьому вироку буде вирішено питання в частині цих речових доказів та повернення їх потерпілій.

Також, суд враховує, що у загальну суму шкоди, завданої злочином -196 045,04 грн, при кваліфікації дій обвинуваченої, була включена вартість двох обручок: 4503,81 грн та 1835, 43 грн. Оскільки обручки потерпілій повернуті під час досудового розслідування, то і їх вартість не може бути включена в суму, яка підлягає відшкодуванню за спричинення потерпілій матеріальної шкоди.

Таким чином, позовна заява потерпілої ОСОБА_9 про відшкодування матеріальної шкоди підлягає частковому задоволенню на суму 105 949,80 грн (196 045, 04 - 83 756, 00 - 4503,81 - 1835, 43).

Потерпілою ОСОБА_9 були заявлені також цивільний позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_8 моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням в сумі 100 000,00 грн.

Разом з тим, кожна заявлена цивільним позивачем вимога повинна бути обґрунтована належними й допустимими доказами.

В обґрунтування позову потерпілою зазначено, що моральна шкода полягає у розладі її душевного здоров`я внаслідок вчиненого кримінального правопорушення, переживаннях, яких вона зазнала внаслідок втрати своєї власності, моральних страждань, спричинених втратою всіх заощаджень в умовах воєнного стану, тощо.

З положень ч.ч.1,2 ст. 1167 ЦК України вбачається, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної особи, яка її завдала , якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

За змістом п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної немайнової шкоди», обов`язковому з`ясуванню при вирішенні справ про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою та протиправними діяннями її заподіювача та вина останнього в її заподіянні. Зокрема, суд повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин та якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі позивач оцінює заподіяну шкоду та з чого він виходив при цьому.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина його є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

У відповідності до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.

Зокрема, в рішенні ЄСПЛ від 28.05.1985 р. у справі «Абдулазіз, Кабалес і Балкандалі», зазначається, що «з огляду на її природу, стверджувана моральна шкода не завжди може бути предметом чіткого доведення. Проте розумно припустити, що особи, які…зіткнулися з проблемами...можуть зазнати страждань і тривоги». Звідси випливає, що фактичною основою для висновку про наявність негативних наслідків у немайновій сфері потерпілої особи у більшості ситуацій може бути як таке розумне припущення про природність їх виникнення за подібних обставин.

Суд керується також рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Ромашов проти України» від 27.07.2004 року, в якому зазначено, що завдана позивачу моральна шкода не може бути виправлена лише шляхом констатації судом факту порушення.

Окрім того, в даному рішенні Європейський суд констатує, що моральну шкоду не можна відшкодувати у повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Суд вважає, що з вини обвинуваченої ОСОБА_8 , яка визнана судом винною у вчинення шахрайства відносно потерпілої ОСОБА_9 , окрім того, не вчинила ніяких дій по добровільному відшкодуванню спричиненої шкоди, потерпілій була завдана моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, заподіяних незаконними діями обвинуваченої.

Законом установлено загальні критерії щодо меж судової дискреції у вирішенні питання про розмір грошового відшкодування моральної шкоди. Тобто визначення розміру такого відшкодування становить предмет оціночної діяльності суду. Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 07 квітня 2020 року у справі № 572/3209/17.

При визначенні розміру моральної шкоди, завданої потерпілій ОСОБА_9 суд враховує обставини вчиненого обвинуваченою діяння, характер і глибину душевних страждань потерпілої внаслідок втрати свого майна, витрачений час на участь в судових засіданнях, а також те, що кошти, якими заволоділа обвинувачена були зароблені чоловіком потерпілої, який боронить нашу державу від агресора, та виходячи із засад розумності і справедливості, суд оцінює моральну шкоду, спричинену потерпілій у 50 000,00 грн.

Ухвалою суду від 11.12.2025 року постановлено продовжити щодо обвинуваченої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів - до 08 лютого 2026 року (включно) та визначено заставу у 20 (двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60 560,00 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень, які необхідно внести на р/р № код отримувача (код за ЄДРПОУ 26281249, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA208201720355299002000006674), до сплину терміну тримання під вартою, після внесення якої вона звільняється з-під варти, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому вона перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цієї обвинуваченої під вартою.

21.01.2026 року до суду надійшло повідомлення з ТУ ДСА у Харківській області про те, що 19.01.2026 року на депозитний рахунок ТУ надійшли кошти в сумі 60560,00 грн з призначенням платежу: застава за ОСОБА_8 , згідно ухвали від 11.12.2025 року по справі № 645/1958/23, платник - ОСОБА_7 (т. 2 а.с. 232).

Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Порядком внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2012 р. № 15 (далі-Порядок) встановлений порядок повернення застави, зокрема: кошти, внесені як застава, підлягають поверненню повністю або частково у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України.

Відповідно до п. 8 Порядку застава повертається особі або заставодавцю у безготівковій формі на зазначений ними банківський рахунок, а у разі відсутності такого рахунка - готівкою через банки або підприємства поштового зв`язку. Для повернення коштів, внесених як застава, особа чи заставодавець подає до територіального управління ДСА або апеляційного суду, якому відкрито депозитний рахунок, на який було внесено заставу, такі документи: заяву особи чи заставодавця, в якій обов`язково зазначаються реквізити банківського рахунка, на який зараховуватимуться кошти, що підлягають поверненню, а у разі відсутності банківського рахунка - відомості про банк чи підприємство поштового зв`язку; засвідчену судом копію ухвали слідчого судді, суду, вироку суду, в якому міститься рішення про повернення застави; копію платіжного або іншого документа, що підтверджує факт внесення коштів як застави.

На підставі викладеного, а також враховуючи те, що підстав для звернення застави в дохід держави, внесеної за обвинувачену ОСОБА_8 судом не встановлено, запобіжний захід у вигляді застави останньою не був порушений, суд вважає, що запобіжний захід у вигляді застави підлягає продовженню з до набрання вироком законної сили, а внесений розмір застави підлягає поверненню заставодавцю ОСОБА_7 після набрання вироком законної сили.

Частиною 4 ст. 174 КПК України передбачено, що суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

У даному кримінальному провадженні питання про арешт майна вирішено ухвалами слідчого судді від 27.02.2023 року.

Судові витрати за проведення судових експертиз відповідно до положень ч. 3 ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченої.

Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд,-

у х в а л и в:

ОСОБА_8 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України та призначити їй покарання у вигляді 2 (двох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

На підставі положень ч.ч.1, 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного за даним вироком, більш суворим, призначеним за вироком Хаджибейського районного суду міста Одеси від 23.12.2025 року, яким також враховано покарання, призначене вироком Тернопільського районного суду Тернопільської області від 14.05.2025 року, остаточно призначити ОСОБА_8 покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Строк відбування покарання рахувати з дати ухвалення вироку - 21.05.2026 року.

У строк покарання, остаточно призначеного ОСОБА_8 за сукупністю кримінальних правопорушень на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, зарахувати частину відбутого покарання за вироком Тернопільського районного суду Тернопільської області від 14.05.2025 року з 14.03.2022 по 20.06.2022 та з 06.02.2024 по 14.05.2025, за правилами, передбаченими в ст. 72 КК України, а також за вироком Хаджибейського районного суду міста Одеси від 23.12.2025 року з 31.08.2022 по 10.11.2022 за правилами, передбаченими в ст. 72 КК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати у строк відбування призначеного ОСОБА_8 покарання, строк її попереднього ув`язнення у цьому кримінальному провадженні в період часу з 20.10.2025 року (дата затримання на підставі ухвали суду про дозвіл на затримання з метою приводу від 23.06.2025 року у справі № 645/1958/23) до 20.05.2026 року (включно), із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід у вигляді застави залишити ОСОБА_8 без змін до набрання вироком законної сили.

Після набрання вироком законної сили відповідно до ст. 182 КПК України заставу, визначену ухвалою Немишлянського районного суду міста Харкова від 11.12.2025 у справі № 645/1958/23, внесену 19.01.2026 за обвинувачену ОСОБА_8 на розрахунковий рахунок ТУ ДСА України в Харківській області, в сумі 60 560,00 грн - повернути заставодавцю ОСОБА_7 .

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_9 до ОСОБА_8 про стягнення майнової та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_9 матеріальну шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, в сумі 105 949,80 грн та моральну шкоду в сумі 50 000,00 грн.

У задоволенні решти вимог позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_8 в дохід Держави судові витрати за проведення:

судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/121-23/4012-ТВ від 02.03.2023 року в сумі 755 грн 12 коп;

судово-дактилоскопічної експертизи № СЕ-19/121-23/3921-Д від 13.03.2023 року в сумі 3020 грн 48 коп.

Долю речових після набрання вироком законної сили вирішити наступним чином:

бирку на золотий перстень 585 проби, масою 1, 49 г, 16 розмір зі вставкою камінця - діамант 1 кр, бирку на золоту обручку 585 проби, масою 2, 01 г, розмір 16, товарну накладну (чек) від 16.10.2022 на придбання золотої обручки та перстня; квитанцію №113 щодо здійснення валютно- обмінної операції на суму 1000 доларів США від 22.02.2022; виписку про надходження на банківську картку «Приватбанк» ОСОБА_9 від ОСОБА_10 з 29.06.2022 по 10.02.2023 грошових коштів на загальну суму 627900 - залишити зберігати в матеріалах кримінальної справи № 645/1958/23;

4 ВЛС зі слідами пальців, які передано на зберігання до камерисхову речових доказів ВП №2 ХРУП№2 ГУНП в Харківській області, квитанція №141 та недопалки цигарки зі смітника, які передано на зберігання до камерисхову речових доказів ВП №2 ХРУП№2 ГУНП в Харківській області, квитанція №188 - знищіти;

каблучку із металу жовтого кольору (золота каблучка) та каблучку із металу жовтого кольору з камінцем прозорого кольору (золотий перстень з діамантом) - які передано на зберігання потерпілій - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вважати повернутими потерпілій;

мобільний телефон марки «SAMSUNG», модель GalaxyA04e, серійний номер НОМЕР_1 , IMEI1 НОМЕР_2 , IMEI2 НОМЕР_3 , чорного кольору, з сім картою з номером мобільного телефону НОМЕР_4 , який передано на зберігання до камерисхову речових доказів ВП №2 ХРУП№2 ГУНП в Харківській області, квитанція № 140 - повернути ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2

грошові кошти у сумі 4500 грн; 50 000 грн; 800 доларів США - передані на зберігання до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»01001, за адресою: Київ,вул. Грушевського,1-Д. МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, ІПН 143605704021, свідоцтво № 40374554 , Тел. 0800 500 807 , фактичне зберігання - АТ КБ «ПРИВАТБАНК» департамент регіональної каси перерахунку у м.Дніпро, 14360570, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 30 - передати потерпілій ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Фрунзенського (нині -Немишлянського) районного суду міста Харкова від 27.02.2023 року (справа № 645/688/23, провадження № 1-кс/645/210/23).

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Фрунзенського (нині -Немишлянського) районного суду міста Харкова від 27.02.2023 року (справа № 645/688/23, провадження № 1-кс/645/211/23).

Згідно з ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Немишлянський районний суд міста Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1