Вирок від 19 травня 2026 р. у справі №459/1799/26 — Шептицький міський суд Львівської області

Справа № 459/1799/26

Провадження № 1-кп/459/108/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2026 року Шептицький міський суд Львівської області

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Шептицькому кримінальне провадження №12026141150000164 стосовно обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Старий Добротвір, Кам?янка-Бузького району, Львівської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, одруженого, інваліда ІІ групи, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,в учиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.382 КК України,

ВСТАНОВИВ:

04.04.2026, близько 11 год. 30 хв. ОСОБА_4 , будучи визнаним винним постановою Шептицького міського суду Львівської області від 04.11.2025, яка набрала законної сили 15 листопада 2025 року, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, якою на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, діючи умисно, достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду та будучи ознайомленим з нею, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч.1 ст.129-1 Конституції України та ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов?язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об?єднаннями на всій території України, керував скутером марки «Viper Grand Prix», без реєстраційних номерних знаків, рухаючись вул. Винниченка, 2, у м. Шептицький, Львівської області, був зупинений працівниками ВРПП Шептицького РВП ГУ НП у Львівській області.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав та пояснив, що, знаючи про позбавлення його права керування транспортними засобами, 04.04.2026 керував скутером, був зупинений працівниками ВРПП Шептицького РВП ГУ НП у Львівській областіна вул. Винниченка, 2, у м. Шептицький, Львівської області. У вчиненому розкаявся.

Оскільки фактичні обставини справи не оспорюються учасниками судового провадження, показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи, з`ясувавши правильність розуміння обвинуваченим фактичних обставин справи, не маючи сумнівів у добровільності його позиції, тому, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, суд дійшов висновку, що дослідження фактичних обставин справи слід обмежити допитом обвинуваченого та дослідженням даних, що характеризують його особу.

Учасникам розгляду справи роз’яснено, що вони позбавлені права оспорювати обставини, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду, і дослідження яких було визнано судом недоцільним згідно з ч.3 ст.349 КПК України.

Виходячи з показань обвинуваченого, суд вважає, що його вина в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, доведена.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є нетяжким.

Ураховується й особа обвинуваченого, його вік, який вперше притягається до кримінальної відповідальності, є ветераном війни - інвалідом ІІ групи, має на утриманні двох малолітніх дітей та одну повнолітню дитино, на обліку в лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому, є її щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та те, що він є ветераном війни – особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Визнаючи обставини, пом`якшуючі покарання, як виняткові, зокрема те, що обвинувачений є ветераном війни – особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, враховуючи принцип індивідуалізації призначення покарання, суд дійшов висновку, що обвинуваченому ОСОБА_4 необхідним та достатнім покаранням для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, необхідно призначити покарання із застосування ст.69 КК України, нижче від найнижчої межі, встановленої у санкції ч.1 ст.382 КК України, у виді штрафу у розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Призначене обвинуваченому покарання, буде відповідати принципу справедливості покарання та відповідати його меті виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.

Питання щодо речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст.100 КПК України

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374, 392, 395, 615 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_4 винуватим в учиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, та призначити покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді штрафу у розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100,00 грн.

Речові докази, зазначені у постановах слідчого Шептицького РВП ГУНП у Львівській області від: 10.04.2026, 14.04.2026, – залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.На вирок суду учасниками судового провадження може бути подана апеляційна скарга через суд першої інстанції до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий: ОСОБА_1