Постанова від 20 травня 2026 р. у справі №128/1162/26 — Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/1162/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 травня 2026 року м. Вінниця

Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Васильєва Т.Ю., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Відділу адміністративної практики УПП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

УСТАНОВИВ:

14.03.2026 о 16:40 год. на автомобільній дорозі М30 390 км, водій ОСОБА_1 керував автомобілем DAEWOO д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, неприродна блідність. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху. Велась безперервна фіксація даного правопорушення № 472799; 468628.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КпАП України.

До суду для розгляду наданих суду матеріалів ОСОБА_1 вчергове не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи судом повідомлений належним чином за адресою, вказаною у протоколі про адміністративне правопорушення. Раніше ним особисто 28.04.2026 (а.с. 35), а також його захисниками 01.04.2026 та 28.04.2026 подавалися заяви та клопотання про відкладення розгляду справи з різних підстав. Судом було забезпечено реалізацію права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на захист та участь у судовому розгляді, однак для розгляду адміністративних матеріалів ОСОБА_1 повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Документів на підтвердження поважних причин неявки до суду не надано. Захисник ОСОБА_1 , адвокат Геращенко Т.В. до суду також не з`явилася, хоча отримала виклик до суду належним чином та завчасно, про причини неявки суд не повідомила.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Так в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

За вказаних обставин, враховуючи обізнаність ОСОБА_1 з наявністю відповідного судового провадження щодо нього, на підставі ст. 268 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за наявними в наданих суду матеріалах доказами.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

З диспозиції статті 130 КУпАП випливає, що відповідальність за зазначеною нормою настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Тобто зазначеною правовою нормою встановлено альтернативні склади правопорушення: 1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; 2) передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів; 3) відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість (п. 4 розділу І вищевказаної Інструкції).

З п. 12 розділу IІ вищевказаної Інструкції вбачається, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Оглянувши надані суду матеріали, судом встановлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення підтверджується письмовими доказами у справі, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 614858 від 14.03.2026; витягом з адмінпрактики відносно ОСОБА_1 ; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 14.03.2026, в якому вказано виявлені у ОСОБА_1 ознаки сп`яніння; рапортом поліцейського взводу № 1 роти № 4 батальйону УПП у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції В.Пшеничка від 14.03.2026; довідкою старшого інспектора ВАП Т. Ящук, згідно якої ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортним засобом та до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП протягом останнього року не притягувався; відеозаписами обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, на яких зафіксовано, в тому числі, роз`яснення поліцейським про підозру щодо вживання ОСОБА_1 наркотичних засобів та наявні в нього ознаки наркотичного сп`яніння, неодноразова пропозиція проїхатив медичний заклад з метою проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння, намагання ОСОБА_1 знайти привід, щоб не їхати на огляд, а саме з тих підстав, що він поспішає, оскільки в автомобілі є пасажир, не згоден з причинами зупинки авто тощо, водію було роз`яснено, що така поведінка свідчить про відмову від огляду на стан сп`яніння та повторно запропоновано пройти огляд, але згоди на доставлення його до медичного закладу для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння водій так і не надав та зачинився в автомобілі, що з огляду на поведінку водія та ознаки наркотичного сп`яніння було підставно розцінено як відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Суд враховує ту обставину, що транспортний засіб відноситься до джерела підвищеної небезпеки і відповідно потребує надзвичайно відповідального ставлення до обов`язків, пов`язаних з керуванням транспортним засобом, а тому ОСОБА_1 мав усвідомлювати відповідальність за свої дії та розуміти наслідки відмови від проходження огляду на стан сп`яніння.

Для наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, встановлення причин відмови від проходження медичного огляду на стан сп`яніння чинним законодавством не передбачено, а так само мотиви відмови від огляду, за відсутності перешкод пройти такий огляд на пропозицію працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, на кваліфікацію дій особи в частині відмови від проходження огляду на стан сп`яніння не впливають. Вчиняючи відповідні дії, які свідчать про його ухилення від проходження огляду, за відсутності законних підстав для такої відмови від огляду на стан сп`яніння, ОСОБА_1 мав усвідомлювати, що його дії містять склад адміністративного правопорушення, що розглядається.

Згідно наданих відеозаписів обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 було роз`яснено про відповідальність за відмову від проходження огляду та що його ухилення від огляду під різними приводами вважається відмовою від такого огляду.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши та оцінивши матеріали адміністративної справи, суд вважає доведеним, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Обставин, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують його відповідальність, судом також не встановлено.

На підставі вищевикладеного та враховуючи характер вчиненого правопорушення ОСОБА_1 , обставини його вчинення, дані про його особу, суд дійшов висновку про необхідність застосування щодо нього адміністративного стягнення у виді накладення штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, що встановлено санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Тому з ОСОБА_1 слід стягнути судовій збір у розмірі 665, 60 грн.

Керуючись ст.ст. 40-1, 280, 283, 294, ч. 1 ст. 130 КУпАП, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохіддержави судовий збір, що становить 665, 60 грн.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд протягом 10 днів з дня її винесення.

Роз`яснити, що згідно ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Суддя: