Постанова від 19 травня 2026 р. у справі №128/1669/26 — Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/1669/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 травня 2026 року м. Вінниця

Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Васильєва Т.Ю., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з Відділу адміністративної практики УПП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 173, 185 КУпАП,

УСТАНОВИВ:

19.04.2026 о 12:00 год, у с Якушинці, Вінницького району, Вінницької області на автомобільній дорозі М30 378 км, у громадському місці, поблизу зупинки громадського транспорту, ОСОБА_1 висловлювався нецензурною лайкою, чим ображав людську гідність та громадську мораль.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.

Також, 19.04.2026 о 12:10 год, у с Якушинці, Вінницького району, Вінницької області на автомобільній дорозі М30 378 км, ОСОБА_1 , не виконував законну вимогу працівника поліції, а саме припинити правопорушення, а саме не виражатись нецензурною лайкою, на що громадянин ОСОБА_1 не відреагував, при цьому висловлювався в грубій формі на адресу працівників поліції.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП.

Під час розгляду наданих матеріалів ОСОБА_1 не визнав вини у зазначених правовопрушеннях з підстав, вказаних в його письмових заявах, а саме, зазначив, що вважає дії працівників поліції неправомірними, оскільки вони зупинили його за перевищення швидкості неналежним чином, без ввімкнення проблискових маячків, зухвало себе поводиди, говорили, що це громадське місце, чим розізлили його, потім одягли йому кайданки, не відреагували на його прохання і відвезли в поліцію, на прохання викликати швидку для надання медичної допомоги також не відреагували та склали протокол про адміністративне затримання. Вважає, що на нього був постійний тиск з боку поліцейських і це його нервувало.

Дослідивши надані суду матеріали, судом встановлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаних правопорушень підтверджується письмовими доказами у справі, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 221257 від 19.04.2026; протоколом про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 221258 від 19.04.2026; рапортом інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону УПП у Вінницькій області ДПП лейтенанта поліції В. Колосюка, який виклав обставини, що були підставою складення зазначених протоколів про адміністративні правовопрушення, в тому числі, наявність законних підстав для зупинки авто під керуванням ОСОБА_1 та постійну і тривалу зухвалу поведінку ОСОБА_1 , відсутність належної реакції на неодноразові зауваження щодо недопустимої поведінки; копією протоколу АЗ №108010 про адміністративне затримання ОСОБА_1 від 19.04.2026; витягом адмін практики відносто ОСОБА_1 ; відеозаписами обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, на яких зафіксовано неодноразове висловлювання нецензурної лайки та зухвалу поведінку ОСОБА_1 на обочині проїзжої частини дороги в населеному пункті, неодноразові роз`яснення та вимоги працівників поліції припинити таку поведінку та припинити висловлюватись нецензурною лайкою, відсутність реагування на такі вимоги, продовження висловлювання нецензурною лайкою та вживання її на адресу працівників поліції зі зневажливими та образливими висловлюваннями, в тому числі щодо воєнного стану в Україні.

Диспозиція ст. 173 КУпАП передбачає відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Об`єктом правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП є суспільні відносини у сфері громадського порядку. Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.

Об`єктивна сторона правопорушення полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі як прямого так і непрямого умислу та полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протистояти себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки хулігана. Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони хуліганства є мотив явної неповаги до суспільства.

Та наданий до матеріалів справи відеозапис поведінки ОСОБА_1 є належним та допустимим доказом його винної та умисної поведінки в громадському місці, оскільки подія відбувалась на території населеного пункту на обочині автомобільної дороги, вільної для доступу громадян, в присутності працівників поліції та інших учасників дорожнього руху, у формі нецензурної лайки та безпідставному образливому ставленні та чіплянні до працівників поліції, що тривало достатньо довгий період часу та свідчить про прагнення показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, а саме працівників поліції, протиставлення себе іншим громадянам, суспільству, державі.

Диспозицією ст. 185 КУпАП передбачена відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку.

Пленум Верховного Суду України у п. 7 Постанови «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров`я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів» N 8 від 26.06.92 роз`яснив, що злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов`язків, члена громадських формувань з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.

При цьому, Пленум Верховного Суду України у п. 8 Постанови «Про судову практику у справах про хуліганство» N 10 від 22.12.2006 роз`яснив, що у разі коли опір представникові влади чи громадськості мав місце під час учинення дрібного хуліганства, винна особа підлягає відповідно кримінальній (за ч. 2 чи ч. 3 ст. 342 КК ( 2341-14 ) та адміністративній (за ст. 173 КпАП ( 80731-10 ) відповідальності.

Тобто вчинення злісної непокори законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків під час учинення дрібного хуліганства, що було вчинено ОСОБА_1 , становить сукупність правопорушень, за якї він підлягає притягненню до відповідальності.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд вважає доведеним, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КпАП України, а саме дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадському місці та образливе чіпляння до громадян, що порушують громадський порядок і спокій громадян, та адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185 КпАП України, а саме злісну непокору законній вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків.

Обставин, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують його відповідальність, судом також не встановлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

На підставі вищевикладеного, оскільки дані адміністративні матеріали розглядаються судом одночасно, та враховуючи характер вчинених правопорушень ОСОБА_1 , обставини їх вчинення, дані про його особу, суд дійшов висновку про можливість застосування щодо нього адміністративного стягнення у виді накладення штрафу, що передбачено санкцією ст. 185 КУпАП, а саме санкцією, встановленою за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Відповідно до ст. 40-1 КпАП України судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Тому з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 665, 60 грн.

Керуючись ст. ст. 40-1, 280, 283, 294, 173, 185 КпАП України, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 173, 185 КпАП України, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в дохіддержави судовий збір, що становить 665, 60грн.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд протягом 10 днів з дня її винесення.

Роз`яснити, що згідно ст. 307 КпАП України, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КпАП України, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Суддя: