Суд: Сторожинецький районний суд Чернівецької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням
Дата: 17 травня 2026 р.
Справа: №723/214/26
Суддя: Пташник А. М.
Справа № 723/214/26
Провадження № 2/723/1355/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
18 травня 2026 року м.Сторожинець
Сторожинецький районний суд
Чернівецької області в складі:
головуючого судді Пташник А.М.
за участю секретаря судового засідання Крупчак М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Сторожинець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 від імені якої діє представник ОСОБА_3 , звернулася до суду із вказаним позовом до ОСОБА_2 посилаючись на те, що вона є основним квартиронаймачем квартири АДРЕСА_1 , яка відноситься до державного житлового фонду. В названій квартирі зареєстровано місце проживання відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 3 2017 року по даний час відповідач в цій квартирі фактично не проживає, що підтверджується актом обстеження від 29 грудня 2025 року № 2534, а тому цей факт в контексті згаданих норм закону є підставою для визнання відповідача таким, що втратив право на користування зазначеною квартирою. Реєстрація відповідача в цій квартирі створює перешкоди для позивача у здійсненні ним права користування квартирою, зокрема, в оформленні житлової субсидії, яка розраховується на всіх членів домогосподарства, і до складу останнього включаються всі особи, що зареєстровані в житловому приміщенні, на таких осіб розраховуються соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування і їх доходи враховуються під час призначення житлової субсидії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року № 848 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива».
Просила визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 .
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, її представник ОСОБА_3 надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності та у відсутності позивача, позовні вимоги підтримують повністю, просять їх задовольнити та не заперечують проти винесення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомленіий. Відзив на позов не подавав.
У відповідності ч.1 ст.280 ЦПК України проведено заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вимоги слід задовольнити.
Судом встановлено, що позивач є основним квартиронаймачем квартири АДРЕСА_1 , яка відноситься до державного житлового фонду.
В даній квартирі зареєстровано місце проживання відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно зі статтею 163 ЖК Української РСР, у разі тимчасової відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається займане жиле приміщення у випадках і в межах строків, установлених частиною першою, пунктами 1 і 5 частини третьої і частиною четвертою статтею 71 цього Кодексу.
Стаття 71 ЖК УРСР встановлює загальні правила збереження жилого приміщення за тимчасово відсутніми громадянами. За змістом цієї статті при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Аналіз статті 71 ЖК УРСР дає підстави для висновку, що особа може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщеннями за двох умов: не проживання особи в жилому приміщенні більше шести місяців та відсутністю поважних причин для такого не проживання. Відтак, на позивача процесуальний закон покладає обов`язок довести факт відсутності відповідача понад встановлені статтею 71 ЖК УРСР строки у жилому приміщенні, а на відповідача довести, що така відсутність обумовлена поважними причинами (див. постанову Верховного Суду від 09 вересня 2020 року по справі № 755/16152/16-ц).
3 2017 року по даний час відповідач в цій квартирі фактично не проживає, що підтверджується актом обстеження від 29 грудня 2025 року № 2534, а тому цей факт в контексті згаданих норм закону є підставою для визнання відповідача таким, що втратив право на користування зазначеною квартирою. Реєстрація відповідача в цій квартирі створює перешкоди для позивача у здійсненні ним права користування квартирою, зокрема, в оформленні житлової субсидії, яка розраховується на всіх членів домогосподарства, і до складу останнього включаються всі особи, що зареєстровані в житловому приміщенні, на таких осіб розраховуються соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування і їх доходи враховуються під час призначення житлової субсидії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року № 848 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива».
З акту обстеження матеріально-побутових умов сім`ї від 29.12.2025 року №2534 який затвердила депутат Сторожинецької міської ради Бойчук – ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_2 та склали: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 вбачається, що в АДРЕСА_2 разом з ОСОБА_1 зареєстрований: ОСОБА_2 , який в будинку не проживає з 2017 року, що також підтвердили сусіди: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .
Реєстрація місця проживання відповідача ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 підтверджується відповіддю з ВОМІРМП/ВІС ДМС в Чернівецькій області.
Згідно статті 72 Житлового кодексу Української РСР визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Таким чином, суд вважає встановленим, що більше шести місяців без поважних причин відповідач не проживає в будинку АДРЕСА_2 який належить на праві власності позивачу, обставин, які б свідчили про домовленість між сторонами щодо права користування житлом не встановлено, а тому відповідача слід визнати таким, що втратили право користування цим житлом.
На підставі викладеного, керуючисьст.ст.3, 4, 5, 12, 13, 19, 23, 76, 81, 263-265, ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Сторожинецького районного суду Антоніна ПТАШНИК
Оригінал: reyestr.court.gov.ua