Рішення від 20 травня 2026 р. у справі №716/695/26 — Заставнівський районний суд Чернівецької області

Суд: Заставнівський районний суд Чернівецької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: інших видів кредиту

Дата: 20 травня 2026 р.

Справа: №716/695/26

Суддя: Шевчук Р. М.

Справа № 716/695/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.05.2026 м.Заставна

Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючої судді Шевчук Р.М.,

при секретарі судового засідання Ільчуку М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засiданнi в м. Заставна в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « Кредит сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ «Кредит сервіс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , з вимогою про стягнення заборгованості за кредитним договором № 250203-004 від 03.02.2025 року у розмірі 177 666,36 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 03.02.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальності «Кредитсервіс» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 250203-004.

Відповідно до умов кредитного договору Кредитодавець надає Позичальнику кредит у розмірі 43 956,04 грн. на умовах строковості, зворотності та платності, шляхом перерахування суми кредиту на банківський (картковий) рахунок Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути кредит Кредитодавцю та оплатити проценти за користування кредитом на умовах, передбачених цим Договором.

Вказує, що кредитний договір № 250203-004 від 03.02.2025 року підписано відповідачем електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора - Y84087.

Cвої зобов`язання позивач виконав надавши кредитні кошти відповідачу ОСОБА_1 , які останні й в порушення умов договору не повернув.

Станом на 03.02.2026 року загальний розмір заборгованості становить: 177 666,36 грн, яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 43956,04 грн. прострочена заборгованість за комісією 0 грн., прострочена заборгованість за процентами 133710,32 грн.

Враховуючи вищезазначене, позивач, просить суд у цьому позові стягнути з позичальника відповідача ОСОБА_1 прострочена заборгованість за кредитом в загальному розмірі – 177 666,36 гривень.

Ухвалою суду від 04.05.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судове засідання представник позивача ТОВ «Кредитсервіс» не з`явився, однак в прохальній частині позову, вказує, що позовні вимоги підтримує повністю, просить позов задовольнити і справу розглянути у відсутності їх представника. Проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце судового засідання був повідомлений належним чином, судовою повісткою за зареєстрованим місцем проживання, рекомендоване поштове відправлення повернулося до суду з відміткою поштового зв`язку «адресат відсутній».

Відповідно до приписів п.3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Крім того, у встановлений строк відповідачем не було подано заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом, а також відзиву.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, приходить до наступних висновків.

Згідно ч.1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляді вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до вимог ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1, 2 п.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що 03.02.2025 року між ТОВ «Кредитсервіс» та ОСОБА_1 було укладено електронний договір № 250203-004., з наступними умовами

Денна процентна ставка – 0,99 % .

Денна процентна ставка (при дотриманні акційних умов) – 0,33%.

Cума мінімального щомісячного платежу - 17 610,06 грн.

Орієнтовна вартість кредиту (за 3 місяці користування кредитом при дотриманні акційних умов) 56 659,22 грн.

Строк на який надається кредит- 5 років.

Крім того, умовами Кредитного договору передбачено, що крім щомісячних процентів, стягується одноразова комісія за видачу кредиту від початкової суми кредиту у розмірі 9,00% (сума одноразової комісії складає 3 956,04 грн.).

Разові проценти стягуються із суми кредиту у день перерахування кредиту на банківський рахунок Позичальника. Умовами Кредитного договору передбачено: Позичальник має зробити 3 щомісячних платежі; Позичальник повинен вносити платежі щомісячно до 3 числа місяця закінчення відповідного розрахункового періоду користування кредитом.

На банківський рахунок Позичальника було перераховано кредитні кошти у розмірі 40 000,00 грн., із урахуванням стягнутої одноразової комісії за видачу кредиту, яка визначена Кредитним договором, у розмірі 9,00 %, що в грошовому еквіваленті становить – 3 956,04 грн.

Відповідно до п. 11.12. Кредитного договору, підписанням Договору Позичальник підтверджує, що: ознайомлений, повністю розуміє, безумовно акцептує і зобов`язується неухильно дотримуватись умов Публічної пропозиції (оферти) Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» укладення договору про надання кредиту на умовах кредитної лінії (продукту "РЕКРЕДИТ") в редакції від 15.01.2025 р. яка є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п. 11.12.2. до укладення Договору отримав від Кредитодавця інформацію, зазначену в статті 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» і статті 9 Закону України «Про споживче кредитування». Позичальник підписує Договір за допомогою введення отриманого одноразового цифрового ідентифікатора, в особистому кабінеті - в електронній системі з укладення договорів Кредитодавця.

Кредитний договір № 250203-004 від 03.02.2025 року підписано відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором - Y84087 (03.02.2025 12:36:41) .

Перерахунок коштів відповідачу ОСОБА_1 стверджено платіжною інструкцією № 1453 від 03.02.2025 року про перерахування суми кредиту за договором за № 250203-004 від 03.02.2025 року з якої вбачається, що на картковий рахунок за № НОМЕР_1 було перераховано - 40 000 грн.

З наданого розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 03.02.2026 року у ОСОБА_1 наявна заборгованість перед ТОВ «КРЕДИТСЕРВІС» в загальному розмірі 177 666,36 грн, яка складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту – 43 956,04 грн, 133, 710,32 грн просроченої заборгованості за процентами.

Відповідачем було здійснено платежі на суму 10 000 грн та 7 000 грн 26.05.2025 року та 04.07.2025 року.

На виконання ЗУ «Про споживче кредитування» Позивачем ТОВ «Кредитсервіс» було надіслано відповідачу ОСОБА_1 20.03.2026 року досудову вимогу про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором від 03.02.2025 року за № 250203-004.

Своїм право на досудове врегулювання по сплаті заборгованості відповідач не скористався.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно з абзацем 2 частини 2 статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Положення частини 1 статті 205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За змістом частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Аналізуючи викладене, можна дійти висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, ст. 207 ЦК України).

Аналогічна позиція наведена у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19.

Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені в Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Згідно з частиною 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до частини 4 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Положення частини 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 8 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Так, відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про захист персональних даних» персональні дані це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована; суб`єкт персональних даних фізична особа, персональні дані якої обробляються; згода суб`єкта персональних даних - добровільне волевиявлення фізичної особи (за умови її поінформованості) щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, висловлене у письмовій формі або у формі, що дає змогу зробити висновок про надання згоди.

У сфері електронної комерції згода суб`єкта персональних даних може бути надана під час реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції шляхом проставлення відмітки про надання дозволу на обробку своїх персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, за умови, що така система не створює можливостей для обробки персональних даних до моменту проставлення відмітки.

Частиною 5 статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» передбачено, що обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб`єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» не допускається обробка даних про фізичну особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

У частині 1 статті 11 Закону України «Про захист персональних даних» встановлено, що підставою виникнення права використання персональних даних є, зокрема, згода суб`єкта персональних даних на обробку його персональних даних; дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень; укладення та виконання правочину, стороною якого є суб`єкт персональних даних або який укладено на користь суб`єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб`єкта персональних даних.

Враховуючи, що договір № 250203-004 від 03 лютого 2025 року укладено його сторонами в електронному вигляді за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, що відповідає вимогам ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», чому передувала верифікація відповідача в інформаційно-телекомунікаційній системі - на веб-сайті кредитодавця із зазначенням своїх особистих даних, зокрема, РНОКПП, серії та номеру паспорту, адреси реєстрації місця проживання, реквізитів карткового рахунку, а зазначені у ньому умови не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», та за відсутності належних доказів про те, що договір укладено іншою особою, відтак вказане підтверджує факт його укладення.

Аналогічна позиція наведена у постанові Верховного Суду від 20 червня 2022 року у справі № 757/40396/20 (провадження № 61-850св22).

Слід зазначити, що без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, без здійснення входу відповідача на веб-сайт за допомогою логіна і пароля особистого кабінету укладання договору між сторонами є технічно неможливим.

Отже, підписавши договір, ОСОБА_1 посвідчив свою обізнаність та згоду з його умовами, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їх внутрішній волі, правочин вчинено в формі, встановленій законом, та він був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлений ним, а саме отримання кредитних коштів позичальником.

Відповідач з власної ініціативи звернувся за отриманням кредиту до вільно обраного нею фінансової установи, а саме ТОВ «Кредитсервіс», отримавши від останньої всю передбачену законодавством інформацію перед укладанням договору.

ТОВ «Кредитсервіс» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме перерахувало грошові кошти ( в загальній сумі 40 000 грн) на банківські рахунок ОСОБА_1 , який самостійно вніс до інформаційно-телекомунікаційної системи товариства номер своєї платіжної картки.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що звертаючись з позовом, ТОВ «Кредитсервіс» надало належні докази, які підтверджують право вимоги позивача за кредитним договором, а також наявність у відповідача грошового зобов`язання та заборгованості перед позивачем позовні вимоги ТОВ «Кредитсервіс» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи, що позивачем по справі понесено судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн., які підтверджені відповідними доказами, а саме за підготовку та направлення позовної заяви до суду та представництва інтересів позивача у суді, що вбачається з відповідного акту № 3 від 23.06.2025 року до Договору № 25-01/23 від 25.01.2023 року про надання правової допомоги, з позивача на користь відповідача підлягають стягненню понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 7000 ,00 грн.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, необхідно стягнути з відповідача на користь ТОВ «Кредитсервіс» судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 2 662,40 грн.

Керуючись ст. 509, 517, 525, 526, 530, 610, 626, 628, 629, 1050, 1054 ЦК України, ст. 2, 5, 10-13, 76-81, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 354 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» (місцезнаходження: 01133, місто Київ, вул. Коновальця Євгена, будинок 36-Д, приміщення 65-з; ЄДРПОУ 41125531) суму заборгованості за Кредитним договором № 250203-004 від 03.02.2025 року у розмірі 177 666 (cто сімдесят сім тисяч шістсот шістдесят шість) гривень 36 (тридцять шість) копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» (місцезнаходження: 01133, місто Київ, вул. Коновальця Євгена, будинок 36-Д, приміщення 65-з; ЄДРПОУ 41125531) суму сплаченого судового збору у розмірі 2 662 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривнi 40 (сорок) копійок та суму понесених витрат на правничу допомогу у розмірі 7 000,00 (сім тисяч) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його вручення до Чернівецького апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя Шевчук Р.М.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua