Рішення від 20 травня 2026 р. у справі №716/629/26 — Заставнівський районний суд Чернівецької області

Справа № 716/629/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.05.2026 м. Заставна

Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючої судді Шевчук Р.М.,

при секретарі Єлащуку Р.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Данищук Василь Вячеславович, до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог: Заставнівський відділ державної виконавчої служби Чернівецькому районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить скасувати постанову Тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 за № 132 від 19 січня 2026 року, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн.

Позивач, обгрунтовуючи позовні вимоги, зазначив, що 12.01.2026 року уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_3 було складено відносно нього протокол за № 6/9 про притягнення його адміністративної до адмінстративної відповідальності за ч.3 ст.210 КупАП.

Зазначає, що в подальшому 19.01.2026 року Тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 було винесено постанову за № 132 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн.

Вказує, що згідно посвідчення про приписку до призовної дільниці він прийнятий на облік 16.01.2017 року, у зв`язку з втратою посвідчення 30.08.2023 року отримав дублікат посвідчення № НОМЕР_1 за що був притягнутий до адміністративної відповідальності.

Посилався на те, що згідно п14-3 постанови КМУ «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» громадяни України чоловічої статі віком від 25 до 60 років, які не перебувають на військовому обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (крім випадків, коли такі громадяни не беруться на такий облік відповідно до законодавства), беруться на такий облік на підставі відомостей, отриманих Міноборони шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного демографічного реєстру, відомчої інформаційної системи ДМС, інших інформаційних систем, реєстрів та баз (банків) даних та Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів засобами системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів “Трембіта” відповідно до статті 14 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів”.

Тобто зміни, які були внесені до вказаного порядку скасували обов`язок чоловіків після 25 років особисто з`являтися в ТЦК та СП для зміни статусу з «призовника» на військовозобов`язаного, вказані зміни вносяться автоматично протягом 30 днів.

Враховуючи викладені доводи в позовній заяві, просить поновити строк на оскарження постанови, задоволити позовну заяву та скасувати оспорювану постанову.

Ухвалою судді від 23 квітня 2026 року поновлено строк на звернення позивача та позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено провести в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник – адвокат Данищук В.В., не з`явилися.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання не з`явився, надав суду відзив на позов, в якому зазначає, що 12.01.2026 ОСОБА_1 з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 де посадовою особою було складено адміністративний протокол №6/9. Під час складання протоколу ОСОБА_1 було роз`яснено зміст ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП з повідомленням часу, дати та адреси розгляду протоколу. Примірник протоколу було вручено під підпис позивачу.

На розгляд протоколу ОСОБА_1 не з`явився, не скористався правом на захист та правову допомогу під час розгляду протоколу.

В подальшому не цікавився результатом адміністративного провадження. Зазначає, що в подальшому ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №132 від 19.01.2026 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП.

Вказує, що відповідно до пункту 1 (Додаток 2) «Порядку організації і ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, призовники, військовозобов`язані та резервісти, зокрема, повинні :

1) перебувати на військовому обліку за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов`язані розвідувальних органів - у відповідному підрозділі розвідувального органу). Крім того, призовники, військовозобов`язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад;Відповідно до пункту 5 (Додаток 2) «Порядку організації і ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, призовники, військовозобов`язані та резервісти, зокрема, повинні: 5) проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі, проходити службу у військовому резерві; Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» №2233-ХІІ від 25.03.1992 р.: 3. Військовий обов`язок включає:

- підготовку громадян до військової служби;

- взяття громадян на військовий облік;

- прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу;

- проходження військової служби;

- виконання військового обов`язку в запасі;

- проходження служби у військовому резерві;

- дотримання правил військового обліку. Відповідно до ч.8 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» №2233-ХІІ від 25.03.1992 р. виконання військового обов`язку в запасі полягає в дотриманні військовозобов`язаними порядку і правил військового обліку, проходженні зборів для збереження та вдосконалення знань, навичок і умінь, необхідних для виконання обов`язків військової служби в особливий період.

Вказані приписи військовозобов`язаним ОСОБА_1 були проігноровані. Зазначає що датою введення інформації про ОСОБА_1 в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів є - 17.07.2022 року., при цьому звірка даних при особистій явці проведена 31.10.2025 році.

Таким чином, вважав, що ОСОБА_1 до 31.10.2025 р. проігнорував обов`язок постановки на військовий облік призовників у рік виповнення йому 17 років.

Відповідно до пунктів 14-1 та 14-2«Порядку організації і ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487:

14-1. Щороку з 1 січня до 31 липня громадяни України чоловічої статі, яким у рік взяття на військовий облік виповнюється 17 років, вперше беруться на військовий облік призовників із внесенням відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів шляхом:

проходження електронної ідентифікації та автентифікації для надання своїх персональних даних засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу;

особистого прибуття до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки з поданням документів, перелік яких встановлюється Міноборони.

14-2 громадяни України, які не стали на військовий облік призовників у період, визначений пунктом 14-1 цього Порядку, беруться на такий облік лише після особистого прибуття до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Вказує, що в постанові за №132 від 19.01.2026 року вказано посилання на ст. 18 та ст. 27 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» №2233-ХІІ від 25.03.1992 р., з метою визначення до якої категорії військового обліку (призовники, військовозобов`язані чи резервісти) відноситься ОСОБА_1 та яким чином його було зараховано в запас.

Відповідно до вказаного в позовній заяві абзацу 19 пункту 79 постанови Кабінету Міністрів «Про внесення до деяких постанов Кабінету Міністрів України змін щодо окремих питань ведення військового обліку та призову громадян під час мобілізації» №916 від 30.07.2025 р.: Районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки організовують внесення інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів у тридцятиденний строк після досягнення призовниками 25-річного віку без їх виклику до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки про зняття їх з військового обліку призовників та взяття на облік військовозобов`язаних з одночасним присвоєнням військового звання «солдат (матрос) запасу» та зазначенням другої категорії запасу.

Враховуючи наведене, а також те, що правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП в частині порушення Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та «Порядку організації і ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 в частині не перебування на військовому обліку за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки є триваючим, так як ОСОБА_1 , починаючи з 25.12.2017 р. міг та мав можливість прибути до відповідного районного (міського) ТЦК та СП для постановки на військовий облік.

Вважає, що вимоги позивача є безпідставними, просив в задоволенні позову відмовити.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 12 січня 2026 року відносно ОСОБА_1 офіцером ІНФОРМАЦІЯ_3 капітаном ОСОБА_3 , було складено протокол про адміністративне правопорушення.

Зі змісту протоколу вбачається, що в графі «суть адміністративного правопорушення» вказано: «12 січня 2026 р. о 12 год. 00 хв. в приміщенні шостого відділу (м. Заставна) ІНФОРМАЦІЯ_3 було встановлено факт порушення Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час дії особливого періоду, а саме, що гр. ОСОБА_1 , будучи військовозобов?язаним та перебуваючи на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 , без поважних причин і всупереч встановленим чинним законодавством вимогам правил військового обліку, не перебував на військовому обліку за місцем свого проживання (реєстрації) в ІНФОРМАЦІЯ_4 як військовозобов?язаний, тобто порушував правила військового обліку в особливий період.

Своїми протиправними винними діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив вимоги абз. 7 ч. 3 ст. 1, абз. 5 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХII та вимоги Додатку 2 до Порядку організації і ведення військового обліку призовників, військовозобов?язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, що призвело до порушення ним правил військового обліку, вчиненого в особливий період.

Таким чином, ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.

В графі «місце розгляду справи про адміністративне правопорушення» вказано, що розгляд відбудеться о 12-00 годині 19 січня 2026 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою Театральна площа 6, м. Чернівці, 3-й поверх, кабінет № 24.

Копію протоколу позивач отримав про що свідчить особистий підпис ОСОБА_1 в графі «Другий примірник отримав».

19 січня 2026 року відносно ОСОБА_1 . Тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 , було винесено постанову за № 132 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210 КУпАП, та накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень.

Зі змісту постанови вбачається, що ОСОБА_1 будучи військовозобов?язаним, під час дії воєнного стану на підставі рішення військово-лікарської комісії, згідно ст. 18 п.1 пп.2 та ст. 27 п.9 Закону України «Про військовий обов?язок та військову службу» зарахований в запас по досягненню 25-річного віку та не став на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Своїми протиправними винними діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив вимоги п.п.5, 7 ч.3 ст. 1, 4.8 ст.2 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» від 25.03.1992 року №2232-ХII та вимоги п.1, 5 ч.1 Додатку 2 до Порядку організації і ведення військового обліку призовників, військовозобов?язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року N?1487, що призвело до порушення ним правил військового обліку, вчиненого в особливий період. Тобто, скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Протокол складено уповноваженою посадою особою ІНФОРМАЦІЯ_3 № 6/9 від 12.01.2026 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210 - КУпАП, яка носить бланкетний характер та відсилає до порушення вимог ч.6 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», кваліфікуючою обставиною є вчинення даного правопорушення в особливий період.

Так, відповідно до вищезазначених норм Закону у період проведення мобілізації крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов?язані мати при собі військово-обліковий документ та пред?явити його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського.

Тобто, скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 КУпАП.

При цьому в постанові вказано, що ОСОБА_1 на розгляд справ не з`явився.

Доказів направлення копії постанови позивачу, на виконання вимог КУпАП до відзиву не долученно, а тому доводи представника відповідача, щодо порушення строку на звернення дол суду не обгрунтовані .

Крім того, з долученої копії посвідчення про приписку до призовної дільниці В-7 вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , 16.01.2017 року, прийнятий на облік ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою ст.5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до ч.1 та 3 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як визначено ст. 235 Кодексу України про адміністративні правопорушення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (в даному випадку відповідач) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, крім того чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона притягненню до адміністративної відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із статтею 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Частина 2 ст.33 КУпАП встановлює, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху і є тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Відповідно до положень ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, що також передбачено ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Відповідно до положень ст.1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно з Указом Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває і по теперішній час. Отже, на дату вчинення правопорушення діяв особливий період.

Згідно зі ст.42 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та пункту 19 Порядку громадяни України, винні в порушенні правил військового обліку громадян України, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов`язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом.

Частиною 1 ст.210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.

Законом №3696-ІХ «Про внесення змін до КУпАП щодо відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яким ст.210 КУпАП було доповнено частиною 3, а саме: щодо порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.

Як встановлено судом, в оскаржуваній постанові за №132 від 19.01.2026 року позивачу інкримінується порушення правил військового обліку, а саме що під час дії воєнного стану на підставі рішення військово-лікарської комісії, згідно ст. 18 п.1 пп.2 та ст. 27 п.9 Закону України «Про військовий обов?язок та військову службу» ОСОБА_1 , зарахований в запас по досягненню 25-річного віку та не став на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Дані доводи спростовуються наступними доказами дослідженими судом.

З наданої копії посвідчення про приписку до призовної дільниці В-7 вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , 16.01.2017 року, прийнятий на облік ІНФОРМАЦІЯ_3 . В Графі «особиста відмітка» міститься VIN код № НОМЕР_2 та міститься відмітка про накладення адміністративного штрафу від 30.08.2023 року, вказане спростовує твердження відповідача наведене у відзиві про те, що « ОСОБА_1 , починаючи з 25.12.2017 р. не прибув до відповідного районного (міського) ТЦК та СП для постановки на військовий облік.»

Суд зазначає, що згідно п.14-3 постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487«Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», громадяни України чоловічої статі віком від 25 до 60 років, які не перебувають на військовому обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (крім випадків, коли такі громадяни не беруться на такий облік відповідно до законодавства), беруться на такий облік на підставі відомостей, отриманих Міноборони шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного демографічного реєстру, відомчої інформаційної системи ДМС, інших інформаційних систем, реєстрів та баз (банків) даних та Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів засобами системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів “Трембіта” відповідно до статті 14 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів”.

Отже інкримінування позивачу порушення правил військового обліку з підстав «неставання на військовий облік по досягненню 25-річного віку» є таким, що суперечить «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів».

Відтак, суд вважає, що позивачем не порушено вимог «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», оскільки з 30 липня 2025 року було внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487«Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» а саме пункт 79 було доповнено новим абзацом після абзацу вісімнадцятого:

- «районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки серед повноважень мають таке: організовують внесення інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів у тридцятиденний строк після досягнення призовниками 25-річного віку без їх виклику до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки про зняття їх з військового обліку призовників та взяття на облік військовозобов`язаних з одночасним присвоєнням військового звання “солдат (матрос) запасу” та зазначенням другої категорії запасу".»

Таким чином, з враховуючи вищенаведене, протягом 30 днів ТЦК та СП з дня 25-річчя особи, самостійно має змінити категорію обліку такої особи з «призовник» на "військовозобов`язаний". Підстав вимагати прибути для цього особисто у ТЦК та СП тощо немає.

З анкетних даних встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , досяг 25 річного віку - ІНФОРМАЦІЯ_6 , тобто в свою чергу ТЦК та СП самостійно мали здійснити взяття його на облік в статусі військовозобов`язаного до 25.01.2026 року.

За таких обставин в діях позивача відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статтею 210 КУпАП, що є наслідком скасування оскаржуваної постанови із подальшим закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав, визначених пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП.

Згідно зі ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, суд вважає, що фактичні обставини справи про адміністративне правопорушення не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо винуватості повинні тлумачитися на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що відповідачем не дотримано вимог ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , наявними у справі матеріалами не доведено в установленому порядку наявність в діях позивача складу правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 210 КУпАП, що є підставою для скасування постанови за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст.210 КУпАП № 132 від 19.01.2026 року, винесеної т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковником ОСОБА_2 .

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи наведені доводи сторін, суд приходить до висновку про необхідність скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

За таких обставин постанова №132 від 19.01.2026 підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення стосовно позивача - закриттю.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73, 77, 139, 243, 244, 250, 286, 295 КАС України, ч. 3 ст. 210, ст. ст. 245, 247, 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати постанову т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковником ОСОБА_2 за №132 від 19.01.2026 року про накладення на ОСОБА_1 , адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст.210 КУпАП - закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Шевчук Р.М.