Рішення від 29 квітня 2026 р. у справі №712/4619/26 — Соснівський районний суд м. Черкаси

Справа № 712/4619/25

Провадження № 2/712/3306/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2026 року Соснівський районний суд м. Черкас у складі:

головуючого-судді – Пересунька Я.В.,

при секретарі – Руденко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкас у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

1.1. У квітні 2026 року акціонерне товариство «Акцент-Банк» (далі - АТ «А-Банк») звернулось до суду з указаним позовом, просить стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № ABH0CT155101737630416453 від 23 січня 2025 року у розмірі 68 564 грн 50 коп, а також судові витрати у виді судового збору – 2 662 грн 40 коп.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 23 січня 2025 року ОСОБА_1 уклав з АТ «А-Банк» кредитний договір ABH0CT155101737630416453 щодо надання кредиту в розмірі 60 000 грн строком на 36 місяців (тобто до 22 січня 2028 року) зі сплатою процентів у розмірі 85,00% щорічно та комісії в розмірі 0,00 грн. (Кредитний договір складається із заяви клієнта та графіку погашення кредиту).

1.3. Відповідно до п. 12 заяви про надання послуги «Швидка готівка» та/або паспорту споживчого кредиту «Швидка готівка» у випадку порушення клієнтом зобов`язань із погашення заборгованості клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,07% (не менше 1 грн ) від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки, при цьому пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 (п`ятнадцять) відсотків суми простроченого платежу.

1.4. Позивач зазначає, що при стягненні неустойки (пені, штрафів) за даним договором слід використовувати не загальне, а спеціальне законодавство, що регулює безпосередньо відносини щодо споживчого кредитування, тобто Закону України «Про споживче кредитування». Так, в ст. 1054 ЦК України, а саме в ч. 3 зазначено, що Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом, тобто не ЦК України, а окремим законом, тобто ЗУ «Про споживче кредитування».

1.5. Таким чином, на думку позивача, має використовуватися не п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, а п. 6 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» даного закону, внаслідок чого на договори споживчого кредиту, які будуть укладатися після спливу тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом №3498- IX (набрав чинності 24.12.2023 р., +30 днів = 23.01.2024 р.) вимога пункту 6 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону не поширюється, та нарахування пені не забороняється.

1.6. Кредитний договір підписано боржником за допомогою електронного підпису, використання якого погоджено сторонами в Анкеті-Заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку (Заяві на погодження використання електронного підпису). У разі, якщо вказані документи підписано за допомогою електронного підпису, то він є аналогом власноручного підпису.

1.7. Станом на 27 березня 2026 року заборгованість відповідача за даним кредитним договором складала суму в розмірі 68 564 грн 50 коп, яка складається з: 59 992 грн 45 коп - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 8 480 грн 49 коп - загальний залишок заборгованості за процентами; 91 грн 56 коп - загальний залишок заборгованості за пенею.

2. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

2.1. Ухвалою Соснівського районного суду міста Черкас від 08 квітня 2026 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

2.2. У судове засідання представник позивача не з`явився, у прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи проводити без його участі..

2.3. У судове засідання представник відповідача Луценко Л.М. не з`явилася, 29 квітня 2026 року надала суду клопотання в якому зазначила, що при винесенні судового рішення у задоволені пені та штрафних санкція до відповідача ОСОБА_1 відмовити, в решті позов підтримують.

3. Положення законодавства, що регулюють спірні правовідносини

3.1. За змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

3.2. Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

3.3. За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

3.4. Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

3.5. Згідно зі статтею 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

3.6. Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» (далі – Закон) електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

3.7. Згідно із ч.ч. 7, 12 ст. 11 Закону договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

3.8. Відповідно до ст. 12 Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

3.9. Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» та Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис, як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.

3.10. За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

3.11. Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

3.12. Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

3.13. Згідно із ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

3.14. Відповідно до статті 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

3.15. За приписами ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

3.16. Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

3.17. Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

3.18. Згідно із ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

3.19. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), що визначено ст. 610 ЦК України.

3.20. Відповідно до положень ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

3.21. Відповідно до положень ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

4. Фактичні обставини, встановлені судом

4.1. Судом установлено, що 23 січня 2025 року ОСОБА_1 уклав з АТ «А-Банк» кредитний договір ABH0CT155101737630416453, щодо надання останній кредиту в розмірі 60 000 грн строком на 36 місяців (тобто до 22 січня 2028 року) зі сплатою процентів у розмірі 85,00% щорічно та комісії в розмірі 0,00 грн. (Кредитний договір складається із заяви клієнта та графіку погашення кредиту).

4.2. 23 січня 2025 року відповідачем було погоджено та підписано заяву про надання послуг «Швидка готівка» та Паспорт споживчого кредиту «Швидка готівка».

4.3. Кредитний договір підписано відповідачем за допомогою електронного підпису, використання якого погоджено сторонами в Анкеті-Заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку.

4.4. Згідно до п. 6 Заяви про надання послуги «Швидка готівка», за користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 85% річних.

4.5. Розмір щомісячного платежу 4686 грн 85 коп (п. 7 Заяви про надання послуги «Швидка готівка»).

4.6. Відповідно до п. 9 Заяви про надання послуги «Швидка готівка» платіжна картка, що є доступом до поточного рахунку, на який зараховується сума кредиту - 4323347357807228.

4.7. Пунктом 10 Заяви про надання послуги «Швидка готівка», сторони погодили, що загальна сума до повернення з урахуванням суми кредиту, відсотків та комісій становить (загальна вартість кредиту) 168725 грн 99 коп.

4.8. Відповідно до п. 12 Заяви про надання послуги «Швидка готівка», у випадку порушення клієнтом зобов`язань із погашення заборгованості клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,07% (не менше 1 грн ) від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки, при цьому пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 (п`ятнадцять) відсотків суми простроченого платежу.

4.9. Пунктом 6 Паспорту споживчого кредиту «Швидка готівка» визначено, що в разі наявності заборгованості у клієнта із сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів, банк має право достроково розірвати кредитний договір та здійснити дії, направлені на погашення залишку заборгованості, що виникла при користуванні клієнтом послугою «Швидка готівка».

4.10. Відповідно до меморіального ордеру TR.43750747.63762.65455 від 23 січня 2025 року АТ «Акцент-Банк» свої зобов`язання за договором №ABH0CT155101737630416453 від 23 січня 2025 року виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі 60 000 грн, відповідно до умов договору.

4.11. Відповідач активно користувався кредитними коштами банку до 24 лютого 2025 року, що підтверджується випискою по картці.

4.12. Згідно з розрахунком заборгованості за договором № ABH0CT155101737630416453 від 23 січня 2025 року, укладеним між АТ «А-Банк» та ОСОБА_1 , станом на 27 березня 2026 року заборгованість відповідача за даним кредитним договором складала суму в розмірі 68 564 грн 50 коп, яка складається з: 59 992 грн 45 коп - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 8 480 грн 49 коп - загальний залишок заборгованості за процентами; 91 грн 56 коп - загальний залишок заборгованості за пенею.

5. Оцінка Суду

5.1. Установлені обставини справи дають підстави для висновку про те, що 23 січня 2025 року між АТ «А-Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №ABH0CT155101737630416453, що складається з із заяви клієнта та графіку погашення кредиту.

5.2. Судом враховує, що на виконання умов кредитного договору № ABH0CT155101737630416453 від 23 січня 2025 року кредитодавець виконав свої зобов`язання, зокрема передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 60 000 грн, що підтверджується меморіальним ордером № TR.43750747.63762.65455 від 23 січня 2025 року, що не заперечується відповідачем.

5.3. Оскільки позичальник ОСОБА_1 отримав кошти за кредитним договором, активно користувався ними з січня 2025 року по лютий 2025 року включно, але не виконав умови договору, що призвело до виникнення заборгованості, то суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № ABH0CT155101737630416453 від 23 січня 2025 року у розмірі 68 472 грн 94 коп, що складається із: 59 992 грн 45 коп - заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 8 480 грн 49 коп - заборгованості за процентами.

5.4. Позивачем також заявлено вимоги про стягнення з відповідача суму заборгованості за пенею у розмірі 91 грн 56 коп.

5.5. В той же час, починаючи з 24 лютого 2022 року в Україні діє правовий режим воєнного стану.

5.6. Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

5.7. Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 91 грн 56 коп за кредитним договором № ABH0CT155101737630416453 від 23 січня 2025 року задоволенню не підлягають.

6. Розподіл судових витрат між сторонами

6.1. Враховуючи висновок суду про часткове задоволення позову (99,8%), з відповідача мали бути стягнені 2 657 грн 07 коп судового збору. Проте з огляду на визнання відповідачем позову в частині тіла і процентів, про що вказано у клопотанні, то на підставі ч. 1 ст. 142 ЦПК України з відповідачки підлягає стягненню 50% від цієї суми – 1 328 грн 53 коп, а інша частина в розмірі 1 328 грн 53 коп підлягає поверненню з державного бюджету.

Керуючись ст. ст. 81, 83, 89, 264-266, 274-279 ЦПК України, ст.ст. 6, 15, 16, 192, 509, 526, 533, 549, 550, 610, 611, 624, 625, 627, 627, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ЗУ «Про судовий збір», суд, -

у х в а л и в:

Позов акціонерного товариства «Акцент-Банк» – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором №ABH0CT155101737630416453 від 23 січня 2025 року станом на 27 березня 2026 року у розмірі 68 472 грн 94 коп, судовий збір – 1 328 грн 53 коп, а всього стягнути 69 801 грн 47 коп.

В іншій частині позову – відмовити.

Компенсувати акціонерному товариству «Акцент-Банк» за рахунок коштів державного бюджету судовий збір у розмірі 1 328 грн 53 коп.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення набирає законної сили після закінчення зазначених строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Черкаським апеляційним судом, якщо таке не буде скасовано.

Повне найменування сторін:

Позивач: акціонерне товариство «Акцент-Банк», ЄДРПОУ: 14360080, місцезнаходження: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: Я.В. Пересунько