Рішення від 19 травня 2026 р. у справі №711/1132/26 — Соснівський районний суд м. Черкаси

ЄУ №711/1132/26

Провадження №2/712/2959/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2026 року Соснівський районний суд м. Черкаси

у складі: головуючого судді Стеценко О.С.,

за участю секретаря судового засідання Ігнатьєвої Е.В.,

представника позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому з урахуванням уточненої позовної заяви просить стягнути з відповідача аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

У обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що вона та відповідач є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Сторони перебувають у шлюбі, однак позивачем подано позов про розірвання шлюбу. Відповідач в добровільному порядку коштів для забезпечення доньки не надає, тому позивач звернулася до суду з указаним позовом.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 02 квітня 2026 року відкрито позовне провадження у справі, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження призначено на 11 травня 2026 року.

Протокольною ухвалою від 11 травня 2026 року відкладено проголошення рішення на 20 травня 2026 року.

01 травня 2026 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній зазначив, що не заперечує обов`язку щодо утримання спільної з позивачем доньки. Крім того, зазначає, що регулярно надає фінансову допомогу на утримання доньки шляхом здійснення переказів на картку позивача, оплати поїздки дитини на лікування, купує необхідні речі, продукти тощо. Відповідач зазначає, що він офіційно не працевлаштований, не має постійного стабільного доходу, приблизний щомісячний його дохід становить близько 10 000,00 грн. А тому просить визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі 4 500,00 грн.

04 травня 2026 року від позивача надійшла відповідь на відзив, у якому остання зазначає, що виписка по рахунку відповідача не має відомостей щодо здійснення переказів з призначенням саме щодо сплати аліментів, а тому не можуть бути визнані як перекази на утримання дитини, оскільки указані кошти позивач просила перерахувати для погашення кредитних заборгованостей на її картках, якими, як зазначає позивач, користувався відповідач. Указує, що відповідачем не доведено факт придбання речей та продуктів для доньки.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні визнав позовні вимоги у повному обсязі, не заперечив щодо стягнення з нього аліментів на утримання доньки у розмірі 1/4 частки від його доходів.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову за наявності для того законних підстав суд ухвалює рішення про задоволення позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні у справі письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

Судом встановлено, що з 18 червня 2021 року сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, що вбачається із свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 .

Сторони є батьками неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Солом`янським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №4242.

Судом досліджені медичні документи ОСОБА_4 , згідно яких донька сторін має статус дитини з інвалідністю.

Відповідно до вимог ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 2 цієї статті визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Крім того, ст. 191 Сімейного кодексу України встановлено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Позов пред`явлено до суду 06.02.2026 згідно штемпелю на поштовому конверті.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Відповідно ст. 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яку ратифіковано Постановою ВР України №789-ХІІ від 27.02.1991, визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року №2402-ІІІ з відповідними змінами та доповненнями, кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття визначено ст. 51 Конституції України та ст. 180 Сімейного кодексу України. Обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька.

За змістом ст. 141 Сімейного кодексу України проживання батьків окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно ч. 1 ст. 181 Сімейного кодексу України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. Згідно ч. 3 цієї ж статті за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до норм чинного законодавства за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутись до суду з відповідним позовом.

Ураховуючи вищевикладене, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, їх належність, допустимість, достовірність, та те, що позовні вимоги визнано відповідачем у повному обсязі, суд вважає позовні вимоги про стягнення аліментів підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки вони законні, обґрунтовані, доказово підтверджені матеріалами справи.

Крім того, суд роз`яснює, що відповідно до ст.ст. 80, 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення суду про стягнення аліментів у межах сплати платежу за один місяць.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

При зверненні до суду позивач звільнений від сплати судового збору, тому судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь держави.

Таким чином, оскільки позовні вимоги про стягнення аліментів визнані відповідачем до початку розгляду справи по суті, позовні вимоги задоволено в повному обсязі, то з відповідача на користь держави підлягає стягненню 50 відсотків судового збору у сумі 665,60 грн.

Керуючись ст.ст.12, 13, 80, 81, 89, 141, 142, 206, 263-268, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , аліменти утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 06.02.2026 і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини у межах сплати платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь держави судовий збір у сумі 665,60 грн.

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано Черкаському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 20.05.2026.

Суддя О.С. Стеценко