Рішення від 19 травня 2026 р. у справі №711/1214/26 — Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/1214/26

Номер провадження2-о/711/82/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2026 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого – судді Кондрацької Н.М.

при секретарі Мелещенко О.В.

за участю адвоката Чакалова Р.К.

заявника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Придніпровського районного суду м. Черкаси цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Чакалов Роміс Костянтинович, заінтересована особа: Міністерство оборони України, військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, -

встановив:

До Придніпровського районного суду міста Черкаси із заявою звернувся адвокат Чакалов Р.К., який діє в інтересах ОСОБА_1 , про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

У заяві зазначає, що її цивільного чоловіка, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було призвано на військову службу до лав Збройних Сил України з метою захисту Батьківщини.

Згідно із Сповіщення сім?ї N?675 від 17.11.2025 року вбачається, що ОСОБА_3 , кулеметник десантно-штурмового відділення десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти військової частини НОМЕР_1 , зник безвісти 08 листопада 2025 року внаслідок ураження FPV-дроном поблизу населеного пункту Юнаківка Сумського району, Сумської області. Після проведення пошукових заходів солдата ОСОБА_3 виявлено не було, зусилля на відновлення зв?язку не дали результатів.

Відповідно до Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, за вищевказаним фактом, Черкаським районним управлінням поліції ГУНП в Черкаській області 22 листопада 2025 року зареєстровано кримінальне провадження N?12025250310003865 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України.

Після отримання інформації про зникнення цивільного чоловіка заявниця опинилася в ситуації, за якої була фактично позбавлена можливості вчиняти будь-які юридичні дії. Зокрема, не мала змоги звертатись до правоохоронних органів для отримання відомостей про хід досудового розслідування, а також ініціювати питання щодо оформлення виплат грошових пільг відповідно до чинного законодавства. У всіх випадках їй відмовляли у вчиненні відповідних дій та наданні інформації виключно з підстави відсутності статусу офіційної дружини військовослужбовця, що фактично унеможливило реалізацію її прав та законних інтересів.

Таким чином, встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім?єю без офіційно зареєстрованого шлюбу є необхідним для підтвердження її соціального статусу, що безпосередньо впливає на реалізацію її прав у сфері соціального забезпечення та отримання передбачених законодавством пільг. 3-поміж іншого, через відсутність державної реєстрації шлюбу вона фактично позбавлена можливості безпосередньо отримувати довідки, акти службових розслідувань, відомості про хід досудового розслідування, а також звертатися до органів державної влади та міжнародних організацій, що здійснюють пошук зниклих безвісти чи військовополонених.

У зв?язку з наведеним, встановлення цього факту має істотне значення, оскільки від нього залежить виникнення, зміна або припинення майнових і немайнових прав заявниці, що відповідає положенням Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» та Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Щодо факту проживання однією сім?єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

Як зазначалося вище, підставою для звернення до суду стало те, що заявниця не має можливості реалізувати свої майнові та немайнові права у зв?язку з тим, що вона не є офіційною дружиною військовослужбовця, який зник безвісти, тобто не належить до кола близьких родичів.

Разом з тим, заявниця та ОСОБА_3 фактично проживали однією сім?єю протягом багатьох років, а саме з вересня 2018 року, хоча їх стосунки не були оформлені шляхом державної реєстрації шлюбу.

Питання офіційного оформлення відносин у родині не порушувалося, оскільки це суперечило особистим переконанням щодо інституту шлюбу. Для них із ОСОБА_3 визначальним було не формальне підтвердження стосунків, а фактичне спільне життя, взаємна підтримка, ведення спільного господарства та спільні сімейні цінності.

Слід зазначити, що протягом усього періоду нашого спільного проживання між ними існували всі характерні ознаки сімейних відносин, притаманні подружжю. Зокрема, вони спільно проживали за однією адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягами з Реєстру територіальної громади N?2025/018261475 від 05.12.2025 р. та N?2025/018261450 від 05.12.2025 р., а також Актом опитування сусідів N?2556. За вказаною адресою було організовано спільний побут та ведення домашнього господарства: вони спільно здійснювали щоденні покупки, організовували харчування, забезпечували догляд за житлом, утримання та покращення майна, узгоджували й розподіляли витрати в межах спільного бюджету для покриття поточних і важливих потреб, що здійснювалося за рахунок спільних коштів, що підтверджується виписками з банківських рахунків, які свідчать про систематичне здійснення відповідних платежів та перерахування коштів на спільні потреби. Окрім ведення спільного побуту, проводили разом дозвілля, відвідували культурні заходи, подорожували та брали участь у сімейних подіях, що свідчить про сталий характер відносин як сімейних, зазначене підтверджується спільними фотознімками за відповідні періоди. Разом з тим, вони підтримували один одного у складних життєвих обставинах, спільно ухвалювали важливі рішення, що стосувалися побутових, фінансових та особистих питань, що додатково підтверджує наявність стійких сімейних відносин, притаманних подружжю.

Більше того, з часом, усвідомлюючи дружиною ОСОБА_3 та маючи намір ідентифікувати себе як член його сім?ї, заявниця змінила своє прізвище на його прізвище, що свідчить про серйозність і тривалий характер відносин та спільний намір створити сім?ю, попри відсутність державної реєстрації шлюбу, що підтверджується Свідоцтвом про зміну імені серія НОМЕР_2 від

03.12.2019 року.

Таким чином, фактичні шлюбні відносини були сталими, тривалими та повністю відповідали критеріям сім?ї. Вони включали взаємну підтримку, спільне ведення господарства, ведення спільного бюджету, спільне проживання та інші ознаки сімейних відносин, що підтверджує реальність та глибину нашого сімейного союзу.

На підставі указаного просить встановити факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 , разом із ОСОБА_3 , як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу з вересня 2018 року по 08 листопада 2025 року.

Ухвалою суду від 13.02.2026 прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

Представницею Міністерства оборони України 03.03.2026 через систему Електронний суд подані пояснення на заяву. Так, у поясненнях зазначається, що ОСОБА_3 є зниклим безвісти військовослужбовцем, тому встановлення того чи іншого факту повинно мати наслідком виникнення у Заявиці прав, пов`язаних зі зникненням безвісти військовослужбовця. Так, законодавством визначено соціальні гарантії членам сімей зниклих безвісти військовослужбовців, а саме виплата відповідним особам грошового забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця. Позаяк, Заяявниця не є особою, яка має право на отримання грошового забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця. Більш того, у разі встановлення згаданого факту, Позивач також не набуде жодних прав на виплати, пов`язані зі зникненням безвісти ОСОБА_3 , що підтверджується наступним. Порядок виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 р. № 884 (далі – Порядок № 884). Цей Порядок визначає механізм виплати грошового забезпечення, в тому числі додаткових та інших видів грошового забезпечення, сім`ям військовослужбовців Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Держспецтрансслужби та Держспецзв`язку, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх (далі - військовослужбовці) (п.1 Порядку № 884). Згідно з пунктом 4 Порядку № 884 виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, а також інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, членам сімей військовослужбовців за їх заявою на ім`я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації). Відповідно до пункту 7 Порядку № 884 виплата грошового забезпечення здійснюється: особам, визначеним в особистому розпорядженні на випадок полону, відповідно до зазначеного розміру частки у відсотках після здійснення встановлених законом відрахувань. У разі відсутності в особистому розпорядженні на випадок полону стовідсоткового розподілу грошового забезпечення нерозподілена частка грошового забезпечення зберігається за військовослужбовцями; у разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону - рівними частками в загальній сумі 50 відсотків грошового забезпечення (після здійснення встановлених законом відрахувань) - дружині (чоловіку), законним представникам малолітніх (неповнолітніх) дітей, дітям з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) або їх законним представникам та батькам військовослужбовців (крім тих із зазначених осіб, які одержують від військовослужбовців аліменти, а також батьків, позбавлених батьківських прав, за умови, що ці права не були поновлені); у разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону та осіб, зазначених в абзаці третьому цього пункту, - рівними частками, в загальній сумі 20 відсотків грошового забезпечення (після здійснення встановлених законом відрахувань), - повнолітнім дітям, рідним братам (сестрам), законними представниками яких є військовослужбовці. Пунктом 3 Порядку № 884 встановлено, що до заяви про виплату грошового забезпечення (далі - заява про виплату) додаються такі документи: копія паспорта громадянина України або копія тимчасового посвідчення громадянина України (для іноземців та осіб без громадянства - копія паспортного документа іноземця або копія документа, що посвідчує особу без громадянства, копія посвідки на постійне/тимчасове проживання, копія посвідчення біженця або копія іншого документа, що підтверджує законність перебування іноземця чи особи без громадянства на території України); копія документа, що засвідчує реєстрацію заявника у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (картка платника податків), або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків із зазначеного Реєстру, внесені до паспорта громадянина України (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті); копія свідоцтва про шлюб або копія витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу - для виплати грошового забезпечення дружині (чоловікові); копія свідоцтва про народження дитини або копія витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження - для виплати грошового забезпечення законним представникам малолітніх (неповнолітніх) дітей військовослужбовців; копія документа, що підтверджує: - призначення особи опікуном, піклувальником малолітньої (неповнолітньої) дитини військовослужбовця, усиновлення такої дитини, - для виплати грошового забезпечення законним представникам на малолітніх (неповнолітніх) дітей військовослужбовців або дітей військовослужбовців з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку); - призначення військовослужбовця опікуном, піклувальником повнолітніх дітей, рідних братів (сестер) чи їх усиновлення, - для виплати грошового забезпечення повнолітнім дітям військовослужбовців, їх рідним братам (сестрам), законними представниками яких є військовослужбовці; - встановлення інвалідності, - для виплати грошового забезпечення дітям військовослужбовців з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) або їх законним представникам; копія свідоцтва про народження військовослужбовців або копія витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження - для виплати грошового забезпечення батькам військовослужбовців; копія рішення суду про поновлення батьківських прав - для виплати грошового забезпечення батькам військовослужбовців, які були позбавлені батьківських прав стосовно військовослужбовців; копія свідоцтва про смерть особи, яка має право на отримання грошового забезпечення (за наявності), - для перерахунку частки виплати грошового забезпечення; інформація про назву банку та номер поточного банківського рахунка (у форматі IBAN) - для зарахування грошового забезпечення визначеній особі. Міноборони акцентує увагу на тому, що Порядком № 884 визначено, що для виплати грошового забезпечення дружині подається свідоцтво про шлюб. При цьому, даний Порядок не передбачає альтернативи підтвердження факту перебування у шлюбі, зокрема рішенням суду про проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу. Наголошують, що право на отримання грошового забезпечення має саме один із подружжя, відтак, факт спільного проживання Заявниці та зниклого безвісти ОСОБА_3 , не свідчить про те, що остання має офіційний статус дружини. Отже, мета встановлення факту, зазначена у заяві, не буде досягнута та не матиме жодних юридичних наслідків, пов`язаних з виплатою заявниці грошового забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця, оскільки відповідно до вказаного Порядку № 884 право на таку виплату мають особи, вичерпний перелік яких зазначено у п. 7 цього Порядку. Міноборони вважає, що останні виключно підтверджують особу ОСОБА_3 , факт проходження військової служби та факт зникнення безвісти останнього, позаяк, жодним чином не підтверджують обставин, на які вказує Заявниця у своїй заяві. Жоден доказ не підтверджує факту спільного проживання Заявниці та ОСОБА_3 , ведення ними спільного господарства, наявності спільного бюджету та наявності усталених відносин, які притаманні подружжю, протягом 7 років.

Просять залучити до участі у справі в якості заінтересованої особи військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС) та ОСОБА_2 (відомості відсутні), витребувати у військової частини НОМЕР_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 інформацію, кому видавалось сповіщення про зникнення безвісти ОСОБА_3 , а також належним чином засвідчені копії сповіщень про зникнення безвісти ОСОБА_3 та відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 .

У додаткових поясненнях від 16.03.2026, наданих через систему Електронний суд представником ОСОБА_4 , зазначається, що встановлення юридичного факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу має безпосереднє юридичне значення для заявниці, оскільки воно підтверджує існування між нею та військовослужбовцем фактичних сімейних відносин, що відповідають критеріям, визначеним сімейним законодавством України та правовим позиціям Конституційного Суду України і Верховного Суду. Наявність відповідного судового рішення є належним та допустимим способом підтвердження статусу члена сім`ї військовослужбовця у випадках, коли державна реєстрація шлюбу відсутня, однак фактичні сімейні відносини існували. Саме тому встановлення зазначеного юридичного факту є необхідним для подальшої реалізації Заявницею своїх прав, зокрема права на звернення до державних органів в інтересах військовослужбовця, отримання інформації та документів, а також права на отримання грошового забезпечення сім`ї військовослужбовця, який зник безвісти, та інших передбачених законодавством соціальних гарантій. Відтак твердження Міністерства оборони України про відсутність юридичних наслідків встановлення такого факту є безпідставними та не ґрунтуються на вимогах законодавства. Вважає доводи Міністерства оборони України є необґрунтованими та такими, що не спростовують необхідності встановлення судом зазначеного юридичного факту. З поміж іншого, з поданих пояснень вбачається, що Міністерством оборони України заявлено про залучення до участі у справі в якості заінтересованої особи сестри ОСОБА_3 – ОСОБА_2 . Однак ОСОБА_1 заперечує проти залучення вказаної особи до участі у справі, оскільки таке залучення не матиме жодного правового значення для правильного вирішення спору.

Ухвалою суду від 16.03.2026 із занесенням до протоколу судового засідання залучено заінтересованих осіб ОСОБА_2 та Військову частину НОМЕР_1 .

У судовому засідання заявник ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 підтримали подану заяву. Пояснили, що заявниця та ОСОБА_3 почали проживати разом з 2008 року, до 2019 року проживали на найманій квартирі, а далі проживали у квартирі, що належала матері ОСОБА_3 , у якій заявниця мешкає до нині. За спільним бажанням обох шлюб не укладався офіційно, щоб «не бути як всі», але заявниця змінила своє прізвище на прізвище свого цивільного чоловіка. Весь час вони мали теплі відносини і щирі стосунки, мали спільний побут, який підтримувала заявниця. ОСОБА_3 творча людина та не мав матеріального спрямування, тому заявниця навчилась готувати їжу, яку споживав її чоловік, та турбувалась про його зовнішній вигляд. Подружжя не працювало офіційно, але отримували кошти, за них сплачували комунальні послуги, купували їжу. Метою звернення до суду є реалізація своїх прав, як члена сім`ї військовослужбовця.

Зацікавлена особа ОСОБА_2 суду пояснила, що є рідною сестрою ОСОБА_3 по матері. ОСОБА_1 знає з 2008 року. ОСОБА_3 та ОСОБА_1 проживали як подружжя, спільно проводили час. Вони не вважали за потрібним укласти шлюб. Проживали у квартирі матері ОСОБА_3 , сплачували комунальні послуги, облаштовували побут, мали спільні інтереси та їх погляди на життя, побут, харчування співпадали.

Також допитана як свідок ОСОБА_2 , надала аналогічні за своєю суттю покази, як і пояснення її як зацікавленої особи.

Свідок ОСОБА_5 пояснила, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 її друзі, її чоловік познайомив з ними у 2017 році. У ОСОБА_3 та ОСОБА_1 були добрі відносини, вони для неї приклад сім`ї, були завжди разом, спільно проживали, ходили до магазину, ОСОБА_6 прибирала, готувала їжу, проводили спільно вільний час, відвідували заходи. Подружжя мало дохід він неофіційної роботи. Чи були вони у зареєстрованому шлюбі вона не знає, але сприймала їх як подружжя.

Свідок ОСОБА_7 пояснила, що з 2018 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 її учні, ходили до неї на заняття йогою. Завжди були разом, мали одне прізвище, мали загальні господарські спільні інтереси, були духовно близькими. У неї не виникало сумніві, що це сім`я.

Свідок ОСОБА_8 повідомила, що ОСОБА_6 –її сестра, а ОСОБА_9 її зять. Вони спочатку зустрічались, а потім стали проживати разом на орендованих квартирах, а потім у квартирі матері ОСОБА_9 . ОСОБА_9 їздив до батьків ОСОБА_6 та вона представила своїм батькам його як чоловіка, вони святкували разом свята, проводили спільний час, допомагали один одному. ОСОБА_6 взяла прізвище ОСОБА_9 , бо вони кохали один одного, не мали інших відносин та не розлучались. ОСОБА_9 на батько ОСОБА_6 працювали разом, робили ремонти. Не укладати шлюб офіційно був їх вибір.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, заслухавши пояснення заявника, її представника, пояснення свідків, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд доходить висновку про задоволення заяви, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що

ОСОБА_10 після зміни прізвища 03.12.2019 отримала прізвище « ОСОБА_11 », про що свідчить відповідне свідоцтво серії НОМЕР_4 ВІД 03.12.2019.

ОСОБА_3 відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 17.04.2026 має право власності на 1/3 квартири АДРЕСА_2 згідно свідоцтва про право власності на спадщину та 1/3 частини указаної квартири згідно свідоцтва про право власності. У вказаній квартирі ОСОБА_3 зареєстрований з 26.01.1994, про що свідчить Витяг з реєстру територіальної громади від 05.12.2025.

ОСОБА_1 зареєстрована згідно Витяги з реєстру територіальної громади від 05.12.2025 за адресою АДРЕСА_1 з 20.09.2019.

Згідно з Актом опитування сусідів від 15.12.2025 № 2556 вбачається, що ОСОБА_1 проживає разом з ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 з грудня 2019 року до моменту мобілізації 09.08.2025, акт засвідчений головним спеціалістом та заступником директора департаменту- начальником управляння соціальної допомоги та компенсаційних виплат департаменту соціальної політики Черкаської міської ради.

Як вбачається з довідки від 25.12.2025 № 2523 ОСОБА_3 в період з 11.08.202 по 08.11.2025, проходив військову службу за призивом під час загальної мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 .

Відповідно до копії сповіщення сім`ї № 675 від 17.11.2025 начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_12 ОСОБА_1 , що її чоловік, солдат ОСОБА_3 зник безвісти 08.11.2025 внаслідок ураження FPV- дроном поблизу населеного пункту Юнаківка Сумського району Сумської області.

Згідно з копією витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025250310003865 від 22.11.2025, надійшла заява ОСОБА_2 про те, що їй надійшло повідомлення, що її брат ОСОБА_3 , військовослужбовець ЗСУ, зник безвісти 08.11.2025 поблизу населеного пункту Юнаківка Сумського району Сумської області.

За даним факто внесено відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 115 КК України.

Відповідно до Витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин від т15.12.2025 ОСОБА_3 зник на території бойових дій (під час воєнних дій).

З наданих доказів вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 підтримували зв`язок між собою, спілкувалися у телефонному режимі на побутові та особисті теми, на постійній основі надсилали грошові кошти один одному на побутові потреби, що підтверджується скріншотами переписки у менеджерах.

Із долучених фотосвітлин, вбачається, що заявник та ОСОБА_3 разом проводили дозвілля, мали спільні інтереси.

Відповідно до виписки з банківського рахунку ОСОБА_1 з 26.06.2020 по 19.11.2025 здійснювала оплату за комунальні послуги квартири АДРЕСА_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

В силу ч. ч. 2, 4 ст. 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Згідно вимог ч. 4 ст. 3 СК України сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Поняття сім`ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов`язкової ознаки сім`ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбі. Сім`я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, що й є ознаками сім`ї.

Згідно з частинами 1, 2 статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них прав та обов`язків подружжя.

Відповідно до частини 1 статті 36 цього Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Отже, проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов`язків, зокрема, права спільної сумісної власності на майно.

Під спільним проживанням слід розуміти постійне фактичне проживання чоловіка і жінки за однією адресою, збереження ними у такому житлі переважної більшості своїх речей, зокрема щоденного побутового вжитку, сприйняття ними цього місця проживання як свого основного, незалежно від того, що будь-хто із них за особливістю своєї роботи/служби зумовлений тривалий час бути відсутнім за цим місцем проживання (несення військової служби, вахтовий метод роботи). Взаємність прав та обов`язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов`язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно - правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з`ясування місця і часу такого проживання.

Спільний побут, в свою чергу, передбачає ведення чоловіком і жінкою спільного господарства, наявність спільного бюджету, витрат, придбання майна для спільного користування, в тому числі за спільні кошти та внаслідок спільної праці, спільна участь в утриманні житла, його ремонт, спільне харчування, піклування чоловіка та жінки один про одного/надання взаємної допомоги тощо.

У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 524/10054/16 (провадження № 61-21748св18) вказано, що належними і допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу можуть бути, зокрема, але не виключно: свідоцтва про народження дітей; довідки з місця проживання; свідчення свідків; листи ділового та особистого характеру тощо; свідоцтво про смерть одного із подружжя; свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько; виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що подружжя вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства та ін.

Здобуті у справі докази у сукупності вказують на те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу у період з вересня 2018 року по 08 листопада 2025 року (зник безвісти 08.11.2025) за адресою АДРЕСА_1 , вели спільне господарство, мали спільний побут та бюджет, були пов`язані спільними правами та обов`язками, мали усталені відносини, які притаманні подружжю.

Також встановлено, що ніхто із них у шлюбі у цей час не перебував.

Встановлення даного факту має для заявниці юридичне значення, оскільки від цього факту залежить реалізація заявницею права на подачу документів та отримання відповідей з питань розшуку безвісти зниклого, а також підтвердження належності їй пільг, що передбачені законом для членів сім`ї зниклих безвісти військовослужбовців.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 315, 316, 319 ЦПК України, суд,

Вирішив:

Задовольнити заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Чакалов Роміс Костянтинович, заінтересована особа: Міністерство оборони України, військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

Встановити факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована АДРЕСА_1 ) разом із ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 ), як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу з вересня 2018 року по 08 листопада 2025 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Повний текст рішення буде складено 20.05.2026.

Головуючий: Н. М. Кондрацька