Суд: Придніпровський районний суд м. Черкас
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 19 травня 2026 р.
Справа: №711/2622/26
Суддя: Булгакова Г. В.
Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/2622/26
Провадження № 2/711/1917/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 травня 2026 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого – судді Булгакової Г.В.,
за участю секретаря судового засідання – Кошубінської Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач ТОВ «Бізпозика», через представника за довіреністю Танцуріну Є.В., звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Договором № 549379-КС-001 про надання кредиту від 30.07.2025 у розмірі 99 050,00 грн. та судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.
Позов обґрунтований тим, що 30.07.2025 між ТОВ «Бізпозика» та ОСОБА_1 укладено Договір № 549379-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до пункту 1 Договору, ТОВ «Бізпозика» зобов`язалося надати ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 35 000,00 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язалася повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правилами про надання грошових коштів у кредит. Згідно з умовами договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1% за кожен день користування кредитом. ТОВ «Бізпозика» свої зобов`язання за договором кредиту виконало та надало ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 35 000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_1 . Відповідачка свої зобов`язання за договором належним чином не виконувала, у зв`язку з чим станом на 15.02.2026 утворилась заборгованість у розмірі 99 050,00 грн., яка складається з: 35 000,00 грн. - сума прострочених платежів по тілу кредиту; 39 550,00 грн. – сума прострочених платежів по процентах; 17 500,00 грн. – сума заборгованості по відсотках відповідно до статті 625 ЦК України; 7 000,00 грн. - сума прострочених платежів за комісією.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.03.2026, вказану справу передано для розгляду судді Булгаковій Г.В.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18.03.2026 відкрито провадження по справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Відповідачці встановлено п`ятнадцятиденний строк, з дня вручення даної ухвали, для подання відзиву на позовну заяву.
01.05.2026 представник відповідачки - адвокат Ліннік М.С. подав відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що ОСОБА_1 визнає позовні вимоги частково, а саме в частині стягнення прострочених платежів по тілу кредиту в розмірі 35 000,00 грн. та прострочених платежів по процентах в розмірі 39 550,00 грн. Водночас відповідачка не визнає вимоги в частині нарахування відсотків на підставі статті 625 ЦК України в розмірі 17 500,00 грн. та прострочених платежів за комісією в розмірі 7 000,00 грн., вважаючи ці нарахування незаконними. Також представник зазначив, що відповідачка знаходиться у скрутному матеріальному становищі. Вона самостійно виховує двох неповнолітніх дітей, які мають проблеми зі здоров`ям і потребують систематичного лікування. Наразі ОСОБА_1 не працює, оскільки здійснює догляд за дітьми, не отримує аліментів чи інших стабільних доходів, а кредитні кошти брала для забезпечення проживання сім`ї.
15.05.2026 представник позивача за довіреністю Басалига Д.М. подала додаткові пояснення, у яких наголосила на правомірності нарахування відсотків за користування кредитом, а також зауважила, що позивач не нараховував пені чи штрафів і не виходив за межі строку дії договору, а збільшення загальної вартості кредиту відбулося виключно через порушення відповідачкою графіку платежів. Окрім цього, представник позивача обґрунтувала законність встановлення комісії за надання кредиту небанківською установою, зазначивши, що відповідачка добровільно погодилася з усіма істотними умовами договору. Також представник позивача звернула увагу суду на те, що у відзиві на позовну заяву відповідачка фактично не заперечує обставини щодо укладення кредитного договору, отримання коштів та наявності заборгованості.
18.05.2026 представник відповідачки - адвокат Ліннік М.С. подав додаткові пояснення, у яких навів аргументи, які за своїм змістом фактично відтворюють раніше викладену у відзиві на позовну заяву позицію.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. У додаткових поясненнях представник позивача за довіреністю Басалига Д.М. просила проводити розгляд справи за відсутності представника позивача.
Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила. До початку розгляду справи від представника відповідачки – адвоката Лінніка М.С. надійшла заява про розгляд справи без його участі.
Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 30.07.2025 між ТОВ «Бізпозика» (далі – кредитодавець) та ОСОБА_1 (далі – позичальник) в електронній формі укладено Договір № 549379-КС-001 про надання кредиту, відповідно до якого кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит у розмірі 35 000,00 грн.на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію у порядку та на умовах, визначених Договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізпозика». Строк, на який надається кредит – 16 тижнів.
Згідно з пунктом 2.4., 2.5., 2.8., 2.10 - 2.12. Договору стандартна процентна ставка за кредитом – 1% в день, фіксована. Комісія за видачу кредиту – 7 000,00 грн. Строк дії договору - до 19.11.2025. Орієнтована загальна вартість наданого кредиту – 71 288,76 грн. Загальні витрати за кредитом – 36 288,76 грн. Орієнтована реальна річна процентна ставка – 9 770,27%. Денна процентна ставка – 0,92%.
ТОВ «Бізпозика» виконало свої зобов`язання за договором у повному обсязі, перерахувавши ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі 35 000,00 грн. на платіжну картку № НОМЕР_1 , яку відповідачка вказала при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті, що підтверджується листом ТОВ «ПрофітГід» та листом АТ «А-Банк № 21089/47-260329/177-БТ від 31.03.2026.
З розрахунку заборгованості, сформованого ТОВ «Бізпозика» за Договором № 549379-КС-001 від 30.07.2025, встановлено, що відповідачка належним чином не виконала свої зобов`язання за договором, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 99 050,00 грн., яка складається з: 35 000,00 грн. – заборгованість за кредитом; 39 550,00 грн. – заборгованість по відсотках; 7 000,00 грн. – заборгованість по комісії; 17 500,00 грн. – заборгованість по відсотках відповідно до статті 625 ЦК України.
На час розгляду справи судом, відповідачкою не надано доказів, що свідчать про погашення заборгованості.
Правовідносини між сторонами, які виникли на підставі вищенаведених фактичних обставин, регламентуються такими правовими нормами.
Відповідно до частини 1, 2 статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття 626 ЦК України).
Згідно з частиною 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною 1, 2 статті 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Особливості укладання договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з пунктом 5, 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із частиною 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (пункт 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботи, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Статтею 526, 530 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Згідно зі статтею 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняться від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Враховуючи наведені положення закону та встановлені судом обставини справи, зокрема те, що відповідачка отримала кредитні кошти, однак у передбачений у договорі строк їх не повернула, а також не сплатила проценти за користування кредитом, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за кредитом у розмірі 35 000,00 грн. та заборгованості по відсотках у розмірі 39 550,00 грн.
Щодо стягнення комісії у розмірі 7 000,00 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом це витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі, комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
У пункті 2.5. Договору № 549379-КС-001 від 30.07.2025 сторони узгодили умову про сплату комісії за видачу кредиту у розмірі 7 000,00 грн.
Згідно зі статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідачка, уклавши договір з ТОВ «Бізпозика», погодилася з його з умовами, зокрема з розміром комісії, тому вимога про стягнення комісії за надання кредиту є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Щодо стягнення заборгованості за процентами річними у розмірі 17 500,00 грн., нарахованими на підставі статті 625 ЦК України, суд зазначає наступне.
За загальним правилом, встановленим частиною 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Водночас, суд звертає увагу, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/202, затвердженим Верховною Радою України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. У подальшому, строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався, зокрема, Указом Президента України № 342/2026 від 27.04.2026 строк дії воєнного стану в Україні продовжено до 02.08.2026.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» доповнено, серед іншого, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України пунктом 18, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Враховуючи, що правовідносини між ТОВ «Бізпозика» та ОСОБА_1 виникли на підставі кредитного договору, а період прострочення та нарахування вищевказаних відсотків припадає на час дії воєнного стану, відповідачка в силу прямої та імперативної вказівки закону звільнена від обов`язку сплачувати нарахування, передбачені статтею 625 ЦК України.
Таким чином, вимоги позивача у частині стягнення 17 500,00 грн. процентів річних є необґрунтованими, оскільки суперечать спеціальним нормам законодавства, спрямованим на захист прав споживачів фінансових послуг у період дії воєнного стану, а тому задоволенню не підлягають.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується положеннями статті 141 ЦПК України, згідно якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на загальну суму 81 550,00 грн., що складає 82,33% від загальної ціни позову (99 050,00 грн.), то із відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 192,01 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 5, 10, 12, 13, 76-81, 89, 137, 141, 259, 265, 268, 273, 277, 279 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: вул. Лесі Українки, буд. 26, оф. 411, м. Київ) заборгованість за Договором № 549379-КС-001 про надання кредиту від 30.07.2025 у розмірі 81 550,00 грн. та судовий збір у розмірі 2 192,01 грн., а всього 83 742,01 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Головуючий: Г. В. Булгакова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua