Рішення від 20 травня 2026 р. у справі №441/641/26 — Городоцький районний суд Львівської області

441/641/26 2/441/717/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

21.05.2026 Городоцький районний суд Львівської області в складі:

головуючої, судді – Ференц О.І.

за участю секретаря судових засідань – Пеленської Х.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городок Львівської області за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Городоцької міської ради Львівського району Львівської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом

В С Т А Н О В И В:

20.03.2026 року позивач звернулася до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її рідний брат – ОСОБА_2 . Після смерті брата відкрилася спадщина на належне йому майно – житловий будинок з господарськими та надвірними спорудами в АДРЕСА_1 . Вказаний будинок належав до майна колгоспного двору, останнім членом якого був ОСОБА_2 . Її брат проживав сам, не був одруженим, дітей не мав. Вона звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті брата, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом їй було відмовлено, оскільки на спадкове майно відсутні правовстановлюючі документи. Згідно даних технічного паспорта на спірний будинок такий 1988 року забудови. Згідно довідки Городоцької міської ради Львівської області № 137 від 22.10.2025 року для обслуговування цього житлового будинку закріплена земельна ділянка площею 0.25 га, а для ведення ОСГ – 0.28 га. Відсутність правовстановлюючого документа на спірний житловий будинок унеможливлює нотаріальне оформлення спадщини.

З огляду на наведені обставини просила суд ухвалити рішення, яким визнати за нею право власності на житловий будинок садибного типу з господарськими та надвірними будівлями на АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач та її представник в судове засідання не з`явилися, від представника надійшла письмова заява про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, просять позов задоволити.

Представник відповідача – Городоцької міської ради Львівської області, в судове засідання не з`явився, проте від нього надійшла письмова заява про розгляд справи у його відсутності. Проти задоволення позову не заперечує.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є рідною сестрою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , їхнім батьком є ОСОБА_4 (а.с.9-10, 12). Крім цього у них ще був рідний брат ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.11), який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.13).

Довідкою Самбірського МБТІ № 2343 від 01.12.2025 року стверджується, що згідно записів у реєстрових книгах та матеріалах інвентаризаційних справ Самбірського МБТІ право власності на нерухоме майно за адресою АДРЕСА_1 станом на 01.09.2003 не зареєстровано (а.с.23).

Згідно даних технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами на АДРЕСА_1 , виготовленого на замовлення ОСОБА_1 станом на 02.03.2026 року, такий 1988 року забудови (а.с.17-22). Довідкою виконавчого комітету Городоцької міської ради Львівської області № 137 від 22.10.2025 року підтверджується, що для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на АДРЕСА_1 закріплена земельна ділянка площею 0.25 га, для ведення особистого селянського господарства 0.28 га (а.с.16).

Даними погосподарських книг по с. Лісновичі Городоцького району Львівської області станом на 1991-1995 роки підтверджується, що спірний житловий будинок відносився до майна колгоспного двору, головою якого був ОСОБА_2 (а.с.27-28).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер в с. Зимна Вода Львівського району Львівської області (а.с.14). Згідно довідки виконкому Городоцької міської ради Львівського району Львівської області № 122 від 08.10.2025 ОСОБА_2 до дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно проживав та був зареєстрований один в АДРЕСА_1 (а.с.15).

ОСОБА_1 як спадкоємець другої черги спадкування за законом майна ОСОБА_2 звернулася до приватного нотаріуса Львівського районного нотаріального округу Львівської області Марців І.В. із заявою про видачу Свідоцтва про право на спадщину на вищевказаний житловий будинок після смерті ОСОБА_2 , однак листом № 109 від 24.11.2025 року їй відмовлено у такому, оскільки нею не подані правовстановлюючі документи на вказаний житловий будинок (а.с.24).

У відповідності до ч.2 ст.9 Закону СРСР «Про власність в СРСР», який набрав чинності 01.07.1990, майно селянського господарства належить його членам на праві загальної спільної власності, якщо інше не передбачено законодавчими актами союзної і автономної республіки.

Пунктом 4 Постанови Верховної Ради УРСР від 26.03.1991 № 885-12 «Про введення в дію Закону Української РСР «Про власність» (що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що правила, які містяться в Законі УРСР «Про власність» і були передбачені Законом СРСР «Про власність СРСР», застосовуються з дня введення в дію Закону СРСР, тобто з 1 липня 1990.

Як роз`яснив Пленум ВСУ в п. 6 постанови від 22.12.1995 № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» (з наступними змінами) – положення статей 17, 18 Закону України «Про власність» щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 року). Спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15.04.1991, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба). Розмір частки члена двору визначається виходячи із рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних у відповідності до ст.123 ЦК УРСР. Згідно зі ст. 4 Постанови Верховної Ради України "Про введення в дію Закону "Про власність" загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 1 липня 1990.

Відповідно до наказу Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 року № 127 «Про затвердження Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна» з подальшими змінами та доповненнями не належать до самочинного будівництва індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них, побудовані до 5 серпня 1992. Відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, який затверджено Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства № 91 від 24.06.2011, документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 5 серпня 1992 індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.

Крім того, згідно ч.3 ст.3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:

1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;

2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Відповідно до ст.16 ЦК України визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, що підлягають захисту судом.

Згідно ст.328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше право не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За правилами ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Частиною 5 ст.1268 ЦК України встановлено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Оскільки ОСОБА_2 був останнім членом колгоспного двору, до майна якого відносився житловий будинок АДРЕСА_1 , після його смерті ОСОБА_1 як спадкоємець другої черги спадкування за законом майна брата спадщину прийняла, однак через відсутність правовстановлюючого документа на спірне будинковолодіння вона позбавлена можливості оформити свої спадкові права в нотаріальному порядку, суд доходить до висновку, що за нею слід визнати право власності на спірне будинковолодіння.

На підставі ст. 328, 1217, 1218, 1261, 1268-1269 ЦК України, керуючись ст. 10, 12-13, 263-265, 354 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на житловий будинок садибного типу з господарськими та надвірними будівлями на АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий Ференц О.І.