Рішення від 20 травня 2026 р. у справі №461/4511/25 — Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/4511/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2026 року м.Львів

Галицький районний суд м.Львова в складі:

головуючого судді Мисько Х.М.

при секретарі судового засідання Козака Ю.Р.,

представників відповідачів Процик Г.М., Богач Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Львові, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом адвоката Дзісь Андрія Романовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області про стягнення коштів в порядку спадкування, -

в с т а н о в и в:

Адвокат Дзісь А.Р., який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Галицького районного суду м.Львова із позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просить недоотриману суму пенсії, яка набута в порядку спадкування за законом після смерті її чоловіка ОСОБА_2 , у розмірі 194666,19грн.

В обґрунтування поданого позову покликається на те, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2023 року у справі №380/4343/23 позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, яким позовні вимоги задоволено, зокрема зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок та виплату гр. ОСОБА_2 пенсії. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується відомостями свідоцтва про смерть. ОСОБА_1 є дружиною та єдиною спадкоємицею ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу та витягом зі спадкового реєстру. Після смерті чоловіка, позивач звернулась до Відповідача із запитом щодо можливості отримання неотриманих коштів на виконання рішення суду, однак Відповідач повідомив, що у відповідності до ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина(чоловік), а також члени сім`ї,які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сумі втому разі, якщо вони не належать до осіб,які забезпечуються пенсією уразі втрати годувальника. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. Згідно із розрахунками, сума невиплаченої пенсії на виконання рішення суду у справі №380/4343/23 становить 194666,19 грн. Отже, позивач успадкувала належні спадкоємцю суми пенсії відповідно до статті 1227 ЦК України в тому розмірі, в якому спадкодавець мав право на їх виплату на момент своєї смерті. За наведених обставин, просить позов задовольнити.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 11.06.2025 року відкрито загальне позовне провадження у справі та витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кондрат Н.Л. належним чином завіреної копії спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (№ витягу із Спадкового реєстру №80363211).

02.07.2025 року представником Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області скеровано на адресу суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого з позовними вимогами не погоджується, вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.

В обґрунтування заперечень покликається на те, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі №380/4343 було здійснено перерахунок пенсії, сума доплати згідно з розрахунком становить 194666,19 грн. Звертає увагу на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 14.10.2022 року затверджено бюджет Пенсійного фонду України на 2022 рік. У бюджеті Пенсійного фонду України на 2022 рік на видатки за рахунок коштів Державного бюджету України на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду виділено 360 млн. грн. Планом доходів і видатків Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на 2023, який 29.06.2023 затверджений Головою правління Пенсійного фонду України, на погашення заборгованості з пенсійних виплат (щомісячного довічного грошового утримання) за рішеннями суду затверджено кошти в сумі 18,3 млн. грн. У липні 2023 року Головним управлінням проведено виплату заборгованості за рішеннями суду, які набрали законної сили по 19.09.2020 року. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.10.2024 року № 1156 затверджено бюджет Пенсійного фонду України на 2024 рік. У бюджеті Пенсійного фонду України на 2024 рік на видатки за рахунок коштів Державного бюджету України на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду виділено 500 млн. грн. Станом на зараз, Головним управлінням проведено виплату заборгованості за рішеннями суду, які набрали законної сили по 19.11.2020. Представниця відповідача вказує, що згідно зі ст.23, п. 20, 29 ч. 1 ст.116 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства. Таким чином, виплата сум, донарахованих на виконання судових рішень, буде здійснена за наявності відповідного цільового фінансування з Державного бюджету України, та не залежить від Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області. Також вказує, що Позивач обрав невірний спосіб захисту, оскільки заміна сторони у відносинах, щодо якої виник спір (процесуальне правонаступництво) можлива на будь-якій стадії розгляду справи, так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили. Окрім того, представниця відповідача зазначає, що стягнення з рахунків Пенсійного фонду України, призначених для виплати пенсій, конкретних сум може поставити під загрозу функціонування Пенсійного фонду та нанести шкоду необмеженій кількості осіб. Просить відмовити у задоволення позову.

15.07.2025 року на виконання ухвали Галицького районного суду м. Львова, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу скеровано лист №54/01-16 від 08.07.2025 року, з якого вбачається, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 нею не заводилась.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 27.04.2026 року підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 та представник ОСОБА_3 у судове засідання не з`явились, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи. Представник позивача ОСОБА_3 скерував на адресу суду заяву про розгляд справи за його відсутності та за відсутності позивача.

Представники відповідачів Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області у судовому засіданні проти позову заперечили, з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представників відповідачів, перевіривши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У частинах 1 та 3 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

При цьому, виходячи з положень ст. 16 ЦК України, особа звертається до суду за захистом свого порушеного права.

Однією з засад судочинства, регламентованих п.4 ч.3 ст.129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судом встановлено, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2023 року у справі №380/4343/23 позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, яким позовні вимоги задоволеною. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_2 у проведенні з 01.04.2019 перерахунку пенсії у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ, положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» на підставі довідки від 08.11.2022 №С/9952 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, в яку включено як основні так і додаткові щомісячні види грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перерахувати з 01.04.2019 пенсію ОСОБА_2 на підставі довідки від 08.11.2022 №С/9952 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ, положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та здійснити її виплату, з урахуванням раніше виплачених сум. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань в користь ОСОБА_2 1 073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 к. судових витрат у вигляді судового збору.

28.10.1988 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 укладено шлюб, що підтверджується копією свідоцтва серії НОМЕР_1 , виданим Палацом реєстрації щлюбу і народження м. Києва.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданим Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ), актовий запис 21306.

З листа Управління з питань виплат Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №1300-5802/8/38489 від 17.03.2025 року вбачається, що доплату, обчислену ОСОБА_2 на виконання судового рішення, позивач зможе отримати за умови покладення судом зобов`язань в частині виплати пенсії спадкоємцю

З Розрахунку, наданого Автоматизованою системою розрахунку пенсій Пенсійного Фонду України, доплата за пенсійною справою №ХВ58685/4 пенсіонера ОСОБА_2 становить 194666,19 грн.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно зі статтею 55 Конституції України, кожному гарантується право на судовий захист.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У статті 1216 ЦК України, передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі статтею 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У статті 1227 ЦК України передбачено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Зміст вказаної норми узгоджується із положеннями ст. 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», де зазначено, що, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишились недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності або незвернення членів сім`ї померлого упродовж 6 місяців після смерті пенсіонера входять до складу спадщини.

В цьому випадку сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14 лютого 2022 року у справі №243/13575/19(провадження № 61-11268сво20) зазначив, що статтею 1227 ЦК України встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та не отриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум.

Право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно, щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом.

Згідно зі статтями 1216,1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно зі ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її . Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ст. 1269 ЦК України).

Статтею 1270 ЦК України встановлений шестимісячний строк для прийняття спадщини, який починається з часу відкриття спадщини.

Отже, невиконання рішення суду, яке ухвалено за життя спадкодавця та набрало законної сили, про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату спадкодавцю пенсії, не позбавляє його члена сім`ї права на отримання невиплачених пенсійних коштів, за умови звернення члена сім`ї до відповідача упродовж 6 місяців після смерті пенсіонера. У випадку відсутності члена сім`ї померлого, або його незвернення упродовж 6 місяців після смерті пенсіонера, невиплачена спадкодавцю пенсія входить до складу спадщини.

У відповідності до вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

ОСОБА_1 не довела, що вона, у встановлений шестимісячний строк з часу смерті чоловіка, зверталася до відповідача з приводу виплати пенсійних коштів.

Також, будучи спадкоємцем за законом першої черги, ОСОБА_1 не довела обставин своєчасності прийняття нею спадщини після смерті чоловіка та спадкування належної спадкодавцю пенсії у розмірі, в якому спадкодавець мав право на їх виплату на момент своєї смерті (чи проживала із спадкодавцем на час відкриття спадщини, чи зверталася із заявою про прийняття спадщини після смерті чоловіка , чи заводилась спадкова справа, який обсяг спадкового майна, чи приймалась спадщина іншими особами, чи оформлялось свідоцтво про право на спадщину).

З Витягу зі Спадкового реєстру №80363211 від 06.03.2025 року, сформованого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондрат Н.Л., вбачається, що за параметрами пошуку: ОСОБА_2 , інформація у Спадковому реєстрі відсутня.

Відповідно до листа приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу №54/01-16 від 08.07.2025 року, спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 нею не заводилась.

Судом не встановлено обставин правонаступництва ОСОБА_1 як члена сім`ї ОСОБА_2 на отримання належних їй та не отриманих нею за життя грошових сум пенсії.

Також, суду не надано доказів для висновку про включення грошових сум пенсії до складу спадщини після смерті ОСОБА_2 , своєчасного прийняття спадщини позивачем та набуття права на грошові суми пенсії в порядку спадкування.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими та такими, що заявлені передчасно, у зв`язку із чим у задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

На підставі ст. 141 ЦПК України, судові витрати зі сплати судового збору слід залишити за позивачем.

На підставі викладеного, ст.ст. 1227, 1269, 1270 ЦК України, керуючись ст. ст. 141, 263, 265 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

у задоволенні позову адвоката Дзісь Андрія Романовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області про стягнення коштів в порядку спадкування – відмовити.

Судові витрати віднести за рахунок позивача.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 31.03.2026 року.

Учасники справи:

Позивач:

ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 )

Відповідач:

Головне Управління Пенсійного фонду України у Львівській області (юридична адреса: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ:13814885)

Суддя Мисько Х.М.