Рішення від 20 травня 2026 р. у справі №461/2901/26 — Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/2901/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2026 року cуддя Галицького районного суду міста Львова Волоско І.Р. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства « Ідея Банк » (ЄДРПОУ: 19390819) до ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

АТ «Ідея Банк» звернулося до Галицького районного суду м. Львова з відповідним позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором.

В обґрунтування поданого позову покликається на те, що 14.01.2025 року між АТ «Ідея Банк» та гр. ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № R01.00616.011539258. Згідно Кредитного договору Відповідач отримав кредит в розмірі 144364,95 грн, зі сплатою 91,14% річних, з поверненням, сплатою кредиту та інших платежів, у тому числі процентів у терміни, передбачені встановленим Кредитним договором графіком щомісячних платежів. Позивач повністю виконав свої зобов`язання згідно Кредитного договору. Однак, відповідач не виконує свої зобов`язання, передбачені договором кредиту, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 192127 грн. Вказана заборгованість відповідача підтверджується випискою по особовому рахунку та довідкою-розрахунком заборгованості. Враховуючи наведене, а також те, що на даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість, що є порушенням законних прав та інтересів позивача, просить позов задоволити.

Ухвалою суду від 17 квітня 2026 провадження у справі відкрито та вирішено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Сторони у справі про судовий розгляд даного позову були повідомлені належним чином.

Від представника відповідача надійшов відзив, зі змісту якого вбачається, що відповідач не погоджується із розрахунком заборгованості, нарахованими відсотками. Також вказує на те, що починаючи з 2024 року ОСОБА_2 має психічні розлади і на момент укладення кредитного договору відповідач не могла усвідомлювати та керувати своїми діями, а тому вважає кредитний договір недійсним. У зв`язку з наведеним, просить суд відмовити у задоволенні позову.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у відповідності до положень ч. 5 ст. 279 ЦПК України до суду не надійшло.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

При цьому, виходячи з положень ст. 16 ЦК України особа звертається до суду за захистом свого порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 14.01.2025 року між АТ «Ідея Банк» та гр. ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № R01.00616.011539258.

Пунктом 2.1. Кредитного договору визначено, що нанесенням власноручного підпису цим договором, Позичальник погоджується з тим, що ДКБОФО та Тарифи, які є невід`ємною частиною ДКБОФО, Графік щомісячних платежів (надалі-Додаток №1) є невід`ємними складовими цього Договору та зобов`язується виконувати їх умови та підтверджує, що в день укладення цього Договору за його вибором йому надано ДКБОФО та Тарифи, вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення, а також такі розміщені на офіційному вебсайті Банку: www.ideabank.ua (в редакція яка діяла у цей період) текст якого розміщено на Інтернет-сторінці Банку в розділі Архів публічних договорів за https://ideabank.ua/uk/about/public-contracts#4e6d870a-5c4d-49a8-8071-6978c5ec881b.

Згідно Кредитного договору Відповідач отримав кредит в розмірі 144364,95 грн, зі сплатою 91,14% річних, з поверненням, сплатою кредиту та інших платежів, у тому числі процентів у терміни, передбачені встановленим Кредитним договором графіком щомісячних платежів.

Позивач повністю виконав свої зобов`язання згідно Кредитного договору.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позичкодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позичкодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частина 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник, у даному випадку відповідач, вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не виконав зобов`язання у строк, який встановлений договором чи законом.

Відповідач умов договору у встановлений договором термін не виконав.

Матеріалами справи встановлено, що, станом на 09.02.2026 року, загальна сума заборгованості за кредитом становить 192127 грн., яка складається із: 141055,89 грн. – прострочений борг; 51071,11 грн – прострочені проценти.

Заборгованість відповідача також підтверджується випискою по рахунку НОМЕР_2 (до провадження в Україні міжнародних номерів банківських рахунків - НОМЕР_3 ) та довідкою-розрахунком заборгованості станом на 09.02.2026.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 06.01.2026 року направляв відповідачу вимогу про усунення порушення кредитних зобов`язань, однак остання належним чином не відреагувала та зобов`язань за вищезгаданим договором кредиту не виконала.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що дійсно у відповідача наявна заборгованість по договору.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За положеннями частин першої і третьої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання у момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч.2, ч.3 ст. 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Статтею 30 ЦК України визначено, що цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

Згідно ст. 41 ЦК України правовими наслідками визнання особи недієздатною є зокрема те, що над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка і недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину. Правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун.

Для укладення кредитного договору фізична особа повинна мати повну цивільну дієздатність, усвідомлювати наслідки вчинення такого правочину, а у разі її відсутності на час укладання договору, такий договір за вимогами статті 215 ЦК України може бути визнано недійсним.

Представник відповідача вказує на те, що починаючи з 2024 року відповідач ОСОБА_2 має психічні розлади.

Згідно висновку від 14.01.2026 про наявність порушення функцій організму, через які особа не може самостійно пересуватися та/або самообслуговуватися і потребує постійного стороннього догляду, ОСОБА_2 встановлена потреба у постійному сторонньому догляді.

Як вбачається з Консультаційного висновку спеціаліста №390 від 25.02.2026, ОСОБА_2 встановлено діагноз: Розлади особистості та поведінки обумовлені органічним ураженням головного мозку судинного генезу (ГПМК2024р., ЦВХ), помірні (тенденція до виражених) когнітивні та емоційно-вольові розлади, судомний синдром.

Згідно зі ст. 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Встановлено, що на момент розгляду даної справи, у Ріпкинському районному суді Чернігівської області слухається справа № 743/439/26 відносно ОСОБА_2 про визнання особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна.

У ст. 40 ЦК України йдеться про те, що фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.

Таким чином, судом встнаолено, що на момент укладення кредитного договору 14.01.2025 ОСОБА_2 мала повну цивільну дієздатність.

Кредитний договір відповідачем було підписано без будь-яких зауважень та застережень, а перед цим відповідача було ознайомлено з умовами кредиту та було доведено усі істотні умови кредитування, і відповідач після укладення Кредитного договору, отримання кредитних коштів не зверталася до Банку, що їй доводились інші умови кредитування, ніж ті, які зазначено у кредитному договорі.

Банк надавав відповідачу інформацію та документи, які передували укладенню кредитного договору, у тому числі й щодо сукупної вартості кредиту, реальної процентної ставки, які підписані відповідачем.

Касаційний Цивільний Суд у складі Верховного Суду постановою від 12.04.2022 у справі № 756/6038/20 зазначив про те, що незгода позичальника з умовами та особливостями кредитування, за відсутності зауважень щодо змісту та умов кредитного договору під час його укладення, не є підставою для визнання такого договору недійсним.

Позивачем надано до суду розрахунок заборгованості, який зроблений відповідно до умов кредитного договору та з врахуванням тих коштів, які надійшли на погашення заборгованості по цьому договору станом на дату звернення до суду.

Дані обставини справи стверджуються матеріалами справи, які не викликають сумніву у їх об`єктивності.

В свою чергу відповідач, ставлячи під сумнів розрахунок заборгованості, який надано AT «Ідея Банк» до суду в цій справі, не надав альтернативного розрахунку заборгованості за кредитним договором чи доказів відсутності такої.

Відповідач не представила суду доказів на спростування вимог позивача, а тому позов слід задовольнити.

Дані обставини справи стверджуються також іншими матеріалами справи, які не викликають сумніву у їх об`єктивності.

Судові витрати у справі підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 81, 128, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, ст.ст. 526, 530, 612, 625, 629, 1049, 1054 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» (ЄДРПОУ: 19390819) заборгованість за кредитним договором в сумі 192127 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» (ЄДРПОУ: 19390819) 3328 грн судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.Р.Волоско