Рішення від 19 травня 2026 р. у справі №438/618/26 — Бориславський міський суд Львівської області

Справа № 438/618/26

Провадження 2/438/426/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(з а о ч н е)

20 травня 2026 року Бориславський міський суд Львівської області

у складі: головуючого судді Слиша А.Т.,

за участю секретаря судового засідання Кекош Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бориславі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини,

в с т а н о в и в :

позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначила, що 20 листопада 2003 року, між нею - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено шлюб Відділом реєстрації актів громадянського стану Бориславського міського управління юстиції Львівської області, актовий запис №274. У шлюбі у них народилися син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з позивачкою. До недавнього часу між сторонами існували близькі сімейні відносини. Однак протягом останнього року між ними виникли істотні розбіжності щодо поглядів на життя, що призвело до систематичних конфліктів, сварок і взаємного непорозуміння. Більше того, сторони спільно не проживають і спільного господарства не ведуть. Позивачка вважає, що подальше спільне життя, збереження сім`ї та шлюбу є неможливими та суперечать її інтересам, оскільки вона втратила почуття любові до відповідача. Після розірвання шлюбу позивачка просить залишити їй прізвище « ОСОБА_5 » без змін. Відповідач ОСОБА_2 зовсім не цікавиться життя сина, не утримує його, не приймає участі у вихованні, їхній син знаходяться повністю на утриманні позивачки. Отже, батько дитини відмовився від своїх батьківських обов`язків, не піклується про фізичне та моральне виховання дитини та не забезпечує її матеріально. Для забезпечення потреб їхнього сина ОСОБА_6 в нормальному харчуванні, одязі, розвитку тощо необхідна матеріальна допомога. Позивачка самостійно займаюся вихованням сина, забезпечую всім необхідним та активно бере участь у його шкільному житті. Оскільки батько дитини повністю самоусунувся від виховання та утримання сина ОСОБА_6 і не підтримує з ним жодних відносин, вважає, що з нього слід стягувати аліменти на утримання дитини. Добровільно аліменти він не сплачує. Домовленості з відповідачем щодо виконання обов`язку з утримання дитини не досягнуто, тому позивачка вимушена звернутися до суду з вимогою про стягнення аліментів на утримання дитини у частці від заробітку (доходу) відповідача, а саме в розмірі 1/3 частини щомісячно.

Судом вжито усіх заходів для повідомлення відповідача, однак, відповідач в судові засідання не з`явився, не скористався процесуальним правом подачі відзиву чи заперечень на позовну заяву.

Ухвалою судді від 17 квітня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не прибула, подала заяву від 22 квітня 2026 року, у якій просить розглянути справу без її участі, позов підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, не подав відзиву на позовну заяву, клопотання про проведення судового засідання без його участі не надходило, та не повідомив суд про причину неявки, хоча належним чином повідомлявся про дату та час розгляду справи. Судом відповідача повідомлено про розгляд справи у через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

У зв`язку з цим суд визнає неявку відповідача неповажною та вважає, що справу можливо слухати у відсутності відповідача, оскільки в матеріалах справи є достатньо належних доказів про права, обов`язки та взаємовідносини сторін.

У відповідності до положень ст.ст.280-284 ЦПК України суд за згодою позивача вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних в ній доказів в порядку заочного розгляду.

Відповідно до вимог ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи).

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. За змістом ст. 55 СК України, дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов`язаний утверджувати в сім`ї повагу до матері. Дружина зобов`язана утверджувати в сім`ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім`ї за свою поведінку в ній. Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом (ч.ч.3, 4 ст. 56 СК).

Як встановлено судом, шлюб між сторонами ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , зареєстрований 20 листопада 2003 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Бориславського міського управління юстиції, актовий запис №274, що стверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 від 20 листопада 2003 року.

У сторін є син — ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є малолітнім.

Суд встановив, що сторони припинили подружні стосунки, спільного господарства не ведуть, проживають окремо. Причиною розпаду сім`ї стало те, що в них виявилися різні погляди на життя та обов`язки. Перебування сторін у шлюбі є формальним, примирення не можливе.

Суд враховує ту обставину, що в сторін є малолітня дитина, проте з огляду на вищенаведені обставини справи, розцінює як таку, що не перешкоджає прийняттю рішення про розірвання шлюбу.

Суд дійшов висновку, що сім`я сторін розпалася остаточно, та її збереження за таких обставин суперечило б інтересам сторін та їхній малолітній дитині.

Статтею 113 СК України визначено, що особа, яка змінила прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Таким чином, при розірванні шлюбу особа, яка змінила прізвище при державній реєстрації шлюбу, визначає для себе чи далі іменуватися цим прізвищем або відновити дошлюбне прізвище.

З огляду на те, що позивач заявила про бажання далі іменуватися прізвищем « ОСОБА_5 », то у рішенні суду має бути зазначено про вибір позивачем прізвища після розірвання шлюбу.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини, суд виходить із такого.

Відповідно ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст.181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Ст.182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, доньки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч.1 ст.183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Копією свідоцтва про народження Серія НОМЕР_2 від 29 липня 2015 року підтверджується, що батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Відповідно до ст. 191 Сімейного Кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Оскільки малолітній син сторін ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає разом із матір`ю, відповідач є її батьком, працездатний, в судове засідання не з`явився, відзив на позов з доказами на спростування позиції відповідача не надав, то відповідно до ст. 180 СК України, суд вважає за можливе стягувати з нього аліменти на утримання неповнолітнього сина у розмірі 1/3 частки від його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

З матеріалів справи вбачається, що позивач сплатила 1331,20 грн. судового збору, а відтак, з урахуванням вищенаведеного понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відтак із відповідача на користь держави належить стягнути судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд зобов`язаний допустити негайне виконання рішення про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць. При цьому судом враховано вимоги ч. 1 ст. 191 СК України, згідно якої аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Керуючись ст.ст.112, 113,180,182, 191 Сімейного кодексу України, ст.ст.13, 19, 81, 82, 89, 141, 263-265, 268, 280-282, 354,430 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

у х в а л и в :

позов задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 20 листопада 2003 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Бориславського міського управління юстиції, актовий запис № 274.

Після розірвання шлюбу позивачці ОСОБА_1 залишити прізвище « ОСОБА_5 ».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 16 квітня 2026 року й до повноліття дитини.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, що складаються із сплаченого судового збору в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Шлюб припиняється в день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його складення. Якщо повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування учасників справи та їх місце проживання:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

.

Суддя: Андрій СЛИШ