Рішення від 19 травня 2026 р. у справі №308/3509/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/3509/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого-судді Бенца К.К.,

при секретарі – Майор Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород цивільну справу за правилами загального позовного провадження за позовною заявою ОСОБА_1 , подану в особі уповноваженого представника Компанієць Н.Г. до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Мукачеві Мукачівського району Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання батьківства та внесення змін до актового запису,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 в особі уповноваженого представника ОСОБА_3 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Мукачеві Мукачівського району Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання батьківства та внесення змін до актового запису.

Мотивуючи позовні вимоги, представник позивача вказує на те, що позивач по справі, ОСОБА_1 , та відповідач по справі ОСОБА_2 , тривалий період часу проживали однією сім?єю без реєстрації шлюбу.

Так, за час спільного проживання у сторін народились діти: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Проте, реєстрацію народження дітей відповідачка здійснила самостійно, а тому відомості про батька були внесені до актових записів про їх народження на підставі частини 1 статті 135 Сімейного Кодексу України, тобто за вказівкою матері.

Зазначає, що в силу ряду різних причин. а також у зв?язку з тим. що позивач та відповідачка є особами ромського походження та зважаючи на традинії ромських меншин, офіційна реєстрація шлюбу для підтвердження шлюбних відносин для сторін не була обов?язковою, сторонами раніше узаконення відносин не було в пріоритеті.

Втім, з часом сторони вирішили узаконити свої відносини та 22.03.2023 року зареєстрували шлюб, у якому у подружжя народилась ще одна дитина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Представник зазначає, що позивач весь час проживає разом з відповідачкою та дітьми, веде спільне господарство із сім?єю, опікується дітьми, разом з відповідачкою займається їхнім вихованням та піклується про їх стан здоров`я.

Однак те, що позивач, являючись батьком своїх дітей юридично залишається їм чужою людиною, пригнічує гідність дітей та його як батька, а також тягне за собою негативні наслідки як з моральної, так і з правової точки зору. Проте, небажання матері спільно подати заяву до органів ДРАЦС про визнання батьківства перешкоджає позивачу зареєструвати відомості про себе як про батька дітей у передбаченому законодавством порядку. За таких обставин, ОСОБА_1 змушений звернутися до суду для підтвердження відомостей про походження своїх дітей.

На підтвердження зазначених обставин представник позивача вказує, що відповідно до результату дослідження №52148-66774-1 від 03.02.2026 року при порівнянні генетичних ознак дитини ОСОБА_4 та ймовірного батька ОСОБА_1 , виходячи з результатів дослідження, отриманих шляхом аналізу STR - локусів ДНК, ймовірність батьківства становить 99.9999%.

Згідно результату дослідження N? 52148-66774-2 від 03.02.2026 року при порівнянні генетичних ознак дитини ОСОБА_5 та ймовірного батька ОСОБА_1 , виходячи з результатів дослідження, отриманих шляхом аналізу STR – локусів ДНК, ймовірність батьківства становить 99,9999%.

Представник позивача вказує на нотаріально посвідчені заяви ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , якими стверджується, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживають разом однією сім?єю з 2012 року за адресою: АДРЕСА_1 . Діти подружжя ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 . ІНФОРМАЦІЯ_3 з перших днів життя проживають разом із батьками за вказаною адресою, перебувають на їх спільному утриманні, а обидві особи беруть активну участь у їх вихованні, догляді та забезпеченні (посвідчено приватним нотаріусом Мукачівського районного потаріального округу Закарпатської області Перестою Я. О. та зареєстрована в рестрі за N? N? 295. 296).

З посиланням на викладене та на норми СК України , представник позивача просить суд:

- Визнати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , батьком дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

-Внести зміни до актового запису N? 557 від 16.07.2013 року про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного Відділом реєстрації актів цивільного стану у місті Мукачеві Мукачівського району Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, а саме: виключити з графи «Батько» відомості « ОСОБА_1 » та внести до графи «Батько» відомості « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянин України, заресстрований за адресою: АДРЕСА_2 »; в графі «Прізвище, ім?я, по батькові дитини» залишити без змін.

- Внести зміни до актового запису N? 403 від 27.05.2016 року про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складеного Відділом реєстрації актів цивільного стану у місті Мукачеві Мукачівського району Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, а саме: виключити з графи «Батько» відомості « ОСОБА_1 » та внести до графи «Батько» відомості « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянин України, зарестрований за адресою: АДРЕСА_2 »; в графі «Прізвище, ім?я, по батькові дитини» залишити без змін.

Позиція сторін справи:

Позивач ОСОБА_1 та його представник в призначене судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Представник позивача подала до суду заяву, згідно якої просила суд розглянути справу без їх участі, позовні вимоги підтримують та просять їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в призначене судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином. Надіслала до суду заяву, згідно якої зазначила, що позовні вимоги визнає, просить розглянути справу у її відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Мукачеві Мукачівського району Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України не забезпечив явку в судове засідання свого представника, хоча про час та місце розгляду справи повідомялись належним чином.

Заяви, клопотання.

01.04.2026 року відповідач подала заяву про визнання позову та розгляд справи без участі. 08.04.2026 року представник позивача подала заяву про розгляд справи без участі.

В ході розгляду справи проведені наступні процессуальні дії:

12.03.2026 року ухвалою Ужгородського міськрайонного суду відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

09.04.2026 року ухвалою Ужгородського міськрайонного суду закрито підготовче провадження по даній справі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд приходить до наступного.

За правилами ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною 5. даної статті передбачено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи , а ч.6 що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору,з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Фактичні обставини справи:

Судом встановлено, що ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 та у графі «мати» записана – ОСОБА_2 , а у графі «батько» записаний – ОСОБА_1 , що підтверджується даними свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 03.02.2023 року виданим повторно, копія я кого долучена до матеріалів справи.

Судом встановлено, що згідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України №00015209276 від 27.03.2015 року вбачається, що відомості про батька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 записані відповідно до частини першої ст. 135 СК України.

На момент народження дитини ОСОБА_4 мати дитини ОСОБА_2 та батько дитини ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_9 ) не перебували в зареєстрованому шлюбі, а зареєстрували його тільки у 2023 році, що стверджено свідоцтвом про шлюб , видане Виконавчим комітетом Сюртівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, серії НОМЕР_3 від 22.03.2023 року. Батько дитини в свідоцтві про народження дитини записаний зі слів матері на підставі ст. 135 СК України.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 та у графі «мати» записана – ОСОБА_2 , а у графі «батько» записаний – ОСОБА_1 , що підтверджується даними свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 01.02.2023 року виданим повторно, копія якого долучена до матеріалів справи.

Судом встановлено, що згідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України №00056224048 від 30.01.2026 року вбачається, що відомості про батька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 записані відповідно до частини першої ст. 135 СК України.

На момент народження дитини ОСОБА_5 мати дитини ОСОБА_2 та батько дитини ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_9 ) не перебували в зареєстрованому шлюбі, а зареєстрували його тільки у 2023 році, що стверджено свідоцтвом про шлюб , видане Виконавчим комітетом Сюртівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, серії НОМЕР_3 від 22.03.2023 року. Батько дитини в свідоцтві про народження дитини записаний зі слів матері на підставі ст. 135 СК України.

Як встановлено судом, ОСОБА_10 та ОСОБА_2 уклали шлюб 22.03.2023 року, який зареєстрований Виконавчим комітетом Сюртівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, актовий запис №05. Прізвище чоловіка та дружини після реєстрації шлюбу: « ОСОБА_11 », що стверджується свідоцтвом про шлюб, серії НОМЕР_3 від 22.03.2023 року, копія якого долучена до матеріалів справи.

Як встановлено судом, у сторін ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народився син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 від 24.04.2024 року, копія якого долучена до матеріалів справи.

Відповідно до результату дослідження №52148-66774-1 Аналізу ДНК на батьківство від 03.02.2026 року Медико-генетичного центру «Mama Papa», згідно якого учаниками дослідження були: передбачуваний батько ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та дитина – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матеріал: букальний епітелій, вбачається, що виходячи з результатів дослідження, отриманих шляхом аналізу STR – локусів ДНК, ймовірність батьківства становить 99,999999992%. Передбачуваний батько не виключається як біологічний батько тестованої дитини. Ймовірність його батьківства в 13 206 469 864 разів вища, ніж у випадкового чоловіка загальної популяції.

Відповідно до результату дослідження №52148-66774-2 Аналізу ДНК на батьківство від 03.02.2026 року Медико-генетичного центру «Mama Papa», згідно якого учаниками дослідження були: передбачуваний батько ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та дитина – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матеріал: букальний епітелій, вбачається, що виходячи з результатів дослідження, отриманих шляхом аналізу STR – локусів ДНК, ймовірність батьківства становить 99,9999999%. Передбачуваний батько не виключається як біологічний батько тестованої дитини. Ймовірність його батьківства в 1 110 419 220 разів вища, ніж у випадкового чоловіка загальної популяції.

Суд не бере до уваги письмові заяви ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які долучені до позовної заяви з огляду на наступне.

У статтях 90-93 ЦПК України встановлено спеціальний порядок допиту свідків, що передбачає виклик свідків у судове засідання з наданням права задати питання свідкам усім учасникам справи. При цьому суд зобов`язаний попередити свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду.

Відповідно до частин другої та третьої статті 67 ЦПК України свідок зобов`язаний з`явитися до суду за його викликом у визначений час і дати правдиві показання про відомі йому обставини.

Допит свідка - це логічна і психологічна діяльність особи, яка бере участь у справі, та суду, спрямована на одержання від свідка усних показань, що мають значення для справи. Допит свідка є процесуальною формою здобуття та дослідження одного із засобів доказування - показів свідка. Саме через недотримання встановленої законом процесуальної форми не можуть бути використані як показання свідків письмові пояснення громадян.

Клопотань про допит осіб в якості свідків від сторони позивача не надходило, а відтак суд не може в основу своїх висновків покласти письмові пояснення осіб , оскільки такого порядку надання показань свідків цивільним процесуальним законодавством України не передбачено. За змістом ст.ст. 69, 90, 230 ЦПК України свідок має бути доптаний в судовому засіданні, попереджений судом про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання і відмову від давання показань, та приведений до присяги.

Нормативно-правове обґрунтування:

Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 Сімейного кодексу України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Згідно із ст.7 Конвенції про права дитини, дитина, наскільки це можливо, має право знати своїх батьків.

Відповідно до ст. 125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: 1) за заявою матері та батька дитини; 3) за рішенням суду.

У відповідності до ч. 1 ст. 126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

У відповідності до ч. 1 ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.

Згідно ч. 2-4 ст. 128 СК України підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Згідно з п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» Відповідно до статей 213, 215 ЦПК ( 1618-15 ) рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ст. 212 ЦПК (1618-15), згідно з якою жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

У разі коли ухилення сторони у справі зазначеної категорії від участі в експертизі або від подання необхідних матеріалів, документів тощо унеможливлює її проведення, суд відповідно до ст. 146 ЦПК ( 1618-15 ) може визнати факт, для з`ясування якого її було призначено, або відмовити в його визнанні (залежно від того, хто зі сторін ухиляється, а також яке значення має для них ця експертиза). Якщо відповідач у такій справі ухиляється від участі у проведенні судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи, суд вправі постановити ухвалу про його примусовий привід.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визначено, що " Справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні. У таких справах позови осіб, зазначених у ч. 3 ст. 128 СК ( 2947-14 ), приймаються до судового розгляду, якщо:

- дитина народжена матір`ю, яка не перебуває у шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду і запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень учинено за прізвищем матері, а ім`я та по батькові дитини записано за вказівкою матері (ч. 1 ст. 135 СК ( 2947-14 );

- у разі смерті матері, а також за неможливості встановити місце її проживання запис про неї та про батька дитини вчинено за заявою родичів, інших осіб або уповноваженого представника закладу охорони здоров`я, в якому народилася дитина (ч. 1 ст. 135 СК ( 2947-14 );

- батьки дитини невідомі і запис про них у Книзі реєстрації народжень учинено за рішенням органу опіки та піклування (ч. 2 ст. 135 СК ( 2947-14 ).

Із позовом про визнання батьківства чи материнства можуть звертатися до суду лише особи, зазначені у СК ( 2947-14 ). У разі пред`явлення такого позову іншими особами суддя відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 121 Цивільного процесуального кодексу України ( 1618-15 ) (далі - ЦПК) відмовляє у відкритті провадження у справі, оскільки в таких випадках позивач не має права представляти інтереси дитини. Поняттям "родичі", яке вживається в СК ( 2947-14 ), охоплюються такі особи: баба, дід, прабаба, прадід, повнорідні брат і сестра. "Членами сім`ї" є мачуха, вітчим, які проживають однією сім`єю з малолітніми або неповнолітніми пасинком, падчеркою. "Інші особи" - це особи, в сім`ї яких виховується дитина. Ними можуть бути тітка, дядько, двоюрідні сестра, брат, а також сусіди чи інші сторонні особи. "

У відповідності до вимог ст. 76, 77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №591/6441/14-ц (провадження №61-6030св18) зазначено, що: «щодо предмету доказування у даній категорії справи, то СК України будь-яких особливостей не визначає. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи».

Отже, підставою для висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути результат судово-генетичної експертизи.

Судово-медичні експертизи і дослідження з використанням ДНК-аналізу проводяться відповідно до Правил проведення судово-медичних експертиз у відділеннях судово-медичної імунології бюро судово-медичної експертизи і виконуються лікарями та судово-медичними експертами-імунологами. При проведенні експертних досліджень керуються Методичними рекомендаціями «Використання ДНК аналізу у судово-медичних експертизах речових доказів та експертизах спірного батьківства (материнства, підміни дітей), розробленими фахівцями Національної бюро судово-медичної експертизи МОЗ України».

Згідно із розділом 3 Методичних рекомендацій батьківство вважається доведеним, якщо його ймовірність складає не менше ніж 99,99% (для повного тріо: мати, передбачуваний батько, дитина за умови, що істинність іншого із батьків є безспірною) і 99,9% (для дуету: передбачуваний батько - дитина), що вираховується з використанням теореми Байєса – РР(англ. – Probabiliti of Paterniti, РР).

Відповідно до результату дослідження №52148-66774-1 Аналізу ДНК на батьківство від 03.02.2026 року Медико-генетичного центру «Mama Papa», згідно якого учаниками дослідження були: передбачуваний батько ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та дитина – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матеріал: букальний епітелій, вбачається, що виходячи з результатів дослідження, отриманих шляхом аналізу STR – локусів ДНК, ймовірність батьківства становить 99,999999992%. Передбачуваний батько не виключається як біологічний батько тестованої дитини. Ймовірність його батьківства в 13 206 469 864 разів вища, ніж у випадкового чоловіка загальної популяції.

Відповідно до результату дослідження №52148-66774-2 Аналізу ДНК на батьківство від 03.02.2026 року Медико-генетичного центру «Mama Papa», згідно якого учаниками дослідження були: передбачуваний батько ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та дитина – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матеріал: букальний епітелій, вбачається, що виходячи з результатів дослідження, отриманих шляхом аналізу STR – локусів ДНК, ймовірність батьківства становить 99,9999999%. Передбачуваний батько не виключається як біологічний батько тестованої дитини. Ймовірність його батьківства в 1 110 419 220 разів вища, ніж у випадкового чоловіка загальної популяції.

Верховний суд у постановах від 23.10.2019, справа № 382/2559/15-ц, та від 19.09.2018 справа № 761/10732/16-ц, дійшов висновку про те, що тест ДНК (судово-медична (молекулярно-генетична експертиза) станом на сьогоднішній день є єдиним методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини (точність позитивного результату ДНК-аналізу (тобто підтвердження батьківства) складає 99,999999 %). Доказова цінність такого тесту переважає будь-який інший доказ на підтвердження або оспорення кровного споріднення та має вирішальне значення у вирішенні спору даної категорії справ.

Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (Калачова проти російської федерації № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).

Отже, суд вважає повністю доведеним той факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є біологічним батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За таких обставин, вимога про визнання батьківства підлягає задоволенню.

За положеннями ст. 134 СК України на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Відповідно до п.п.20 п.1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/2 з відповідними змінами при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Відповідно до п.2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за №55/18793 підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є , зокрема: рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану;

Виходячи з наведеного, враховуючи, що судом визнано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 біологічним батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягають також задоволенню вимоги позивача щодо внесення до відповідного актового запису цивільного стану про народження дітей відомостей про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 як батька.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

З урахуванням всіх обставин справи, враховуючи вимоги ст. 81 ЦПК України - кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, виходячи із принципів розумності та справедливості, зважаючи на те, що відповідачем подано заяву про визнання позову, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з підстав та мотивів викладених вище.

Згідно із ст.263 Цивільного процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргу ментів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Щодо розподілу судових витрат

Частинами першою-другою статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.141ЦПК України, у разі часткового задоволення позову, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач сплатив судовий збір в розмірі 2662,40 грн. (за подання позовної заяви).

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що із відповідача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Відповідно до положень частин 4, 5 статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення; датою ухвалення рішення за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Відповідно до положень частин 4, 5 статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення; датою ухвалення рішення за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення. Судове засідання було призначено на 11.05.2026 року, дата складання повного судового рішення–20.05.2026 року, а відтак датою ухвалення рішення за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення -20.05.2026 року.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 197, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, статтями 121, 122, 128, 129, 133, 134 СК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 , подану в особі уповноваженого представника Компанієць Н.Г. до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Мукачеві Мукачівського району Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання батьківства та внесення змін до актового запису– задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , батьком дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 №557 , складеного 16.07.2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Мукачеві Мукачівського району Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, виключивши відомості про батька « ОСОБА_1 », зазначивши у графі " Батько" - « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_6 , громадянин України, зарестрований за адресою: АДРЕСА_2 ».

Внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 №403 , складеного 27.05.2016 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Мукачеві Мукачівського району Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, виключивши відомості про батька « ОСОБА_1 », зазначивши у графі " Батько" - « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_6 , громадянин України, зарестрований за адресою: АДРЕСА_2 ».

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (місце реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_7 ) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 ) сплачений судовий збір в сумі 2662,40 грн.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354, ст.355 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду (ч.ч.1, 2 ст.273 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення (п.1 ч.2 ст.354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (ч.3 ст.354 ЦПК України).

Учасники справи:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 );

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (місце реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_7 );

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Мукачеві Мукачівського району Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (місцезнаходження: Закарпатська область, м. Мукачево, пл. Духновича, 2 ).

Дата оголошення повного тексту рішення– 20.05.2026 року.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду К.К. Бенца