Постанова від 20 травня 2026 р. у справі №305/1445/26 — Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/1445/26

Номер провадження 3/305/515/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2026 Суддя Рахівського районного суду Закарпатської області Марусяк М.О., розглянувши матеріали, які надійшли від Рахівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, сезонного робітника,

за ч.2 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №770113 від 28.04.2026, ОСОБА_1 , 28 квітня 2026 року, о 19 годині 50 хвилин, за місцем проживання в АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно до своєї неповнолітньої дочки ОСОБА_2 – ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, ображав дочку нецензурними словами, штовхнув її та порвав на ній футболку, своїми діями завдав шкоди її психологічному здоров`ю. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.2 ст.173-2 КУпАП, якою передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства відносно неповнолітньої особи.

В суд ОСОБА_1 не з`явився. Адвокат ОСОБА_1 - Бліщ О.Б. надіслала до суду письмове клопотання про розгляд справи без їх участі та просила провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити, у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. Оскільки, обставини, які викладені у фабулі справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності абсолютно не доводять винуватості останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 ст.173-2 КУпАП. У своїх особистих поясненнях ОСОБА_1 ствердив, що вже тривалий проміжок часу у нього з дружиною ОСОБА_3 існують напружені, швидше неприязні відносини. Між ними постійно виникають словесні суперечки, непорозуміння, вона за будь-яких обставин, намагається штучно створити йому проблеми, в т.ч. «із законом», на його думку, з наміром вижити його з їх спільно набутого у шлюбі будинку. Проте, на даний час шлюб між ними не розірвано, вони продовжують проживати під одним дахом та виховують трьох дітей. Він займається суспільно-корисною працею, не дивлячись на напружені стосунки з дружиною, забезпечує дітей матеріально, дбає про благоустрій своєї родини а також, як батько, цікавиться життям дітей, їх досягненнями у школі, тощо. По роботі він постійно залучений до надання послуг транспортних перевезень щотижня впродовж з середи по неділю, відтак, вдома буває лише три дні на тиждень. У нього абсолютно нормальні стосунки з дітьми і він, як батько, намагається приймати активну участь у житті дітей, бажає виховати їх належним чином та підготувати до самостійного життя в майбутньому. Дійсно, 28.04.2026 року, після чергового конфлікту з дружиною, яка його безпідставно ревнує, мав розмову з дочкою на звичайні побутові теми. В процесі розмови вона, не дослухавши думку батька, хотіла піти в кімнату, а він, намагаючись її зупинити, схопив за футболку, яка розірвалась по шву. Жодних образливих слів він дитині не говорив, тим паче не застосовував психологічне чи фізичне насилля, не вчинив будь-яких дій, які би могли підпадати під ознаки домашнього насильства. Окрім того запевняє, що 28.04.2026 року він не перебував у стані сп`яніння, та й не міг перебувати навіть дивлячись на той факт, що вдосвіта 29.04.2026 мав виїжджати у рейс, в якості водія мікроавтобуса, отже, в такому випадку в його крові був би алкоголь і він не міг би сідати за кермо. Таким чином, у даному випадку, наявність наслідків дій ОСОБА_1 у виді спричинення шкоди психічному здоров`ю потерпілій особі, у протоколі про адміністративне правопорушення не відображено та не розкрито їх зміст.

Відповідно до положень Закону України «Про попередження насильства в сім`ї» насильство в сім`ї - це будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім`ї стосовно іншого члена сім`ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім`ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров`ю.

Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає, що предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають у процесі запобігання та протидії домашньому насильству.

Згідно зі статті 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: подружжя; колишнє подружжя; мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); особи, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; особи, які мають спільну дитину (дітей); батьки (мати, батько) і дитина (діти); та ін.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи (п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).

Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру (п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).

Таким чином, під домашнє насильство, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров`ю іншого члена сім`ї.

Забезпечення доведеності вини є складовою частиною однієї із засад кримінального провадження відповідно до п.10 ч.1 ст.7, ст.17 КПК України та однією із засад судочинства відповідно до п.2 ч.1 ст.129 Конституції України.

Згідно зі ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

В матеріалах справи містяться письмові пояснення ОСОБА_2 відповідно до яких остання зазначає, що 28.04.2026, її батько ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння безпідставно почав з нею сварку, під час якої ображав її різними нецензурними словами, штовхав, сіпав її та порвав на ній футболку. Після чого її мати викликала поліцію.

При вирішенні питання про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, суд зважає на те, що обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є наявність наслідків у виді завдання чи можливості завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілої.

Суд звертає увагу, що домашнє насильство важливо відрізняти від конфліктних ситуацій. Так людина, що чинить домашнє насильство, маючи значну перевагу у своїх можливостях, діє умисно, з наміром заподіяти шкоду потерпілому, порушивши його права і свободи. Тоді як конфлікт - це ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію, несумісну з інтересами іншої сторони, зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій.

Насильство у родині будь-якого характеру, відрізняється від конфліктних ситуацій, спорів, що виникають у кожній сім`ї та не становлять загрози подальшому розвитку здорових стосунків, тим, що при домашньому насильстві завжди дії того, хто допускає таке насильство, носять навмисний характер, з наміром досягнення бажаного результату, тягнуть спричинення шкоди; відбувається порушення прав і свобод людини; наявна значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов`язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство. Якщо в діях немає хоча б однієї з чотирьох наведених ознак, вони не є насильством.

Таким чином, самі по собі нецензурні висловлювання, погрози під час сварки, не формулюють собою домашнє насильство та утворюють склад адміністративного правопорушення лише у тому випадку, коли такі спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликають обґрунтовані побоювання за свою безпеку чи безпеку інших людей, а також завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Також, судом не встановлено, які конкретно образи та погрози висловлювались і чи призвели вони до психологічного розладу, побоювань, а також чи завдали вони шкоди психічному стану потерпілої особи, або що могли завдати таку шкоду.

При цьому суд враховує те, що протокол про адміністративне правопорушення за своєю суттю є процесуальним документом, яким уповноважений орган засвідчує певне порушення, допущене особою, яке містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого відповідними нормами КУпАП і який є підставою для подальшого провадження у справі. Зважаючи на викладене та враховуючи позицію Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) щодо протоколу про адміністративне правопорушення, висловлену в рішенні по справі «Карелін проти російської федерації», апеляційний суд приходить до висновку, що протокол не може бути доказом у справі про адміністративне правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, належних та допустимих доказів, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП матеріали справи не містять.

Відтак, враховуючи обставини справи, а також враховуючи, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, обставини домашнього насильства, описані у протоколі про адміністративне правопорушення, не дозволяють зробити висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП.

Пунктом 1 ч.1 ст.247 КУпАП передбачено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо в діях особи відсутні подія і склад адміністративного правопорушення.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю, у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, а саме із підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Судовий збір відповідно до ст.40-1 КУпАП стягненню не підлягає.

Керуючись ст.ст.1, 23, ч.1 ст.173-2, 247, 251, 280 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.173-2 КУпАП, закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Судовий збір в сумі 665 гривень 60 копійок віднести за рахунок держави.

Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Рахівського районного суду: М.О. Марусяк