Рішення від 19 травня 2026 р. у справі №711/2336/26 — Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/2336/26

Провадження № 2/711/1808/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2026 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого – судді Булгакової Г.В.,

за участю секретаря судового засідання – Кошубінської Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , до Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Другий відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Фіщук Сергій Олексійович про зняття арешту з майна,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Гайдай Т.О., діючи в інтересах ОСОБА_1 , яка є законним представником малолітнього ОСОБА_2 , звернулася до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом, у якому просила зняти з нерухомого майна (номер запису про обтяження: 50033094) накладений на підставі рішення державного виконавця Придніпровського відділу ДВС у м. Черкаси ЦМУ МЮ (м. Київ) від 24.04.2023 (ВП № 71652694).

Позовні вимоги обґрунтувала тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є батьками малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер. Спадкоємцями майна померлого є його сини – ОСОБА_2 та ОСОБА_4 . До складу спадщини входить квартира АДРЕСА_1 . З метою прийняття спадщини в інтересах малолітнього сина ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Фіщук С.О. Проте постановою приватного нотаріуса від 04.09.2025 їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з наявністю арешту на нерухомому майні спадкодавця (номер запису про обтяження - 50033094), накладеного 24.04.2023 постановою державного виконавця Другого відділу ДВС у м. Черкаси ЦМУ МЮ (м. Київ) у межах виконавчого провадження № 71652694. Вказане виконавче провадження було відкрите 24.04.2023 з метою стягнення солідарно з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 на користь ПрАТ «Черкаське хімволокно» в інтересах ВП «Черкаська ТЕЦ» заборгованості в розмірі 82 956,37 грн. Того ж дня державним виконавцем було накладено арешт на майно боржника в межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору та витрат виконавчого провадження (загальна сума 91 398,30 грн.). У зв`язку зі смертю боржника ОСОБА_3 , 21.04.2025 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження». Дізнавшись про наявність заборгованості за комунальні послуги ОСОБА_1 добровільно її сплатила, у зв`язку з чим 21.07.2025 ПрАТ «Черкаське хімволокно» направило лист до Другого відділу ДВС у м. Черкаси з проханням закінчити виконавче провадження у зв`язку з повним фактичним виконанням. 11.08.2025 ОСОБА_1 звернулася до Другого відділу ДВС у м. Черкаси із заявою про скасування арешту зі спадкового майна, однак листом від 25.08.2025 їй було відмовлено через те, що вона не є стороною виконавчого провадження. У подальшому, 24.09.2025 державним виконавцем у межах ВП № 71652694 було винесено постанову про відновлення виконавчого провадження на підставі статті 41 Закону України «Про виконавче провадження», і того ж дня винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 вказаного Закону (повне фактичне виконання рішення). Позивач зазначає, що відновлення виконавчого провадження відбулося всупереч вимогам статті 41 Закону України «Про виконавче провадження». Водночас, попри повне фактичне погашення заборгованості та закінчення виконавчого провадження, накладений арешт органами ДВС знятий не був. Наявність чинного обтяження на спадковому майні за відсутності невиконаних судових рішень та будь-яких матеріальних претензій з боку стягувача створює перешкоди в оформленні спадкових прав малолітнього ОСОБА_2 , що й стало підставою для звернення до суду за захистом порушеного права власності.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.03.2026, вказану справу передано для розгляду судді Булгаковій Г.В.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23.03.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого судового засідання.

08.04.2026 представник Другого відділу ДВС у м. Черкаси Київського МУЮУ за довіреністю Бельтюкова В.О. подала відзив на позовну заяву, у якому просила відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Заперечення мотивувала тим, що за результатами перевірки інформації в Автоматизованій системі виконавчих проваджень (АСВП) встановлено, що на виконанні у реорганізованих Придніпровському та Центральному відділах ДВС м. Черкаси, правонаступником яких є Другий відділ ДВС, у різні періоди перебувала низка виконавчих проваджень щодо боржника ОСОБА_3 , а саме: ВП № 16066609 з виконання постанови ВДАІ м. Черкаси від 22.08.2009 про стягнення штрафу в сумі 1 700,00 грн., яке закінчено 18.06.2010 на підставі пункту 10 частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження»; ВП № 20360782, ВП № 12595387, ВП № 8682222 з виконання виконавчого листа Соснівського районного суду м. Черкаси № 2-1512 від 12.02.2008 про стягнення з ОСОБА_3 аліментів на користь ОСОБА_8 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно, які були закінчені у 2009, 2010 та 2015 роках на підставі пункту 10 частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження»; ВП № 33884054 з виконання виконавчого листа Соснівського районного суду м. Черкаси № 2-1672 від 09.12.2011 про стягнення на користь ПАТ «ВТБ Банк» боргу в сумі 2 640,01 грн., яке закінчено 26.11.2012 на підставі пункту 2 частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження»; ВП № 17416683 та ВП № 17414487 з виконання виконавчих листів Придніпровського районного суду м. Черкаси про стягнення на користь ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» боргу в сумах 38 170,77 грн. та 12 646,53 грн., які були закінчені 22.10.2010 на підставі пункту 2 частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження»; ВП № 39266619 з виконання виконавчого листа Соснівського районного суду м. Черкаси № 2-4861 від 06.12.2012 про стягнення на користь ПАТ КБ «Надра» боргу в сумі 27 086,68 грн., яке закінчено 19.03.2015 на підставі пункту 10 частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження»; ВП № 30821029 з виконання постанови ВДАІ м. Черкаси від 05.12.2011 про стягнення штрафу в розмірі 102,00 грн., яке закінчено 13.02.2012 на підставі пункту 10 частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження»; ВП № 38744828 та ВП № 33283674 з виконання виконавчого листа Соснівського районного суду м. Черкаси № 2-959 від 12.05.2008 про стягнення на користь АТ «ОТП Банк» заборгованості в сумі 17 037,64 грн., які закінчені у 2012 та 2013 роках на підставі пункту 10 частини 1 статті 49 та пункту 2 частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження». Посилаючись на положення частини 1 статті 40 та частин 4, 5 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження», представник відповідача зауважила, що закінчення виконавчого провадження без фактичного стягнення виконавчого збору чи витрат провадження не є підставою для зняття арешту виконавцем. Враховуючи, що в межах вищевказаних виконавчих проваджень заборгованість, витрати та виконавчий збір у повному обсязі не сплачені, у посадових осіб Другого відділу ДВС відсутні законні підстави для скасування обтяжень.

28.04.2026 представник позивача – адвокат Гайдай Т.О. подала відповідь на відзив, у якій просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Зазначила, що позиція Другого відділу ДВС у м. Черкаси є необґрунтованою та не відповідає фактичним обставинам справи. Зокрема, представник позивача зазначила, що спірне обтяження під реєстраційним номером 50033094 було накладено 24.04.2023 у межах виконавчого провадження № 71652694 з виконання виконавчого листа № 711/868/23, виданого Придніпровським районним судом м. Черкаси про стягнення боргу на користь ПрАТ «Черкаське хімволокно». 21.07.2025 заборгованість була повністю погашена ОСОБА_1 . При цьому виконавчий збір у повному обсязі сплачено солідарним боржником ОСОБА_7 у межах виконавчого провадження № 71653175, а витрати на проведення виконавчих дій були покриті ще за життя спадкодавця ОСОБА_3 , оскільки у постанові про закінчення виконавчого провадження № 71652694 від 21.04.2025 будь-які відмітки про наявність несплачених витрат відсутні. Щодо доводів відповідача про наявність не сплачених витрат на проведення виконавчих дій та виконавчого збору по інших виконавчих проваджень, які перелічені у відзиві, представник позивача зазначила, що всі вони були завершені (закінчені або повернуті стягувачам) понад 10 років тому. Оскільки виконавчі документи повторно до виконання не пред`являлися, у стягувачів відсутні будь-які майнові претензії до спадкодавця. Крім того, під час завершення вказаних виконавчих проваджень державними виконавцями не виносилися постанови про стягнення виконавчого збору та витрат, які б виділялися в окремі провадження. За таких обставин, подальше існування арешту за відсутності відкритих виконавчих проваджень є неправомірним обмеженням права власності.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30.04.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судове засідання сторони не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомленні належним чином.Від представника позивача – адвоката Гайдай Т.О., представника відповідача за довіреністю Давиденка В.Ю., представника Другого відділу ДВС у м. Черкаси КМУ МЮУ – за довіреністю Лисенко К.О. та приватного нотаріуса Фіщука С.О. надійшли заяви про проведення судового засідання без їх участі.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що малолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 20.11.2015 відділом ДРАЦС Черкаського районного управління юстиції у Черкаській області.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 11.12.2024 Черкаським відділом ДРАЦС у Черкаському районі Черкаської області ЦМУ МЮ (м. Київ).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до складу якої увійшло нерухоме майно, а саме квартира АДРЕСА_1 .

09.06.2025 ОСОБА_1 , діючи як законний представник малолітнього сина ОСОБА_2 , звернулася до приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Фіщук С.О. із заявою про прийняття спадщини. На підставі вказаної заяви нотаріусом було заведено спадкову справу № 1/2025.

Постановою приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Фіщука С.О. від 04.09.2025 затримано видачу свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_3 у зв`язку з наявністю в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запису про обтяження (арешт) всього нерухомого майна спадкодавця (номер запису про обтяження 50033094).

Вказаний арешт накладено 24.04.2023 постановою державного виконавця Другого відділу ДВС у м. Черкаси ЦМУ МЮ (м. Київ) у межах виконавчого провадження № 71652694. Зазначене провадження було відкрите на підставі виконавчого листа № 711/868/23, виданого 26.01.2023 Придніпровським районним судом м. Черкаси, про солідарне стягнення з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 та ОСОБА_7 на користь ПрАТ «Черкаське хімволокно» в інтересах ВП «Черкаська ТЕЦ» заборгованості в сумі 82 956,37 грн.

Постановою державного виконавця від 21.04.2025 виконавче провадження № 71652694 було закінчено на підставі пункту 3 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку зі смертю боржника ОСОБА_3 .

З метою усунення перешкод для оформлення спадкових прав малолітньої дитини, ОСОБА_1 повністю та в добровільному порядку погасила заборгованість перед стягувачем ПрАТ «Черкаське хімволокно», що підтверджується листом підприємства від 21.07.2025 та копіями платіжних інструкції від 21.07.2025.

У подальшому, постановою державного виконавця від 24.09.2025 виконавче провадження № 71652694 було відновлено, і того ж дня закінчено на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» - у зв`язку з повним фактичним виконанням рішення суду. Проте накладений у межах цього провадження арешт майна за реєстраційним номером обтяження 50033094 органами державної виконавчої служби скасований не був.

Правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані такими правовими нормами.

Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм правом та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до статей 316, 317, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Частиною 1 статті 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до частини 1 статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. При цьому, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення, ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.

За змістом статей 1216, 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 5 статті 1268 ЦК встановлено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно із частинами 1, 3 статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.

Згідно із частиною 1 статті 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Як передбачено у пункті 4.16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. Тобто, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 205/4311/14-ц, від 22.09.2021 у справі № 227/3750/19.

Відповідно до частини 1 статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Згідно з частинами 1, 2 статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Частиною 4 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено виключний перелік підстав для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини. В усіх інших випадках, як вбачається з частини 5 статті 59 цього Закону, арешт з майна може бути знятий за рішенням суду.

Аналіз норм Закону України «Про виконавче провадження» щодо підстав накладення арешту на майно боржника та зняття такого арешту дає підстави дійти висновку, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який виконавець має право застосувати для забезпечення реального виконання виконавчого документа, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягає примусовому виконанню.

Як встановлено судом, арешт накладено в рамках виконавчого провадження № 71652694 з примусового виконання виконавчого листа № 711/868/23, виданого Придніпровським районним судом м. Черкаси про солідарне стягнення з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 та ОСОБА_7 на користь ПрАТ «Черкаське хімволокно» в інтересах ВП «Черкаська ТЕЦ» заборгованості в сумі 82 956,37 грн.

21.07.2025 заборгованість перед ПрАТ «Черкаське хімволокно» в інтересах ВП «Черкаська ТЕЦ»за виконавчим листом № 711/868/23 була повністю погашена, у зв`язку з чим 24.09.2025 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 71652694 на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» (фактичне виконання в повному обсязі).

Заперечення Другого відділу ДВС у м. Черкаси, викладені у відзиві на позовну заяву, щодо неможливості скасування спірного обтяження через нібито нестягнення виконавчого збору та витрат у межах цього провадження, суд оцінює критично. Вказані доводи повністю спростовуються дослідженою в судовому засіданні постановою державного виконавця від 21.04.2025 про закінчення виконавчого провадження № 71653175, відкритого стосовно солідарного боржника ОСОБА_7 , зі змісту якої вбачається, що виконавчий збір за виконавчим листом № 711/693/23 був утриманий та стягнутий до державного бюджету в повному обсязі в розмірі 8 295,64 грн.

Згідно зі статтею 543 ЦК України виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Оскільки заборгованість перед ПрАТ «Черкаське хімволокно» в інтересах ВП «Черкаська ТЕЦ» погашена, а виконавчий збір сплачений в рамках ВП № 71653175, правова підстава для арешту майна припинена.

Щодо посилань органу ДВС на наявність інших закінчених або повернутих понад 10 років тому виконавчих проваджень стосовно померлого ОСОБА_3 , то вони також не є законною підставою для збереження обтяження, оскільки спірний арешт № 50033094 не пов`язаний із цими провадженнями, а нестягнуті суми зборів за ними не були виділені в окремі виконавчі провадження у визначеному законом порядку.

У постанові від 22.01..2025 у справі № 592/18654/23 Верховний Суд зауважив, що застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинно призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.

Наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту за умови відсутності відкритого виконавчого провадження та майнових претензій з боку третіх осіб є непропорційним втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном, що гарантовано статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 26.01.2022 у справі № 127/1541/14-ц, від 28.08.2024 у справі № 947/36027/21.

За таких обставин, тривале збереження чинного обтяження (арешту) на квартиру АДРЕСА_1 за відсутності будь-яких відкритих виконавчих проваджень щодо спадкодавця є очевидно непропорційним і створює перешкоди для малолітнього спадкоємця ОСОБА_2 у реалізації його спадкових прав. Оскільки у позасудовому порядку орган ДВС зняти арешт відмовляється, порушене право позивача підлягає судовому захисту на підставі частини 5 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» та статті 391 ЦК України шляхом скасування (зняття) арешту з майна в судовому порядку.

На підставі викладеного, керуючись ст. 41 Конституції України, ст. 317, 319, 321, 391, 543, 1218, 1268 ЦК України, ст. 39, 40, 41, 59 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 4, 12, 13, 81, 141, 259, 263–265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , до Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Другий відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Фіщук Сергій Олексійович про зняття арешту з майна - задовольнити.

Зняти арешт з нерухомого майна (номер запису про обтяження: 50033094) накладений на підставі рішення державного виконавця Придніпровського ВДВС у м. Черкаси ЦМУ МЮ (м. Київ) від 24.04.2023 (ВП № 71652694).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий: Г. В. Булгакова