Рішення від 12 травня 2026 р. у справі №638/5753/26 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/5753/26

Провадження № 2-о/638/201/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.2026 Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Штих Т.В.

секретаря судового засідання Черкашиної А. П.,

розглянувши матеріали цивільної справи за заявою представника ОСОБА_1 адвоката Савіна Олега Сергійовича, заінтересована особа Кам`янське сільське споживче товариство про встановлення юридичного факту,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , від імені якої діє представник Савін О. С., звернулась до Шевченківського районного суду м. Харкова із заявою в якій просила встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт роботи ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в період з 01 листопада 1988 року по 01 жовтня 1999 року на посаді бухгалтера в Кам`янському сільському споживчому товаристві, та в період з 01 жовтня 1999 року по 04 вересня 2003 року на посаді бухгалтера в пайовому товаристві № 3 Кам`янського сільського споживчого товариства.

Заяву обґрунтовує тим, що 01 листопада 1988 року ОСОБА_1 в подальшому за текстом Заявник була прийнята на роботу до Кам`янського сільського споживчого товариства на посаду бухгалтера на підставі розпорядження № 70 01 жовтня 1999 року, на підставі розпорядження № 45. Заявник була переведена на посаду бухгалтера до пайового товариства № 3 Кам`янського сільського споживчого товариства. Слід зазначити, що пайове товариство № 3 входило до структуру Кам`янського сільського споживчого товариства. 01 вересня 2003 року Заявник була звільнена на підставі розпорядження № 12. Відповідно до рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 25 грудня 2025 року Заявнику відмовлено в зарахуванні страхового стажу за період з 01 листопада 1988 року по 01 вересня 2003 року, оскільки титульна сторінка трудової книжки не придатна для сприйняття змісту. Слід зазначити, що трудова книжка Заявника дійсно була пошкоджена під час окупації міста Ізюма в 2022 році. З метою підтвердження факту роботи представником Заявника, 09 березня 2026 року були зроблені 2 адвокатські запити до Кам`янського сільського споживчого товариства та Ізюмської районної спілки споживчих товариств. Жодної відповіді на запити отримано не було, що змушує Заявника звернутись до суду, оскільки відсутні будь-які інші способи встановити факт роботи на підприємстві.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 30.03.2026 відкрито провадження у справі за правилами окремого провадження та призначено судове засідання.

В судове засідання ОСОБА_1 в судовому засіданні просила встановити факт належності їй документу.

Представник заявника підтримав позицію заявниці, просив задовольнити заяву.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не прибув, про розгляд справи був належним чином повідомлений.

Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні повідомила що працювала у відділі кадрів Кам`янського сільського споживчого товариства та прийняла заявницю ОСОБА_1 на роботу. Також вказала, що трудову книжку заповнювала вона.

Свідок ОСОБА_3 вказала, що працювала разом з ОСОБА_1 до 2003 року, бо ОСОБА_4 звільнилась у 2003 році.

Мотиви та оцінка суду

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним.

Згідно із частиною другою статті 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Разом з цим, суд зважає й на те, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у позасудовому та судому порядку. Рішення стосовно фактів, що мають юридичне значення, прийняті у позасудовому порядку, можуть бути оскаржені до судів адміністративної юрисдикції. Юридичні факти, які належать встановлювати в судовому порядку, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами ЦПК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 січня 2024 року (справа № 560/17953/21), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Зі змісту поданої до суду ОСОБА_1 заяви вбачається, що предметом судового розгляду справи має бути встановлення факту роботи для підтвердження трудового стажу.

Пунктом 2 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. №637, визначено, що у разі коли документи про стаж роботи не збереглися, підтвердження стажу роботи здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків.

Згідно з пунктом 3 Порядку, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

У судовому порядку відповідно до пункту 26 зазначеного Порядку встановлюється лише факт приналежності документа, що підтверджує трудовий стаж, якщо ім`я, по-батькові та прізвище, які зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по-батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження.

Тобто, вказаним нормативно-правовим актом передбачено позасудовий порядок встановлення факту, щодо якого ОСОБА_1 було подано заяву до суду.

Крім цього, оскільки встановлення факту роботи необхідно заявнику для призначення пенсії, суд зважає й на таке.

Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено право кожної особи звернутися до адміністративного суду, якщо вона вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності (пункт 1 частини першої цієї статті).

Суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

У справі N 287/167/18-ц (провадження N 14-505цс19), залишаючи без змін постанову суду апеляційної інстанції про закриття провадження у справі, Велика Палата Верховного Суду у пунктах 33-35 зазначеної постанови від 30 січня 2020 року зазначила про таке: "33. Вирішуючи питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, зокрема, зобов`язаний з`ясувати питання про підсудність та юрисдикційність, тобто суддя повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу. 34. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито, - закриває провадження у ній."

Визначаючи, чи пов`язується з встановлення зазначеного факту виникнення у заявника певних цивільних прав та обов`язків, Суд застосовує положення статті 1 ЦК України. За змістом частини першої статті 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (цивільні відносини). Тобто цивільними є відносини, які відповідають наведеним критеріям.

Відповідно у порядку цивільного судочинства, за загальним правилом, не підлягають вирішенню спори (розгляду заяви), що виникають не з цивільних, земельних, трудових, сімейних або житлових правовідносин.

Усі інші спори, що виникають у публічно-правових відносинах за участю осіб, підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства виключно у тих випадках, коли безпосередньою нормою процесуального права визначено, що вирішення такого спору належить здійснювати саме в порядку цивільного судочинства.

Вимоги заявника пов`язані з призначенням їй пенсії за віком, відповідно, за своїм предметом та можливими правовими наслідками такі вимоги пов`язані з публічно-правовими відносинами заявника з державним органом, а отже, не підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства.

Тож у спірних правовідносинах суд повинен врахувати правову мету звернення заявника до суду, яка має значення виключно у публічно-правових відносинах, оскільки впливає на підтвердження та можливість реалізації прав у сфері соціального забезпечення.

Суд, врахувавши визначені законом завдання цивільного судочинства, визнає недопустимим ініціювання судового провадження у порядку цивільного судочинства з метою оцінки обставин, які становлять предмет доказування у провадженні у порядку адміністративного судочинства, чи з метою створення поза межами останнього передумов для визнання доказу, отриманого у такому провадженні, належним та допустимим.

Аналогічного висновку дійшов Верховний суд у постанові від 23 березня 2023 року у справі № 290/289/22.

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 23.05.2022 у справі № 539/4118/19 зазначила, що заява про встановлення факту, що має юридичне значення, щодо якого виник публічно-правовий спір, не може бути предметом розгляду у порядку цивільного судочинства.

Зазначене також узгоджується з постановою Верховного Суду у справі № 522/1620/23-ц від 04.12.2023.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що в задоволенні заяви представника ОСОБА_1 адвоката Савіна Олега Сергійовича, заінтересована особа Кам`янське сільське споживче товариство про встановлення юридичного факту слід відмовити, оскільки недотримано процедури подання заяви.

Керуючись ст.ст. 263-265, 268, 293 ,294,315, 319 КПК України, суд,

у х в а л и в:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 адвоката Савіна Олега Сергійовича, заінтересована особа Кам`янське сільське споживче товариство про встановлення юридичного факту - відмовити.

Судові витрати вважати сплаченими позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складений 20 травня 2026 року.

Головуючий Т. В. Штих