Постанова від 19 травня 2026 р. у справі №160/24368/25 — Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2026 року

м. Київ

справа № 160/24368/25

адміністративне провадження № К/990/7023/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шишова О. О.,

суддів: Васильєвої І. А., Яковенка М. М.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення коштів, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат» на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2026 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Коротких А. Ю., суддів Сорочка Є. О., Чаку Є. В.) у справі №160/24368/25

УСТАНОВИВ:

І. Рух справи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС, податковий орган) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - ТОВ «Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат», платник податків) про стягнення податкового боргу у розмірі 59 525 310,50 грн, шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

01 жовтня 2025 року від представника відповідача до суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №160/24368/25 до набрання законної сили судовим рішенням в справі №904/1359/25, що розглядається в порядку господарського судочинства.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2025 року у задоволенні заяви про зупинення провадження у справі відмовлено.

Не погодившись з ухвалою суду ТОВ «Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат» звернулося до суду з апеляційною скаргою, у якій просило скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити судове рішення про задоволення заяви.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2026 року закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат» на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2025 року у справі №160/24368/25, апеляційну скаргу повернуто скаржнику.

ІІ. Рішення суду апеляційної інстанції і мотиви ухвалення

Суд апеляційної інстанції виснував, що відповідно до норм Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не передбачено можливість апеляційного оскарження ухвали про відмову у задоволені заяви про зупинення провадження у справі, підстави для відкриття апеляційного провадження були відсутні, а тому апеляційне провадження підлягає закриттю як помилково відкрите.

ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

Не погодившись із наведеною ухвалою, відповідач подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2026 року, а справу направити справу до суду апеляційної інстанції для розгляду.

Касаційна скарга вмотивована тим, що суд не врахував висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 13 листопада 2024 року у справі № 757/47946/19-ц - не з`ясував, чи має особа, яка подає апеляційну скаргу, можливість відновити свої права в інший спосіб, аніж шляхом оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду.

ТОВ «Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат» звертає увагу на те, що на теперішній час на розгляді перебуває справа №904/1359/25 за позовом Верхньодніпровської міської ради, як Орендодавця по договору №8 від 28 лютого 2017 року до відповідача про стягнення заборгованості з орендної плати за земельну ділянку, розмір якої також пред`явлено до стягнення позивачем у справі №160/24368/25.

Відповідач звертає увагу, що правова позиція щодо можливості апеляційного оскарження ухвал суду першої інстанції, які не включені до переліку ухвал, які підлягають оскарженню окремо від рішення суду, проте оскарження яких разом із рішенням суду є неефективним висловлено у Рішенні Конституційного Суду України від 27 січня 2010 року №3-рп/2010, від 28 квітня 2010 року №12-рп/2010, від 08 липня 2010 року №18-рп/2010, від 02 листопада 2011 року №13-рп/2011, від 22 квітня 2014 року №4-рп/2014, постанову об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі №756/671/16-ц, постанову Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 25 січня 2018 року у справі №910/7505/14.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить її залишити без задоволення.

IV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частин першої - третьої статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд апеляційної інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

Вичерпний перелік ухвал, на які можуть бути подані апеляційні скарги окремо від рішення суду, встановлений статтею 294 КАС України.

Відповідно до положень цієї статті окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо:

1) забезпечення доказів, відмови в забезпеченні доказів, скасування ухвали про забезпечення доказів; 2) забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, скасування забезпечення позову, відмови у забезпеченні позову, відмови у заміні заходу забезпечення позову або скасуванні забезпечення позову; 3) повернення заяви позивачеві (заявникові); 4) відмови у відкритті провадження у справі; 5) відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності; 6) передачі справи на розгляд іншого суду; 7) відмови поновити або продовжити пропущений процесуальний строк; 8) затвердження умов примирення сторін; 9) призначення експертизи; 10) визначення розміру судових витрат; 11) зупинення провадження у справі; 12) залишення позову (заяви) без розгляду; 13) закриття провадження у справі; 14) внесення або відмови у внесенні виправлень у рішення; 15) відмови ухвалити додаткове рішення; 16) роз`яснення або відмови у роз`ясненні судового рішення; 17) відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; 18) відмови у поновленні пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання; 19) відстрочення і розстрочення, зміни або встановлення способу і порядку виконання судового рішення; 20) заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження; 21) повороту виконання рішення суду або відмови у повороті виконання рішення; 22) внесення чи відмови у внесенні виправлень до виконавчого документа, визнання чи відмови у визнанні виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; 23) окрема ухвала; 24) стягнення штрафу в порядку процесуального примусу; 25) накладення штрафу та інших питань судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, постановлених судом відповідно до статті 382 цього Кодексу; 26) відмови у відкритті провадження за заявою про відновлення втраченого судового провадження; 27) відновлення або відмови у відновленні повністю або частково втраченого судового провадження.

Як було зазначено, закриваючи апеляційне провадження та повертаючи скаргу заявникові суд апеляційної інстанції виходив з того, що перелік ухвал, на які можуть бути подані апеляційні скарги окремо від рішення суду визначений положеннями статті 294 КАС України, а ухвала суду першої інстанції про відмову у зупиненні провадження до цього переліку не входить.

Так, колегія суддів зазначає, що Верховний Суд неодноразово, висловлював позицію стосовно можливості закриття провадження у справі як помилково відкритого, з посиланням на те, що суд буде діяти не як «суд встановлений законом».

Висновки щодо закриття провадження як помилково відкритого містяться, зокрема, в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29 грудня 2020 року у справі №826/10834/14, в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 30 червня 2020 року у справі №320/2127/18, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 30 червня 2020 року від 14 квітня 2021 року у справі №333/7816/14ц (провадження №61-16938св20).

Також ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі №826/16892/17 (провадження № 11-953апп18), постановами Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі №761/10509/17 та від 28 вересня 2022 року у справі №477/1315/20 (провадження №14-183цс21) закрито касаційне провадження у вказаних справах, яке було відкрито помилково.

на висновки судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, висловлені у постанові від 12 березня 2024 року у справі № 640/12926/20:

Також у наведеній постанові судова палата з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, вирішуючи питання щодо можливості/неможливості оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, яка не передбачена статтею 294 КАС України, зокрема ухвали про відмову в задоволенні клопотання про поновлення провадження у справі, звернулась до змістовного тлумачення положень статті 294 КАС України у співвідношенні з положеннями Конституції України та загальними засадами адміністративного судочинства:

« 40. Так, Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» №1401-VIII від 02.06.2016 викладено в новій редакції, зокрема, статтю 129 Конституції України, якою визначаються основні засади судочинства.

41. На відміну від попередньої редакції, якою однією із засад судочинства визначалося «забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом», Конституція України в чинній редакції однією з основних засад судочинства визначає «забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

45. Запроваджені Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» №1401-VIII від 02.06.2016 зміни основних засад судочинства знайшли своє відображення у статті 2 КАС України, відповідно до пункту 6 частини третьої якої передбачено, що однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

46. Таким чином, законодавцем послідовно унормовано засади адміністративного судочинства, які спрямовані на обмеження можливості оскарження окремих процедурних судових рішень (ухвал) суду першої інстанції та забезпечення беззастережного права на апеляційний перегляд справи.».

Крім того, у площині висновків оскарженої ухвали суду апеляційної інстанції та доводів касаційної скарги, Верховний Суд звертає увагу на такі висновки об`єднаної палати у зазначеній вище справі:

« 45. Запроваджені Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» №1401-VIII від 02.06.2016 зміни основних засад судочинства знайшли своє відображення у статті 2 КАС України, відповідно до пункту 6 частини третьої якої передбачено, що однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

46. Таким чином, законодавцем послідовно унормовано засади адміністративного судочинства, які спрямовані на обмеження можливості оскарження окремих процедурних судових рішень (ухвал) суду першої інстанції та забезпечення беззастережного права на апеляційний перегляд справи.

47. Такі підходи знайшли відображення в статті 294 КАС України, відповідно до пункту 11 частини першої якої передбачено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо, зокрема, зупинення провадження у справі.

48. Так, згідно зі Словником української мови прийменник «щодо» вживається в таких значеннях:Стосовно до кого-, чого-небудь, відносно когось, чогось// З приводу чого-небудь// Про, за когось, щось// Уживається для вираження особливостей, властивостей, якості кого-, чого-небудь, які характеризуються з боку тих або інших ознак, зв`язків, стосунків і т. ін (Словник української мови: в 11 томах / [ред. колег. І.К.Білодід (голова) та ін.]. Київ: Наукова думка, 1970 - 1980, Том 11, 1980. - Стор. 603. - URL:https://sum.in.ua/s/shhodo-https://sum.in.ua/p/11/603/1).

49. Використання в цьому випадку прийменника «щодо» у значенні прийменника «про» підтверджується застосуванням в інших пунктах частини першої статті 294 КАС України конкретизації певних видів ухвал суду першої інстанції у залежності від їхніх наслідків:

- забезпечення доказів, відмови в забезпеченні доказів, скасування ухвали про забезпечення доказів (пункт 1 частини першої статті 294 КАС України);

- забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, скасування забезпечення позову, відмови у забезпеченні позову, відмови у заміні заходу забезпечення позову або скасуванні забезпечення позову (пункт 2 частини першої статті 294 КАС України);

- внесення або відмови у внесенні виправлень у рішення(пункт 14 частини першої статті 294 КАС України);

- роз`яснення або відмови у роз`ясненні судового рішення (пункт 16 частини першої статті 294 КАС України);

- повороту виконання рішення суду або відмови у повороті виконання рішення (пункт 21 частини першої статті 294 КАС України);

- внесення чи відмови у внесенні виправлень до виконавчого документа, визнання чи відмови у визнанні виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню (пункт 22 частини першої статті 294 КАС України);

- відновлення або відмови у відновленні повністю або частково втраченого судового провадження (пункт 27 частини першої статті 294 КАС України).

50. Отже, змістовий аналіз частини першої статті 294 КАС України дозволяє дійти висновку, що використання законодавцем прийменника «щодо» спрямоване саме на визначення переліку тих ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду.».

Верховний Суд уважає за необхідне зазначити, що тлумачення ст.294 КАС України стосовно оскарження в апеляційному порядку ухвал суду першої інстанції окремо від рішення суду має відбуватися з урахуванням того, чи перешкоджає така ухвала подальшому провадженню у справі, та можливості / неможливості поновити свої права особою, яка подає апеляційну скаргу, в інший спосіб, аніж шляхом оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду, про що зазначено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21 листопада 2024 року у справі №806/5175/14.

Із правової позиції Великої Палати Верховного Суду у справі №757/47946/19-ц у постанові від 13 листопада 2024 року вбачається, що передбачений ст. 294 КАС України перелік ухвал не є вичерпним, що не було враховано апеляційним судом, а визначальними для можливості апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції, відсутньої у переліку ст. 294 КАС України, є два альтернативні критерії:

чи перешкоджає ця ухвала подальшому провадженню у справі;

чи може ця ухвала бути оскаржена разом із рішенням суду, тобто чи має особа, яка подає апеляційну скаргу, можливість відновити свої права в іншій спосіб, аніж шляхом оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду.

Ураховуючи наведене вище, Верховний Суд дійшов висновку, що оскаржена ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає наведеним висновкам, нормам процесуального права та підлягає скасуванню.

Колегія суддів Верховного Суду звертає увагу, що, вирішуючи питання щодо можливості / неможливості оскарження ухвали в апеляційному порядку, слід ураховувати всі обставини, що мають значення для справи, задля уникнення обмеження права особи на апеляційний перегляд, що є порушенням конституційного права на судовий захист, яке за статтею 64 Конституції України не може обмежуватись.

Отже касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до частини першої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Щодо судових витрат.

Ухвалою Верховного Суду від 31 березня 2026 року відстрочено Товариству з обмеженою відповідальністю «Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат» сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно із частиною першою статті 4 Закону України №3674-VI «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено, що з 01 січня 2026 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 3328,00 грн.

Відповідно до частини другої статті 4 Закону №3674-VI за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону №3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Ураховуючи, що касаційна скарга подана за допомогою підсистеми «Електронний суд», то судовий збір за її подання становить 2662,40 грн (3328,00 грн х 0,8).

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат» - задовольнити.

Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2026 року скасувати, а справу №160/24368/25 направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат» (51700, Дніпропетровська обл., м. Вільногірськ, вулиця Молодіжна, будинок, 30-А, приміщення, 3 ЄДРПОУ 39376858) до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок Державної судової адміністрації України (отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету - 22030106 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)»; призначення платежу - *;101) судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 2662,40 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Шишов

Судді І. А. Васильєва

М. М. Яковенко