Постанова від 20 травня 2026 р. у справі №380/6112/25 — Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2026 року

м. Київ

справа №380/6112/25

адміністративне провадження №К/990/54284/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Кашпур О.В.,

суддів - Соколова В.М., Уханенка С.А.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про стягнення середнього заробітку, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року, постановлену в складі колегії суддів: судді-доповідача Мікули О.І., суддів: Кузьмича С.М., Курильця А.Р.,

У С Т А Н О В И В :

І. Короткий зміст обставин справи і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

1. У березні 2025 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 про стягнення середнього заробітку.

2. Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 06 серпня 2025 року позов задовольнив частково. Стягнув із військової частини НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з 29 квітня 2021 року до 19 січня 2023 року в розмірі 166353 (сто шістдесят шість тисяч триста п`ятдесят три) грн 35 коп. У задоволенні інших позовних вимог відмовив. Стягнув із бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1663 (одна тисяча шістсот шістдесят три) грн 53 коп.

3. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, 13 серпня 2025 року військова частина НОМЕР_2 подала до Восьмого апеляційного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» апеляційну скаргу, яку Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 19 серпня 2025 року залишив без руху та встановив військовій частині НОМЕР_1 десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.

4. Ухвалою від 12 вересня 2025 року Восьмий апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2025 року повернув скаржнику.

5. 29 жовтня 2025 року військова частина НОМЕР_2 повторно подала до Восьмого апеляційного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» апеляційну скаргу на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2025 року, яку Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 03 листопада 2025 року залишив без руху та надав скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.

6. 12 листопада 2025 року військова частина НОМЕР_2 подала до Восьмого апеляційного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.

7. Ухвалою від 27 листопада 2025 року Восьмий апеляційний адміністративний суд визнав неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в заяві про поновлення строку апеляційного оскарження військової частини НОМЕР_1 . Відмовив у задоволенні заяви про поновлення строку апеляційного оскарження військової частини НОМЕР_1 . Відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2025 року.

ІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. Військова частина НОМЕР_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд порушив вимоги статей 2, 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскаржувана ухвала є надмірно формалізованою.

Військова частина НОМЕР_2 зазначила, що забезпечення права на апеляційне оскарження включає як забезпечення можливості оскарження судового рішення, так і обов`язок суду прийняти та розглянути подану апеляційну скаргу. Норми КАС України передбачають право на подання повторної апеляційної скарги і, згідно із практикою Верховного Суду, сам факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, однак при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин суд має враховувати також й ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув із моменту, коли особа дізналася про відповідне рішення суду, і яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу. Суд має враховувати, чи вчинялися особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усі можливі та залежні від неї дії у розумні строки, без невиправданих зволікань, з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судового рішення. У серпні 2025 року військовою частиною НОМЕР_1 було направлено заявку начальнику фінансового забезпечувального органу з метою отримання коштів для оплати судового збору в зазначеній справі, проте лише у жовтні 2025 року такі кошти було отримано, після чого військова частина невідкладно направила повторну апеляційну скаргу, а тому неприйняття апеляційним судом наведених скаржником підстав пропуску строку на апеляційне оскарження є непропорційним і нівелює конституційний принцип апеляційного оскарження. Посилаючись на введений в Україні воєнний стан, військова частина НОМЕР_2 вказала, що суд апеляційної інстанції не врахував, що військова частина є авіаційною частиною, яка виконує відповідні завдання і призначена для своєчасного реагування на загрози та збройні конфлікти. Закупівля послуг на ремонт техніки, запасних частин і мастильних матеріалів до техніки є пріоритетним для військової частини НОМЕР_1 , оскільки їхня відсутність може призвести до неможливості повного виконання обов`язків у сфері оборони держави, захисту її суверенітету та територіальної цілісності. Військова частина НОМЕР_1 жодним чином не ухилялася від установленого законом обов`язку сплатити судовий збір, однак виконати цей обов`язок у встановлений апеляційним судом строк не могла у силу об`єктивної перешкоди. Військова частина НОМЕР_1 не є розпорядником бюджетних коштів і для оплати судового збору їй необхідно отримати дозвіл та кошторисні призначення від ІНФОРМАЦІЯ_1 . Тож, оскільки військова частина НОМЕР_1 вперше з апеляційною скаргою звернулася в межах строку на апеляційне оскарження та була позбавлена можливості виконати вимоги ухвали апеляційного суду з підстав відсутності бюджетних асигнувань на сплату судового збору, можна вважати, що вона вчинила усі можливі та залежні від неї процесуальні дії для вчасного подання апеляційної скарги. З огляду на це, наведені скаржником причини пропуску строку на апеляційне оскарження не можна визнати неповажними, чого суд апеляційної інстанції не врахував і дійшов передчасного висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, чим обмежив право відповідача на апеляційне оскарження судового рішення.

IІІ. Рух справи у суді касаційної інстанції

9. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів: Соколова В.М., Уханенка С.А. ухвалою від 17 березня 2026 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

10. Від ОСОБА_1 відзиву на касаційну скаргу не надійшло.

11. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. від 20 травня 2026 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами з 21 травня 2026 року.

ІV. Джерела права й акти їхнього застосування

12. Приписами частини першої статті 293 КАС України визначено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

13. Відповідно до статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

14. Згідно із частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

15. Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини першої статті 299 КАС України).

V. Позиція Верховного Суду

16. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №380/6112/25 стало оскарження судового рішення, зазначеного у частині третій статті 328 КАС України, та посилання скаржника на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

17. Надаючи оцінку обґрунтованості касаційної скарги та оскаржуваній ухвалі Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року, Верховний Суд, з урахуванням приписів статті 341 КАС України, виходить із таких міркувань.

18. Право на апеляційне оскарження судового рішення кореспондується із обов`язком учасників справи дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

19. Учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством, для належного виконання процесуальних обов`язків.

20. Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

21. Установлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

22. За правилами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

23. Приписи пункту 4 частини першої статті 299 КАС України закріплюють дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, а саме: якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, або якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

24. Норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними при вирішенні питання щодо поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються у кожному конкретному випадку з урахуванням обставин у справі. При цьому доведення поважності причин пропущення строку звернення до суду покладається саме на особу, яка звертається з апеляційною скаргою та заявою/клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

25. Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду необхідно виходити, зокрема, з того, що причина пропущення строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

26. Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом. Водночас сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання поважності/неповажності наведених скаржником причин пропущення строку на апеляційне оскарження суд має враховувати також й ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув із моменту, коли скаржник дізнався про відповідне судове рішення (ухвалу про повернення апеляційної скарги) до моменту повторного звернення з апеляційною скаргою, і яким саме чином останній діяв протягом відповідного періоду часу. Суд апеляційної інстанції має враховувати, чи вчинялися особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усі можливі та залежні від неї дії у розумні строки, без зайвих зволікань, з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судового рішення.

27. Матеріалами справи №380/6112/25 в паперовому та електронному вигляді встановлено, що первинну апеляційну скаргу на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2025 року військова частина НОМЕР_2 подала у строк, установлений статтею 295 КАС України, яку Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 19 серпня 2025 року залишив без руху та встановив військовій частині НОМЕР_1 десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги (надання документа про сплату судового збору в розмірі 1996,24 грн і підтвердження направлення апеляційної скарги та документів, що до неї додаються, в паперовій формі листом з описом вкладення іншим учасникам справи, у яких відсутній електронний кабінет (відповідний опис вкладення, квитанцію та накладну)), а ухвалою від 12 вересня 2025 року повернув апеляційну скаргу скаржнику, оскільки він не усунув недоліків апеляційної скарги в установлений апеляційним судом строк. Копію ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2025 року доставлено до електронного кабінету військової частини НОМЕР_2 та її представника Андрощука Д.Ю. - 12 вересня 2025 року о 21:44 год.

28. 29 жовтня 2025 року військова частина НОМЕР_2 повторно подала апеляційну скаргу на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2025 року, яку Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 03 листопада 2025 року залишив без руху та надав скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надіслання на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду вмотивованої заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням поважних підстав його пропуску та наданням відповідних доказів на підтвердження вказаних обставин. Копію ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2025 року доставлено до електронного кабінету військової частини НОМЕР_2 - 05 листопада 2025 року о 21:06 год.

29. 12 листопада 2025 року військова частина НОМЕР_2 подала до суду апеляційної інстанції заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, яка мотивована тим, що первинну апеляційну скаргу було подано своєчасно, однак таку повернуто через несплату судового збору. У зв`язку із затримкою фінансування скаржник був позбавлений можливості направити апеляційну скаргу в строк, визначений КАС України. Повторно апеляційну скаргу військова частина НОМЕР_2 подала у найкоротший термін після надходження від вищого командування коштів для сплати судового збору.

30. Ухвалою від 27 листопада 2025 року Восьмий апеляційний адміністративний суд визнав неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в заяві про поновлення строку апеляційного оскарження військової частини НОМЕР_1 . Відмовив у задоволенні заяви про поновлення строку апеляційного оскарження військової частини НОМЕР_1 та у відкритті апеляційного провадження за її апеляційною скаргою на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2025 року на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

31. Постановляючи вказану ухвалу, суд апеляційної інстанції, пославшись на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 24 липня 2023 року в справі №200/3692/21 щодо умов, за наявності яких поновлюється строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги, зауважив, що відповідач при повторному поданні апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції покликався лише на те, що строк було пропущено у зв`язку із затримкою фінансування. При цьому скаржник не послався на існування інших причин пропуску такого строку, не повідомив апеляційний суд про тривалість і характер обставин, які унеможливлювали виконання вимог процесуального закону щодо оформлення апеляційної скарги в частині надання документа про сплату судового збору, не надав належних доказів на підтвердження наведених ним аргументів на обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження. Суд апеляційної інстанції вказав, що сама собою затримка бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не є автоматичною, достатньою і безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження. Покликання скаржника на те, що первинну апеляційну скаргу було подано своєчасно, однак таку повернуто через несплату судового збору, апеляційний суд не взяв до уваги, вказавши, що ухвала про повернення апеляційної скарги прийнята 12 вересня 2025 року, проте скаржник з апеляційною скаргою повторно звернувся аж 29 жовтня 2025 року. Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вказані скаржником підстави пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними, а тому у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити.

32. Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, і, після закінчення таких строків, якщо ніхто не звернувся зі скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними. Без наявності строків на процесуальну дію або без їхнього дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

33. Згідно із позицією Верховного Суду, неодноразово висловленою, строк на апеляційне оскарження судового рішення у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов: первинне звернення з апеляційною скаргою відбулося у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження; повторне подання апеляційної скарги відбулося у межах строку апеляційного оскарження, установленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення попередньої скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань; скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження та вжито усіх можливих і залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, що стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, й такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою; доведено, що повернення попередньо поданої апеляційної скарги відбулося з причин, що не залежали від особи, яка оскаржує судове рішення, та які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником; наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.

34. Відповідно до висновків Європейського суду з прав людини, право на справедливий суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою. Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.

35. Суд апеляційної інстанції правильно врахував тривалість пропущеного військовою частиною НОМЕР_1 строку на апеляційне оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2025 року в справі №380/6112/25, взявши до уваги також ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, та період часу, який сплинув із моменту, коли скаржник отримав копію ухвали про повернення попередньої апеляційної скарги до моменту повторного звернення з апеляційною скаргою.

36. Вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до апеляційного суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, установлених процесуальним законом, оскільки в такому випадку порушуватиметься принцип юридичної визначеності. Апеляційну скаргу на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2025 року військова частина НОМЕР_1 подала вдруге 29 жовтня 2025 року, тобто через півтора місяці після отримання копії ухвали суду апеляційної інстанції від 12 вересня 2025 року про повернення попередньої апеляційної скарги (доставлена до електронного кабінету скаржника 12 вересня 2025 року о 21:44 год). Попередня апеляційна скарга на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2025 року була повернута військовій частині НОМЕР_1 у зв`язку з неусуненням її недоліків, зокрема, несплатою відповідачем судового збору. При цьому у ситуації з пропуском строків державною установою поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Фінансові труднощі у державній установі, включаючи ті, що виникли під час воєнного стану, не є безумовною та автоматичною підставою для поновлення такій установі пропущених процесуальних строків, тим більше, якщо, як у цьому випадку, тривалість пропущеного строку є значною. Відсутність або затримка бюджетного фінансування для сплати судового збору не надає суб`єкту владних повноважень права в будь-який час реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення та не може слугувати належною підставою для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

37. Приписи статті 44 КАС України передбачають обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки (частина друга), зокрема, виконувати процесуальні дії в установлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

38. Наведеними приписами КАС України чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їхню реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок і зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, установлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження, усунення недоліків апеляційної скарги.

39. Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб і невиконання відповідачем вимог процесуального закону або суду не належать до об`єктивних обставин особливого та непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження.

40. Державні установи, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків разом з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб дотримуватися своїх власних внутрішніх правил і процедур, установлених, у тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їхнього порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтермінувати виконання процесуальних обов`язків.

41. Беручи до уваги наведене, Верховний Суд уважає, що Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 27 листопада 2025 року обґрунтовано визнав неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені військовою частиною НОМЕР_1 у заяві про поновлення строку апеляційного оскарження, та відмовив у відкритті апеляційного провадження за її апеляційною скаргою на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2025 року в справі №380/6112/25 на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, оскільки відповідач не навів достатніх обґрунтувань та не надав допустимих і переконливих доказів, які б доводили підстави для поновлення йому строку звернення до суду з повторною апеляційною скаргою.

42. Доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не дають підстав уважати, що оскаржувана ухвала постановлена апеляційним судом з порушенням норм процесуального права, що призвело до необґрунтованої відмови у відкритті апеляційного провадження.

43. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

44. З огляду на зазначене та приписи статті 350 КАС України, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги військової частини НОМЕР_1 без задоволення, а оскаржуваної ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року в справі №380/6112/25 - без змін.

VІ. Судові витрати

45. Ураховуючи результат касаційного розгляду, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року в справі №380/6112/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: О. В. Кашпур

Судді: В. М. Соколов

С. А. Уханенко