Постанова від 19 травня 2026 р. у справі №380/6151/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2026 рокуЛьвівСправа № 380/6151/25 пров. № А/857/33719/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Гудима Л.Я., Качмара В.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 липня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним дій, зобов`язання вчинити дії,

суддя у І інстанції Брильовський Р.М.,

час ухвалення рішення не зазначено,

місце ухвалення рішення м. Львів,

дата складення повного тексту рішення 03 липня 2025 року,

ВСТАНОВИВ :

У березні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду у Львівській області (далі – ГУ ПФУ) щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року №622, у редакції від 20 липня 2024 року із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2024 року № 823, з урахуванням довідки №778-03 від 24 вересня 2024 року про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця, який до 1 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів, що провели кваліфікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та довідки №109/04-10 від 24 вересня 2024 року про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, який до 1 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів, що провели кваліфікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд);

- зобов`язати відповідача відновити пенсійне забезпечення ОСОБА_1 , яке існувало до 01 листопада 2024 року на підставі Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року № 622 в редакції від 01 січня 2020 року з урахуванням довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 27 травня 2024 року №389-03 та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням перед пенсією) від 27 травня 2024 року № 67/04-10 з виплатою різниці недоотриманої пенсії за віком згідно Закону України "Про державну службу", починаючи з 01 листопада 2024 року.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 03 липня 2025 року у справі №380/6151/25, ухваленим за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, позов було задоволено повністю.

При цьому суд першої інстанції виходив із того, що положення постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2024 року № 823 можуть стосуватися лише призначення пенсій, а не перерахунку раніше призначених пенсій з урахуванням положень статті 58 Конституції України. Тому суд відхилив посилання пенсійного органу на правомірність застосування з 01 січня 2024 року постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2024 року №823, якою внесено зміни до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року №622 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб", та дійшов висновку, що здійснивши перерахунок пенсії позивача за віком згідно з Законом України "Про державну службу" з 01 листопада 2024 року з врахуванням оновлених довідок, у результаті якого було зменшено розмір пенсії позивачки, відповідач діяв протиправно.

У апеляційному порядку рішення суду першої інстанції оскаржено ГУ ПФУ, яке у своїй скарзі просило скасувати його та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що визначений з 01 листопада 2024 року розмір пенсії позивачки відповідає вимогам постанови Кабінету Міністрів України № 823 від 12 липня 2024 року «Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб», а відтак її права не порушені.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається у порядку письмового провадження.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із такого.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ та з 28 травня 2024 року позивачку переведено на пенсію державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» № 889-VIII з урахуванням довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на травень 2024 року та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби (про середні розміри премій та інших виплат) за травень 2024 року, виданих Управлінням соціального захисту населення Червоноградської районної державної адміністрації Львівської області від 27 травня 2024 року за № 389-03, № 67/04-10. Розмір пенсії позивачки з 28 травня 2024 року становив 7946,40 грн.

Відповідно до змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2024 року №823 до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року №622 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб", Управління соціального захисту населення Червоноградської районної державної адміністрації Львівської області видало довідку від 24 вересня 2024 року № 778-03 про складові заробітної плати для державного службовця станом на 31 грудня 2023 року та довідку від 24 вересня 2024 року № 109/4-10 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця за період з 01 травня 2016 року по 31 грудня 2019 року.

Рішенням пенсійного органу від 02 жовтня 2024 року розрахунок пенсії позивачки проведено з 01 листопада 2024 року з урахуванням виданих Управлінням соціального захисту населення Червоноградської районної державної адміністрації Львівської області довідок про складові заробітної плати відповідно до Постанови № 823.

Після проведеного перерахунку з 01 листопада 2024 року розмір пенсії позивачки становить 6510,03 грн (10850,05 грн. х 60 %).

Не погоджуючись з такими діями пенсійного органу, ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом.

При наданні правової оцінки правильності вирішення судом першої інстанції цього публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з приписами частини 3 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Правове регулювання пенсійного забезпечення державних службовців до 1 травня 2016 року здійснювалося відповідно до положень Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII (далі – Закон № 3723-XII).

Відповідно до вимог статті 37 зазначеного Закону право на пенсію державного службовця мали чоловіки, які досягли 62-річного віку, та жінки, які досягли пенсійного віку, визначеного статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, визначеному частиною першою статті 28 цього Закону, у тому числі стажу державної служби не менше 10 років, та за умови, що на момент досягнення відповідного віку вони працювали на посадах державних службовців. Також право на таку пенсію мали особи, які мали не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пенсія державним службовцям призначалася у розмірі 60 відсотків суми заробітної плати, з якої сплачувався єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (а до 1 січня 2011 року – страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування). Особам, які на момент звернення за призначенням пенсії не перебували на державній службі, пенсія визначалася у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої сплачувався відповідний внесок.

Разом з тим, з 1 травня 2016 року набрав чинності Закон України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі – Закон № 889-VIII), яким змінено підходи до пенсійного забезпечення зазначеної категорії осіб.

Згідно з підпунктом 1 пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII, Закон № 3723-XII визнано таким, що втратив чинність, за винятком статті 37, яка продовжує застосовуватися до осіб, визначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до пунктів 10 та 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі – Закон № 889-VIII), державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом, тобто станом на 1 травня 2016 року, займали посади державної служби та мали не менше 10 років стажу на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (у редакції 1993 року) та актами Кабінету Міністрів України, зберігають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII (далі – Закон № 3723-XII), у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на відповідних посадах.

Так само, для осіб, які станом на 1 травня 2016 року мали не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від того, чи перебували вони на державній службі на зазначену дату, зберігається право на призначення пенсії державного службовця за правилами статті 37 Закону №3723-XII у порядку, встановленому для осіб із 20-річним стажем державної служби.

Отже, законодавець передбачив, що особи, які на момент набрання чинності Законом № 889-VIII мали необхідний стаж державної служби (10 років — для тих, хто займав посади державних службовців, або 20 років — незалежно від факту перебування на державній службі на 01 травня 2016 року), зберігають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII. При цьому таке право реалізується у порядку, визначеному для осіб із не менше ніж 20-річним стажем державної служби.

Разом із тим, статтею 37 Закону № 3723-XII встановлено, що для осіб із 20-річним стажем роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, додатковими умовами для призначення пенсії є досягнення певного віку та наявність необхідного страхового стажу.

Аналіз положень статті 37 Закону № 3723-XII у системному зв`язку з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII свідчить, що після 1 травня 2016 року право особи на призначення пенсії державного службовця зберігається лише за умови дотримання сукупності вимог, передбачених зазначеними нормами, а саме: досягнення встановленого віку, наявності необхідного страхового стажу та стажу державної служби у відповідному обсязі.

Апеляційний суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року № 622 затверджено Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб (далі – Порядок № 622), який визначає механізм реалізації права окремих категорій громадян, зокрема державних службовців, на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу».

Відповідно до пункту 4 Порядку № 622 (у редакції, чинній з 1 січня 2020 року), пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права на неї, у розмірі 60 відсотків суми заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Для осіб, які на момент звернення за призначенням пенсії не перебувають на державній службі, пенсія обчислюється з розміру заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено відповідні внески.

При цьому Порядком № 622 визначено такі правила врахування заробітної плати для обчислення пенсії державного службовця:

посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються у розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності відповідної посади);

інші виплати, що включаються до заробітку для обчислення пенсії (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), визначаються за вибором особи, яка звертається за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією, незалежно від наявності перерв, починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума таких виплат визначається шляхом ділення їх загальної суми на 60, а неповні місяці можуть за бажанням особи враховуватись як повні;

якщо особа не має 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби після 1 травня 2016 року, середньомісячна сума виплат визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат на фактичну кількість місяців роботи, при цьому неповні місяці також можуть враховуватись як повні;

для осіб, які не працювали на державній службі після 1 травня 2016 року, сума виплат для обчислення пенсії визначається виходячи з виплат за травень 2016 року як за повний місяць;

матеріальна допомога та інші виплати, що нараховуються за період, який перевищує один календарний місяць, враховуються пропорційно кількості місяців розрахункового періоду.

Окрім того, Порядком № 622 передбачено, що за бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і не перебувають на державній службі на момент виходу на пенсію, розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) може визначатися у середніх розмірах таких виплат, установлених законодавством за місяць, що передує місяцю звернення за пенсією, але не раніше травня 2016 року, за відповідною або прирівняною посадою за останнім місцем роботи на державній службі.

Також апеляційний суд зазначає, що 20 липня 2024 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 12 липня 2024 року № 823, якою затверджено зміни до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» (далі – Постанова № 823, Порядок № 622).

Згідно з пунктом 3 Постанови № 823 вона набирає чинності з дня її офіційного опублікування – з 20 липня 2024 року, але застосовується з 1 січня 2024 року, що свідчить про надання їй зворотної дії в часі з метою уніфікації порядку застосування нових правил призначення пенсій.

Пунктами 5 та 6 Порядку № 622 у редакції, затвердженій Постановою № 823, передбачено, що довідки про заробітну плату державних службовців, визначені за формами згідно з додатками 1– 6 до Порядку, видаються виключно для призначення пенсій відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII у випадках, передбачених пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу». При цьому зазначені довідки не є підставою для перегляду або перерахунку вже призначеної пенсії державного службовця.

Також Постановою № 823 визначено новий порядок дій у разі ліквідації або реорганізації державного органу. У таких випадках довідки про заробітну плату видаються правонаступником ліквідованого органу, а за відсутності правонаступника – у порядку, встановленому Міністерством соціальної політики за погодженням із Національним агентством України з питань державної служби (НАДС).

Особливу увагу в оновленому Порядку приділено питанням прирівняння (встановлення відповідності) посад державної служби. У разі перейменування посад або відсутності відповідних посад у штатних розписах на дату звернення особи за призначенням пенсії державного службовця, прирівняння здійснюється після 1 січня 2024 року на основі класифікаційного коду, визначеного державним органом і зазначеного у штатному розписі на дату звільнення особи.

Водночас, за посадами, які не були визначені класифікаційним кодом на дату звільнення особи, прирівняння (встановлення відповідності) посад державних службовців не здійснюється. У таких випадках довідки про заробітну плату видаються відповідно до умов, що діяли до 1 січня 2024 року, з урахуванням вимог пункту 4 Порядку №622.

Вимоги до форми довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, були встановлені постановою правління Пенсійного фонду України від 17 січня 2017 року № 1-3 «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям» (далі - Постанова № 1-3; діяла на момент призначення пенсії позивачці). Цією постановою було затверджено форми наступних довідок: про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років); про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією); про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.

Як слідує з матеріалів справи, з 28 травня 2024 року позивачку переведено на пенсію державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» № 889-VIII з урахуванням довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на травень 2024 року та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби (про середні розміри премій та інших виплат) за травень 2024 року, виданих Управлінням соціального захисту населення Червоноградської районної державної адміністрації Львівської області від 27 травня 2024 року за № 389-03, № 67/04-10. Розмір пенсії позивачки з 28 травня 2024 року становив 7946,40 грн.

У подальшому відповідачем в односторонньому порядку було проведено перерахунок пенсії позивачки, у зв`язку з прийняттям Постанови № 823 та після проведеного перерахунку з 01 листопада 2024 року розмір пенсії позивачки становить 6510,03 грн. При цьому, відповідач обчислив пенсію позивачці з урахуванням довідок про заробітну плату, виданих згідно з додатками 1, 2 до Постанови № 823.

Отже, відповідач здійснив перерахунок пенсії позивачки з 01 листопада 2024 року, призначеної відповідно до Закону № 889-VIII, з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2024 року № 823.

Водночас суд апеляційної інстанції не бере до уваги доводи скаржника про застосування зазначеної Постанови №823, оскільки вона набрала чинності 20 липня 2024 року, тоді як призначення позивачці пенсії державного службовця відбулося ще у травні 2024 року.

Відповідно до статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, за винятком випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Зазначене положення означає, що дія нормативно-правових актів поширюється виключно на ті правовідносини, які виникли після набрання ними чинності.

Згідно з частиною третьою статті 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод громадян.

Конституційний Суд України у рішенні від 05 квітня 2001 року №3-рп/2001 наголосив, що дія закону чи іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли та припинилися до набрання ним чинності. Таким чином, закріплення принципу незворотності дії нормативно-правових актів у часі є однією з основоположних гарантій правової визначеності, стабільності суспільних відносин та довіри громадян до держави. Винятки з цього принципу допускаються лише у випадках, прямо передбачених частиною першою статті 58 Конституції України.

У мотивувальній частині Рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 зазначено, що звуження обсягу прав і свобод означає зменшення кола суб`єктів, розміру території, часу, кількості або інших кількісно вимірювальних показників використання прав і свобод, тобто будь-яке їх кількісне обмеження.

Верховний Суд у постанові від 08 квітня 2024 року у справі № 580/6509/23 звернув увагу, що зміна порядку розрахунку пенсії як періодичної виплати фізичній особі внаслідок прийняття нового нормативно-правового акта, який відповідає критеріям якості закону та переслідує легітимну мету, сама по собі не суперечить статтям 22 та 58 Конституції України. Водночас такі зміни не можуть призводити до зменшення розміру пенсії, яку особа вже отримує на момент набрання чинності відповідним актом.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що після прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 12 липня 2024 року № 823 «Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб» розмір пенсії позивачки, призначеної з 28 травня 2024 року, з 01 листопада 2024 року був зменшений відповідачем з 7946,40 грн до 6510,03 грн.

Таким чином апеляційний суд приходить до висновку, що оскільки пенсія за віком відповідно до Закону № 889-VIII була призначена позивачці до внесення змін до Порядку №622, тобто до набрання чинності Постановою №823, то реалізація права позивачки на пенсійне забезпечення має здійснюватися відповідно до норм законодавства, чинних на момент звернення до органу Пенсійного фонду із відповідною заявою.

Разом із тим, положення Постанови № 823 можуть застосовуватися виключно до правовідносин, пов`язаних із призначенням нових пенсій, але не поширюються на перерахунок уже призначених пенсій, оскільки таке тлумачення суперечить статті 58 Конституції України.

Окрім того, зазначеною Постановою № 823 не передбачено надання органам Пенсійного фонду повноважень здійснювати перерахунок раніше призначених пенсій у зв`язку з поширенням її дії з 01 січня 2024 року.

Більше того, згідно з пунктом 5 Порядку № 622 (у редакції Постанови № 823), довідки про заробітну плату державних службовців за формами, визначеними додатками 1– 6, видаються виключно для призначення пенсій згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» № 889-VIII та статтею 37 Закону України № 3723-ХІІ. Отже, такі довідки не є підставою для перегляду чи перерахунку вже призначеної пенсії державного службовця.

З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що дії ГУ ПФУ щодо перерахунку пенсії позивачки на підставі Постанови № 823 є неправомірними, оскільки вони порушують принцип незворотності дії нормативно-правових актів у часі та звужують зміст і обсяг конституційного права позивачки на пенсійне забезпечення.

Доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових фактичних обставин, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.

Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Підстав для зміни розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду справи у відповідності до вимог частини 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України немає.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 липня 2025 року у справі №380/6151/25 – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції лише у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Т. В. Онишкевич

судді Л. Я. Гудим

В. Я. Качмар