Рішення від 18 травня 2026 р. у справі №569/10544/26 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/10544/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2026 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Кучиної Н.Г.,

секретар судового засідання Корпесьо В.Р.,

з участю позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Бузої В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін адміністративну спpаву за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Рівненській області про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне провопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , діючи через свого представника - адвоката Воронюк К.Ю., звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову ЕНА №7042610 від 17.04.2026, винесену поліцейським 1 взводу 2 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Рівненській області лейтенантом поліції Карповичем Анатолієм Анатолієвичем, якою притягнено до адміністративної відповідальності позивача ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 КУпАП, а провадження по справі закрити; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління патрульної поліції в Рівненській області на корись ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління патрульної поліції в Рівненській області на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 15 000 гривень.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що постановою ЕНА №7042610 від 17.04.2026, винесеною поліцейським 1 взводу 2 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Рівненській області лейтенантом поліції Карповичем Анатолієм Анатолієвичем притягнено до адміністративної відповідальності позивача ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 грн..

Суть інкримінованого правопорушення полягає в тому, що 17.04.2026 о 16 год. 03 хв. в м.Рівне по вул.Біла 16, водій керуючи транспортним засобои здійснив обгін ближче ніж за 50 м перед пішохідним переходом у населеному пункті та здійснив обгін на перехресті, чим порушив пункти 14.6.а та 14.6.в ПДР.

Оскаржувану постанову вважають протиправнною та такою, що підлягає до скасування виходячи з такого.

Позивачка ОСОБА_1 стверджує про суворе дотримання пунктів 11.3, 12.3 Правил дорожнього руху, за відсутності зустрічних транспортних засобів, безпечно для інших учасників руху, не створюючи нікому перешкоди для руху, здійснила виїзд на смугу зустрічного руху саме для об`їзду транспортних засобів, які стояли нерухомо в попутній смузі руху, що були перешкодою для руху позивачці ОСОБА_1 в розумінні пункту 1.10. Правил дорожнього руху, а не для обгону.

Відтак, позивачка ОСОБА_1 здійснила маневр об`їзду перешкоди, а не маневр обгону, що виключає порушення пунктів 14.6.а, 14.6.в ПДР та не утворює складу адмістративного правопорушення за ч.2 ст.122 КУпАП.

Аналогічний маневр об`їзду перешкоди у вигляді нерухомих транспортних засобів, попереду позивачки ОСОБА_1 здійснило безліч водіїв інших транспортних засобів, однак, поліцейські, які це спостерігали, не мали жодних зауважень до них. Також вказувала на порушення при складанні постанови, зокрема, що вона здійснювала не обгін, а випередження.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 04 травня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

У відзиві на адміністративний позов про скасування постанови в справі про накладення адміністративного стягнення від 14.05.2026 представник відповідача Буза В.О. залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення. Вказує, що відповідно до положень п. 14.6.а ПДР України обгін на перехресті - заборонено. Відповідно до положень п. 14.6.в ПДР України обгін ближче ніж за 50 м перед пішохідним переходом у населеному пункті - заборонено. Вчинення адміністративного правопорушення позивачем підтверджується відеозаписом (IMG_9636.MР4), на якому вбачається рух та подальша зупинка транспортного засобу позивача, який здійснив обгін перед пішохідним переходом в населеному пункті та в подальшому на перехресті, створивши затор. На відеозаписі з портативного відеореєстратора поліцейського № 476902 відображено, ознайомлення водія з доказами, оголошення про початок розгляду справи для позивача, місце розгляду справи, роз`яснення права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності відповідно до статті 268 КУпАП та статті 63 Конституції України.

У судовому засіданні ОСОБА_1 позов підтримала з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача Буза В.О. просила у позові відмовити з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Суд, заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи, переглянувши відеозаписи з відеореєстратора технічний пристрій 476902, прийшов до таких висновків.

Судом встановлено, що згідно з постановою про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксованої не в автоматичному режимі, серії ЕНА №7042610 від 17.04.2026, що складена поліцейским 1 взводу 2 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Рівненській області лейтенантом поліції Карповичем Анатолієм Анатолієвичем, 17.04.2026 р. о 16 год. 03 хв. в м. Рівне по вул. Біла, 16, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, здійснила обгін ближче ніж за 50 м перед пішохідним переходом у населеному пункті та здійснила обгін на перехресті, чим порушила пункти 14.6.а та 14.6.в Правил дорожнього руху. Відеофіксація велась на технічний пристрій 476902. Позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено штраф у сумі 510 грн.

На відеозаписах з технічного пристрою 476902 (clip-0.mp4, clip-1.mp4, clip-2.mp4, clip-3.mp4, clip-4.mp4, clip-5.mp4, clip-6.mp4) відображено розгляд даної справи.

Частиною 2 статті 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, що тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

В пункті 1.10. Правил дорожнього руху зазначені Терміни, що наведені у цих Правилах і мають таке значення, в тому числі: випередження - рух транспортного засобу із швидкістю, що перевищує швидкість попутного транспортного засобу, що рухається поряд по суміжній смузі; обгін - випередження одного або кількох транспортних засобів, пов`язане з виїздом на смугу зустрічного руху.

Відтак, обгоном, згідно Правил дорожнього руху, може вважатися лише маневр з виїздом на смугу зустрічного руху і виключно тоді, коли транспортні засоби, які знаходяться в попутній смузі рухі, теж рухаються.

Відповідно до п.11.3 Правил дорожнього руху на дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об`їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу.

Відповідно до п.12.3. Правил дорожнього руху у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

Відповідно до п.1.10. Правил дорожнього руху перешкода для руху - нерухомий об`єкт у межах смуги руху транспортного засобу або об`єкт, що рухається попутно в межах цієї смуги (за винятком транспортного засобу, що рухається назустріч загальному потоку транспортних засобів) і змушує водія маневрувати або зменшувати швидкість аж до зупинки транспортного засобу.

Судом встановлено, що 17.04.2026 позивачка ОСОБА_1 рухалась за кермом транспортного засобу по вулиці Соборній в місті Рівне та здійснила маневр повороту ліворуч на вулицю Петра Дорошенка, яка є дорогою з двостороннім рухом та має по одній смузі для руху в кожному напрямку і на ній відсутня суцільна лінії дорожньої розмітки чи відповідні дорожні знаки.

Повернувши на вулицю Петра Дорошенка з вулиці Соборної, позивачка ОСОБА_1 побачила, що на смузі попутного руху стоять нерухомо в ряд один за одним інші транспортні засоби до перехрестя із вулицею Пересопницькою і далі праворуч по вулиці Пересопницькій, аж до залізничного переїзду.

Рух через залізничний переїзд в той момент був заборонений, а відповідно усі транспортні засоби, які мали намір рухатись по вулиці Петра Дорошенка і далі праворуч по вулиці Пересопницькій, стояли нерухомо, чекаючи дозволу рухатись через залізничний переїзд.

Вказані нерухомо стоячі транспортні засоби, які знаходились на попутній смузі руху, змушували позивача ОСОБА_1 зменшувати швидкість аж до зупинки транспортного засобу.

Позивачка ОСОБА_1 мала намір рухатись вулицею Петра Дорошенка до перехрестя з вулицею Пересопницькою і далі прямо по вулиці Дорошенка, де вже була вільною попутна смуга для руху, а не повертати праворуч на вулицю Пересопницьку в сторону залізничного переїду, де була зайнята попутна смуга для руху. Дані обставини підтверджуються оглянутим відеозаписом IMG_9636.МР4.

Відтак, усі транспортні засоби, які стояли нерухомо в попутній смузі руху, були перешкодою для руху позивачці ОСОБА_1 в розумінні пункту 1.10. Правил дорожнього руху.

Відповідно до ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Всупереч вимогам наведеної правової норми, в оскаржуваній постанові про притягнення позивача до адміністративної відповідальності вказано неправильно місце вчинення правопорушення, а саме АДРЕСА_1 , хоча подія відбулася на вулиці Петра Дорошенка, у м. Рівне, що не спростовується відповідачем у відзиві.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що місцем вчинення адміністративного правопорушення в ній зазначено АДРЕСА_1 .

Проте, усі вищеописані події розгортались в місті Рівне на вулиці Петра Дорошенка та на перехресті вулиць Петра Дорошенка та вулиці Пересопницької в місті Рівне, а не на вулиці Білій 16.

Жодних адміністративних правопорушень позивачка ОСОБА_1 на АДРЕСА_1 17.04.2026.

В судовому засіданні представник відповідача не заперечила той факт, що жодне правопорушення ОСОБА_1 на АДРЕСА_1 не вчинялось.

Крім того, в аспекті інкримінованого адміністративного правопорушення, щодо нібито обгону вчиненого на перехресті, в оскаржуваній постанові взагалі не зазначено найменування жодного перехрестя, де нібито відбувся такий обгін.

Вказана в оскаржуваній постанові адреса вул.Біла 16, як місце вчинення адміністративного правопорушення, взагалі віддалена від того місця де відбувались події.

Під час розгляду справи поліцейський усно повідомляв позивачці ОСОБА_1 , що місцем вчинення правопорушення є перехрестя вулиці Петра Дорошенка та Білої. Проте в місті Рівне існує перехрестя вулиць Петра Дорошенка, Білої та Коцюбинського. Перехрестя лише вулиць Білої та Петра Дорошенка в місті Рівне не існує.

При цьому, після того, як автомобіль патрульної поліції почав рухатись за автомобілем, яким керувала позивачка ОСОБА_1 , увімкнувши червоні проблискові маячки та спеціальний звуковий сигнал, вимагаючи в неї зупинитись, вона таку зупинку здійснила, проїхавши на перехресті вулиць Петра Дорошенка - Пересопницька прямо, та повернувши за ним ліворуч, зупинившись поблизу будинку 49 по вул. Петра Дорошенка.

Відтак, в судовому засіданні на підставі належних та долучених доказів, підтверджено, що суб`єкт владних повноважень не вірно зазначив місце вчинення адміністративного правопорушення, не зазначено, яке саме перехрестя проїжджала ОСОБА_1 , здійснивши нібито обгін у порушення вимог п.14.6.а ПДР України.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будьякі дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до положень статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Останній у справі, що розглядається, не довів правомірності свого рішення, яке оскаржує позивач.

Стаття 62 Конституції України зазначає, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Аналогічного роду положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Отже, винуватість позивачки ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за ч.2 ст.122 КУпАП не доведена поза розумним сумнівом, а усі сумніви згідно ст.62 Конституції України суд повинен тлумачити на користь особи, яка притягається до відповідальності.

Таким чином, вбачається, що в діях позивачки ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, а також відсутня подія адміністративного правопорушення.

Статтею 9 КУпАП закріплено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1 - 279-8 цього Кодексу.

Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченими ст. 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З огляду на викладене, з врахуванням з`ясованих фактичних обставин по справі та досліджених доказів, суд приходить до висновку, що оспорювана постанова по справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю, оскільки фактичні дані, які містяться в постанові про адміністративне правопорушення не дають можливості встановити місце порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху і, відповідно, наявність адміністративного правопорушення, доводи позивача, якими він заперечує правомірність складеної постанови відповідачем не спростовані.

Разом з тим, позовні вимоги про визнання вказаної постанови незаконною задоволенню не підлягають, оскільки при розгляді справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд обмежений повноваженнями, визначеними ч.3 ст.286 КАС України.

Розподіл судових витрат по справі слід здійснити відповідно до ст. 139 КАС України та Закону України «Про судовий збір».

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання вказаної позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп., а тому суд приходить до висновку, що за рахунок бюджетних асигнувань з Управління патрульної поліції в Рівненській області на користь позивача підлягає стягненню 665 грн. 60 коп. сплаченого судового збору.

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Матеріали справи містять Договір про надання правничої допомоги № 22/04/2026 від 22.04.2026, укладеного між ОСОБА_1 та АО "Асмунд", Акт приймання-передачі виконаних робіт від 22.04.2026 на суму 15000 грн., а саме усна консультація з приводу постанови - 5000 грн., підготовка позовної заяви 10000 грн.

У відзиві на адміністративний позов про скасування постанови в справі про накладення адміністративного стягнення від 14.05.2026 представник відповідача Буза В.О. зазначила, що заявлені представником позивача понесені судові витрати на професійну правничу допомогу є явно завищеним, витрати у зазначеній сумі не можна визнати належно обґрунтованими та необхідними в контексті обставин цієї справи.

Згідно з ч. 5 -7 ст. 134 КАС України слідує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління патрульної поліції в Рівненській області на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 5 000 гривень.

Відповідно суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 77, 139, 241 - 246, 286 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Рівненській області про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне провопорушення - задоволити частково.

Скасувати постанову серії ЕНА №7042610 від 17.04.2026, винесену поліцейським 1 взводу 2 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Рівненській області лейтенантом поліції Карповичем Анатолієм Анатолієвичем, якою притягнено до адміністративної відповідальності позивача ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП, а провадження по справі закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Рівненській області на користь ОСОБА_1 судові витрати за сплачений судовий збір в сумі 665 (шістсот п`ять) грн. 60 коп. та витрати на правничу допомогу в розмірі 5 000 (п`яти тисяч) гривень.

В задоволенні іншої частини вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач - Управління патрульної поліції в Рівненській області, адреса: вул. Степана Бандери, 14-А, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 40108646.

Суддя Н. Г. Кучина