Постанова від 20 травня 2026 р. у справі №380/13115/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 20 травня 2026 р.

Справа: №380/13115/25

Суддя: Гудим Любомир Ярославович

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2026 рокуЛьвівСправа № 380/13115/25 пров. № А/857/7184/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Качмара В.Я., Онишкевича Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львів апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2025 року, головуючий суддя – Костецький Н.В., ухвалене у м. Львів, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач – ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ГУПФУ у Харківській області, в якому просив визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області в частині відмови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 у переведенні та перерахунку пенсії по віку на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до ст.114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області зарахувати періоди роботи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 з 20.06.1991 року по 22.05.1995 року та з 12.03.1998 року по 13.05.2013 року на посаді водія автомобіля марки «БелАЗ» на ВАТ «Червоноградська Автобаза» до пільгового стажу за Списком №2; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області зарахувати період знаходження на інвалідності по професійному захворюванні ОСОБА_1 з 28.10.2013 року (встановлення первинно МСЕК 3 групи інвалідності по профзахворюванні) по 29.05.2025 року (день звернення з заявою про переведення на пільгову пенсію по віку) до пільгового стажу для визначення права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах і у пільгових розмірах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області перевести ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» починаючи з дня звернення ОСОБА_1 про переведення, тобто з 29.05.2025 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що відповідач відмовив у перерахунку пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 посилаючись на те, що позивачу не зараховано до пільгового стажу період його роботи з 20.06.1991 року по 22.05.1995 року та з 12.03.1998 року по 13.05.2013 року на ВАТ «Червоноградська Автобаза» у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують зайнятість в технологічному процесі на транспортуванні гірської маси, як передбачено списками та зарахувати час перебування на пенсії по інвалідності до пільгового стажу з дня призначення інвалідності. Вважає рішення відповідача неправомірним, та таким, що було прийняте без належного та всебічного дослідження усіх документів та обставин пенсійної справи.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2025 року адміністративний позов задоволено; визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області від 06.06.2025 року №913050160863 про відмову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у перерахунку – переведенні на інший вид пенсії; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області зарахувати періоди роботи ОСОБА_1 з 20.06.1991 року по 22.05.1995 року та з 12.03.1998 року по 13.05.2013 року на посаді водія автомобіля марки «БелАЗ» на ВАТ «Червоноградська Автобаза» до пільгового стажу за Списком №2; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області зарахувати час перебування ОСОБА_1 на інвалідності у зв`язку із професійним захворюванням з 28.10.2013 року (дата первинного встановлення МСЕК 3 групи інвалідності у зв`язку з професійним захворюванням) по 29.05.2025 року (день звернення з заявою про переведення на пільгову пенсію за віком) до пільгового стажу для визначення права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах і у пільгових розмірах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області перевести ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» починаючи з дня звернення – 29.05.2025 року.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ГУПФУ у Харківській області оскаржило його в апеляційному порядку, яке, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду попередньої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що період, який підлягає зарахуванню до пільгового стажу роботи визначає підприємство шляхом надання оформленої належним чином уточнюючої довідки у відповідності зі Списками, затверджуваними Кабінетом Міністрів України на підставі первинних документів за час роботи особи на відповідному підприємстві. За результатами розгляду заяви від 29.05.2025 року та з урахуванням рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області від 06.03.2025 року за №10954/53-16 про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи, Головним управлінням правомірно та на законних підставах винесено рішення від 06.06.2025 року за №913050160863 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії (перехід на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону №1058), а отже відсутні підстави для скасування такого рішення.

На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Позивач є особою з інвалідністю 3 групи внаслідок професійного захворювання, що підтверджується Довідкою до акта огляду МСЕК серії 12 ААА №355260 від 15.11.2017 року.

29.05.2025 року позивач звернувся до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою про перерахунок пенсії - перехід на інший вид пенсії, а саме на пенсію по віку на пільгових умовах за Списком №2. У заяві позивач також просив зарахувати до пільгового стажу за Списком №2 періоди роботи з 20.06.1991 року по 22.05.1995 року та з 12.03.1998 року по 13.05.2013 року, а також час перебування на інвалідності.

За принципом екстериторіальності заяву позивача було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України у Харківській області, яке рішенням від 06.06.2025 №913050160863 відмовило позивачу проведенні перерахунку, а саме щодо переходу на інший вид пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю законних підстав.

Підставою для прийняття вказаного рішення стало рішення ГУ ПФУ у Львівській області від 06.03.2025 року про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи, яким позивачу відмовлено у підтвердженні періодів роботи на пільгових умовах у ВАТ «Червоноградська автобаза» з 20.06.1991 року по 22.05.1995 року водієм автомобіля марки «БелАЗ» та з 12.03.1998 року по 13.05.2013 року водієм автомобіля марки «БелАЗ» у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують зайнятість в технологічному процесі на транспортуванні гірської маси, як передбачено списками.

Після розгляду матеріалів пенсійної справи відповідачем встановлено, що загальний стаж позивача становить 18 років 03 місяці 23 дні.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у переведенні на інший вид пенсії, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що роботи, виконувані позивачем у спірні періоди, відносяться до пільгового стажу, що дають право на призначення пільгової пенсії за Списком №2. Також до пільгового стажу позивача зараховується період до того часу, коли позивач вийшов на пенсію за віком на пільгових умовах.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом № 1058-ІV.

На виконання вимог частини 1 статті 45 Закону № 1058-ІV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Згідно із частиною 4 статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 56 Закону України від 05.11.1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі по тексту - Закон № 1788-ХІІ) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

За змістом частини 1 статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 50 років - по 31 березня 1965 року включно; 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року; 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року; 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року; 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року; 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року; 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року; 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року; 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року; 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року; 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року.

За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків і не менше 23 років у жінок; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок. Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:

чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;

жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.

Зазначене зменшення пенсійного віку для жінок застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.

Відповідно до статті 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

В силу пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 (далі по тексту - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно із пунктом 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами необхідне лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.

Колегія суддів наголошує, що законодавством України встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16 січня 2023 року по справі № 171/843/17.

Згідно до записів трудової книжки НОМЕР_2 від 24.07.1990 року, позивач в період з 20.06.1991 року по 22.05.1995 року працював на «Червоноградській автобазі» ВО «Укрзахідвугілля» водієм автомобіля марки «БелАЗ» автоколони №4 та з 12.03.1998 року по 13.05.2013 року працював в ВАТ «Червоноградська автобаза» водієм автомобіля марки «БелАЗ» автоколони №4, який зайнятий на транспортуванні гірської породи в технологічному процесі.

Відповідно до довідки ВАТ «Червоноградська автобаза» №1-1/189 від 08.08.2013 року про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній року, позивач дійсно у період з 20.06.1991 року по 22.05.1995 року та з 12.03.1998 року по 13.05.2013 року виконував перевезення багато вантажним автомобілем марки «БеЛАЗ-540», на протязі повного робочого дня пов`язаних з транспортуванням гірничої маси у технологічному процесі, важких і шкідливих виробництв, після збагачення на ПАТ «Львівська вугільна компанія» на терикон, на посаді водія 1-го класу на автомобілі марки «БелАЗ-540», що передбачена Списком №2.

Наказами Червоноградська автобаза ВО «Укрзахідвугілля» за №121 від 19.09.1992 року, №139 від червня 1995 року про атестацію робочих місць за умовами праці» було затверджено переліки робочих місць, які підлягають атестації, в тому числі які містять професію Водій а/м БелАЗ, яка відноситься до Списку №2.

Наказом №121 від 19.09.1992 року ВАТ «Червоноградська Автобаза» «Про атестацію робочих місць за шкідливими умовам праці» було затверджено професію Позивача «водій автомобіля БелАЗ» до Списку №2;

Наказом №139 від 09.06.1995 року ВАТ «Червоноградська автобаза» «Про організацію атестації робочих місць за умовами праці» позивачу було підтверджено право на пільгову пенсію за Списком №2, як водія автомобіля БелАЗ.

Наказом №18 від 03.02.2000 року ВАТ «Червоноградська автобаза» «Про завершення атестації робочих місць за умови праці» позивачу було підтверджено право на пільгову пенсію за Списком №2, як водія автомобіля БелАЗ.

Наказом №180-а від 16.12.2003 року ВАТ «Червоноградська автобаза» «Про завершення атестації робочих місць за умови праці» позивачу було підтверджено право на пільгову пенсію за Списком №2, як водія автомобіля БелАЗ.

Наказом №120а від 22.09.2008 року ВАТ «Червоноградська автобаза» «Про результати проведення атестації робочих місць за умовами праці» позивачу було підтверджено право на пільгову пенсію за Списком №2, як водія автомобіля БелАЗ.

Факт роботи позивача у важких та шкідливих умовах праці за Списком №2 також підтверджується картою умов праці водія БелАЗ, в якій зазначено, що на робочому місці встановлено 2 фактори 2-го ступеня, 1 фактор 1-го ступеня. Робоче місце слід вважати особливо шкідливим та важкими умовами праці, що відповідає Списку №2. Також у розділі V «Пільги та компенсації» вказано віднесення даної роботи до Списку №2.

Згідно карти робочого дня позивача робочий день останнього становив 480 хв, з яких 397 хв. Знаходяться у шкідливих умовах праці.

Відповідно до Висновку №696 експертизи якості проведення атестації робочих місць за умовами праці, наданого Державною експертизою умов праці (від 19.07.2004 №14/07-5453), на підставі експертизи якості атестації робочих місць за умовами праці (поданих матеріалів) ВАТ «Червоноградська автобаза» проведеної у 2001-2003 роках встановлено, то підприємством проведено атестацію у відповідності до вимог Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442, Методичних рекомендацій, затверджених постановою Міністерства праці та Мністерства охорони здоров`я України від 01.09.1992 року №41 та «Інструкції по заповненню умов праці». Дослідження виробничих шкідливостей здійснено лабораторією «Західвуглепромсанекологія» ДП «Львіввугілля». За результатами атестації, видано відповідний наказ від 16.12.2003 за № 180 а «Про завершення атестаті робочих місць за умовами праці», яким обґрунтовано підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення 19 працівникам 6 робочих місць згідно Списку №2, Автоколона № 4: 2010100а - 11442 KП 8324.2 – Водії автомобілів (Белаз), зайняті на транспортуванні гірської маси у технологічному процесі.

Також, відповідно до Висновку №2458 експертизи якості проведення атестації робочих місць за умовами праці та встановлення пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах праці, наданого Державною експертизою умов праці (від 04.03.2010 року №14/07-1918), на підставі експертизи якості атестації робочих місць за умовами праці (поданих матеріалів) в ВАТ «Червоноградська автобаза» , проведеної в 2008 році на підставі наказу від 28.07.2008 року № 100а «Про проведення атестації робочих місць за умовами праці» встановлено, що підприємством проведено зазначену вище атестацію на підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення, встановлення пільг та компенсацій у відповідності до вимог «Порядку...», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442, «Методичних рекомендацій...», затверджених постановою Міністерства праці та Міністерства охорони здоров`я України від 01.09.1992 року № 41 та «Інструкції по заповненню «Карти умов праці». Дослідження факторів виробничих шкідливостей та трудового процесу на робочих місцях здійснено лабораторією ДП «Львіввугілля» ВП управління «Західвуглепромсанекологія». За результатами атестації, видано відповідний наказ від 22.09.2008 року за № 120а «Про результати проведення атестації робочих місць за умовами праці», яким, зокрема, обґрунтовано підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення працівникам робочих місць, згідно Списку №2: Автоколона №4, зокрема, поз. 1.1а, 11442, КП 8324.2 – водії автомобілів.

Відтак, колегія суддів вважає правильним висновок суду попередньої інстанції про те, що роботи, виконувані позивачем у спірні періоди, відносяться до пільгового стажу, що дають право на призначення пільгової пенсії за Списком №2.

Також, відповідно до статті 56 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) до видів трудової діяльності, що зараховується до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію віднесено, серед іншого: роботу, виконувану на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв; будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків.

Відповідно до частин п`ятої та шостої статті 56 Закону № 1788-XII час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи зі шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах (статті 13 і 14).

При призначенні пенсій на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 та пенсій за вислугу років відповідно до статті 55 цього Закону провадиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цими статтями, за умови, що зазначені роботи дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

Приписами пункту 4 частини першої статті 24 Закону № 1058-ІV встановлено, що час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до страхового стажу для призначення пенсії за віком, а також до страхового стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.

Також положеннями частини четвертої статті 9 Закону України «Про охорону праці» визначено, що час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи зі шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах у порядку, встановленому законом.

Передбачено зарахування часу перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи зі шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах відповідно до статей 13, 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Також апеляційний суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 18.04.2019 року у справі № 392/17/17, згідно яких законодавець зараховує час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням до стажу роботи тільки для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах відповідно до статей 13,14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Отже, до пільгового стажу особи зараховується період до того часу, коли він вийшов на пенсію за віком на пільгових умовах.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.12.2019 року у справі №185/8991/16-а.

З матеріалів справи слідує, що позивач є особою з інвалідністю 3 групи внаслідок професійного захворювання.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що період перебування позивача на інвалідності у зв`язку з професійним захворюванням повинен зараховуватися при переведенні позивача на пільгову пенсію за віком, як періоду роботи за Списком №2.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про підставність та обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В частині решти доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує, що, оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи, наведені сторонами, були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.

Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2025 року у справі №380/13115/25 – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Постанову разом із паперовими матеріалами апеляційної скарги надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.

Головуючий суддя Л. Я. Гудим

судді В. Я. Качмар

Т. В. Онишкевич

Оригінал: reyestr.court.gov.ua