Постанова від 14 травня 2026 р. у справі №565/949/26 — Вараський міський суд Рівненської області

Справа № 565/949/26

Провадження № 3/565/265/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2026 року м.Вараш

Суддя Вараського міського суду Рівненської області Бренчук Г.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Вараського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою АДРЕСА_1 , громадянки України,

- за ч.1 ст.130 КУпАП,

в с т а н о в и в:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №643661 від 18 квітня 2026 року, ОСОБА_1 , 18 квітня 2026 року, о 01 год. 25 хв., в м. Вараш, по вул. Будівельників, буд.35, керувала транспортним засобом «Jeep Compass», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 6820», що підтверджується тестом №00071 від 18 квітня 2026 року. В наступному водійка забажала пройти тест у медичному закладі Вараської ВБЛ, що підтверджується висновком на стан алкогольного сп`яніння №21 від 18 квітня 2026 року. ОСОБА_1 порушила п.2.9а Правил дорожнього руху, та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, своєчасно сповіщена про місце і час розгляду справи.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Мізюк Ю.С., подав до суду клопотання про закриття провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КупАП.

В обґрунтування клопотання зазначено, що в порушення ч.3 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський не поінформував водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті, з відеозапису долученого до протоколу, вбачається, що поведінка ОСОБА_1 не є сумнівною, є адекватною, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки до матеріалів провадження не додано, останнє калібрування приладу «Drager Alcotest 6820» проведено 17 червня 2025 року, тобто з порушенням встановленого в інструкції шестимісячного строку, за результатами тестування проведеного в медичному закладі за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 6820» встановлено результат тесту 0,24 проміле (час 01 година 56 хвилин 18 квітня 2026 року), повторний результат 0,17 проміле (час 02 година 17 хвилин 18 квітня 2026 року), результат урахуванням похибки не підтверджує беззаперечно перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння.

У судовому засіданні адвокат Мізюк Ю.С. просив провадження у справі закрити з підстав зазначених у клопотанні.

Заслухавши пояснення захисника, проаналізувавши та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Протокол про адміністративне правопорушення за своєю правовою природою не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені у ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягається до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з вимогами п.2.9а Правил дорожнього руху водієві заборонено керувати транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

ОСОБА_1 інкримінується порушення п.2.9а Правил дорожнього руху та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння визначається ст.266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 17 грудня 2008 року №1103 (далі – Порядок) та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 року №1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за №1413/27858 (далі – Інструкція).

Стосовно доводів захисника про незаконну зупинку ОСОБА_1 суд зазначає, що причина зупинки транспортного засобу працівниками поліції не впливає на обставини, які складають об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та не можуть свідчити про безпідставність складання протоколу про адміністративне правопорушення за вказаною статтею.

За умови виявлення у особи, яка керує транспортним засобом, ознак алкогольного чи наркотичного сп`яніння, незалежно від причин зупинки транспортного засобу, працівники Національної поліції зобов`язані вжити відповідних заходів, спрямованих на виявлення та припинення правопорушення, оскільки в іншому випадку ігнорування вказаних обставин суперечитиме завданням Національної поліції.

З приводу доводів захисника, що поведінка ОСОБА_1 не є сумнівною, є адекватною суд зазначає, що про наявність у працівника поліції обґрунтованих та об`єктивних підстав вважати, що водій ОСОБА_1 підлягала огляду на стан сп`яніння, свідчили ознаки, що відповідають приписам п.2-4 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», зокрема: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, зазначені в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, а питання встановлення наявності (чи відсутності) ознак стану сп`яніння, які є підставами для проведення огляду водія транспортного засобу, відноситься виключно до компетенції поліцейського.

Вимога поліцейського, який виявив у водія ознаки алкогольного сп`яніння, пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку є законною і обґрунтованою, а твердження захисника про безпідставність проведення огляду є необґрунтованим.

Стосовно тверджень захисника, що до матеріалів провадження не додано сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки не є слушним, оскільки згідно з п.5 розділу II Інструкції сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки надаються на вимогу особи яка підлягає огляду на стан сп`яніння. Матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 висловлювала таку вимогу.

Доводи захисника про те, що прилад «Alcotest Drager 6820» використовувався з порушенням встановленого в інструкції шестимісячного строку калібрування, спростовуються наступним.

Відповідно до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №1747 від 13 жовтня 2016 року «Про затвердження міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2016 року за №1417/29547, міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається» становить 1 рік.

З роздрукованих результаті приладу «Drager Alcotest 6820», за допомогою якого ОСОБА_1 проходила огляд у КНП ВМР «Вараська багатопрофільна лікарня», слідує, що останнє калібрування приладу проводилось 17 червня 2025 року, огляд на стан сп`яніння ОСОБА_1 проходив 18 квітня 2026 року, тобто, тестування здійснено в межах міжповірочного інтервалу газоаналізатора.

Судом досліджено диск з відеозаписами, який долучено до матеріалів справи.

На відеозаписах зафіксовано, що працівник поліції зупинив транспортний засіб, яким керувала ОСОБА_1 . Виявивши під час розмови у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння, працівник поліції пропонує останній пройти огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу. На таку пропозицію поліцейського Ковальчук А.О. погодилась, результат огляду – 0,33 ‰. ОСОБА_1 висловила незгоду з результатами огляду, погодилась на проведення огляду в закладі охорони здоров`я. Працівником поліції доставлено ОСОБА_1 до КНП ВМР «Вараська багатопрофільна лікарня» для проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння. У КНП ВМР «Вараська багатопрофільна лікарня» лікарем за допомогою приладу «Drager 6820» проведено огляд ОСОБА_1 , результати огляду – 0,24 ‰ та 0,17‰.

В п.6 Порядку зазначено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Відповідно до п.6 розділу І Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Пунктом 5 розділу II Інструкції визначено, що перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Згідно п.7 розділу II Інструкції установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст.266 КУпАП (п. 7 Розділу І Інструкції).

Відповідно до п.4 Розділу III Інструкції метою огляду на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я є встановлення наявності чи відсутності стану сп`яніння в обстежуваної особи.

Пунктом 18 додатку N3 Інструкції передбачено, що обстеження для визначення наявності або вимірювання вмісту етилового спирту у видихуваному повітрі проводиться двічі з інтервалом у 20 хвилин.

Згідно з п.15, 16 Розділу III Інструкції за результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.

Відповідно до Інструкції з експлуатації приладу «Drаger Alcotest 6820», границі допустимої похибки в робочих умовах для масової концентрації алкоголю у видихуваному повітрі: абсолютна похибка (Д): ± 0,02 мг/л – у діапазоні від 0 до 0,2 мг/л, відносна похибка (д): ± 10 % – у діапазоні понад 0,2 мг/л; для масової концентрації алкоголю в крові: абсолютна похибка (Д): ± 0,04 ‰ – у діапазоні від 0 до 0,4 ‰; відносна похибка (д): ± 10 % – у діапазоні понад 0,4 ‰.

Згідно з результатом тесту приладу «Drаger Alcotest 6820» №71, стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 о 01 год. 29 хв. 18 квітня 2026 року становив 0,33‰. ОСОБА_1 висловила незгоду з даними результатами огляду.

У КНП ВМР «Вараська багатопрофільна лікарня» лікарем проведено огляд ОСОБА_1 . Згідно з результатами тестів приладу «Drаger Alcotest 6820» стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 о 01 год. 56 хв. 18 квітня 2026 року становив 0,24‰ (тест №1213), о 02 год. 15 хв. 18 квітня 2026 року становив 0,17‰ (тест №1214). У висновку лікаря зазначено, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження у ОСОБА_1 не відбиралися, лабораторні дослідження не проводились.

Результат огляду ОСОБА_1 , проведеного в КНП ВМР «Вараська багатопрофільна лікарня», склав 0,24‰ та 0,17‰.

Результат огляду 0,24‰ перебуває в межах допустимої похибки приладу «Drager Alcotest №6820» та не може бути допустимим доказом перебування водія в стані алкогольного сп`яніння.

Результат огляду 0,17‰ не може свідчити про перебування водія ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, оскільки є в межах норми.

У ст.7 КУпАП зазначено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ст.62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства», «Яременко проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Кобець проти України»).

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо винуватості особи, що притягається до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Матеріали справи не містять доказів, які б поза розумним сумнівом доводили наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП - керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, що є підставою для закриття провадження у даній справі згідно з п.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях останньої складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.130, 247, 283, 284 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП закрити у зв`язку із відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Рівненського апеляційного суду через Вараський міський суд Рівненської області.

Повний текст постанови складено 20 травня 2026 року.

Суддя Г.В.Бренчук