Рішення від 19 травня 2026 р. у справі №559/1253/26 — Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/1253/26

Провадження № 2/559/1346/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2026 року місто Дубно

Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в складі головуючої судді Жуковської О.Ю., з участю секретаря судового засідання Джигирей В.В., розглянувши у спрощеному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокатка Антонцєва Ірина Ігорівна, до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції сторін.

Адвокат Антонцєва І.Г. звернулася до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 та дружини до досягнення дитиною трьохрічного віку. В обґрунтування вимог сторона позивача посилається на те, що позивачка з відповідачем перебуває у зареєстрованому шлюбі з 22.08.2024, мають сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач також має дитину від першого шлюбу, на утримання якої сплачує аліменти згідно судового наказу Фастівського міськрайонного суду від 30.11.2022. На даний час у суді також перебуває справа про розірвання між сторонами шлюбу, у якій 19.03.2026 відкрито провадження. Відповідач не приймає належної участі в утриманні спільного з позивачкою сина. Будучи працездатною особою та маючи фінансову можливість останній перераховує кошти на утримання дитини у мізерному розмірі. Позивачка наразі перебуває у декретній відпустці та отримує соціальну допомогу у розмірі 860 грн. Цих коштів не вистачає на покриття навіть базових потреб дитини. Тому просить стягнути з відповідача аліменти на утримання сина ОСОБА_4 у розмірі частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, а також стягнути з відповідача аліменти на її утримання як дружини до досягнення дитиною трьохрічного віку у розмірі 1/6 частина від його заробітку.

Відповідач правом на подання відзиву у встановлений законом строк не скористався.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою від 07.04.2026 відкрито провадження у справі та ухвалено проводити розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Крім того, вказаною ухвалою задоволено клопотання позивачки про витребування доказів.

Відповідач ухвалу про відкриття провадження отримав 13.04.2026, про що свідчить трекінг «Укрпошта». Заяв та клопотань не надав, відзиву не надіслав. Крім того, витребувана судом інформація щодо доходів відповідача надійшла від в/ч 27.04.2026.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюбу серії НОМЕР_1 (а.с.7 зворот). За даними ЄДРСР шлюб сторін розірвано рішенням Дубенського міськрайонного суду Рівненської області №559/820/26 від 06.05.2026, відповідно на час ухвалення цього рішення воно ще не набрало законної сили.

ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , у свідоцтві про народження серії НОМЕР_2 його батьками вказані сторони по справі (а.с.8). Дитина зареєстрована та проживає із позивачкою за адресою АДРЕСА_1 (а.с.13,14).

Згідно довідки №270 від 11.03.2026, виданої ГУПФ України в Рівненській області, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Пенсійному фонді України і отримує допомогу при народженні дитини у розмірі 860 грн. на місяць (а.с.10).

Також, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є військовослужбовцем, проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_3 . Згідно довідки від 25.03.2025 останній брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України. Має статус учасника бойових дій (а.с.8 зворот-9).

Згідно картки особового рахунку військовослужбовця, за період з 01.2025 по 12.2025 сума його доходу становила 259167,56; за період з 01.2026 по 03.2026 сума доходу становить 66104,58. Також з даних особових рахунків вбачається, що із заробітної плати відповідача вже здійснюються утримання у виді аліментів у розмірі 25% від його доходу (а.с.30-33). Стягнення аліментів на дитину відповідача від першого шлюбу ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , підтверджується і даними ЄДРСР, а саме: рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області №381/2909/22 від 14.11.2022 про розірвання шлюбу і судовим наказом №381/2910/22 від 30.11.2022 про стягнення аліментів в розмірі частини заробітку ОСОБА_2 .

IV. Норми права, які застосував суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1 ст. 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно ч.3 ст.181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Статтею 182 СК України та п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визначено, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

За ч.1, 2 ст. 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Правовідносини, що виникли між сторонами щодо стягнення аліментів на утримання дружини, з якою проживає дитина, регулюються ст.ст. 75, 84 СК України.

Особливим видом права жінки на утримання є її право на утримання чоловіком у разі проживання з нею їхньої дитини. Його особливість полягає у строковості дії, незалежності надання утримання від доходу жінки та наявністю лише однієї підстави, яка унеможливлює надання такого утримання, - можливості чоловіка надавати таке утримання.

Дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років (частина 2 статті 84 Сімейного кодексу України).

Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу (частина 4 статті 84 СК).

Системний аналіз норм СК свідчить, що у дружини виникає право на отримання аліментів за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: перебування у зареєстрованому шлюбі з чоловіком, проживання разом із їх спільною дитиною, яка не досягла трьох років, та наявність у чоловіка достатніх коштів на надання матеріальної допомоги (аліментів).

Отже, за змістом вищевказаної норми права, можливість отримання аліментів на утримання дружини, з якою проживає дитина до досягнення нею трьох років, виникає за умови, що чоловік має можливість надавати таку матеріальну допомогу.

Такі висновки, узгоджуються з правовою позицією викладеною Верховним Судом у постанові від 27 травня 2020 року по страві № 712/4702/19.

У СК України не встановлено максимального розміру аліментів, які можуть бути стягнені судом на утримання одного з подружжя. Суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у результаті їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. При цьому, суд у першу чергу виходить з прожиткового мінімуму й життєвих потреб особи. Аліменти мають бути достатніми й співрозмірними з огляду на цілі зобов`язання по утриманню. Критерії, якими має керуватися суд при визначенні розміру аліментів, в законі значно розширені.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 СК України, аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно ч.1 ст. 192 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

V. Мотивована оцінка і висновки суду.

При вирішенні спору щодо стягнення аліментів на дитину, суд враховує що незалежно від того, проживають батьки дітей разом чи окремо, незалежно від характеру їх взаємовідносин, але той з батьків, який проживає окремо від дітей, зобов`язаний допомагати утримувати їх і забезпечувати належні умови проживання та виховання, створювати обстановку для гармонійного розвитку. І той факт, що відповідач проживає окремо, не звільняє його від обов`язку утримувати його малолітню дитину, до досягнення нею повноліття. З урахуванням встановленого, виходячи з принципу справедливості та розумності, та з урахуванням потреб малолітньої дитини, можливостей відповідача, який офіційно працевлаштований, суд вважає можливим задовольнити вимоги позивачки та стягнути з відповідача аліменти на утримання сина у розмірі частина усіх видів його заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття, оскільки це мінімально можливі аліменти, що стягуються і в безспірному порядку за судовим наказом. Стягнення з відповідача аліментів у такому розмірі відповідатиме інтересам дитини, зможе покрити витрати на її утримання.

Щодо стягнення з відповідача аліментів на утримання дружини, суд враховує, що малолітня дитина проживає з матір`ю (позивачкою) і відповідачем цей факт не спростовано, позивачка не має фізичної змоги працювати, бо доглядає спільну для сторін дитину, тому позивачка-матір має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення їх сином трьох років. Відповідач є військовослужбовцем та отримує стабільний дохід, при цьому відповідачем жодним чином не спростовано доводи позивачки і заперечень від нього не надходило. Зважаючи на встановлені обставини, оскільки для вирішення справи ключове значення має саме можливість платника аліментів їх сплачувати, а відповідач має достатній дохід, щоб сплачувати аліменти, суд вважає необхідним задовольнити вимоги про стягнення аліментів на утримання дружини та стягнути аліменти з відповідача у розмірі 1/6 частина його заробітку (доходу) щомісячно до досягнення дитиною трьох років.

Ухвалюючи рішення про стягнення аліментів з відповідача на утримання другої дитини та дружини до досягнення дитиною 3 років, суд врахував і наявність у платника аліментів дитини від першого шлюбу, на яку також стягуються аліменти в мінімальному розмірі . Відповідно при сплаті аліментів в розмірі доходу на першу дитину, - на другу і 1/6 на дружину, загалом з відповідача стягуватиметься 2/3 доходу, а отже йому залишатиметься 1/3 доходу, чого достатньо для прожиття, крім того, він перебуває на повному державному утриманні як військовослужбовець. Сплата аліментів у такому розмірі забезпечує виконання імперативного обов`язку батька по утриманню власних дітей, підтримує дружину по досягненню спільною дитиною сторін 3 років і залишає частину коштів власне для відповідача, тому баланс інтересів дотримано.

В підсумку суд задовольняє позовні вимоги.

Вирішуючи, питання щодо розподілу витрат на правову допомогу, суд керується положеннями ст.137 ЦПК України. Судом встановлено, що за матеріалами справи понесені ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу визначаються в розмірі 10 тис. грн., а саме: Ордером серії ВВ №1057201; Договором №7 про надання правничої допомоги від 07.03.2026; Актом №2 про оплату до Договору від 15.04.2026 та Розрахунком вартості послуг адвоката, згідно якого вартість послуг складає 10 000 грн. (підготовка до розгляду справи - 2000 грн., складання та надсилання адвокатського запиту - 2500 грн., складання позовної заяви 4000 грн. та складання заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - 1500грн.). Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Разом з тим, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Враховуючи наведене вище, а також те, що справа відноситься до категорії справ незначної складності, розглядається у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, не потребує збору значного обсягу доказів чи тривалого часу для підготовки процесуальних документів, розмір витрат на професійну правничу допомогу в даній справі не є співмірним з складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт (засідання і відповідно ВКЗ не проводилося, долучити одразу документи до справи з заявою по суті справи перешкод не було, позовна заява стандартна і загалом з усіма додатками складає 13 арк разом з ордерами), а тому, виходячи з критеріїв реальності адвокатських витрат, розумності їхнього розміру, за конкретних обставин справи, суд вважає, що у даній справі стягненню з відповідача підлягають витрати на правову допомогу в розмірі 5000 грн.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів. За п.12-13 ч.1 ст. 5 вищезазначеного Закону від сплати судового збору також звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків; учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав

За таких обставин позивачка у справі про стягнення аліментів звільнена від сплати судового збору, а на відповідача вищезазначені пільги не розповсюджуються, оскільки це не справа пов`язана з виконанням військового обов`язку чи під час виконання службових обов`язків, а також порушено права не відповідача, що є підставою для стягнення із відповідача в порядку ст.141, 142 ЦПК України 1331,20 грн. судового збору в дохід держави за кожну вимоги, а загалом 2662,40 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 18, 76, 95, 133, 133, 137, 141, 258, 263-265 ЦПК України, ст.ст.75, 84, 180, 182, 183, 192 СК України, ст.ст. 4, 5 ЗУ «Про судовий збір», суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити: стягнути з ОСОБА_2 на ім`я ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі частина усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 06 квітня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на ім`я ОСОБА_1 аліменти на її утримання як дружини у розмірі 1/6 частина усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 06 квітня 2026 року і до досягнення сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 трирічного віку, а саме: до ІНФОРМАЦІЯ_2 включно.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави (в особі Державної судової адміністрації України) судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його підписання до Рівненського апеляційного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Представник позивачки: адвокат Антонцєва Ірина Григорівна, РНОКПП НОМЕР_5 , електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_6

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Суддя: О.Ю. Жуковська