Рішення від 11 травня 2026 р. у справі №534/3497/25 — Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області

Суд: Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 11 травня 2026 р.

Справа: №534/3497/25

Суддя: Солоха О. В.

Справа №534/3497/25

Провадження №2/534/1458/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2026 року м. Горішні Плавні

Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області

в складі : головуючого судді Солохи О.В.

з участю секретаря судового засідання Гончар С.Т.

представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_4 звернувся до суду із згаданим позовом до відповідача, в якому прохає зменшити розмір аліментів, який було встановлено рішенням Комсомольського міського суду вiд 27.08.2021 (справа №534/679/21) про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 (тепер ОСОБА_2 ) аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмiрi 1/4 частки його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше встановленого законодавством мiнiмуму на дитину вiдповiдного вiку на стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмiрi 1/8 частини з ycix видів його заробітку, але не менше 50% від встановленого прожиткового мiнiмуму на утримання дитини відповідного віку.

Вимоги обґрунтовує змінами, що відбулися у його житті та зміною його матеріального становища. Зазначає, що рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 04.08.2017 з нього на користь ОСОБА_8 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , стягуються аліменти в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Крім того, у зв`язку з проходженням військової служби його стан здоров`я значно погіршився. Наразі позивачу встановлена ІІ група інвалідності, він проходить реабілітацію та періодичні лікування і єдиним джерелом доходу є пенсійні виплати у зв`язку з інвалідністю.

Ухвалою суду від 17.02.2026 позовна заява ОСОБА_4 прийнята до розгляду з відкриттям провадження у справі та призначенням до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідач ОСОБА_10 подала відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечувала. Зазначила, що наявність у позивача інших дітей та встановлення групи інвалідності не підтверджують зменшення його платоспроможності. Зазначає також, що їх спільний син ОСОБА_11 має порушення мовленнєвого розвитку та потребує систематичного проходження занять з логопедом, за які відповідач сплачує щомісячно 4000 грн. Крім того, на її утриманні перебуває донька ОСОБА_12 , яка має інвалідність та батько якої помер.

У судовому засіданні представник позивача наполягала на задоволенні позову. Та пояснила, що наразі матеріальне становище позивача значно змінилося, на його утриманні перебувають двоє дітей і відрахування аліментів складають половину його доходу.

Відповідач ОСОБА_10 та її представник ОСОБА_3 проти задоволення позову заперечували.

Заслухавши пояснення сторін, оцінивши докази у справі в цілому, так кожний доказ, який міститься у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів судом встановлено наступне.

Рішенням Комсомольського міського суду Полтавської області від 27.08.2021 стягнуто з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше мінімального гарантованого розміру аліментів на одну дитину, що становить 50 відсотків мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на дитину.

Як убачається з копії свідоцтва про хворобу №372, госпітальна військово-лікарська комісія хірургічного профілю військової частини НОМЕР_1 за розпорядженням командира військової частини НОМЕР_2 від 11.02.2025 №2467/365 з метою визначення ступеня придатності до військової служби провела огляд ОСОБА_4 та встановила непридатність останнього до військової служби у зв`язку з отриманням захворювання, пов`язаного із проходженням військової служби (а.с.21-22).

Згідно витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, ОСОБА_4 встановлено помірний ступінь здатності до трудової діяльності та вираженого ступеня обмеження здатності до пересування прийнято рішення про необхідність встановлення ОСОБА_4 . ІІ групи інвалідності з повторним оцінюванням через два роки, а також надання послуг з реабілітації в сфері охорони здоров`я.

Відповідно 17.1.10. Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, причина інвалідності: захворювання одержані в період проходження військової служби в органах військової служби і служби в органах внутрішніх справ, поліції, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, Держспецзвязку. Наявний висновок ВЛК, або ЛЕК, або МВЛК. Збройні Сили України: Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), так, пов`язане із проходженням військової служби (а.с.23-26).

Згідно відомостей Пенсійного фонду України, дохід ОСОБА_4 за 2022 рік – 286 699 грн 03 коп., за 2023 рік – 379 384 грн 61 коп., за 2024 рік склав - 490 656 грн 23 коп., за 2025 рік 104 650 грн 93 коп.

Згідно розрахунку пенсії по інвалідності, що призначена ОСОБА_4 з 26.03.2025, щомісячний розмір становить 14 969 грн. 55 коп.

Суд наголошує, що спірні відносини регулюються нормами Сімейного Кодексу України, також судом взято до уваги положення Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, норми Закону України «Про охорону дитинства» та роз`яснення, що містяться у Постанові Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006.

За змістом ст.3 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.

У відповідності до положень ст.180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч.1-3 ст.181 СК України).

За змістом статті 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст.183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Між тим, ст.192 СК України, передбачено можливість зміни розміру аліментів. Так, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, визначеними сімейним законодавством підставами для зміни розміру аліментів є зміна матеріального, сімейного стану або погіршення стану здоров`я, зокрема, платника аліментів. Під зміною матеріального положення сторін розуміється як покращення, так і погіршення майнового положення платника або одержувача аліментів. Під зміною сімейного стану розуміється з`явлення у сім`ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов`язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Погіршення або поліпшення стану здоров`я платника або одержувача аліментів враховується судом як підстав для зміни розміру аліментів. Так, якщо суд встановить, що платник аліментів став інвалідом I, II чи III групи, він повинен цю обставину врахувати як підставу для зменшення їх розміру.

Згідно з ч. 8-9 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Згідно частини другої статті 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Щодо доказів поданих позивачем під час розгляду справи, зокрема, рецепту на отримання ліків, направлення на госпіталізацію, то представник позивача не надав доказів, що такі заходи вчиняються або будуть вчиняються на постійні основі.

Щодо не отримання соціальних допомог, не перебування на в службі зайнятості на обліку як безробітний та наявності заборгованості зі сплати аліментів, то докази з пенсійного фонду та центру достеменно не підтверджують чи спростовують матеріальний стан позивача. Так само, як і наявність заборгованості позивача зі сплати аліментів на дитину не може обґрунтуватися матеріальним становищем позивача.

Разом з тим, суд вважає, що стан здоров`я відповідача змінився у порівнянні з початком стягнення аліментів на дитину, що підтверджується дослідженими доказами.

З огляду на зазначене, з урахуванням встановленого Сімейним кодексом України обов`язку батьків утримувати дітей до досягнення ними повноліття, який презюмується, суд доходить висновку, що матеріальне становище позивача зазнало змін, у зв`язку з погіршенням його стану здоров`я.

Стосовно позиції відповідача про необхідність їх спільної дитини систематично відвідувати логопеда, у зв`язку з порушенням мовленнєвого розвитку, та сплати за це щомісячних платежів, то позивач не позбавлена права звернутися до суду з позовом про стягнення додаткових витрат на утримання дитини.

З урахуванням системного аналізу зазначених вище норм та матеріалів справи, виходячи із інтересів дитини, погіршення стану здоров`я платника аліментів, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог та зменшення розміру аліментів з 1/4 частини до 1/6 частини заробітку позивача, що на думку суду становитиме розумний розмір стягуваних з позивача аліментів, буде справедливим балансом між захистом прав неповнолітньої дитини, обов`язком батьків щодо її утримання, та реальними можливостями позивача.Такий розмір аліментів відповідатиме вимогам закону і не суперечитиме праву дитини на рівне забезпечення з боку обох батьків.

З урахуванням роз`яснень, що містяться у Постанові Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» аліменти у новому розмірі сплачуються щомісячно з дня набрання рішенням законної сили та до повноліття дітей.

Питання про судові витрати вирішено судом відповідно до вимог ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів – задовольнити частково.

Зменшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_10 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу).

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_10 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/6 частки заробітку (доходу), але не менше мінімального гарантованого розміру аліментів на одну дитину, що становить 50 відсотків мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на дитину.

Стягнення аліментів у новому розмірі проводити щомісячно з часу набрання рішенням законної сили до повноліття дитини.

Виконавчий лист, виданий на підставі рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 27.08.2021 про стягнення з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше мінімального гарантованого розміру аліментів на одну дитину, що становить 50 відсотків мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на дитину - відізвати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 судовий збір у сумі 605 грн 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Повне ім`я позивача: ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ;

Повне ім`я відповідача: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 ;

Суддя О.В. Солоха

Повний текст рішення складено 18.05.2026.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua