Суд: Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: щодо припинення права оренди
Дата: 20 травня 2026 р.
Справа: №396/571/25
Суддя: Цесельська О. С.
Справа № 396/571/25
Провадження № 2/396/24/26
РІШЕННЯ
Іменем України
21.05.2026 року м. Новоукраїнка
Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області в складі
головуючого судді: Цесельської О.С.,
за участю секретаря судового засідання: Луценко Ю.В., позивача: ОСОБА_1 , представника позивача: адвоката Ведющенка В.В., представника відповідача: адвоката Єльнікової Н.О., розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Новоукраїнка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Ведющенко Віктор Володимирович, до фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення орендної плати
ВСТАНОВИВ:
Позивач, інтереси якого представляє адвокат Ведющенко В.В. в інтересах ОСОБА_1 28.03.2025 року звернувся до суду з позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення орендної плати.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 5, 4934 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3524084000:02:001:0789, яка розташована на території Новоєгорівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ІІ – КР № 014543, виданим 10.09.2001 року на підставі рішення сесії Новоєгорівської сільської ради від 26.07.2001 року № 94.
22.01.2009 року між сторонами було укладено договір оренди належної позивачу земельної ділянки строком на 10 років, який зареєстрований в Кіровоградській регіональній філії ДП «Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України» 22.01.2009 року за № 040937800015.
09.06.2016 року позивачем на підставі довіреності було уповноважено Змеула В.Г. представляти інтереси позивача, в тому числі у відділах земельних ресурсів, в органах державної реєстраційної служби України у будь – яких державних реєстраторів та в інших підприємствах, установах та організаціях.
09.11.2017 року Змеулом В.Г. від імені позивача ОСОБА_1 було укладено з приватним підприємцем Осипяном Р.О. угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, відповідно до якої строк дії договору оренди земельної ділянки закінчується 01.10.2030 року; орендна плата вноситься орендарем до 31 грудня щорічно у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земель, переданих в оренду, з врахуванням коефіцієнту індексації грошової оцінки земель.
Прохає розірвати договір оренди земельної ділянки посилаючись що відповідачем систематично порушував умови договору і не сплачував орендну плату, при цьому за 2021 і 2022 роки взагалі не сплатив орендну плату позивачеві. Також прохав стягнути орендну плату за 2021 та 2022 рік в розмірі 12249, 54 гривень та судові витрати по справі.
Під час судового розгляду позивач фактично змінив підстави позову, вказавши, що відповідачем не проведено розрахунок по сплаті орендної плати за 2020 рік та 2021 рік. (а.с.98)
Представник відповідача адвокат Єльнікова Н.О. відзив до суду не скеровувала, разом з тим, долучила докази в обґрунтування заперечення позовних вимог.
Позивач та його представник адвокат Ведющенко В.В. під час судового розгляду позовні вимоги підтримали з підстав, зазначених в позові, прохали розірвати договір оренди, враховуючи несплату орендної плати у 2020 та 2021 роках.
Представник відповідача під час судового розгляду проти позову заперечила, вказавши на необґрунтованість позовних вимог, оскільки заборгованості за договором оренди відповідач не має.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов такого висновку.
ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 5, 4934 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3524084000:02:001:0789, яка розташована на території Новоєгорівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ІІ – КР № 014543, виданим 10.09.2001 року на підставі рішення сесії Новоєгорівської сільської ради від 26.07.2001 року № 94.(а.с.9)
22.01.2009 року між сторонами було укладено договір оренди належної позивачу земельної ділянки строком на 10 років, який зареєстрований в Кіровоградській регіональній філії ДП «Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України» 22.01.2009 року за № 040937800015. Відповідно до умов цього договору, орендна плата вноситься орендарем до 31 грудня щорічно в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земель, з обов`язковим врахуванням коефіцієнту індексації грошової оцінки земель. Договір підписаний сторонами, тобто між ними досягнуто згоди за всіма істотними умовами вказаного договору. Дія договору припиняється шляхом його розірвання внаслідок невиконання орендарем обов`язків чи умов договору. Договір належним чином зареєстрований (а.с.16, 153)
Відповідно до заяви ОСОБА_1 , він у присутності двох свідків отримав від ОСОБА_2 орендну плату за земельну ділянку 100 000 гривень за 2021 – 2030 роки. (а.с.51) Зазначена обставина позивачем не заперечувалася.
Крім того, відповідно до відомостей про сплату орендної плати, долучених відповідачем за 2021 рік – є дані про отримання двічі ОСОБА_3 у 2021 році - аванс 5000 гривень та аванс 5000 гривень, - біля зазначення сум є підпис ОСОБА_4 ; також є запис, що ОСОБА_5 отримав у 2022 році 20000 гривень, біля зазначення суми міститься підпис ОСОБА_1 .
Відповідно до положень статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За змістом статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (ч. 1 ст. 407 ЦК України).
Отже, користуватися земельною ділянкою приватної власності можливо на праві оренди, підставою для якої є договір, відповідно до якого сплачується орендна плата.
Як визначено у ст.15 Закону №161-XIVоднією з істотних умов договору оренди землі є:орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Звертаючись до суду з цим позовом, позивач просив розірвати вищевказаний договір оренди землі, укладений між ним та відповідачем, обґрунтовуючи тим, що останній порушував умови договору оренди землі, а саме - систематично не сплачував орендну плату за період 2020 та 2021 рік.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Пунктом 1 частини першої статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Відповідно до частин першої, другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до ст.21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Приписами ст.24 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
У пункті «д» частини першо їстатті 141 ЗК України передбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Згідно з частиною 3ст. 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.11.2024 у справі №918/391/23 звернула увагу на те, що під систематичністю під час вирішення приватноправових спорів розуміються два та більше випадки несплати орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами договору. Натомість разове порушення такої умови договору не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання. Судова практика у розумінні поняття «систематичність» у подібних правовідносинах є усталеною (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17, від 01 квітня 2020 року у справі № 277/1186/18-ц, від 29 липня 2020 року у справі № 277/526/18, від 20 серпня 2020 року у справі № 616/292/17, від 08 травня2024 року у справі № 629/2698/23; Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24 листопада 2021 року у справі № 922/367/21, від 04 липня 2023 року у справі № 906/649/22, від 20 лютого 2024 року у справі № 917/586/23, від 02 квітня 2024 року у справі № 922/1165/23 та інші).
Верховний Суд у постанові від 10.09.2021 року у справі № 650/628/19 (провадження № 61-21777св19) вказав, що згідно зі статтями 13,15,21 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним із визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.
Отже, оскільки законодавець визначає однією із істотних умов договору оренди землі орендну плату, то основний інтерес особи, яка передає майно в оренду, полягає в отриманні орендної плати за таким договором. Порушення цього інтересу має наслідком завдання шкоди, через що сторона (орендодавець) значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору оренди земельної ділянки.
Оцінюючи встановлені обставини справи із нормами закону, який їх регулює, а також судову практику Верховного Суду, висновки щодо застосування відповідних норм права якого, викладені в постановах, згідно ч. 4ст. 263 ЦПК України, враховуються судами при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для розірвання договору оренди земельної ділянки з підстав систематичного невиконання відповідачем істотної умови цього договору щодо своєчасного внесення орендної плати.
Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з`ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів (принцип диспозитивності). Щодо обов`язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 81 ЦПК України).
Водночас позивачем не наведено доказів систематичності порушення відповідачем обов`язку сплати орендної плати за укладеним договором щорічно.
Щодо неотримання позивачем коштів, зазначених у видаткових відомостях за 2021 та 2022 рік, ОСОБА_1 не довів вказані обставини, клопотань про призначення судово – почеркознавчої експертизи до суду не заявлялося.
Крім того, відсутні підстави для задоволення позовних вимог про стягнення орендної плати, оскільки позивачем не доведено наявність такої заборгованості за 2020 та 2021 роки.
За викладених обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Судові витрати відповідачем не здійснювалися, заяв про відшкодування судових витрат від відповідача не надходило.
Керуючись ст.ст.12,76-80,89,263,265,273 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Ведющенко Віктор Володимирович, до фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення орендної плати - відмовити повністю.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено та оголошено 21.05.2026 року.
Суддя: О. С. Цесельська
Оригінал: reyestr.court.gov.ua