Постанова від 14 квітня 2026 р. у справі №405/538/26 — Подільський районний суд міста Кропивницького

Справа № 405/538/26

провадження № 3/405/119/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.2026 м. Кропивницький

Суддя Подільського районного суду м. Кропивницького Юр`єва К.С., при секретарі судового засідання Устіновій А.А., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , її захисника – адвоката Майнард Н.О., прокурора Зінов`єва М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні об`єднану справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Управління стратегічних розслідувань в Кіровоградській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянку України, яка працює завідуючою сектором оформлення документів №1 Управління з питань тимчасового та постійного проживання іноземців та осіб без громадянства ЦПМУ ДМС, державний службовець 6 рангу, категорії –Б, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.4 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

З протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, № 4/2026 від 28.01.2026 відносно ОСОБА_1 вбачається, що працівники Кіровоградського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України у зв`язку з реалізацією повноважень, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», виконанням завдань, передбачених підпунктами 4, 12 пункту 4 Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.10.2019 за № 1077, пункту 16 розділу IV Положення про Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, затвердженого наказом НПУ від 09.11.2025 № 83 (у редакції наказу НПУ від 23.09.2025 № 1111) у межах своєї компетенції здійснюють заходи щодо виявлення, документування та припинення пов`язаних з корупцією правопорушень, у тому числі вчинених особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Так, під час здійснення вказаних заходів встановлено, що

ОСОБА_2 , державний службовець 7 рангу, будучи головним спеціалістом сектору оформлення документів № 1 Управління з питань тимчасового та постійного проживання іноземців та осіб без громадянства ЦПМУ ДМС, являючись згідно підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язане з корупцією, в порушення вимог пункту 2 частини 1 статті 46 Закону, подала завідомо недостовірні відомості у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 4 статті 172-6 КУпАП.

Зокрема, 19.07.2025 ОСОБА_3 вийшла заміж та змінила прізвище на ОСОБА_4 , згідно актового запису про шлюб № 390 у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян.

Відповідно до витягу із наказу Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби від 15.12.2023 № 5-к «Про призначення працівників ЦПМУ ДМС», ОСОБА_3 призначено головним спеціалістом сектору оформлення документів № 1 Управління з питань тимчасового та постійного проживання іноземців та осіб без громадянства ЦПМУ ДМС з 15.12.2023.

При цьому, 15.12.2023 ОСОБА_3 в особовій картці державного службовця під підпис ознайомлена з вимогами й обмеженнями щодо прийняття та проходження державної служби відповідно до Закону України «Про запобігання корупції».

Згідно п. 5 ст. 32 Закону України «Про державну службу», на державних службовців поширюються обмеження, визначені Законом України «Про запобігання корупції», цим та іншими законами України. На підставі п. 9 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про державну службу», державний службовець зобов`язаний додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції.

Відповідно до п. п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме: державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«ґ» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Відповідно до поданої щорічної декларації за 2023 рік ОСОБА_2 у розділі 3 «Об`єкти нерухомості» зазначила три земельні ділянки.

Відповідно до особової картки державного службовця та автобіографії зареєстроване місце проживання та місце фактичного проживання ОСОБА_3 вказано за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, згідно листа Департаменту надання адміністративних послуг Кропивницької міської ради від 03.10.2025 № 1676/13 в реєстрі Кропивницької міської територіальної громади, місце проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , значиться задеклароване/зареєстроване з 11.08.2022 за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно квартира АДРЕСА_2 , належить ОСОБА_5 .

Згідно договору купівлі-продажу, серія та номер: 198 від 08.04.2021 загальна вартість ціна продажу квартири АДРЕСА_2 становить 703 114,89 грн.

Згідно актового запису про народження від 29.12.1987 №1443, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Умані Уманського міськрайонного управління юстиції Черкаської області, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , являється матір`ю ОСОБА_2 .

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 46 Закону, у Декларації зазначаються відомості про: об`єкти нерухомості, що належать суб`єкту декларування та членам його сім`ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право. Такі відомості включають:

а) дані щодо виду, характеристики майна, місцезнаходження, дату набуття майна у власність, оренду або інше право користування, вартість майна на дату набуття його у власність, володіння або користування;

б) у разі якщо нерухоме майно перебуває у спільній власності, про усіх співвласників такого майна вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі якщо нерухоме майно перебуває в оренді або на іншому праві користування, про власника такого майна також вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У розділі 3 «Об`єкти нерухомості» декларації зазначаються відомості про об`єкт нерухомості, який є задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання тільки у випадках, коли:

об`єкт, який є задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання, належить суб`єкту декларування та/або членам його сім`ї на будь-якому речовому праві (власності, користуванні тощо) незалежно від підстав та форм набуття такого права (за письмовим договором, усною домовленістю тощо).

місце проживання зареєстроване у службовому житлі чи житлі, що підлягає приватизації (декларування місця проживання у такому житлі неможливе).

Реєстрація місця проживання особи у житлі, що підлягає приватизації, а також у службовому житлі підтверджує право на проживання особи в цьому житлі (п. 5 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1871-ІХ). Тому якщо суб`єкт декларування та/або члени його сім`ї зареєстровані саме у такому житлі, відомості про нього обов`язково зазначаються у розділі 3 «Об`єкти нерухомості» декларації.

Згідно статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Презумпція знання законодавства означає, що кожен вважається таким, що знає закони та інші нормативно-правові акти, які доведені до відома населення у порядку встановленому законом.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстр) ОСОБА_2 , 12.03.2024 о 17:18 опублікувала на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну Декларацію за 2023 рік та у розділі «3. Об`єкти нерухомості» не зазначила відомості про вид та характеристику об`єкта, дату набуття права; місцезнаходження об`єкта; вартість на дату набуття права або за останньою грошовою оцінкою; інформацію щодо особи, якій належить об`єкт, і прав на нього, розмір якого становить 703 114,89 грн.

Таким чином, суб`єкт декларування ОСОБА_2 у розділі 3 Декларації зазначила недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних на загальну суму 703 114 грн 89 коп., чим не дотримала вимоги пункту 2 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції».

Відповідно до примітки до ст. 172-6 КУпАП, відповідальність за цією статтею за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно майна або іншого об`єкта декларування, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 150 до 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2684,00 грн.

Враховуючи викладене, відповідальність за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП настає у випадку подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно майна або іншого об`єкта декларування, що має вартість, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму

від 402 000,00 до 2 013 000,00 гривень.

Наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 08.11.2023 № 252/23 «Про затвердження форми декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та Поряду заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 13.11.2023 за № 1965/41021, затверджено «Порядок заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» (далі – Порядок).

Розділом Порядку «II. Порядок подання декларації» встановлено:

- суб`єкт декларування до початку заповнення декларації повинен підтвердити ознайомлення із цим Порядком шляхом проставлення відповідної відмітки;

- після заповнення усіх необхідних розділів декларації суб`єкту декларування надається можливість перевірити повноту та достовірність зазначеної ним інформації;

- перед підписанням декларації суб`єкт декларування підтверджує повноту та достовірність даних, вказаних у ній, ознайомлення з попередженням про настання відповідальності за подання недостовірних відомостей шляхом проставлення відповідної відмітки;

- суб`єкт декларування підписує декларацію шляхом накладання на неї особистого кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису відповідно до вимог законодавства;

- подання декларації до Реєстру підтверджується шляхом надсилання повідомлення суб`єкту декларування до персонального електронного кабінету та на адресу його електроної пошти, зазначену в персональному електронному кабінеті;

- суб`єкт декларування має право за власною ініціативою одноразово подати виправлену декларацію упродовж 30 днів після дня подання первинної декларації шляхом створення та подання виправленої декларації до Реєстру.

Суб`єкт декларування ОСОБА_2 при поданні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік підтвердив достовірність вказаних відомостей та був обізнаний з наслідками за подання недостовірних відомостей у декларації, правом подати виправлену декларацію не скористався.

Вказане вище свідчить, що суб`єкт декларування ОСОБА_2 не вжив заходів для відображення у поданій ним 12.03.2024 о 17:18 щорічній декларації за 2023 рік достовірної інформації, яка підлягає декларуванню у розділі 3.

Поважних причин, які б перешкоджали поданню Декларації з достовірними відомостями, під час збору матеріалів за цими фактами не встановлено.

Таким чином, головний спеціаліст сектору оформлення документів № 1 Управління з питань тимчасового та постійного проживання іноземців та осіб без громадянства ЦПМУ ДМС, державний службовець 7 рангу ОСОБА_2 , при подачі декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік, не зазначила відомості про вид та характеристику об`єкта, дату набуття права; місцезнаходження об`єкта; вартість на дату набуття права або за останньою грошовою оцінкою; інформацію щодо особи, якій належить об`єкт, і прав на нього, які відрізняються від достовірних на загальну суму 703 114,89 грн., чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 4 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Крім того, з протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, № 4/2026 від 28.01.2026 відносно ОСОБА_1 вбачається, що працівники Кіровоградського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України у зв`язку з реалізацією повноважень, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», виконанням завдань, передбачених підпунктами 4, 12 пункту 4 Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.10.2019 за № 1077, пункту 16 розділу IV Положення про Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, затвердженого наказом НПУ від 09.11.2025 № 83 (у редакції наказу НПУ від 23.09.2025 № 1111) у межах своєї компетенції здійснюють заходи щодо виявлення, документування та припинення пов`язаних з корупцією правопорушень, у тому числі вчинених особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Так, під час здійснення вказаних заходів встановлено, що ОСОБА_2 , державний службовець 6 рангу, будучи завідувачем сектору оформлення документів №1 Управління з питань тимчасового та постійного проживання іноземців та осіб без громадянства ЦПМУ ДМС, являючись згідно підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язане з корупцією, в порушення вимог пункту 2 частини 1 статті 46 Закону, подала завідомо недостовірні відомості у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 4 статті 172-6 КУпАП.

19.07.2025 року ОСОБА_3 вийшла заміж та змінила прізвище на ОСОБА_1 , згідно актового запису про шлюб № 390 у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян.

Відповідно до витягу із наказу Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби від 04.10.2024 № 188-к «Про призначення працівників ЦПМУ ДМС», ОСОБА_3 призначено завідувачем сектору оформлення документів №1 Управління з питань тимчасового та постійного проживання іноземців та осіб без громадянства ЦПМУ ДМС з 08.10.2024.

При цьому, 15.12.2023 ОСОБА_3 в особовій картці державного службовця під підпис ознайомлена з вимогами й обмеженнями щодо прийняття та проходження державної служби відповідно до Закону України «Про запобігання корупції».

Згідно п. 5 ст. 32 Закону України «Про державну службу», на державних службовців поширюються обмеження, визначені Законом України «Про запобігання корупції», цим та іншими законами України. На підставі п. 9 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про державну службу», державний службовець зобов`язаний додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції.

Відповідно до п. п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме: державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«ґ» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Відповідно до поданої щорічної декларації за 2024 рік ОСОБА_2 у розділі 3 «Об`єкти нерухомості» зазначила три земельні ділянки.

Відповідно до особової картки державного службовця та автобіографії ОСОБА_3 зареєстроване місце проживання та місце фактичного проживання вказано за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, згідно листа Департаменту надання адміністративних послуг Кропивницької міської ради № 1676/13 від 03.10.2025 в реєстрі Кропивницької міської територіальної громади місце проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , значиться задеклароване/зареєстроване з 11.08.2022 року за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно квартира АДРЕСА_2 належить ОСОБА_5 .

Згідно договору купівлі-продажу, серія та номер:198 від 08.04.2021 загальна вартість ціна продажу квартири АДРЕСА_2 становить 703 114,89 грн.

Згідно актового запису про народження №1443 від 29.12.1987 виданого відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Умані Уманського міськрайонного управління юстиції Черкаської області ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 являється матір`ю ОСОБА_2 .

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 46 Закону, у Декларації зазначаються відомості про: об`єкти нерухомості, що належать суб`єкту декларування та членам його сім`ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право. Такі відомості включають:

а) дані щодо виду, характеристики майна, місцезнаходження, дату набуття майна у власність, оренду або інше право користування, вартість майна на дату набуття його у власність, володіння або користування;

б) у разі якщо нерухоме майно перебуває у спільній власності, про усіх співвласників такого майна вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі якщо нерухоме майно перебуває в оренді або на іншому праві користування, про власника такого майна також вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У розділі 3 «Об`єкти нерухомості» декларації зазначаються відомості про об`єкт нерухомості, який є задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання тільки у випадках, коли:

об`єкт, який є задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання, належить суб`єкту декларування та/або членам його сім`ї на будь-якому речовому праві (власності, користуванні тощо) незалежно від підстав та форм набуття такого права (за письмовим договором, усною домовленістю тощо).

місце проживання зареєстроване у службовому житлі чи житлі, що підлягає приватизації (декларування місця проживання у такому житлі неможливе).

Реєстрація місця проживання особи у житлі, що підлягає приватизації, а також у службовому житлі підтверджує право на проживання особи в цьому житлі (п. 5 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1871-ІХ). Тому якщо суб`єкт декларування та/або члени його сім`ї зареєстровані саме у такому житлі, відомості про нього обов`язково зазначаються у розділі 3 «Об`єкти нерухомості» декларації.

Згідно статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Презумпція знання законодавства означає, що кожен вважається таким, що знає закони та інші нормативно-правові акти, які доведені до відома населення у порядку встановленому законом.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстр) ОСОБА_2 , 26.02.2025, о 11:24 опублікувала на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну Декларацію за 2024 рік та у розділі «3. Об`єкти нерухомості» не зазначила відомості про вид та характеристику об`єкта, дату набуття права; місцезнаходження об`єкта; вартість на дату набуття права або за останньою грошовою оцінкою; інформацію щодо особи, якій належить об`єкт, і прав на нього розмір якого становить 703 114,89 грн.

Таким чином, суб`єкт декларування ОСОБА_2 у розділі 3 Декларації зазначила недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних на загальну суму 703 114 грн 89 коп., чим не дотримала вимоги пункту 2 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції».

Відповідно до примітки до ст. 172-6 КУпАП, відповідальність за цією статтею за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно майна або іншого об`єкта декларування, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 150 до 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 3028,00 грн.

Враховуючи викладене, відповідальність за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП настає у випадку подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно майна або іншого об`єкта декларування, що має вартість, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 454 200,00 до 2 271 000,00 гривень.

Наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 08.11.2023 № 252/23 «Про затвердження форми декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та Поряду заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 13.11.2023 за № 1965/41021, затверджено «Порядок заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» (далі – Порядок).

Розділом Порядку «II. Порядок подання декларації» встановлено:

- суб`єкт декларування до початку заповнення декларації повинен підтвердити ознайомлення із цим Порядком шляхом проставлення відповідної відмітки;

- після заповнення усіх необхідних розділів декларації суб`єкту декларування надається можливість перевірити повноту та достовірність зазначеної ним інформації;

- перед підписанням декларації суб`єкт декларування підтверджує повноту та достовірність даних, вказаних у ній, ознайомлення з попередженням про настання відповідальності за подання недостовірних відомостей шляхом проставлення відповідної відмітки;

- суб`єкт декларування підписує декларацію шляхом накладання на неї особистого кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису відповідно до вимог законодавства;

- подання декларації до Реєстру підтверджується шляхом надсилання повідомлення суб`єкту декларування до персонального електронного кабінету та на адресу його електронної пошти, зазначену в персональному електронному кабінеті;

- суб`єкт декларування має право за власною ініціативою одноразово подати виправлену декларацію упродовж 30 днів після дня подання первинної декларації шляхом створення та подання виправленої декларації до Реєстру.

Суб`єкт декларування ОСОБА_2 при поданні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік підтвердив достовірність вказаних відомостей та був обізнаний з наслідками за подання недостовірних відомостей у декларації, правом подати виправлену декларацію не скористався.

Вказане вище свідчить, що суб`єкт декларування ОСОБА_2 не вжив заходів для відображення у поданій ним 26.02.2025 о 11:24 щорічній декларації за 2024 рік достовірної інформації, яка підлягає декларуванню у розділі 3.

Поважних причин, які б перешкоджали поданню Декларації з достовірними відомостями, під час збору матеріалів за цими фактами не встановлено.

Таким чином, завідувач сектору оформлення документів №1 Управління з питань тимчасового та постійного проживання іноземців та осіб без громадянства ЦПМУ ДМС, державний службовець 6 рангу ОСОБА_2 , при подачі декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік, не зазначила відомості про вид та характеристику об`єкта, дату набуття права; місцезнаходження об`єкта; вартість на дату набуття права або за останньою грошовою оцінкою; інформацію щодо особи, якій належить об`єкт, і прав на нього, які відрізняються від достовірних на загальну суму 703 114,89 грн., чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 4 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Так, судом встановлено, що старшим оперуповноваженим відділу протидії корупції Кіровоградського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України Колісником О.С. покладено в обґрунтування доведеності винуватості особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , такі докази:

-копії щорічних декларацій ОСОБА_2 за 2023 та 2024 роки;

(а.с. 9-14, 61-68)

- копія актового запису про шлюб № 390 від 19.07.2025, відповідно до якої, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після державної реєстрації шлюбу з ОСОБА_6 , змінила прізвище на ОСОБА_4 ;

(а.с. 95)

-копія наказу начальника Центрально – південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби А. Кочерги від 15.12.2023 № 5-к про призначення з 15.12.2023 ОСОБА_3 на посаду головного спеціаліста сектору оформлення документів № 1 Управління з питань тимчасового та постійного проживання іноземців та осіб без громадянства Центрально – південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби;

(а.с. 129-130)

-копія особової картки ОСОБА_2 , де у п. 6 «Місце реєстрації та фактичне місце проживання (у разі їх неспівпадіння)» зазначена адреса: АДРЕСА_3 ;

(а.с. 22-23, 116-117)

-копія присяги державного службовця ОСОБА_7 , складена відповідно до ЗУ «Про державну службу» 09.11.2011;

(а.с. 24, 118)

-копія автобіографії ОСОБА_2 від 15.12.2023, де адресою зареєстрованого місця проживання та фактичного місця проживання зазначена адреса: АДРЕСА_1 ;

(а.с. 25-26, 119-120)

-копія посадової інструкції державного службовця – головного спеціаліста сектору оформлення документів №1 Управління з питань тимчасового та постійного проживання іноземців та осіб без громадянства ЦПМУ ДМС, затверджена 15.12.2023, в якій міститься підпис ОСОБА_2 про ознайомлення з нею 15.12.2023;

(а.с. 131-133)

-копія довідки про результати спеціальної перевірки щодо ОСОБА_3 , яка претендує на зайняття посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком від 01.10.2024, за результатами якої, відомостей, які не відповідають встановленим законодавством вимогам для зайняття ОСОБА_3 посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, або посади з підвищеним корупційним ризиком, не виявлено;

(а.с. 146-147)

-копія наказу начальника Центрально – південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби А. Кочерги від 04.10.2024 № 188-к про призначення з 08.10.2024 ОСОБА_3 на посаду завідувача сектору оформлення документів № 1 Управління з питань тимчасового та постійного проживання іноземців та осіб без громадянства Центрально – південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби;

(а.с. 20, 114)

-копія посадової інструкції державного службовця – завідувача сектору оформлення документів №1 Управління з питань тимчасового та постійного проживання іноземців та осіб без громадянства ЦПМУ ДМС, затверджена 15.12.2023, в якій міститься підпис ОСОБА_2 про ознайомлення з нею 08.10.2024;

(а.с. 27-29, 121-123)

-копія положення про сектор оформлення документів №1 Управління з питань тимчасового та постійного проживання іноземців та осіб без громадянства ЦПМУ ДМС, затверджене наказом ЦПМУ ДМС від 26.01.2024 №15;

(а.с. 134-140)

-копія наказу начальника Центрально – південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби А. Кочерги від 08.08.2025 № 160-к про зміну прізвища ОСОБА_3 на ОСОБА_8

(а.с. 21, 115)

-копія актового запису про народження № 1443 від 29.12.1987 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , де в графі «Відомості про матір» зазначена ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

(а.с. 31, 89)

-інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 05.11.2025, відповідно до якої, квартира АДРЕСА_4 належить на праві власності ОСОБА_5 ;

(а.с. 30, 90)

-копія договору купівлі – продажу від 08.04.2021, відповідно до якого, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , купила квартиру АДРЕСА_4 . Загальна ціна продажу квартири становить 703 114, 89 грн.

(а.с. 91-94)

-лист директора Департаменту надання адміністративних послуг Кропивницької міської ради О. Нікітенка від 03.10.2025 № 1676/13 про те, що в реєстрі Кропивницької міської територіальної громади місце проживання ОСОБА_1 значиться задеклароване/зареєстроване з 11.08.2022 за адресою: АДРЕСА_1 .

(а.с. 100)

-інформація щодо послідовності дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які вчинила ОСОБА_1 , період 25.02.2025-27.02.2025;

(а.с. 149-154)

Крім того, судом також безпосередньо були досліджені та оцінені всі інші докази, а саме: показання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, особи, яка складала протоколи про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, свідка та письмові докази, долучені особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, та прокурором.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, в судовому засіданні показала, що вину у вчиненні адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, не визнає, зазначила, що квартира її матері не належить їй на будь – якій правовій підставі. Вона пройшла спеціальну перевірку, проведеною НАЗК, яка не виявила будь – яких порушень. Особою, яка склала протоколи, відомості щодо її місця проживання взяті з особової картки, яка була складена нею у 2023, хоча відомості про її місце проживання змінювались, а оперуповноваженим ці відомості не перевірялись. В квартирі матері вона постійно не проживала, через стінку у іншій квартирі жив її майбутній чоловік, вона перебувала і у цій квартирі, чітко врахувати кількість днів, вона не може. Доказів того, що вона проживала понад 183 дні у квартирі за адресою реєстрації, оперуповноваженим, який складав протоколи, суду не надано. У судовому засіданні 09.02.2026 ОСОБА_1 на питання прокурора відповіла, що проживала у квартирі матері періодично, там були її речі, більше 6 місяців, але ці показання вона надала, перебуваючи у пригніченому психоемоційному стані.

В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 надала копію інформації про результати спеціальної перевірки щодо достовірності відомостей, зазначених особою у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування стосовно ОСОБА_3 за 2023, складена НАЗК, відповідно до якої, фактів відображення у декларації недостовірних відомостей якщо такі відомості стосуються майна або іншого об`єкта декларування, що має вартість, і можуть відрізнятися від достовірних на суму, яка дорівнює або перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установлених на день подання такої декларації, не виявлено. (а.с. 41-42, 166-167)

Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зазначила, що особа, яка складала протоколи про адміністративні правопорушення, повинна була надати докази користування ОСОБА_1 квартирою, в якій вона зареєстрована, проте таких доказів надано не було. За результатами повної перевірки декларації ОСОБА_1 , проведеної НАЗК від 13.09.2024 № 49-01/67217-24 за 2023, правопорушення відсутні. Були складені два протоколи про адміністративні правопорушення за ідентичними підставами. Спеціальна перевірка НАЗК, яка включала звірку з Державним реєстром у 2023 речових прав на нерухоме майно та іншими базами, не зафіксувала об`єкта – квартири, як прихованого. У протоколі не зазначено, на підставі яких правовстановлюючих документів ОСОБА_1 набула право користування об`єктом нерухомого майна вартістю 703 114 89 грн. (найм, оренда, позичка, сервітут, пожиттєве утримання, спадковий договір, тощо), оскільки реєстрація за вказаною адресою, не вказує на наявність права користування майном, а доводить те, що власник майна дозволила зберігати цю адресу, як адресу реєстрації її дочки. Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого та непрямого умислу, проте, умислу у діях ОСОБА_1 не доведено. Скільки ОСОБА_1 проживала на момент складання декларації днів за рік, за місяць у квартирі, потребує окремому доведенню, проте не надано доказів, якими документами підтверджується, що ОСОБА_1 дійсно проживала у квартирі більше 183 днів за рік або 30 днів до кінця звітного періоду. Відповідно до довідки, наданої ТОВ «Кадіус – Сервіс» від 06.04.2026, кв. АДРЕСА_5 в, яка належить матері ОСОБА_1 , та кв. АДРЕСА_6 за тією ж адресою, яка належить її чоловіку, розташовані поруч на одному поверсі та мають спільну стіну (безпосереднє сусідство), тому ОСОБА_1 важко порахувати, скільки днів вона проживала у квартирі за місцем реєстрації. Просила провадження у об`єднаній справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Особа, яка складала протоколи про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, старший оперуповноважений відділу протидії корупції Кіровоградського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України Колісник О.С. в судовому засіданні зазначив, що під час збору матеріалів по справі був зроблений запит до центрального управління ДМС щодо проходження ОСОБА_1 спеціальної перевірки, та була надана довідка про результати проходження спеціальної перевірки ОСОБА_1 , яка була долучена до матеріалів справи. Проте, ця перевірка проводиться поверхнево, оскільки не встановлюється майно, його ціна, транспортні засоби, тому ним було прийняте рішення про складання протоколів. До НАЗК щодо проведення перевірки декларації ОСОБА_1 він не звертався. Ним було складено 2 протоколи про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, оскільки відповідно до ст. 36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Під час складання протоколів ОСОБА_1 відмовилась надавати пояснення, але повідомила, що спеціальну перевірку вона пройшла. Він склав протоколи оскільки вважає, що ОСОБА_1 повинна була зазначити у розділі 3 декларацій квартиру, в якій вона зареєстрована. Відомості про місце реєстрації ОСОБА_1 він дізнався у відділі кадрів та з декларацій. Згідно ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції», якщо ОСОБА_1 вказала в певному розділі, що вона зареєстрована в цій квартирі, то ці відомості вона повинна була зазначити і в розділі 3 декларації? згідно роз`яснень НАЗК. Правопорушення ним були виявлені під час перевірки у кінці вересня 2025. Різниця у протоколах полягає у проміжках часу. Ним було встановлено, що ОСОБА_1 проживає у квартирі матері згідно рапорту та зі слів ОСОБА_1 по телефону, яка зазначала, що не знала, що необхідно вказувати в декларації квартиру матері.

Прокурор в судовому засіданні зазначив, що ОСОБА_1 визнала фактичні обставини, однак не визнала вину та повідомила, що квартирою матері користувалась більше 6 міс. упродовж 2023 та 2024. Умислу на вчинення правопорушення не мала. ОСОБА_1 та її захисником невірно зазначено поняття повної та спеціальної перевірки. Спеціальна перевірка декларації передбачена ст.ст. 56-58 ЗУ «Про запобігання корупції» та оформлюється узагальненням отриманої інформації та підготовкою довідки про результати спеціальної перевірки. Повна перевірка декларації передбачена ст. 51-3 ЗУ «Про запобігання корупції» та полягає у з`ясуванні достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки задекларованих активів, перевірці на наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення чи необґрунтованих активів. Відповідно до ч. 2 ст. 46 ЗУ «Про запобігання корупції» та п.п. 2 п. 2 Розділу IV Порядку заповнення та подання декларації у розділі 2.1 «Інформація про суб`єкта декларування» декларації зазначається місце фактичного проживання станом на кінець звітного періоду, тобто 31.12. відповідного року. Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону та п. 5 Розділу ІІІ Порядку, зазначення відомостей у розділі 3 декларації щодо об`єктів декларування, які перебувають у володінні або користуванні суб`єкта декларування або членів його сім`ї, мають чіткі критерії, зокрема: такий об`єкт перебував у володінні або користуванні станом на останній день звітного періоду (за умови, що право володіння або користування виникло у суб`єкта декларування або членів його сім`ї не менше ніж за 30 днів, що передували останньому дню звітного періоду) або протягом не менше половини днів протягом звітного періоду). Об`єкт, зазначений у розділі 2.1, як місце фактичного проживання, може бути не відображений у розділі 3 декларації, у разі, якщо не виконані умови зазначені вище. А за умови, що суб`єкт декларування або член сім`ї протягом року не користувався жодним об`єктом нерухомого майна більше ніж 183 дні (сукупно) або право володіння виникло менше ніж за 30 днів до кінця, то такі об`єкти не мають бути відображені у декларації. Отримати підтвердження або спростування таких умов під час проведення спеціальної перевірки неможливо, у зв`язку із стислими термінами її проведення та відсутності підстав у НАЗК відбирати пояснення у суб`єкта декларування з цього приводу. У разі виявлення НАЗК під час проведення повної перевірки можливих недостовірних відомостей у декларації, а також з метою підтвердження достовірності відомостей, зазначених у декларації, уповноважена особа надсилає відповідному суб`єкту декларування запит про надання копій документів, що підтверджують достовірність зазначених у декларації відомостей (за їх наявності) стосовно активів, розміщених за межами України, а також стосовно інших активів, коли інформація про них відсутня у НАЗК, та пропозицією надати пояснення відповідно до Закону, що дозволяє встановити ті обставини, які під час спеціальної перевірки встановити неможливо. Обставин, які можна визнати непереборними, та які б об`єктивно перешкоджали б виконати ОСОБА_1 , передбачений ст. 46 ЗУ «Про запобігання корупції» обов`язок, не встановлено. Наявність умислу ОСОБА_1 на вчинення адміністративних правопорушень підтверджується тим, що вона усвідомлювала свій обов`язок подачі декларації, обізнана з вимогами Закону, однак, не виконала його приписи. Просив визнати ОСОБА_1 винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, за фактом подачі декларації за 2023 завідомо недостовірних відомостей та на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП закрити провадження у справі у зв`язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 38 КУпАП. Визнати ОСОБА_1 винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, за фактом подачі декларації за 2024 завідомо недостовірних відомостей та призначити покарання у вигляді накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн.

Прокурором в судовому засіданні була надана відповідь керівника Управління проведення спеціальних перевірок та контролю за своєчасністю подання декларацій ОСОБА_9 від 12.03.2026 на лист т.в.о. начальника Кіровоградського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України К. Левченка від 18.02.2026, в якій зазначено, що у листі відсутні фактичні дані, які підтверджували б факт не зазначення у деклараціях, поданих за 2023-2024 роки, відомостей про квартиру матері, в якій зареєстрований суб`єкт декларування та фактично проживає не менше половини днів звітного періоду, вартістю більше 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, у зв`язку з чим, питання щодо проведення повної перевірки декларацій може бути вирішено після надання таких фактичних даних. Також повідомлено, що спеціальна перевірка не охоплює з`ясування достовірності відомостей, щодо невнесення до розділу 3 «Об`єкти нерухомості» декларації інформації про зареєстроване/задеклароване, а також фактичне місце проживання декларанта не менше половини днів звітного періоду. (а.с. 193-194)

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні зазначила, що працює керівником відділу проведення спеціальних перевірок Управління проведення спеціальних перевірок та контролю за своєчасністю подання декларацій НАЗК. 13.09.2024 нею були підписані результати спеціальної перевірки щодо ОСОБА_3 , яка претендувала на посаду завідувача сектору оформлення документів №1 Управління з питань тимчасового та постійного проживання іноземців та осіб без громадянства ЦПМУ ДМС. Результати перевірки були відправлені запитувачу без будь – яких зауважень. Спеціальна перевірка проводиться з метою виявлення саме відомостей щодо претендента, які не відповідають вимогам для зайняття посади, це відомості щодо не відображення в декларації недостовірних даних, які стосуються майна або іншого об`єкта декларування, що має вартість і можуть відрізнятись від достовірних на суму, яка дорівнює або перевищує 100 прожиткових мінімумів. Саме на це націлена спеціальна перевірка, будь – які інші зауваження можуть не зазначатись в результатах, оскільки не впливають на мету спеціальної перевірки і на призначення суб`єкта. В той же час, декларування об`єктів, які знаходяться на іншому праві користування, це є вимогою ст. 46 ЗУ «Про запобігання корупції» і вони підлягають виконанню. В рамках спеціальної перевірки не проводиться перевірка, яку кількість днів проживав декларант у квартирі. В даній ситуації неможливо в рамках спеціальної перевірки встановити наявність цієї квартири, оскільки її власник не є членом сім`ї декларанта. Якщо б це була повна перевірка, доказами у цій ситуації були б витяг з Реєстру речових прав на нерухоме майно, пояснення кандидата щодо часу, протягом якого вона там проживала, довідка з ЖЕКу чи ОСББ, хто експлуатує це житло, яка б підтверджувала кількість днів перебування декларанта. Якщо загальний строк перебування декларанта у квартирі перевищує 183 дні протягом року сумарно шляхом складання або 30 днів до кінця звітного періоду, то цю квартиру необхідно вказувати у декларації. Адреса реєстрації декларанта зазначається у 2 розділі декларації, тому у 3 розділі можна її не зазначати, якщо особа не перебувала у квартирі 183 дні протягом року.

Суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи про адміністративне правопорушення, керуючись законом, оцінив кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку та дійшов до наступних висновків.

При вирішенні цієї справи суд виходить з того, що Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення та притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161. Series А заява № 25).

В контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008 року, заява № 7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні ст. 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення - сукупності юридичних ознак (об`єктивних і суб`єктивних), що визначаються вчинене протиправне діяння як конкретне адміністративне правопорушення.

Тобто, при складанні протоколу про вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, уповноваженою особою повинні бути враховані ознаки складу правопорушення та відповідати диспозиції статті, до якої притягається особа за порушення. У іншому випадку відсутність однієї із ознак складу правопорушення виключає можливість притягнення особи до відповідальності.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 з 15.12.2023 займала посаду головного спеціаліста сектору оформлення документів № 1 Управління з питань тимчасового та постійного проживання іноземців та осіб без громадянства Центрально – південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби, а з 08.10.2024 ОСОБА_3 призначено на посаду завідувача сектору оформлення документів № 1 Управління з питань тимчасового та постійного проживання іноземців та осіб без громадянства Центрально – південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби, таким чином на підставі п.п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про запобігання корупції» вона була суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону.

Відповідно до копії актового запису про шлюб № 390 від 19.07.2025, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після державної реєстрації шлюбу з ОСОБА_6 , змінила прізвище на ОСОБА_4 .

В протоколах про адміністративні правопорушення, пов`язаних з корупцією, за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП старшим оперуповноваженим відділу протидії корупції Кіровоградського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України Колісником О.С. зазначено, що ОСОБА_1 при подачі декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 та 2024 роки, не зазначила відомості про вид та характеристику об`єкта, дату набуття права; місцезнаходження об`єкта, вартість на дату набуття права або за останньою грошовою оцінкою, інформацію щодо особи, якій належить об`єкт, і прав на нього, які відрізняються від достовірних на загальну суму 703 114, 89 грн., а саме - квартиру АДРЕСА_4 , чим вчинила адміністративні правопорушення передбачені ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.

Частиною 4 статті 172-6 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Об`єктивна сторона даного адміністративного правопорушення виражається в поданні завідомо недостовірних відомостей у декларації.

Як було встановлено в судовому засіданні, квартира АДРЕСА_4 належить на праві власності ОСОБА_5 – матері ОСОБА_1 та ця квартира є адресою її зареєстрованого місця проживання. Мати ОСОБА_1 не зазначена у деклараціях за 2023-2024, як член сім`ї суб`єкта декларування.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції», у декларації зазначаються відомості про: об`єкти нерухомості, що належать суб`єкту декларування та членам його сім`ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право. Такі відомості включають:

а) дані щодо виду, характеристики майна, місцезнаходження, дату набуття майна у власність, оренду або інше право користування, вартість майна на дату набуття його у власність, володіння або користування;

б) у разі якщо нерухоме майно перебуває у спільній власності, про усіх співвласників такого майна вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі якщо нерухоме майно перебуває в оренді або на іншому праві користування, про власника такого майна також вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

З положень ч. 2 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» вбачається, що дані про об`єкт декларування, що перебуває у володінні або користуванні суб`єкта декларування або членів його сім`ї, зазначаються в декларації, якщо такий об`єкт перебував у володінні або користуванні станом на останній день звітного періоду (за умови що право володіння або користування виникло у суб`єкта декларування не менше ніж за 30 календарних днів, що передували останньому дню звітного періоду) або протягом не менше половини днів протягом звітного періоду.

Суд вважає слушними показання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 про те, що вона не постійно проживала у квартирі за місцем реєстрації, особою, яка склала протоколи, відомості щодо її місця проживання взяті з особової картки, яка була складена нею у 2023, хоча відомості про її місце проживання змінювались, а оперуповноваженим ці відомості не перевірялись. В квартирі матері вона постійно не проживала, через стінку у іншій квартирі жив її майбутній чоловік, вона перебувала і у цій квартирі, чітко врахувати кількість днів, вона не може.

Крім того, суд бере до уваги показання свідка ОСОБА_10 , яка в судовому засіданні показала, що якщо загальний строк перебування декларанта у квартирі перевищує 183 дні протягом року сумарно шляхом складання, то цю квартиру необхідно вказувати у декларації. Адреса реєстрації декларанта зазначається у 2 розділі декларації, тому у 3 розділі декларації можна її не зазначати, якщо особа не перебувала у квартирі менше ніж 183 дні протягом року.

Також свідок зазначила, що у даному випадку доказами користування декларантом квартирою за місцем її реєстрації понад 183 дні протягом року, могли б бути витяг з Реєстру речових прав на нерухоме майно, пояснення декларанта щодо часу, протягом якого вона там проживала, довідка з ЖЕКу чи ОСББ, хто експлуатує це житло, яка б підтверджувала кількість днів перебування декларанта у квартирі.

Проте, матеріали справи про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, не містять доказів на підтвердження факту користування ОСОБА_1 квартирою, де вона зареєстрована, протягом не менше половини днів протягом звітних періодів за 2023 та 2024.

Крім цього, суд констатує, що у протоколах про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 також не зазначено точної кількості днів користування ОСОБА_1 квартирою за місцем її реєстрації.

Враховуючи зазначене, а саме те, що матеріали справи не містять допустимих та належних доказів користування ОСОБА_1 квартирою АДРЕСА_7 , більше ніж 183 дні звітних періодів та у протоколах не конкретизовано кількість цих днів, суд приходить до висновку, що вказане порушення не доведено органом, відповідальним за складання протоколу в розумінні вимог ст. 255 КУпАП.

З огляду на зазначене, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувачення, позбавляючи статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Обов`язок збирання доказів у справах про адміністративні правопорушення покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.

Державні органи не мають права перекладати обов`язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.

Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст. 62 Конституції України.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом».

Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.

Суд не бере до уваги показання ОСОБА_1 у судовому засіданні 09.02.2026, коли на питання прокурора вона відповіла, що проживала у квартирі матері періодично, там були її речі, більше 6 місяців, оскільки ці показання вона надавала, перебуваючи у пригніченому психоемоційному стані.

Крім того, суд вважає слушними твердження прокурора про те, що надана в судовому засіданні ОСОБА_1 копія інформації про результати спеціальної перевірки щодо достовірності відомостей, зазначених особою у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування стосовно ОСОБА_3 за 2023, складена НАЗК, відповідно до якої, фактів відображення у декларації недостовірних відомостей не виявлено, не підтверджує факту проведення щодо ОСОБА_1 повної перевірки, передбаченої ст. 51-3 ЗУ «Про запобігання корупції», оскільки це за правовою природою два різних види перевірок, які передбачені ЗУ «Про запобігання корупції».

Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП характеризується наявністю вини у формі прямого та непрямого умислу, а саме те, що особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає настання суспільно небезпечних наслідків та бажає їх настання, або свідомо припускає їх настання.

Суб`єктивну сторону адміністративного правопорушення передбаченого ст. 172-6 КУпАП, охарактеризував Вищий спеціалізований суд України в своєму листі від 22.05.2017 № 223-943/0/4-17, де зазначив, що наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу під яким ст. 10 КУпАП розуміє вчинення адміністративного правопорушення, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Згідно зі ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

В даному випадку, суд з об`єктивністю констатує, що фабула обвинувачення, яка викладена у протоколах від 28.01.2026 відносно ОСОБА_1 не відображає суб`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, оскільки, як вбачається протоколів, фабула адміністративних правопорушень в кінцевому варіанті «мовою оригіналу» зводиться до наступного: «Таким чином, головний спеціаліст сектору оформлення документів № 1 Управління з питань тимчасового та постійного проживання іноземців та осіб без громадянства ЦПМУ ДМС, державний службовець 7 рангу/завідувач сектору оформлення документів №1 Управління з питань тимчасового та постійного проживання іноземців та осіб без громадянства ЦПМУ ДМС, державний службовець 6 рангу ОСОБА_2 , при подачі декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 та 2024, не зазначила відомості про вид та характеристику об`єкта, дату набуття права; місцезнаходження об`єкта; вартість на дату набуття права або за останньою грошовою оцінкою; інформацію щодо особи, якій належить об`єкт, і прав на нього, які відрізняються від достовірних на загальну суму 703 114,89 грн., чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 4 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.»

При тому, що відповідальність за ч.4 ст.172-6 КУпАП настає не за «не зазначення», а за умисне подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Таким чином, у матеріалах справи відсутні докази про наявність умислу в діях ОСОБА_1 на подання завідомо недостовірних відомостей у щорічних деклараціях за 2023 та 2024, а викладені в протоколах про адміністративні правопорушення, пов`язаних з корупцією, обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, не ґрунтується на зібраних та досліджених доказах у справі.

При цьому, суд також виходить з вимог ст. 62 Конституції України та передбаченого у ній принципу презумпції невинуватості, згідно якого обвинувачення особи не може ґрунтуватись на припущеннях. В силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

У п. 1 ст. 11 Загальної декларації прав людини, п. 2 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод, у п. 2 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, у принципі 36 Зводу принципів захисту всіх осіб, у ст. 62 Конституції України закріплено одне з найважливіших положень демократичної, правової держави презумпцію невинуватості, згідно з якою особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути притягнута до відповідальності, доки її вину не буде доведено в законному порядку; ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення; обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, на підставі зазначеного, суд приходить до висновку про закриття провадження по об`єднаній справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу даного адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією.

Крім того, відповідно до ч.4 ст.38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Судом встановлено, що в протоколі про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП за фактом не зазначення ОСОБА_1 відомостей про вид та характеристику об`єкта, дату набуття права; місцезнаходження об`єкта; вартість на дату набуття права або за останньою грошовою оцінкою; інформацію щодо особи, якій належить об`єкт, і прав на нього, які відрізняються від достовірних на загальну суму 703 114,89 грн. у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік, датою його вчинення зазначено 12.03.2024, коли ОСОБА_1 було подано декларацію за 2023.

Таким чином, суд приходить да висновку про те, що на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчився строк, передбачений ч. 4 ст. 38 КУпАП.

Керуючись ст.7, 172-6, 247, 283-291 КпАП України, суд -

постановив:

Провадження по об`єднаній справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Подільський районний суд міста Кропивницького протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови, - без змін, чи зміні постанови.

Суддя Катерина Сергіївна Юр`єва