Вирок від 19 травня 2026 р. у справі №404/2427/26 — Фортечний районний суд міста Кропивницького

Справа № 404/2427/26

Номер провадження 1-кп/404/124/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2026 року Фортечний районний суд м.Кропивницького в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Кропивницькому в залі суду кримінальне провадження №62025150030000636 про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Онуфріївка Онуфріївського району Кіровоградської області, громадянина України, з професійною освітою, не одруженого, військовослужбовця, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , судимого:

- 17.04.2026 року вироком Онуфріївського районного суду Кіровоградської області за ч.4 ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі та звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

1. 31.03.2025 о 07 год. 00 хв. ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем та проходячи військову службу за призовом під час мобілізації на посаді стрільця-санітара 1-го відділення 2-го стрілецького взводу стрілецької роти (з ООВДО № НОМЕР_1 ) НОМЕР_2 стрілецького батальйону (з ООВДО) військової частини НОМЕР_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , діючи умисно, в порушення вимог ст.ст.2, 11, 16-17, 127-128, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст.1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій і передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, самовільно залишив місце тимчасової дислокації підрозділу на об`єкті КП «Теплоенергетик» у м.Кропивницькому без поважних причин, в умовах воєнного стану, та ухилявся від проходження військової служби до 01.07.2025, перебуваючи в різних місцях, використовуючи виниклий у зв`язку з цим вільний час на власний розсуд, що не було пов`язано з виконанням його обов`язків з військової служби.

Вказаними діями ОСОБА_3 вчинив самовільне залишення місця служби військовослужбовцем без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.407 КК України.

2. Крім того, 10.07.2025 ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем та проходячи військову службу за призовом під час мобілізації на посаді стрільця-санітара 1-го відділення 2-го стрілецького взводу стрілецької роти (з ООВДО № НОМЕР_1 ) НОМЕР_2 стрілецького батальйону (з ООВДО) військової частини НОМЕР_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , діючи умисно в порушення вимог ст.ст.2, 11, 16-17, 127-128, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст.1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій і передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, не з`явився вчасно на службу до місця тимчасової дислокації підрозділу на об`єкті КП «Теплоенергетик» у м.Кропивницькому Кіровоградської області без поважних причин, повторно протягом року, в умовах воєнного стану, та ухилявся від проходження військової служби до моменту затримання працівниками правоохоронних органів біля приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , а саме – до 14 год. 00 хв. 29.01.2026, перебуваючи в різних місцях, використовуючи виниклий у зв`язку з цим вільний час на власний розсуд, що не було пов`язано з виконанням його обов`язків з військової служби.

Вказаними діями ОСОБА_3 вчинив нез`явлення вчасно на службу військовослужбовцем без поважних причин, повторно протягом року, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.407 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 повністю підтвердив та погодився із усіма обставинами вчинення кримінального правопорушення, вказаними у висунутому обвинуваченні, оскільки як військовослужбовець 31.03.2025 о 07 год. 00 хв. в умовах воєнного стану самовільно залишив місце служби та ухилявся від проходження військової служби до 01.07.2025, проводячи час на власний розсуд, а також 10.07.2025 не з`явився вчасно на службу, розкаявся і висловив жаль з приводу вчиненого, обіцяв виправитися, просив суворо не карати.

Обвинуваченому ОСОБА_3 та іншим учасникам судового провадження правильно зрозумілі суть обвинувачення та обставини кримінального провадження. Як показав ОСОБА_3 у судовому засіданні, дає показання правдиво та добровільно, оскільки повністю визнає провину у вчиненні кримінального правопорушення. У зв`язку з цим після роз`яснення всім учасникам судового провадження наслідків, передбачених ч.3 ст.349 КПК України, та за їх згодою при дослідженні доказів у кримінальному провадженні суд обмежився допитом обвинуваченого ОСОБА_3 , так як немає жодного сумніву в добросовісності та істинності його показань, а також усі учасники судового провадження згодні та не оспорюють обставини вчинення кримінального правопорушення і його кваліфікацію, вказані в обвинувальному акті.

Таким чином, проводячи судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, відповідного до вимог ст.337 КПК України, обвинувачення, висунуте ОСОБА_3 відповідно до обвинувального акта, визнається судом доведеним, воно ніким не оспорюється, а тому суд кваліфікує дії ОСОБА_3 :

- за першим епізодом злочину - за ч.5 ст.407 КК України як самовільне залишення місця служби військовослужбовцем без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану;

- за другим епізодом злочину - за ч.5 ст.407 КК України як нез`явлення вчасно на службу військовослужбовцем без поважних причин, повторно протягом року, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.

При призначенні ОСОБА_3 покарання, суд згідно з вимогами ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_3 вчинив два епізоди кримінального правопорушення, віднесеного до категорії умисних тяжких злочинів, не одружений, військовослужбовець, на обліках в закладах з надання наркологічної допомоги не перебуває, осудний (т.1 а.п.287-289), на момент вчинення не судимий.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, суд визнає повне визнання вини у вчиненні кримінальних правопорушень.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Таким чином, враховуючи наведені відомості, зважаючи на особу обвинуваченого ОСОБА_3 , який повністю визнав вину у вчиненні кримінального правопорушення, та тяжкість вчиненого злочину, суд вважає за можливе попередження вчинення нових кримінальних правопорушень та виправлення ОСОБА_3 у разі призначення йому за ч.5 ст.407 КК України покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк в межах передбаченої санкції з його реальним відбуванням тільки в умовах ізоляції від суспільства, а тому підстави для застосування положень ст.ст.69, 75 КК України не встановлені.

При цьому ОСОБА_3 вчинив злочини до постановлення попереднього вироку Онуфріївським районним судом Кіровоградської області 17.04.2026 року, яким його засуджено за ч.4 ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі та на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки. Тому, зважаючи на роз`яснення у п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», застосування положень ч.4 ст.70 КК України у постанові Верховного Суду від 15.02.2021 року (справа № 760/26543/17), суд вважає, що цей вирок та вирок Онуфріївським районним судом Кіровоградської області від 17.04.2026 року мають виконуватись самостійно.

Оскільки судом призначається покарання у виді позбавлення волі з реальним відбуванням, за відсутності виняткових обставин, передбачених ч.3 ст.377 КПК України, враховуючи встановлені та викладені раніше обставини, у тому числі визначені ст.ст.177, 178 КПК України, до набрання вироком законної сили суд залишає запобіжним заходом обвинуваченому ОСОБА_3 тримання під вартою.

Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

Запобіжним заходом обвинуваченому ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити тримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту затримання, тобто з 29.01.2026.

Вирок Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 17.04.2026 року, яким ОСОБА_3 засуджено за ч.4 ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з встановлення іспитового строку тривалістю 3 роки та покладенням обов`язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України, - виконувати самостійно.

На вирок може бути подано апеляцію до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення через Фортечний районний суд м.Кропивницького, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а іншим учасникам судового провадження роз`яснити, що вони мають право отримати його копію в суді.

Суддя Фортечного районного суду

м.Кропивницького ОСОБА_1