Постанова від 20 травня 2026 р. у справі №240/5712/24 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/5712/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Гурін Дмитро Миколайович

Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.

21 травня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними відмов, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

позивач, ОСОБА_1 , завернувся в суд із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, в якому просив:

- визнати протиправними відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та Головного управління пенсійного фонду України у Волинській області у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п.2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п.2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з зарахуванням до стажу роботи за Списком №2 періодів з 01.01.1992 по 20.06.2000 та з 01.06.2011 по 19.11.2015.

Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 16.10.2025 позов задовольнив частково. Визнав протиправними рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 18.09.2023 №063550005214 та Головного управління пенсійного фонду України у Волинській області від 01.11.2023 №063550005214 у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п.«б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати до страхового та пільгового страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 10.10.1991 по 20.06.2000 на ТДВ "Ігнатпільський кар`єр" та з 01.06.2011 по 19.11.2015 на ПАТ "Бехівський спеціалізований кар`єр" та призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п.«б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з часу звернення з відповідною заявою про здійснення призначення пенсії - 11.09.2023. У задоволенні решти позовних вимог - відмовив.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу відповідно до ст. 304 КАС України.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Виходячи з приписів ст.ст. 311, 263 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач досягнувши 55-річного віку, маючи стаж передбачений Списком №2 розділ І позиція 1.1а та статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи 3-ї категорії, 11.09.2023 звернувся через електронний веб-портал сайту Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах (а.с.81).

До заяви було додано усі необхідні, на думку позивача, документи для призначення пенсії.

Проте, позивачем було отримано від ГУ ПФУ в Житомирській області повідомлення про відмову у призначенні пенсії в якому повідомлялось, що у зв`язку з розглядом даної заяви та наданих до неї документів за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ у Кіровоградській області 18.09.2023 винесено рішення №063550005214 про відмову у призначенні пенсії через відсутність необхідного пільгового страхового стажу та не підтвердженням факту проживання особи в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 - 3 роки (а.с.80).

26.10.2023 позивач повторно звернувся через електронний веб-портал сайту Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах (а.с.82).

До заяви було додано усі необхідні, на думку позивача, документи для призначення пенсії, у тому числі довідку від 26.10.2023 №13 про періоди роботи з 07.03.1993 по 20.06.2000, та довідку від 02.10.2023 №578, яка підтверджує факт проживання позивача в зоні гарантованого доброї відселення (а.с.104-105).

Проте, позивачем було отримано від ГУ ПФУ в Житомирській області повідомлення про відмову у призначенні пенсії в якому повідомлялось, що у зв`язку з розглядом даної заяви та наданих до неї документів за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ у Волинській області 01.11.2023 винесено рішення №063550005214 про відмову у призначенні пенсії через відсутність необхідного пільгового страхового стажу та не підтвердженням факту проживання особи в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 - 3 роки (а.с.79).

Позивач вважає такі рішення протиправними, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Так, принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені в Законі України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV).

Відносини з приводу призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників врегульовані статтею 114 Закону №1058-IV.

Відповідно до частини 1 статті 114 Закону №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV передбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 28 років 6 місяців у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції стосовно зарахування періоду роботи позивача з 10.10.1991 по 20.06.2000 до страхового стажу, колегія суддів зазначає наступне.

Так, пунктом «а» частини 1 статті 13 Закону України від 05.11.1991№1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-ХІІ, в редакції чинній на момент звернення позивача за призначенням пенсії) передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Таким чином, пункт «а» частини 1 статті 13 Закону №1788-ХІІ визначає, що пенсія за віком на пільгових умовах призначається працівникам за наявності у сукупності таких обов`язкових умов:

- зайнятість особи повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

- наявність стажу на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, не менше 10 років для чоловіків та не менше 7 років 6 місяців для жінок;

- наявність атестації робочого місця;

- наявність загального страхового стажу не менше 20 років для чоловіків та не менше 15 років для жінок;

- досягнення відповідно пенсійного віку (50 років для чоловіків, 45 років для жінок).

Порядок застосування списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 (далі - Порядок №383).

Пунктом 3 Порядку №383 визначено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

При цьому, у пункті 4 Порядку №383 зазначено, що згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442, атестація робочих місць за умовами праці проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.

Зазначена постанова Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442 "Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці" набула чинності з 21.08.1992. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.1992, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації.

З аналізу зазначених норми Порядку №383 видно, що до 21.08.1992 період роботи особи на відповідних посадах або за відповідними професіями за Списками №1 і №2 зараховується до пільгового стажу роботи за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи. Натомість, після 21.08.1992 період роботи на відповідних посадах або за відповідними професіями за Списками №1 і №2 зараховується до пільгового стажу роботи за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці.

Відповідно до пункту 10 Порядку №383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.

За змістом ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637).

Пунктами 1, 3 Порядку також визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Документи можуть бути подані в електронному вигляді з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

Документи, визначені цим Порядком, є підставою для внесення відомостей до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи, в тому числі за період до 1 січня 2004 року.

Згідно з пунктом 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Для підтвердження військової служби, служби цивільного захисту, служби в органах державної безпеки, розвідувальних органах, Держспецзв`язку приймаються військові квитки; довідки територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин і установ системи Міноборони, МВС, МНС, Мінінфраструктури, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, Держприкордонслужби, Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС; довідки архівних і військово-лікувальних установ.

Для підтвердження трудового стажу приймаються лише ті відомості про період роботи, які внесені в довідки на підставі документів.

Відповідно до п.20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.

Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Комплексний аналіз норм Закону №1058-IV, Порядку №383 та Порядку №637, дає підстави для висновків, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункті «а» частини 1 статті 13 Закону №1788-ХІІ є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. При цьому, документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Однак, право на зарахування певного періоду роботи до стажу роботи на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників визначається органом, що призначає пенсію, в першу чергу, на підставі інформації, зазначеної в трудовій книжці такої особи, оскільки вона є основним документом, що підтверджує стаж. Натомість надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації для підтвердження стажу роботи на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або за відсутності у трудовій книжці необхідних записів, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Разом із тим, в постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №687/975/17 викладена правова позиція, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретній посаді, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Окрім того, Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Як встановлено судом першої інстанції, згідно записів в трудовій книжці НОМЕР_1 : запис 12 - 10.10.1991 позивача прийнято електрослюсарем електроучастка по третьому розряду Ігнатпільський кар`єр; запис 13 - 15.05.1992 присвоєно кваліфікацію слюсаря 4 розряду - наказ №144 від 15.05.1992; запис 14 - 01.01.1992 переведений електрослюсарем гірського цеху; запис 15 - 20.10.1994 Орендне підприємство "Ігнатпільський кар`єр" перетворене в акціонерне товариство відкритого типу; запис 16 - 09.01.1996 позивачу присвоєно 5 розряд електрослюсаря; запис 17 - 20.06.2000 позивач звільнений за власним бажанням у зв`язку з порушенням законодавства про працю ст.38 КЗпП України (а.с.12-14).

Вказані записи викладені у трудовій книжці почергово, без будь яких виправлень, з наявністю відповідних штампів і скріплені печаткою роботодавця.

Вказані записи також підтверджують той факт, що позивач працював у вказаний період електрослюсарем, робота яким відноситься до шкідливих та важних умов праці за Списком №2.

Довідкою «Про підтвердження наявного трудового стажу» підтверджено, що позивач у період з 01.01.1992 по 20.06.2000 виконував роботу електрослюсаря гірничого цеху, що передбачена Списком №2 розділ І підрозділ І Постанови КМУ №36 від 16.01.2003. Код КП 1222.2. Накази №64 від 21.04.1994 (а.с.24); №71 від 20.06.2000 (а.с.22-23). За період з 01.01.1992 по 20.06.2000 підтверджений трудовий стаж для призначення пенсії становить 08 років 5 місяців 19 днів.

Довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 19.10.2023 №12 (а.с.26) підтверджено, що позивач з 07.03.1993 по 20.06.2000 виконував роботи в гірничому цеху, які пов`язані із шкідливими умовами праці за професією, посадою електрослюсар гірничого цеху, що передбачена Списком №2, розділ І підрозділ 1 та затверджена Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1985 №1173, розділ «Гірничі роботи» позиція, наказ про затвердження результатів атестації робочих місць за умовами праці №50 від 07.03.1993, наказ на затвердження результатів атестації робочих місць №192 від 03.12.1998 (а.с.16). Код КП; 7241 (електрослюсар гірничого цеху) стаж на посаді: 07 років 03 місяці 14 днів. Підстава: книга наказів особового складу за 1994 рік, наказ про переведення №64 від 21.04.1994 (а.с.24). Вказана довідка підписана директором ТДВ «Ігнатпільський кар`єр» та головним бухгалтером, у зв`язку з тим, що підприємство не здійснює свою діяльність посада спеціаліста з кадрової роботи вакантна, тому довідка не містить третього підпису.

Вказані періоди не зараховані до пільгового стажу з підстав невідповідності довідок встановленим нормам.

Однак, норми чинного законодавства надають перевагу записам трудової книжки перед іншими документами для визначення пільгового стажу.

Також, у разі сумніву органу, що призначає пенсію, у належності та обґрунтованості поданих заявником документів, а саме записів трудової книжки позивача про його роботу на ТДВ "Ігнатпільський кар`єр", в нього є право перевірити надані заявником документи шляхом звернення до установ, підприємств, організацій, де працював заявник, архівних установ із відповідними запитами.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що період роботи з 10.10.1991 по 20.06.2000 на ТДВ "Ігнатпільський кар`єр", який відображений у трудовій книжці ОСОБА_1 , (08 років 08 місяців 11 днів) повинен бути зарахований до пільгового стажу позивача для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, позаяк у суду відсутні підстави ставити під сумнів належність записів трудової книжки позивача.

Крім того, в рішенні про відмову у призначенні пенсії ГУ ПФУ у Волинській області від 01.11.2023 відповідач серед іншого зазначив, що спірні пільгові періоди не можуть бути взяті до уваги, оскільки, по перше, у довідці відсутній номер реєстрації, та по друге позивачем надано дві довідки, які містять різні періоди роботи, зокрема з 07.03.1993 по 20.06.2000 та з 01.01.1992 по 20.06.2000.

При цьому, Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а виклав правову позицію, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846, до заяви про призначення пенсії, серед іншого, додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.

Тобто, додаткові документи для підтвердження стажу роботи вимагаються лише у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Як вірно зазначає суд першої інстанції, записи у трудовій книжці позивача зроблено чітко, зрозуміло та без будь-яких виправлень та неточностей з посиланням на дати та номери відповідних наказів, відсутні ознаки підчисток та підробок, у зв`язку з чим відсутність підписів начальника відділу кадрів та головного бухгалтера в уточнюючій довідці не може бути самостійною підставою для відмови у зарахуванні зазначеного періоду роботи до стажу.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 30.09.2019 №638/18467/15-а сформував правову позицію, що орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції стосовно зарахування до пільгового страхового стажу позивача періоду роботи з 01.06.2011 по 19.11.2015, колегія суддів враховує наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, згідно записів у трудовій книжці НОМЕР_1 : запис 25 - 01.06.2011 позивача переведено на посаду електрослюсаря чергового та ремонту устаткування в ГЛЦ, запис 26 19.11.2015 позивача звільнено за згодою сторін (а.с.12-14).

Довідкою ПАТ "Бехівський спеціалізований кар`єр" від 06.07.2021 №850 підтверджено, що позивач у період з 01.06.2011 по 19.11.2015 працював на посаді електрослюсар черговий та з ремонту устаткування. Виконував роботи з керування обслуговування автоматики та контрольно-вимірювальних приладів у системах енергопостачання в гірничо-дробатному цеху, що передбачена Списком №2 розділ І позиція 1.1а. На підставі Постанови КМУ №36 від 16.01.2003; підсумковий наказ №72Г від 01.06.2011, висновок №10-161 від 15.06.2011.

Висновком Державної експертизи умов праці Головного управління праці соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації 14.02.2011 №10-38 (а.с.17-19), встановлено, що електрослюсар черговий та з ремонту устаткування код 20101000а - 19931 за результатами експертизи та атестації робочих місць має право на пільгову пенсію за Списком №2 (Постанова КМУ від 11.03.1994 №162).

Отже, для підтвердження роботи позивача на роботах передбачених Списком №2 надано трудову книжку та довідку передбачену порядком підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, в якій наявна інформація про характер роботи, період роботи, що зараховується до спеціального стажу; професія; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків, куди включається цей період роботи; дані про Постанову №162, Таким чином, період роботи позивача з 01.06.2011 по 19.11.2015 підтверджений належними доказами та підлягає зарахуванню до пільгового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

При цьому, матеріали справи не містять доказів вчинення відповідачем дій, що спрямовані на отримання будь-яких додаткових документів щодо підтвердження пільгового стажу позивача.

Між тим, у даному випадку записи трудової книжки заявника серії НОМЕР_2 є чіткими і достатніми та, з викладених вище міркувань суду, не потребують додаткового підтвердження будь-якими іншими документами стосовно характеру роботи найманого працівника.

Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, у трудовій книжці позивача, яка є основним документом, підтверджуючим стаж роботи, є відповідні записи із зазначенням необхідних відомостей. Відповідачем не спростовані відомості, які зазначені у трудовій книжці стосовно роботи заявника на ТДВ "Ігнатпільський кар`єр", а також не надано доказів того, що позивач не працював на цьому підприємстві або спірні періоди роботи не відповідають дійсності, чи записи у трудовій книжці позивача стосовно стажу роботи на цьому підприємстві зроблені неправильно, неточно або з іншими вадами, які заважають їх зарахуванню до пільгового стажу роботи, або взагалі відсутні.

Натомість, оскаржувані рішення суб`єкта владних повноважень не містять будь-яких істотних (вагомих та серйозних) зауважень щодо порядку оформлення трудової книжки позивача.

Також, матеріалами справи підтверджено, що у спірні періоди позивач працював на посадах, що дають право на призначення пільгової пенсії.

Отже, факт перебування позивача у спірний період на посаді, яка дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, підтверджується наявними в матеріалах справи трудовою книжкою та довідками ТДВ "Ігнатпільський кар`єр".

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції стосовно доводів відповідача щодо ненадання позивачем довідки яка не відповідає вимогам Додатку 5 Порядку №637, колегія суддів зазначає наступне.

Так, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі №234/13910/17 та від 07.03.2018 у справі №233/2084/17.

Отже, Порядком №637 передбачено підтвердження спеціального трудового стажу також уточнюючою довідкою саме у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Професії (посади) позивача, за якими позивач працював у спірний період, відносяться до відповідного Списку чинного на період його роботи, що не заперечувалось відповідачем.

Матеріали справи свідчать, що відповідний стаж роботи позивача на посадах передбаченим Списком №2, підтверджується записами у трудовій книжці.

Досліджуючи матеріали справи суд першої інстанції встановив, що записи у трудовій книжці проведено у відповідності та з дотриманням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок, а також вони місять всю необхідну інформацію про характер виконуваної позивачем роботи.

Разом з тим, з огляду на положення ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України саме на Головні управління Пенсійного фонду України в областях, як на суб`єкта владних повноважень, покладено обов`язок щодо доказування правомірності своїх рішень та дії. Однак, відповідач такого обов`язку не виконав.

Отже, враховуючи вищевикладене відповідачем протиправно не зараховано до страхового стажу позивача на пільгових умовах за Списком №2 період роботи позивача з 10.10.1991 по 20.06.2000 та з 01.06.2011 по 19.11.2015 на ТДВ "Ігнатпільський кар`єр" та ПАТ "Бехівський спеціалізований кар`єр" (записи у трудовій книжці №12-17 та №25-26 відповідно а.с.12-14).

Таким чином, вказані періоди роботи позивача підлягають зарахуванню до стажу позивача, який дає йому право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Щодо атестації робочих місць суд зазначає наступне, колегія суддів зазначає, що з аналізу положень норм Порядку №383 видно, що до 21.08.1992 період роботи на відповідних посадах або за відповідними професіями за Списками №1 і №2 зараховується навіть без проведення атестації.

Також, з урахуванням наведених положень Порядку №383 та позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а, відсутність інформації про дату проведення першої атестації на підприємстві не може бути підставою для відмови в призначенні пенсії на пільгових умовах.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції стосовно періоду проживання позивача у зоні гарантованого добровільного відселення, колегія суддів враховує, що основною умовою для призначення пенсії за віком згідно статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є наявність підтвердженого факту проживання або роботи особи у зоні гарантованого добровільного відселення не менше 3 років.

Крім того, Верховний Суд у постанові 17.06.2020 у справі №572/456/17 вказав на те, що під час розгляду справи щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" потрібно перевірити, чи постійно проживав або постійно працював позивач у зоні гарантованого добровільного відселення.

В матеріалах справи міститься копія посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (3 зона) (а.с.11), паспорт громадянина України з відміткою про місце проживання в АДРЕСА_1 (а.с.8).

Дійсність посвідчення серії НОМЕР_3 (а.с.11), що посвідчує статус ОСОБА_1 , як постраждалого від Чорнобильської катастрофи (категорія 3) не оспорювалось та воно не визнавалось недійсним у судовому порядку.

Як встановлено судом першої інстанції, станом на 01.01.1993 позивач прожив та відпрацював у зоні гарантованого добровільного відселення понад 3 роки.

Враховуючи те, що судом підтверджено право позивача на зарахування до пільгового стажу періодів роботи: з 10.10.1991 по 20.06.2000 на ТДВ "Ігнатпільський кар`єр" та з 01.06.2011 по 19.11.2015 на ПАТ "Бехівський спеціалізований кар`єр", уповноважений орган на призначення пенсій зобов`язаний зарахувати до пільгового стажу позивача наведені періоди.

Також, підтверджено факт проживання в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 тривалістю 3 роки.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає обгрунтованим висновок суду першої інстанції, що Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, приймаючи рішення від 18.09.2023 №063550005214 та рішення ГУ ПФУ у Волинській області від 01.11.2023 №063550005214 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" діяли протиправно, з огляду на що суд вважає за необхідне визнати протиправними вказані рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області та скасувати їх.

Отже, у позивача наявні всі умови (пільговий стаж не менше 12 років 06 місяців, вік, період проживання (праці) на території зони гарантованого добровільного відселення - понад 3 роки), які є достатніми для призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст.114 Закону №796-ХІІ.

Як наслідок, суд першої інстанції обґрунтовано зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати до страхового та пільгового страхового стажу позивача періоди роботи з 10.10.1991 по 20.06.2000 на ТДВ "Ігнатпільський кар`єр" та з 01.06.2011 по 19.11.2015 на ПАТ "Бехівський спеціалізований кар`єр" та призначити пенсію відповідно до положень ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з часу звернення з відповідною заявою про здійснення призначення пенсії - 11.09.2023.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Смілянець Е. С.

Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.