Постанова від 20 травня 2026 р. у справі №240/18799/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/18799/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Попова Оксана Гнатівна

Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.

21 травня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

позивач, ОСОБА_1 , звернувся в суд із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, в якому просив:

- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до пільгового страхового стажу періоди роботи на посаді тракториста-машиніста з 15.09.1991 по 01.12.2003 в КСП "Новий шлях" та періоди роботи з 02.11.2017 по 22.12.2017, з 07.04.2018 по 27.12.2018, з 09.03.2019 по 14.12.2020, з 05.03.2021 по 21.02.2025 згідно довідки ТОВ "Сервісагротех" №5 від 25.03.2025, періоди роботи з 22.02.2025 по 21.03.2025 в ТОВ "Кусто агро фармінг" №60 від 01.04.2025 та періоди роботи з 14.04.2016 по 31.10.2017 в ТОВ "Агроінвестконтакт" №6 від 13.01.2025 та призначити пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пункту 2 та 3 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 19.09.2025 позов задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №064150018060 від 16.04.2025 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до страхового стажу період роботи згідно записів у трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 01.07.2006 та період роботи згідно довідок ТОВ «Сервісагротех» №5 від 25.03.2025, ТОВ «Агрофармінг» №60 від 01.04.2025 та ТОВ «Агроінвестконтакт» №6 від 13.01.2025 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.04.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

В задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу відповідно до ст. 304 КАС України.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Виходячи з приписів ст.ст. 311, 263 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 08.04.2025 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із відповідною заявою щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Вказану заяву за принципом екстериторіальності було розглянуто Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області та 16.04.2025 прийнято рішення №064150018060 про відмову у призначенні пенсії.

В зазначеному рішенні вказано, що за наданими документами та, враховуючи акти перевірок, до страхового стажу не зараховано період трудової діяльності згідно трудової книжки НОМЕР_1 , оскільки відсутній підпис особи відповідальної за її видачу. До пільгового стажу не зараховано періоди роботи згідно довідок ТОВ «Сервісагротех» №5 від 25.03.2025, ТОВ «Агрофармінг» №60 від 01.04.2025 та ТОВ «Агроінвестконтакт», оскільки відсутня інформація, що вказані підприємства дійсно займаються вирощуванням та виробництвом сільськогосподарської продукції. Стаж особи на посаді тракториста - машиніста прораховано умовно та становить 8 років 2 місяці 2 дні.

Листом від 23.04.2025 ГУ ПФУ в Житомирській області повідомило позивача про зміст рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Вважаючи вказану відмову протиправною та такою, що порушує право позивача на призначення пенсії на пільгових умовах, останній звернувся до суду з вказаним позовом за захистом порушених прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Так, принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058).

Відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника (частина перша статті 9 Закону №1058-IV).

Як визначено частиною першою статті 26 Закону №1058-IV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.

Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" правом пільгового пенсійного забезпечення користуються трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

В силу приписів пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди призначення пільгових пенсій провадиться за нормами зазначеного закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом "Про пенсійне забезпечення".

Питання пільгового пенсійного забезпечення окремих категорій сільського господарства врегульовано нормами ст. 13 Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до пункту «в» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 29 років (при зверненні з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року), з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Отже, головними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є виконання робіт на посаді тракториста-машиніста, безпосередня зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, досягнення відповідного віку, а також наявність кількості відповідного стажу.

Згідно оскаржуваного рішення пенсійного органу до страхового стажу не зараховано період трудової діяльності згідно трудової книжки НОМЕР_1 , оскільки відсутній підпис особи відповідальної за її видачу. До пільгового стажу не зараховано періоди роботи згідно довідок ТОВ «Сервісагротех» №5 від 25.03.2025, ТОВ «Агрофармінг» №60 від 01.04.2025 та ТОВ «Агроінвестконтакт», оскільки відсутня інформація, що вказані підприємтсва дійсно займаються вирощуванням та виробництвом сільськогосподарської продукції. Стаж особи на посаді тракториста - машиніста прораховано умовно та становить 8 років 2 місяці 2 дні.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції щодо не зарахування у спірному рішенні період трудової діяльності згідно трудової книжки НОМЕР_1 , колегія суддів зазначає наступне.

Так, відповідно до статті 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року №301 "Про трудові книжки працівників" відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність (пункт 4).

З огляду на зазначене, власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, щодо якої такі порушення було вчинено, а отже, й не може впливати на її особисті права.

Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 12 вересня 2022 року по справі №569/16691/16-а.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі - Порядок №637).

Згідно з пунктом 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

З аналізу наведених положень вбачається, що страховий стаж підтверджується записами в трудовій книжці, і лише у випадку їх відсутності - встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи та архівними установами, зокрема довідками, які містять відомості про періоди роботи.

Верховний Суд у постанові від 24 травня 2018 року у справі №490/12392/16-а звернув увагу, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

При цьому, наявність недоліків в оформленні трудової книжки не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист. Заповнення реквізитів трудової книжки, у тому числі їх чіткість та акуратність, залежить від дотримання/недотримання роботодавцем порядку заповнення трудової книжки, тому певні (деякі) неточності/виправлення, які не стосуються періодів трудової діяльності, не утворюють підстав для незарахування періодів трудової діяльності до стажу для цілей обчислення (перерахунку) пенсії, оскільки підставою для призначення (перерахунку) пенсії є наявність необхідного страхового стажу, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки, про що також зазначив Верховний Суд у постанові від 04 липня 2023 року у справі №580/4012/19.

Відповідно до вимог Порядку №637 підтвердження стажу роботи особи у інший спосіб, ніж за трудовою книжкою, допускається лише у випадку відсутності такого документа або відповідних записів у ньому, або якщо у трудовій книжці містяться неправильні або неточні записи про періоди роботи.

Порядок ведення трудових книжок у спірний період регулювався Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників від 29 липня 1993 року №58, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України (надалі - Інструкція №58).

Відповідно до пунктів 2.3 та 2.4 Інструкції №58 записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Матеріалами справи встановлено, що у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 від 01.07.2006 містяться записи про періоди роботи з 15.09.1991 по 01.12.2003, з 01.07.2006 по 16.10.2006 та з 16.10.2006 по 01.07.2016.

Вказані записи були внесені на підставі наказів з посиланням на їх номер і дату та скріплені печатками підприємств, виконані чітко та без будь-яких виправлень, помарок чи підтирань. Тобто, вказані записи були внесені до трудової книжки позивача у відповідності до вимог Інструкцій №58, а тому не можуть викликати сумнівів в своїй достовірності та не потребують підтвердження іншими документами.

Доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці щодо даних періодів роботи відповідачем суду не надано.

Також, в силу приписів чинного законодавства, заповнення трудової книжки працівника здійснюється роботодавцем, а не працівником, і саме підприємство-роботодавець є відповідальним за організацію обліку трудових книжок працівників, в тому числі правильність внесення записів до них.

Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на загальних підставах.

Наведене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17, висновки якого мають враховувати суди відповідно до положень частини п`ятої статті 242 КАС України.

Формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Наведене додатково підтверджується тим, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 "Про трудові книжки працівників" відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації

Як вірно зазначає суд першої інстанції, не зарахування спірних періодів роботи позивача до стажу суперечитиме принципу правової визначеності, оскільки в п.3.1 Рішення Конституційного Суду України (Справа №1-25/2010 від 29 червня 2010 року) зазначено, що одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.

Варто зазначити, що право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов`язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

Як вірно зазначає суд першої інстанції, записи про трудову діяльність в трудовій книжці зроблено чітко, зрозуміло та без будь-яких виправлень та неточностей, відсутні ознаки підчисток та підробок. Дата народження позивача підтверджується паспортом громадянина України.

Доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці щодо періоду роботи позивача відповідачем суду не надано, а тому, з огляду на викладене, суд першої інстанції обгрунтовано вважав, що відповідач безпідставно не зарахував до страхового стажу позивача періоди роботи згідно записів у трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 01.07.2006.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції щодо не зарахування у спірному рішенні періоди роботи згідно довідок ТОВ «Сервісагротех» №5 від 25.03.2025, ТОВ «Агрофармінг» №60 від 01.04.2025 та ТОВ «Агроінвестконтакт», колегія суддів враховує наступне.

Так, згідно із частиною 3 статті 44 Закону №1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Зі змісту викладених положень слідує, що органи, які призначають пенсію мають право перевіряти надані заявником документи, а саме вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Проте, в матеріалах справи відсутні будь-які документи, які б свідчили про вчинення відповідачами дій, спрямованих на проведення перевірки відомостей у поданих позивачем документах.

Перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови в їх врахуванні при призначенні пенсії.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №291/99/17.

При цьому, підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

З огляду на викладене, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що відповідачі не довели правомірності своїх дій щодо не врахування позивачу періоду роботи згідно довідок ТОВ «Сервісагротех» №5 від 25.03.2025, ТОВ «Агрофармінг» №60 від 01.04.2025 та ТОВ «Агроінвестконтакт» №6 від 13.01.2025.

Враховуючи висновки Верховного Суду у відповідності до вимог ч.5 ст.242 КАС України, а також зважаючи на вказані обставини, суд першої інстанції обґрунтовано визнав протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", викладену в рішенні №064150018060 від 16.04.2025.

Як наслідок, суд першої інстанції обґрунтовано зобов`язав Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, як територіальний орган Пенсійного фонду України на території якого зареєстроване місце проживання позивача, зарахувати до страхового стажу періоди роботи позивача згідно записів у трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 01.07.2006 та період роботи згідно довідок ТОВ «Сервісагротех» №5 від 25.03.2025, ТОВ «Агрофармінг» №60 від 01.04.2025 та ТОВ «Агроінвестконтакт» №6 від 13.01.2025 та повторно розглянути заяву позивача від 08.04.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Смілянець Е. С.

Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.