Постанова від 20 травня 2026 р. у справі №240/24842/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/24842/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Горовенко Анна Василівна

Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М.

21 травня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Сапальової Т.В. Сушка О.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

І. Описова частина.

1. Короткий зміст позовних вимог.

1.1 ОСОБА_1 , звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити дії.

1.2 В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до п.2 ст.56 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" він має право на збільшення пенсії на 1 відсоток заробітку за кожен рік роботи понад встановлений для чоловіків 20-річний стаж.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.

2.1 Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та з 1996 року отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV), з урахуванням страхового стажу - 33 роки 10 місяців 9 днів, що сторонами не оспорюється.

Позивач є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорія 2).

2.2 27.08.2025 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою, у якій просив здійснити перерахунок пенсії зі збільшенням її на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, у відповідності до положень п.2 ст.56 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

2.3 Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області листом від 17.09.2025 повідомило позивача, що розмір пенсії обчислений відповідно до ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з врахуванням заробітної плати за період роботи в зоні відчуження та з урахуванням норм частини другої ст.27 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування складе 168,00 грн, тобто веде до зменшення розміру пенсійної виплати.

3. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

3.1 Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 03 березня 2026 року позов задоволено.

3.2 Суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо обрахунку пенсії позивача із застосування ч.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-ХІІ із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років.

4. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на неї.

4.1 Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03.03.2026 та ухвалити постанову, якою закрити провадження у справі.

4.2 На підтвердження підстав для закриття провадження апелянтом надано копію свідоцтва про смерть ОСОБА_1 .

ІІ. Мотивувальна частина.

1. Позиція апеляційного суду

Апеляційний суд перевірив правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у межах задоволених позовних вимог та доводів апеляційної скарги та дійшов таких висновків.

1.1 Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії із її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, відповідно до положень ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в редакції, чинній до 01.10.2017, а саме: без застосування ч. 2 ст. 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (двоскладової формули при її обчисленні), починаючи з 01 вересня 2025 року.

Тобто колегія суддів констатує, що судом першої інстанції ухвалено законне і обґрунтоване рішення.

1.2 До апеляційної скарги відповідачем додано свідоцтво про смерть позивача ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 09.03.2026 яке свідчить про те, що позивач помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 78 років.

1.3 Згідно з ч. 1 ст. 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

При цьому, процесуальне правонаступництво необхідно розуміти як заміну або вибуття в адміністративній справі сторони чи третьої особи в разі переходу правового статусу від однієї особи до іншої (правонаступника).

1.4 Відповідно до ст. 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

1.5 Згідно зі ст. 1227 Цивільного кодексу України суми пенсії, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

1.6 Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку про те, що даними нормами, які передбачають можливість успадкування особою відповідних прав, визначається подальша доля тільки тих прав, якими був наділений спадкодавець за життя, а також платежів, право на які виникло за життя спадкодавця.

При цьому, як визначено у пунктах 1 і 4 ч. 1 ст. 1219 Цивільного кодексу України особисті немайнові права, а також права, зокрема на пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом, не входять до складу спадщини, оскільки є правами та обов`язками, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця.

1.7 Виходячи зі змісту ст. 1227 Цивільного кодексу України члени сім`ї або інші спадкоємці можуть претендувати на отримання суми коштів, яку спадкодавцю відповідач повинен сплатити ще за життя.

1.8 Предметом спору у цій справі, є право ОСОБА_1 на перерахунок та виплату пенсії з 01.09.2025 зі збільшенням її розміру з урахуванням положень ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-ХІІ.

Тобто, спірні правовідносини у справі стосуються перерахунку та виплати пенсії позивачу, а тому ці відносини є особистими і відносно них правонаступництво недопустиме.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.03.2021 у справі № 640/9191/20.

1.9 Статтею 319 КАС України встановлено, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Якщо судом першої інстанції ухвалено законне і обґрунтоване рішення, а смерть фізичної особи - сторони у спорі чи припинення юридичної особи - сторони у спорі, що не допускає правонаступництва, настали після ухвалення такого рішення не може бути підставою для застосування вимог частини першої цієї статті.

1.10 Колегія суддів вважає рішення суду законним і обґрунтованим. Крім того, доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на висновку суду щодо суті спору, а обґрунтовуються виключно фактом смерті позивача і необхідністю скасування рішення суду і закриття провадження у відповідності до норм ч. 1 ст. 319 КАС України.

1.11 Судом апеляційної інстанції встановлено, що 03 березня 2026 року Житомирським окружним адміністративним судом розглянуто справу в спрощеному провадженні, без виклику сторін та задоволено позов ОСОБА_1 .

Позивач помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено 09 березня 2026 року актовий запис №306, згідно зі свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 .

1.12 Виходячи з правового аналізу положень частини другої статті 319 КАС України передбачений випадок, коли в суді апеляційної інстанції буде встановлений факт смерті особи після ухвалення рішення судом першої інстанції у спорі, що не допускає правонаступництво, то рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню у випадку його законності та обґрунтованості. Тобто, передбачений частиною першою статті 319 КАС України порядок скасування рішення суду першої інстанції не допускається, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

2. Висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

2.1 Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

2.2 Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03 березня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Кузьмишин В.М.

Судді Сапальова Т.В. Сушко О.О.