Постанова від 20 травня 2026 р. у справі №640/27583/21 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/27583/21 Суддя (судді) першої інстанції: Кониченко О.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2026 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: cудді-доповідача: Терези Ю.О., cуддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17.09.2025 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Є АЙТІ” до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «Є АЙТІ» (далі - Позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі – Відповідач-1 або Скаржник), Державної податкової служби України (далі – Відповідач-2), у якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у місті Києві від 15.04.2021 року № 2570102/41851056, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 4 від 12.03.2021;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну ТОВ “Є АЙТІ” № 4 від 12.03.2021 (далі – Податкова накладна) в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм чинного законодавства України, оскільки на вимогу контролюючого органу після зупинення реєстрації податкової накладної, платником податків надано всі необхідні пояснення та документи щодо підтвердження реальності здійсненої операції, які контролюючим органом до уваги не взято.

Підставою для відмови у реєстрації податкової накладної контролюючий орган вказав ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.10.2021 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

В подальшому, на виконання положень п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 13.12.2020 № 2825-ІХ «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду», ця справа надійшла до Донецького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 17.09.2025 адміністративний позов задоволено:

- визнано протиправним та скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 15.04.2021 № 2570103/41851056, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 4 від 12.03.2021;

- зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну ТОВ “Є АЙТІ” № 4 від 12.03.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її подання.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної № 4 від 15.06.2022 року (квитанція від 12.03.2021 № 9065579504) призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого не зміг належним чином зареєструвати податкову накладну. Позивач надав контролюючому органу копії документів на власний розсуд, оскільки Відповідачем у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено, які саме документи та в підтвердження якої обставини необхідно подати.

Крім того, суд першої інстанції зауважив, що Позивачем у позовній заяві допущено описку у номері оскаржуваного рішення, а тому вважав за доцільне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у місті Києві 15.04.2021 року № 2570103/41851056, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 4 від 12.03.2021.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у м. Києві подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, не з`ясовані всі обставини справи, не досліджені та не враховані надані до суду докази, а тому наведені порушення призвели до необ`єктивного, неправильного та незаконного вирішення справи.

Доводи апеляційної скарги зведено до такого:

- зупинення реєстрації податкової накладної відбулося у межах чинного законодавства;

- за наданими Позивачем копіями документів та поясненнями неможливо встановити реальність здійсненої господарської операції, відображеної у спірній податкові накладній;

- зобов`язання зареєструвати спірну податкову накладну в ЄРПН є втручанням у дискреційні повноваження контролюючого органу.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Позивач і Відповідач-2 правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

13.11.2025 ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві, встановлено строк для подання учасниками справи відзиву на апеляційну скаргу, витребувано матеріали справи № 640/27583/21 із Донецького окружного адміністративного суду.

Після надходження матеріалів справи № 640/27583/21 до Шостого апеляційного адміністративного суду справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

11.05.2026 на підставі розпорядження керівника апарату суду № 4704 здійснено повторний автоматизований розподіл судових справ, що перебували у провадження судді Бєлової Л.В. Згідно з Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2026 суддею-доповідачем у цій справі визначено Терезу Ю.О.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.05.2026 справу прийнято до провадження новим складом колегії суддів.

Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, перевірені судом апеляційної інстанції

Як встановлено судом першої інстанції і вбачається з матеріалів справи, Позивач є суб`єктом підприємницької діяльності і платником податку на додану вартість, що підтверджується копією Витягу № 1826574500169 від 05.02.2018 року.

Відповідно до виписки із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань основним видом економічної діяльності позивача є: 46.52 Оптова торгівля електронним і телекомунікаційним устаткуванням, деталями до нього.

Між Позивачем (продавець) і ТОВ «ЕСО-АВТОТЕХНІКС» (покупець) у спрощеній формі (шляхом обміну документами) був укладений договір.

11.03.2021 Позивач виставив ТОВ «ЕСО-АВТОТЕХНІКС» Рахунок № 22 на оплату товару «Кабель зовнішній КППЭ-ВП FTP каб.5е 4х2 24AWG поліетілен (чорн), бухта»: кількість -1, ціна без ПДВ 3108,60 грн., сума ПДВ 621,72 грн., всього з ПДВ 3730,32 грн.

12.03.2021 платіжним дорученням № 5355936512 ТОВ «ЕСО-АВТОТЕХНІКС» сплатило на користь Позивача 3730,32 грн. Зазначена сума отримана Позивачем, що підтверджується банківською випискою за 12.03.2021.

16.03.2021 на підставі видаткової накладної № 19 товар був переданий уповноваженій особі ТОВ «ЕСО-АВТОТЕХНІКС», яка діяла на підставі довіреності 12ААЄ № 988288 від 12.03.2021.

Господарська операція відображена у бухгалтерському обліку Позивача, зокрема, за рахунком 361.

Наявність у Позивача товару, реалізованого ТОВ «ЕСО-АВТОТЕХНІКС», підтверджується Договором поставки № 109/19 від 08.07.2019, укладеним з ТОВ «АЙКЮКМ» (постачальник), а також первинними документами, складеними у процесі здійснення господарської операції з придбання товару.

За господарською операцією з реалізації товару ТОВ «ЕСО-АВТОТЕХНІКС» Позивач виписав і направив на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) податкову накладну від 12.03.2021 № 4 (далі – Податкова накладна) на суму 3730,32 грн., у тому числі податок на додану вартість у сумі 621,72 грн.

Згідно з Квитанцією про реєстрацію і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29.03.2021 зазначена накладна була прийнята, однак її реєстрація зупинена у зв`язку з тим, що «Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 12.03.2021 року № 4 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає вимогам п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник "Р"=4.3036%, "Р"=0».

При цьому у квитанції не було визначено чіткий перелік документів, які Позивач має надати для того, щоб Податкова накладна була зареєстрована.

З метою подальшої реєстрації Податкової накладної Позивачем до контролюючого органу було направлене в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку, Повідомлення № 3 від 09.04.2021 з поясненням: «Просимо провести реєстрацію вищевказаної податкової накладної оскільки одним із видів діяльності підприємства є код КВЕД 46.25 - Оптова торгівля електронним і телекомунікаційним устаткування деталями для нього. У межах зазначеного напрямку діяльності нашим товариством здійснюється продаж комп`ютерної техніки, обладнання та периферійного устаткування» (квитанція №2 № 15537549 від 09.04.2021 року). Кількість додатків: 9.

Позивач стверджував, що разом з Повідомлення № 3 від 09.04.2021 були надані наступні документи: рахунок на оплату № 22 від 11.03.2021, видаткова накладна № 19 від 16.03.2021, довіреність 12 ААЄ № 988288 від 12.03.2021, платіжне доручення № 5355936512 від 12.03.2021, банківська виписка за 12.03.2021 та оборотно-сальдова відомість за рахунком 361 за березень 2021.

Комісією Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН було прийняте рішення від 15.04.2021 № 2570103/41851056, яким було відмовлено у реєстрації Податкової накладної.

Підставою для відмови в реєстрації у ЄРПН Податкової накладної контролюючий орган визначив: «ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання /придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури,/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити)».

При цьому комісією Відповідача-1 не було підкреслено, які саме документи не надані Позивачем.

Позивач не погодився з вказаним рішенням та оскаржив його в адміністративному порядку, направивши до Державної податкової служби України скаргу від 15.04.2021 № 2570103/414851056, що підтверджується квитанцією № 2 від 25.04.2021.

Рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.05.2021 №20423/41851056/2 скаргу Позивача залишено без задоволення, а рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.

Підставами залишення скарги без задоволення Відповідачем-2 визначено ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, ненадання платником податків копій розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Наведені обставини сторонами не оспорені.

Не погодившись з відмовою у реєстрації Податкової накладної, Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Нормативне регулювання спірних правовідносин на момент їх виникнення

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов`язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Абзацами 1-2 п. 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з абз. 2 п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ № 1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Відповідно до п. 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС (п. 14 Порядку № 1246).

Аналогічні за змістом норми містить Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165 (далі - Порядок № 1165).

Так, відповідно до пункту 10 Порядку № 1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Пунктом 11 Порядку № 1165 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Отже, у разі відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, можливе зупинення їх реєстрації.

Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Порядок № 520).

Прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня) (п. 2 Порядку № 520).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (п. 3 Порядку № 520).

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі (п. 3 Порядку № 520).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)) (п. 6 Порядку № 520).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (п. 7 Порядку № 520).

ДПС розміщує та постійно оновлює на своєму офіційному вебпорталі відомості щодо засобів електронного зв`язку, за допомогою яких можуть подаватися письмові пояснення та копії документів (п. 8 Порядку № 520).

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня (п. 9 Порядку № 520).

Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку (п. 13 Порядку № 520).

Оцінка висновків суду першої інстанції і доводів учасників справи

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів і вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, при вирішенні справи колегія суддів виходить з такого.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність оскаржуваного у цій справі рішення і обґрунтував свій висновок такими доводами:

- недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації Податкової накладної призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого не зміг належним чином зареєструвати податкову накладну;

- Позивач надав контролюючому органу копії документів на власний розсуд, оскільки Відповідачем в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено, які саме документи та в підтвердження якої обставини необхідно подати;

- приймаючи рішення про реєстрацію Податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій платника податку на предмет їх реальності та відповідності нормам діючого законодавства щодо дійсності угод та їх виконання. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України.

Колегія суддів, дослідивши обставини і матеріали справи, погоджується з вказаними доводами суду першої інстанції.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого.

1. В апеляційній скарзі Скаржник стверджує, що за наданими Позивачем копіями документів та поясненнями неможливо встановити реальність здійсненої господарської операції.

Досліджуючи матеріали справи, колегія суддів зауважує, що у квитанції № 9065579504 від 29.03.2021, якою Позивача повідомлено про зупинення реєстрації Податкової накладної, Позивачу було запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, проте не визначено, які саме документи контролюючий орган вважає достатніми для прийняття відповідного рішення.

09.04.2021 Позивач подав до контролюючого органу Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено № 3, що підтверджується квитанцією № 2, реєстраційний № 15537549.

У поясненнях Позивач зазначив: «просимо провести реєстрацію вищезазначеної податкової накладної, оскільки одним із видів діяльності підприємства є код КВЕД 46.52 – Оптова торгівля електронним і телекомунікаційним устаткуванням деталями до нього. У межах зазначеного напрямку діяльності нашим товариством здійснюється продаж комп`ютерної техніки, обладнання та периферійного устаткування».

Колегія суддів звертає увагу, що в апеляційній скарзі Скаржник підтверджує факт подання Позивачем Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 09.04.2021 № 3 з 9 додатками.

До матеріалів справи Позивач надав копії документів, які, за твердженням Позивача, подавалися до контролюючого органу на підтвердження реальності господарської операції і наявності у Позивача товару (прав на товар), надалі реалізованого ТОВ «ЕСО-АВТОТЕХНІКС», зокрема: рахунок на оплату № 22 від 11.03.2021; видаткову накладну № 19 від 16.03.2021; довіреність на одержання товару 12ААЄ № 988288 від 12.03.2021; платіжне доручення № 5355936512 від 12.03.2021; банківську виписку за 12.03.2021; оборотно-сальдову відомість за рахунком 361 за березень 2021.

Крім того, до матеріалів справи Позивач надав документи на підтвердження факту придбання ним у ТОВ «АЙКЮКМ» товару, надалі реалізованого ТОВ «ЕСО-АВТОТЕХНІКС»: договір поставки № 109/19 від 08.07.2019 з додатковою угодою з додатком № 1 до нього; видаткову накладну № КБ000002192 від 15.03.2021; довіреність № 20 від 15.03.2021; рахунок на оплату № 2460 від 10.03.2021; платіжне доручення № 53 від 16.03.2021.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умов щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

У спірному випадку першою подією, за якою було виписано Податкову накладну, є факт зарахування коштів, що надійшли від покупця як оплата товару (платіжне доручення № 5355936512 від 12.03.2021, банківська виписка за 12.03.2021), тому документами, що підтверджують факт господарської операції на момент оформлення Податкової накладної, були банківська виписка, яка підтверджує факт зарахування коштів на рахунок Позивача 12.03.2021, і платіжне доручення № 5355936512 від 12.03.2021, які Позивач надав контролюючому органу разом із Повідомленням про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 09.04.2021 № 3.

Факт надання Позивачем платіжного доручення № 5355936512 від 12.03.2021 і банківської виписки за 12.03.2021 разом із Повідомленням про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 09.04.2021 № 3 Відповідачами у поданих до справи документах не заперечувався.

Колегія суддів звертає увагу, що ч. 2 ст. 184 Господарського кодексу України (далі – ГК України), чинного на момент виникнення спірних правовідносин, було передбачено, що укладення договору на основі вільного волевиявлення сторін може відбуватися у спрощений спосіб або у формі єдиного документа, з додержанням загального порядку укладення договорів, встановленого статтею 181 цього Кодексу.

Матеріали справи свідчать, що Позивачем і його контрагентом (ТОВ «ЕСО-АВТОТЕХНІКС») було обрано спрощений спосіб укладання господарського договору.

Отже, долученими до матеріалів справи первинними документами підтверджено факт одержання і подальшої реалізації Позивачем товару, зазначеного у Податковій накладній.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що у випадку загальної вказівки щодо необхідності подати документи у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний саме в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття необґрунтованого рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Верховний Суд у постанові від 03.11.2021 у справі № 360/2460/20 за наслідками аналізу положень Порядку № 520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій платника податку на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України.

Предметом розгляду у цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між Позивачем та його контрагентами.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Проте здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.

Можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків із зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Відповідно до викладеного та враховуючи встановлені обставини цієї справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що подані Позивачем для реєстрації Податкової накладної документи підтверджують зазначені у ній відомості та є достатніми для прийняття рішення про її реєстрацію в ЄРПН.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Позивач виконав всі умови, необхідні для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію Податкової накладної, а сумніви і протиріччя контролюючого органу щодо дотримання Позивачем вимог податкового законодавства повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для проведення перевірки, а не шляхом блокування реєстрації податкової накладної.

2. В апеляційній скарзі Скаржник зазначає, що зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в ЄРПН Податкову накладну, хоча і знаходяться у взаємозв`язку із вимогами про скасування рішень, але мають самостійний характер і можуть бути задоволені, якщо судом перевірено виконання всіх умов, визначених законом, для прийняття такого рішення.

Оцінюючи цей довід апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на положення п. 11 Порядку № 520, який визначає, у яких саме випадка контролюючий орган має право прийняти рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Відповідно до п. 11 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Отже, Порядок № 520 передбачає обмежену дискрецію контролюючого органу, за якої рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН приймається виключно за наявності обставин, передбачених п. 11 Порядку № 520, що свідчить про відсутність у контролюючого органу дискреції за відсутності таких обставин.

Як правильно встановив суд першої інстанції, Позивач подав до контролюючого органу документи, які підтверджують відомості, відображені у Податковій накладній.

Колегія суддів зауважує, що суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежуються права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку № 520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу.

Надання платником податків документів, які підтверджують відомості, включені до податкової накладної, залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків із зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

У цій справі предметом оцінки є правомірність рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації Податкової накладної. На цій стадії податкового контролю законодавець не передбачив повноважень контролюючого органу щодо встановлення або оцінки реальності господарських операцій.

Пункт 5 Порядку № 520 передбачає можливість подання платником «інших документів, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/розрахунку коригування». За своїм змістом така норма стосується документів, які безпосередньо підтверджують дані, відображені у податковій накладній, а саме: зміст, обсяг, номенклатуру тощо.

У випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний у розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Зупинення реєстрації податкової накладної не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, а також прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права Позивача шляхом скасування рішення про відмову в реєстрації Податкової накладної, що і було зроблено судом першої інстанції.

Відповідно до ч. 3 ст. 245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Ефективним способом відновлення порушеного права Позивача є реєстрація Податкової накладної у ЄРПН.

Обрання такого способу відновлення порушеного права узгоджується з п. 19 Порядку № 1246, яким встановлено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється, зокрема, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, за встановлених у цій справі обставин, зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в ЄРПН Податкову накладну не є втручанням у дискреційні повноваження контролюючого органу, а в ефективний спосіб відновлює порушене право Позивача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у рішенні від 23.07.2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та «Вуліч проти Швеції» суд визначив, що «... адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі і поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у місті Києві від 15.04.2021 № 2570103/41851056, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 12.03.2021 № 4, та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну ТОВ «Є АЙТІ» від 12.03.2021 № 4 в ЄРПН є законним, підстави для його скасування відсутні, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

При цьому судовою колегією враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Абзацом 1 ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17.09.2025.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи на підставі належних і допустимих доказів і ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, колегія суддів залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17.09.2025 у справі № 640/27583/21 залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17.09.2025 у справі № 640/27583/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до вимог ст. 327, ч. 1 ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя – доповідач Ю.О. Тереза

Судді: В.О. Аліменко

Н.В. Безименна