Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: бюджетного відшкодування з податку на додану вартість
Дата: 19 травня 2026 р.
Справа: №640/20242/22
Суддя: Кузьмишина Олена Миколаївна
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 640/20242/22 Суддя (судді) першої інстанції: Чучко В.М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 травня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М.,
суддів: Грибан І.О., Ключковича В.Ю.,
при секретарі судового засідання Харечко Ю.В.,
за участі представників позивача – Гребенченка О.А.,
представника відповідача – Кадацької О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Меридіан» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Меридіан» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській область, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 19.08.2022 № 00067170701 на суму 1 623 775,00 грн та № 00067150701 на суму 94 590,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що договірні відносини щодо поставки товару та надання послуг між позивачем та його контрагентами мали реальний характер, товари поставлені, а послуги надані та оплачені позивачем. Зазначені факти підтверджуються документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності. Як зазначає позивач, первинні документи надавалися позивачем як під час перевірки, так і під час подання заперечень на акт перевірки, а перелічені у відповіді відповідача від 12.08.2022 документи не є документами, що належать до первинних документів, на підставі яких підтверджується правомірність нарахування ПДВ відповідно до Податкового кодексу України. Тому, на думку позивача, рішення податкового органу є незаконними, оскільки при їх прийнятті відповідачем невірно встановлено факти та застосовано норми закону.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із судовим рішенням, Головне управління Державної податкової служби у Київській області звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Вимоги апеляційної скарги мотивує тим, що висновки, викладені в рішенні суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать нормам матеріального та процесуального права.
Зокрема, апелянт зазначає, що позивач після отримання письмового повідомлення про проведення документальної невиїзної перевірки та до завершення перевірки не надано жодного документу та іншої інформації, яка стосується предмета перевірки.
В обґрунтування своїх вимог наголошує, що судом першої інстанції не взято до уваги та не надано належну оцінку висновку контролюючого органу про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2025 та від 13.11.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.
Іншою ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.04.2026 здійснено перехід із письмового провадження у відкрите судове засідання.
Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що відповідно до частини четвертої статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Від представника Головного управління ДПС у Київській області надано до суду на виконання вимог протокольної ухвали від 06.05.2026 детальний розрахунок щодо періодів формування та відображення їх у податковій звітності ТОВ «Авіакомпанія «Меридіан».
В судове засідання з`явилися сторони, їхні представники, учасники процесу надали свої пояснення та аргументи, обмінялися питаннями.
Відповідно до частин першої, третьої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків.
Як правильно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Меридіан», зареєстровано за адресою: 08132, Україна, Києво-Святошинський р-н, Київська обл., місто Вишневе, вулиця Лесі Українки, будинок, 64, код ЄДРПОУ 32549596. Основний вид діяльності: 51.21 Вантажний авіаційний транспорт. Позивач є експлуатантом літаків АН-12, що підтверджується сертифікатом від 01.09.2021.
Позивач є платником ПДВ, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість від 05.08.2003.
Головним управлінням ДПС у Київській області на підставі повідомлення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 23.06.2022 № 218/1036-07-02-13 та наказу від 23.06.2022 № 504-п, на підставі пп. 19-1.1.6 п. 19-1.1 ст. 19-1, п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Меридіан» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету в податковій декларації з податку на додану вартість від 17.02.2022 № 9033805965 від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.
В результаті проведеної перевірки, ГУ ДПС у Київській області складено акт документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Авіакомпанія «Меридіан» від 12.07.2022 №3857/1036-07-02-14/32549596, відповідно до якого встановлено порушення ТОВ «Авіакомпанія «Меридіан»:
- п. 44.1, п. 44.3 ст. 44, п. 85.2 ст. 85, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, оскільки ним завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, на суму 94 590 грн;
- п. 44.1, п. 44.3 ст. 44, п. 85.2 ст. 85, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, оскільки ним завищено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду, на суму 2 689 324 грн.
На підставі проведеної перевірки, контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення :
- від 19.08.2022 №00067170701 про зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість згідно з декларацією за січень 2022 на суму 1 623 775 грн;
- від 19.08.2022 №00067150701, яким відмовлено у наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2022 на суму 94 590 грн.
Висновки контролюючого органу про порушення ТОВ «Авіакомпанія «Меридіан» вимог податкового законодавства базуються на наступному.
Перевіркою достовірності і правильності визначення суми податкового кредиту та врахування при розрахунку показника рядка 19 Декларації суми податкового кредиту (рядок 17 (колонка Б) Декларації встановлено її завищення на загальну суму 2 783 914 грн, що призвело до завищення на цю ж суму показника рядка 19 Декларації, оскільки було завищено на 250 759 грн показник у рядку 10.1 Декларації та на 2 533 155 грн показник у рядку 16.1 Декларації.
Перевіркою достовірності і правильності визначення суми від`ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню (показник рядка 20.2 Декларації) встановлено її завищення на 94 590 грн, внаслідок завищення показника рядка 19 Декларації.
Перевіркою достовірності і правильності визначення суми від`ємного значення, яка зараховується у зменшення суми податкового боргу з ПДВ (показник рядка 21 Декларації) не встановлено сум ПДВ віднесених до рядка 20.1 Декларації.
Перевіркою достовірності і правильності визначення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації) встановлено її завищення на 2 689 324 грн, внаслідок завищення показника рядка 19 Декларації.
ТОВ «Авіакомпанія «Меридіан» сформовано від`ємне значення за період з березня 2020 року по січень 2022 року у сумі 2 689 324 гривень. Період з березня 2020 року по квітень 2021 року охоплено перевіркою, результати якої оформлено довідкою від 05.07.2021 за №10719/10-36-07-04/325496596. Тобто, період не охоплений перевіркою становить з травня 2021 року по січень 2022 року на суму 1 623 775 грн.
ТОВ «Авіакомпанія «Меридіан» надано договір, укладений з ДП «Антонов» №2.4020.2020 від 07.09.2020, предметом якого є виконання інжинірингових послуг з розробки Доповнення до «Базової програми робіт з дослідження технічного стану літаків Ан-32А, Ан-32Б, Ан-32Б-100» та проведення науково-дослідницьких робі та послуг з оцінки технічного стану літака Ан-32Б державний та реєстраційний знак UR-СМО, серійний номер 3001 з метою визначення можливості й умов збільшення строку служби з початку експлуатації та строку служби до чергового капітального ремонту на 2 роки безпосередньої експлуатації, в межах ресурсу з початку експлуатації 16000 льотних годин, 3000 польотів, а також виконання аналізу технічного стану літака та його систем за результатами робіт, виконаних відповідно до Базової програми робіт з дослідження технічного стану літаків Ан-32А, Ат-32Б, А-32Б-100» і Доповнення до неї.
Роботи виконуються в два етапи:
1 етап - розробка Доповнення до «Базової програми робіт з дослідження технічного стану літаків Ан-32А, Ан-32Б, А-32Б-100», оцінка технічного стану літака Ан-32Б держаний та реєстраційний знак UR-CMO, серійний номер 3001;
2 етап - проведення науково-дослідницьких робіт та послуг з оцінки технічного стану літака Ан-32Б державний та реєстраційний знак UR-CMO, серійний помер 3001, розробка і оформлення Рішення ДП «АНТОНОВ» про подальшу експлуатацію літака.
При цьому, позивачем Рішення ДП «АНТОНОВ» про подальшу експлуатацію літака, акти здачі-приймання науково-дослідницьких робіт та послуг по етапу 1 та 2 до перевірки не надано.
Також, ТОВ «АК «Меридіан» надано договір, укладений з ДП «АНТОНОВ» №15.3759.2020 від 01.07.2020, предметом якого є надання послуг з інформаційно-технічного супроводу експлуатації літаків шляхом надання авторизованого віддаленого доступу до розділу «Післяпродажне обслуговування» зовнішнього корпоративного сайту ДП «Антонов» (Wеb-портал). Дія Договору розповсюджується на літаки АН-12БП державний та реєстраційний знак UR-CMO, серійний номер 3001, Ан-32 державний та реєстраційний знак UR-GGW, серійний номер 102410.
Позивачем не надано інформацію та документальне підтвердження щодо надання або забезпечення робочими пароль-ключами: для доступу до інформації, розміщеної на Web-порталі та доступу до автоматизованої електронної системи звітності з приводу авіаційних подій, інцидентів, відмов і несправностей, що сталися з Літаком/Літаками під час експлуатації.
Не надано документів, що підтверджують факт передачі Виконавцю електронних поштових скриньок, назви яких будуть використовуватись як логін для входу на Web-портал, і на які надходили коди підтвердження входу після введення паролю і повідомлення про розміщення нових змін та про конкретних представників, які будуть використовувати індивідуальні паролі-ключі. Не надано Акти здачі-приймання послуг.
Також, контролюючий орган зазначає, що чинником виникнення від`ємного значення з податку на додану вартість є декларування податкових зобов`язань по надходженню передоплати (DS AIR INV (Кіпр)) за міжнародні авіаційні послуги, які оподатковуються за нульовою ставкою на підставі пп. «а» 195.1.3. п. 195.1 статті 195 Податкового кодексу України (інші податкові зобов`язання відсутні) при декларуванні податкового кредиту від постачальників: ДП «АНТОНОВ» з номенклатурою «.. інжинірингові послуги з проведення науково-дослідницьких робіт та послуг з оцінки технічного стану літака Ан-12БК державний та реєстраційний знаки UR-CAJ, заводський номер №8346106 (1 та 2 етап); Інжинірингові послуги літака Ан-26 бортовий US-SCJ, серійний №96-08 (1 та 2 етап); Інжинірингові послуги по літаку Ан-12БП заводський №01347701...», ДП «Запорізьке машинобудівельне конструкторське бюро «Прогрес» імені академіка О.Г.Івченка» з номенклатурою «…Науково-технічне супроводження експлуатації двигунів, рахунок №35 від 06.05.2021, згідно з додатком №43 від 30.04.2021, Науково-технічне супроводження експлуатації двигунів, рахунок №88 від 05.10.2021, згідно з додатком №44 від 05.10.2021, Науково-технічне супроводження експлуатації двигунів, рахунок №94 від 03.11.2021, згідно з додатком №45 від 02.11.2021, Науково-технічне супроводження експлуатації двигунів, рахунок №117 від 14.12.2021, згідно з додатком №46 від 14.12.2021…», м та інших постачальників з номенклатурою «…Проведення робіт з оцінки технічного стану зразків бортових проводів, Роботи зі збільшення строку служби до першого ремонту на 1 рік та допуску до подальшої експлуатації повітряного судна. Передплата за періодичне ТО ПС типу Ан-26 №US-CSJ по формі Ф-16 тощо...».
ТОВ «Авіакомпанія «Меридіан» надано лише інформаційні відомості щодо використання в господарській діяльності наступних літаків (повітряних суден): Ан-12БК, реєстраційний знак US-СТJ, заводський номер 9346508: Ан-12БК, реєстраційний знак UR-CAJ, заводський номер 8346106, Ан-12БК, реєстраційний знак UR-CGW, заводський номер 402410.
При цьому, позивачем не надана інформація та документальне підтвердження щодо: права користування літаками, реєстраційні документи та інші документи, які підтверджують факт використання в господарській діяльності; кількість льотних годин; фактичного базування літаків; технічних і комерційних вимог; фірмових знаків, письмових погоджень (узгоджень); польотів та переліку сертифікованих аеродромів, країн, програм перевезень, розшифровок польотів, маршрутів, дозволів, розрахунків маршрутів, планування і організація і організація польотів; оперативного та періодичного технічного обслуговування літаків, графіків, графіки проведення технічного обслуговування, доставки, встановлення запчастин; переліку оновлення баз даних, експлуатаційної документації; переліку використаних витратних матеріалів, інструкції з технічної експлуатації тощо; рішення командирів літаків про прийняття рішення про виліт, перенесення або його скасування, зменшення комерційного завантаження, відхилення або зміну маршруту польоту, здійснення додаткової посадки або слідування на запасний аеродром тощо.
Також не надано інформацію та документальне підтвердження щодо: льотного та інженерно-технічного складу їх сертифікати, експлуатаційної документації, професійної кваліфікації; візової підтримки та інших дозволів; відрядження, перебування на митній території України та за її межами; авіаквитків для перевезення службових пасажирів; функціональні обов`язків членів екіпажу і інженерно-технічного персоналу; режиму праці і відпочинку льотного складу та інших фахівців, нормування робочого часу, табелі робочого часу; доручень на уповноважених осіб на право підпису документів тощо.
Враховуючи вищевикладене, на думку відповідача, вказані вище документи стосуються господарських операцій, які стали підставою виникнення від`ємного значення та без їх наявності неможливо встановити реальність фінансово-господарських операцій ТОВ «Авіакомпанія «Меридіан».
Не погодившись із актом, позивач подав відповідачу заперечення від 28.07.2022 на Акт разом із копіями підтверджуючих первинних документів фінансово-господарської діяльності позивача на 738 аркушах.
Відповідач надав позивачу відповідь від 12.08.2022 на заперечення, відповідно до якої заперечення позивача від 28.07.2022 залишені без задоволення.
За результатами адміністративного оскарження спірних податкових повідомлень-рішень рішеннями ДПС України від 02.11.2022 скаргу Товариства залишено без задоволення, а спірні податкові повідомлення-рішення без змін.
Не погоджуючись із прийнятим відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями від 19.08.2022 № 00067170701 на суму 1 623 775,00 грн та № 00067150701 на суму 94 590,00 грн, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів врегульовані положеннями Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також, через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Порядок нарахування та сплати податку на додану вартість визначено розділом V Податкового кодексу України.
За приписами пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Пунктом 188.1 статті 188 Податкового кодексу України передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).
Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;
ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
В силу п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
За змістом пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:
а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;
б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);
в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).
Абзацом першим пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Положеннями п. 44.1 статті 44 Податкового кодексу України закріплено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.
Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкових вигод.
Тобто, зарахування здійснюється у зв`язку із здійсненням операції платника податку шляхом реалізації його товарів, виконаних ним робіт, наданих ним послуг, які є підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку.
Частиною 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-XIV передбачено, що бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Первинні документи для надання їм юридичної сили повинні мати обов`язкові реквізити, передбачені статтею 9 Закону №996-XIV.
У іншому випадку, відповідно до норм податкового законодавства, у платника податків не виникає права відносити до складу податкового кредиту, витрати без належних на те документів, обов`язковість заповнення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Згідно статті 1 Закону №996-XIV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Відповідно до частини 1 статі 9 Закону №996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Виходячи з вищенаведеного, відображенню в бухгалтерському обліку та податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, при наявності первинного документу, що підтверджує таку господарську операцію.
Будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.
Щодо доводів апелянта про те, що судом першої інстанції залишено поза увагою те, що позивачем не виконано обов`язку щодо надання до перевірки первинних документів та інформації, необхідних для виконання покладених на контролюючі органи функції, завдань, що належать та пов`язані з предметом перевірки, колегія суддів зазначає таке.
Пунктом 85.2 статті 85 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.
В апеляційній скарзі апелянт не зазначає, які саме первинні документи не були досліджені, які обставини вони підтверджували та яким чином їх неналежне дослідження вплинуло на встановлені порушення.
Відповідно до пункту 6 частини другої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України в апеляційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права.
Однак, з матеріалів справи вбачається, що апеляційна скарга Головного управління ДПС у Київській області не містить жодних обґрунтувань та доводів щодо неправильності висновків суду першої інстанції в цій частині порушень позивачем, а лише містить посилання на судову практику Верховного Суду.
Крім того, в апеляційній скарзі апелянт зазначає, що ТОВ «Авіакомпанія «Меридіан» надано лише інформаційні відомості щодо використання в господарській діяльності наступних літаків (повітряних суден): Ан-12БК, реєстраційний знак US-CTJ, заводський номер 9346508; Ан-12БК, реєстраційний знак UR-CAJ, заводський номер 8346106; Ан-12БК, реєстраційний знак UR-CGW, заводський номер 402410, однак вказані документи подані до суду першої інстанції, а не до перевірки.
З цього приводу судова колегія враховує правову позицію Верховного Суду у постанові від 19 жовтня 2022 року у справі № 160/8762/21, згідно якої, у вказаних правовідносинах норми податкового законодавства не обмежують період подання платником податків необхідних документів лише часом проведення податкової перевірки, оскільки платник податків може довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучити до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів. В іншому випадку, обмеження судом предмету дослідження призвело би до неповноти дослідження та порушення справедливого балансу.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем первинні документи, які підтверджують право платника на бюджетне відшкодування в податковій декларації за січень 2022 в сумі 94 590,33 грн та на від`ємне значення в сумі 2 689324,00 грн надані платником контролюючому органу до заперечень на акт перевірки (т.1, а.с.31-37).
Колегія суддів щодо податкового повідомлення-рішення від 19.08.2022 №00067170701 про зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість згідно з декларацією за січень 2022 на суму 1 623 775 грн, зазначає таке.
Податковий кредит на загальну суму 2 783 914 грн сформований за рахунок здійснених реальних господарських операцій з наступними контрагентами, а саме з: КП «Міжнародний аеропорт Чернівці», ТОВ «Авіа-Зар», ТОВ «Авіамір», ДП «ЗМКБ Прогрес», ТОВ «Міжнародне агентство сертифікації», ТОВ «Авіа Тех Центр», КП «БМР БВАК», ПАТ «Укртелеком», ДП «Укр. авіац. метеор. центр», ДП «Антонов», ПрАТ «Укр НДІ кабельної промисловості», ДП «Український держ.центр радіочастот», ТОВ «Повітряний Міст», ДП «Міжнародний аеропорт Львів», ТОВ «БАТ-ЦЕНТР», ТОВ «АВІАТЕЧ», ПАТ «УАТЦ».
На підтвердження реальності вказаних господарських операцій позивачем надано належним чином складені первинні документи, а саме 93 податкові накладні та акти наданих послуг, повний перелік яких наведений в Таблиці 1 позовної заяви, та належність яких жодним чином не заперечується самим відповідачем.
Відповідно до розшифровки таблиці 1 Додатку 2 до податкової декларації за січень 2022, задекларована сума від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду, виникла на підставі від`ємного значення звітних періодів в тому числі березня, серпня, жовтня та грудня 2020, а також лютого, березня та квітня 2021.
При цьому податкові декларації з ПДВ за березень, серпень, жовтень та грудень 2020, лютий, березень та квітень 2021 вже були предметом податкової документальної виїзної перевірки при декларуванні від`ємного значення ПДВ за квітень 2021, результати якої оформлено довідкою перевірки ГУ ДПС у Київській обл. від 05.07.2021 (встановлено відсутність порушень з боку позивача), оскільки від`ємне значення за квітень 2021 було сформовано в тому числі за рахунок від`ємного значення за березень 2020, серпень 2020, жовтень 2020, грудень 2020, лютий 2021, березень 2021 та квітень 2021.
Відповідно до п. 2 розділу III Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків, що затверджений наказом Міністерства фінансів України № 727 від 20.08.2015 року (надалі - Порядок оформлення результатів перевірок), у вступній частині акта наводиться інформація про останню попередню документальну планову перевірку (документальну позапланову перевірку з усіх питань) із зазначенням найменування контролюючого органу, що проводив перевірку, дати та номера акта перевірки, періоду перевірки (встановлені порушення та вжиті заходи щодо усунення виявлених недоліків). Аналогічно наводиться інформація про інші перевірки, результати яких впливають на проведення та висновки цієї перевірки.
Водночас як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, акт перевірки від 12.07.2022 № 3857/1036-07-02-14/32549596 не містить відомостей про довідку ГУ ДПС від 05.07.2021, якою встановлено відсутність порушень при декларуванні ПДВ за березень, серпень, жовтень та грудень 2020, лютий, березень та квітень 2021, що були предметом податкової документальної виїзної перевірки при декларуванні від`ємного значення ПДВ за квітень 2021.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що не лише первинними документами, а й довідкою перевірки ГУ ДПС у Київській області від 05.07.2021 підтверджуються задекларовані фінансово-господарські операції, у т.ч. суми податкового кредиту, що відображені в податкових деклараціях за березень 2020, серпень 2020, жовтень 2020, грудень 2020, лютий 2021, березень 2021 та квітень 2021.
Таким чином, колегія суддів погоджується із твердженнями суду першої інстанції, що висновки відповідача про завищення позивачем від`ємного значення в сумі 2 689 324 грн є хибними та спростовуються наданими первинними документами, передбаченими ПК України для формування податкового кредиту, а тому податкове повідомлення-рішення від 19.08.2022 №00067170701 підлягає скасуванню.
Щодо податкового повідомлення-рішення від 19.08.2022 №00067150701 суд зазначає таке.
Оскільки у позивача за наслідками його діяльності у звітному (податковому) періоді січня 2022 утворилось від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання (0 грн) та сумою податкового кредиту (2 783 914 грн (рядок 17 декларації)), то позивачем у декларації за січень 2022 із вказаного від`ємного значення в розмірі 2 783 914 грн:
- 94 590 грн було заявлено до бюджетного відшкодування (рядок 20.2 декларації та розшифровка у рядку 62 Додатку 3 до декларації);
- 2 689 324 грн заявлено до зарахування до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (розшифровка у таблиці 1 додатку 2 до декларації).
Відповідно до розшифровки таблиці 2 Додатку 3 до податкової декларації за січень 2022, задекларована до бюджетного відшкодування сума ПДВ 94 590 грн сформована на підставі від`ємного значення звітного періоду січень 2021 за контрагентом з податковим номером 143075226658, а саме з ДП «Антонов».
Звітний період січень 2021 за контрагентом ДП «Антонов» сума податкового кредиту у розмірі 94 590 грн відображена в додатку 5 податкової декларації за січень 2021.
В акті перевірки від 12.07.2022 № 3857/1036-07-02-14/32549596 зазначено, що ця сума бюджетного відшкодування за січень 2022 в розмірі 94 590 грн є завищеною. Водночас, суд вважає такі висновки необґрунтованими, оскільки в податковій декларації за січень 2022 задекларована до бюджетного відшкодування сума ПДВ сформована на підставі належним чином складених первинних документів та договору, а саме: податкові накладні від 04.01.2021 № 37, від 15.01.2021 № 64; виписки банку № 1752, № 1754; акти наданих послуг від 11.05.2021, від 31.12.2021, а також договори від 07.09.2020 № 2.4020.20, від 01.07.2020 № 15.3759.20, та доповнення № 032-20-11.
Крім того, судом встановлено, що в податковій декларації за січень 2022 задекларовано до бюджетного відшкодування 94 590 грн (рядок 20.2 декларації).
Також, податкова декларація за січень 2021, в якій позивачем вперше задекларовано податковий кредит в розмірі 94590 грн по контрагенту позивача – Державне підприємство «Антонов», вже була предметом податкової документальної виїзної перевірки при декларуванні від`ємного значення ПДВ за квітень 2021, результати якої оформлено довідкою перевірки ГУ ДПС у Київській обл. від 05.07.2021, якою встановлено відсутність порушень з боку позивача.
Таким чином, колегія суддів погоджується із твердженнями суду першої інстанції, що не лише первинними документами, а й довідкою перевірки ГУ ДПС у Київській області від 05.07.2021 підтверджуються задекларовані фінансово-господарські операції з ДП «Антонов», оскільки від`ємне значення за квітень 2021 включало в тому числі від`ємне значення за контрагентом 143075226658 на суму 94590 грн.
Таким чином, висновки відповідача про відмову у наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2022 на суму 94 590 грн є хибними та спростовуються наданими первинними документами, передбаченими Податковим кодексом України для формування податкового кредиту, а тому податкове повідомлення-рішення від 19.08.2022 №00067150701 є незаконним підлягає скасуванню.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про протиправність податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Київській області від 19.08.2022 № 00067170701 на суму 1 623 775,00 грн та № 00067150701 на суму 94 590,00 грн та наявність підстав для їх скасування.
З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції здійснив оцінку поданих сторонами доказів у їх сукупності, навів мотиви прийнятого рішення та дійшов висновків, які ґрунтуються на встановлених обставинах справи.
Сам по собі факт незгоди апелянта з оцінкою доказів чи з правовими висновками суду не може свідчити про порушення вимог статей 90 та 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів наголошує, що апеляційна скарга відповідача повністю дублює відзив на позовну заяву, тобто в ній не наведено норм законодавства, які порушені чи не враховані судом першої інстанції, не спростовано викладену у рішенні суду правову позицію та не спростовано доводів позивача, які стали підставою для задоволення позову.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мірі досліджено обставини справи на підставі яких суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог.
Згідно з п.1 частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області – залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року у справі №640/20242/22 – залишити без змін
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач О.М. Кузьмишина
Судді І.О.Грибан
В.Ю.Ключкович
Оригінал: reyestr.court.gov.ua