Постанова від 19 травня 2026 р. у справі №640/20276/20 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/20276/20 Суддя (судді) першої інстанції: Аляб`єв І.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М.,

суддів: Грибан І.О., Ключковича В.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на додаткове рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними дій,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача - адвокат Калько Дмитро Олексійович звернувся до суду першої інстанції із заявою про ухвалення додаткового судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними дій, у якій просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) витрати на правничу допомогу у розмірі 10 820,00 грн на користь ОСОБА_1 .

Додатковим рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року заяву Калька Дмитра Олексійовича про ухвалення додаткового судового рішення задоволено частково.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7500 (сім тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок.

В іншій частині клопотання Калька Дмитра Олексійовича про ухвалення додаткового рішення суду та заперечення Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відмовлено.

Ухвалюючи зазначене судове рішення, суд першої інстанції виходив із того, що така категорія адміністративних справ є поширеною, а, отже, не потребує витрат значних зусиль при здійсненні професійної правничої допомоги. Зазначив, що вимоги частини п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України будуть дотриманні, якщо розмір витрат на професійну правничу допомогу буде становити 7500,00 грн 00 коп.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Департамент земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати додаткове рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні клопотання позивача щодо ухвалення додаткового рішення за результатом розгляду справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що як у договорі, так і у акті виконаних робіт відсутнє обґрунтування визначених позивачем сум, які підлягають оплаті. З акту виконаних робіт та ставок гонорару адвоката Калька Д.О. на 2020 рік та 2025 рік можливо встановити лише загальні ставки наданих послуг без прив`язки до конкретної справи, їх категорії та складності.

Апелянт вважає, що представником позивача на написання позовної заяви не було затрачено значного обсягу часу, оскільки зміст позовної заяви є наповненням із переліку нормативно-правових актів. Звертає увагу, що адвокат Калько Д.О. супроводжує низку аналогічних справ.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2025 та від 17.12.2025 відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.

Від представника позивача - адвоката Калька Д.О. до суду 25.11.2025 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а додаткове судове рішення без змін.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За приписами статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною дев`ятою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Разом з цим, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Колегія суддів зазначає, що на підтвердження розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу представником позивача - адвокатом Кальком Дмитром Олексійовичем надано до суду першої інстанції копії наступних документів:

- договір про надання правової (правничої) допомоги № 13/01-11 від 13.01.2020;

- детальний опис робіт (надання послуг) від 13.09.2025 згідно Договору про надання правової (правничої) допомоги №13/01-11 від 13.01.2020;

- рахунок № 1 від 11.09.2025 року;

- акт виконаних робіт від 13.09.2025 згідно Договору про надання правової (правничої) допомоги №13/01-11 від 13.01.2020;

- платіжну інструкцію №1ETC-K996-625E-1KH6 від 13.09.2025 на суму 10820 грн 00 коп;

- ставки адвокатського гонорару адвоката Калька Д.О. на 2020 рік та на 2025 рік;

- свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КВ № 6075 виданого 26.04.2018.

Згідно акту виконаних робіт від 13.09.2025, адвокатом надана клієнту правнича допомога у формі та у відповідності до договору про надання правової (правничої) допомоги №13/01-11 від 13.01.2020 в об`ємах пропорційно до сплаченої суми грошових коштів, розрахованої відповідно до прейскуранту ставок гонорару адвоката Калька Д.О. на 2020 рік та на 2025 рік щодо послуг наведених у рахунку № 1 від 11.09.2025:

- усна консультація клієнта з посиланням на норми чинного законодавства, протягом (однієї) години: вартість - 400,00 грн (чотириста) гривень 00 копійок за роботу адвоката протягом 1 (однієї) години із розрахунку вартості роботи адвоката відповідно до ставок адвокатського гонорару адвоката Калька Д.О. на 2020 рік. *вартість розрахована за фактом зустрічі адвоката з клієнтом, роз`яснення адвокатом правових питань з посиланням на норми чинного законодавства в контексті даного спору;

- аналіз судової практики, що стосувалась предмету спору по даній справі, протягом 2 (двох) години: вартість - 1000,00 грн (одна тисяча) гривень 00 копійок за роботу адвоката протягом 2 (двох) години із розрахунку вартості роботи адвоката відповідно до ставок адвокатського гонорару адвоката Калька Д.О. на 2020 рік. *вартість розрахована за фактом здійснення адвокатом аналізу практики Верховного Суду щодо справ зі схожим предметом спору та правових висновків з метою застосування таких у даній справі;

- cкладання позовної заяви про визнання протиправними дій Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) щодо відмови у прийнятті документів, протягом 5 (п`яти) годин: вартість - 4000,00 грн. (чотири тисячі) гривень 00 копійок за роботу адвоката протягом 5 (п`яти) годин із розрахунку вартості роботи адвоката відповідно до ставок адвокатського гонорару адвоката Калька Д.О. на 2020 рік. *вартість розрахована за фактом написання позовної заяви, підготовки додатків до позовної заяви (процесуальних документів) та подання позовної заяви до суду;

- cкладання відповіді на відзив по справі № 640/20276/20: вартість - 2500,00 грн (дві тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок із розрахунку вартості 500 грн/сторінка за роботу адвоката, відповідно до ставок адвокатського гонорару адвоката Калька Д.О. на 2020 рік. *вартість розрахована за фактом написання відповіді на відзив, підготовки додатків до відповіді на відзив та подання відповіді на відзив до суду;

- складання додаткових пояснень по справі № 640/20276/20: вартість - 2920,00 грн (дві тисячі дев`ятсот двадцять) гривень 00 копійок із розрахунку вартості 1460,00 (одна тисяча чотириста шістдесят) гривень 00 копійок за роботу адвоката протягом 1 (однієї) години, відповідно до ставок адвокатського гонорару адвоката Калька Д.О. на 2025 рік. *вартість розрахована за фактом написання додаткових пояснень, підготовки додатків до додаткових пояснень та подання додаткових пояснень до суду.

Разом вартість усіх послуг (робіт) за виконану роботу адвоката згідно із прейскурантом ставок гонорару адвоката Калька Д.О. на 2020 рік та на 2025 рік складає 10 820,00 (десять тисяч вісімсот двадцять) гривень 00 копійок.

Подані докази судова колегія бере до уваги, аналізуючи обґрунтованість суми, заявленої до відшкодування витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції.

Згідно постанови Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, у разі недотримання вимог про співмірність суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення розміру витрат на адвоката, що підлягають розподілу між сторонами. Відсутність клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, від іншої сторони виключає можливість суду самостійно (без указаного клопотання) зменшувати розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

За результатами вивчення зазначених документів, колегія суддів зазначає, що заява про ухвалення додаткового рішення у справі направлена на адресу відповідача представником позивача.

Суд звертає увагу на те, що відповідач як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язана навести обґрунтування/розрахунок та надати відповідні докази на підтвердження доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем до суду першої інстанції подано заперечення на клопотання про стягнення судових витрат, які враховані судом першої інстанції.

Колегія суддів звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором на правову допомогу, актами приймання-передачі наданих послуг, розрахунком таких витрат.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції і пропорційності їх складності правовому супроводу справи, колегія суддів вважає зазначити таке.

Справа №640/20276/20 розглядалася судом першої в порядку письмового провадження, не потребувала участі представника позивача в судовому засіданні.

Апеляційний суд зазначає, що такі адвокатські послуги як: підготовка та подання будь-яких документів правового характеру, зокрема позовної заяви, а також інших документів (як зазначено в акті прийому-передачі послуг) необхідних для захисту інтересів замовника охоплюються загальною діяльністю адвоката та мають на меті представництво позивача у суді.

Колегія суддів зазначає, що обсяг позовної заяви складає 9 сторінок тексту, позов містить виклад фактичних обставин справи, посилання на судову практику та правові позиції.

Представником позивача подано до суду відповідь на відзив на 3 сторінках тексту.

Стосовно послуги з консультування клієнта, аналізу судової практики, колегія суддів зазначає, що такі послуги є складовими процесу написання процесуальних документів та не можуть вважатись окремими послугами правового характеру, а відтак окремому стягненню з відповідача на користь позивача не підлягають.

Крім того, апеляційним судом враховано, що заявлені позовні вимоги задоволено судом частково.

У даній справі надання послуг, визначених в акті прийому-передачі виконаних робіт/наданих послуг від 13.09.2025, вочевидь не вимагало від адвоката значних витрат часу та зусиль, що свідчить про завищення позивачем таких витрат з огляду на характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної роботи, критерію необхідності вчинення відповідних дій адвокатом та значимості таких дій у справі.

З огляду на це, колегія суддів акцентує увагу на тому, що позивач безумовно набув право на відшкодування понесених ним витрат на правничу допомогу, але заявлена ним сума не є співмірною зі складністю цієї справи, обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, реально необхідним на виконання таких робіт (надання послуг).

З огляду на ступінь складності даної справи, обсяг виконаної адвокатом роботи, суд вважає, що співмірною та пропорційною сумою відшкодування позивачу витрат на правничу допомогу, пов`язаних з розглядом даної справи в суді першої інстанції є 5000,00 грн.

Отже, за наслідками перегляду оскаржуваного рішення в апеляційному порядку, колегія суддів зазначає про необхідність змінити розподіл судових витрат, понесених позивачем у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції, та стягнути на користь позивача витрати у розмірі 5000,00 грн.

Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 2 частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно частини першої, другої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зміни додаткового рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року та викладення абзацу другого резолютивної частини в наступній редакції: «Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (вул.Хрещатик, буд.32-А, м.Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26199097) судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок».

В іншій частині додаткове рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року у справі №640/20276/20 - залишити без змін.

Керуючись статтями 134, 139, 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - задовольнити частково.

Додаткове рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року у справі №640/20276/20 змінити, виклавши абзац другий резолютивної частини в наступній редакції:

«Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (вул.Хрещатик, буд.32-А, м.Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26199097) судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок».

В іншій частині додаткове рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року у справі №640/20276/20 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач О.М.Кузьмишина

Судді І.О.Грибан

В.Ю.Ключкович