Постанова від 19 травня 2026 р. у справі №728/635/26 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 728/635/26 Суддя (судді) першої інстанції:Лобода Н.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2026 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

Судді-доповідача: Терези Ю.О.

Суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві у порядку ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 17.04.2026 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності і закриття справи про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИЛА:

Короткий зміст позовних вимог

20.03.2026 ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до Бахмацького районного суду Чернігівської області з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - Відповідач), у якому просив:

- поновити строк на оскарження постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 від 08.12.2025 року;

- скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 від 08.12.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) і закрити справу про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначав про відсутність складу адміністративного правопорушення, за яке було застосоване адміністративне стягнення, оскільки Позивач не був належним чином оповіщений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 з терміном прибуття 09.10.2025 о 9:00 год.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Бахмацького районного суду Чернігівської області від 17.04.2026 позов задоволено.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що під час розгляду справи Відповідачем не спростовано доводи Позивача про те, що він не був належним чином оповіщений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 з терміном прибуття 09.10.2025 о 9:00 год., а тому його неявка у вказану дату не є такою, що утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 17.04.2026

Апеляційну скаргу обґрунтовано наступними доводами:

- з урахуванням п. 41 Порядку № 560, Позивач був належним чином повідомлений про необхідність з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 09.10.2025;

- Позивач пропустив строки звернення до суду з позовом у цій справі.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Позивач не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

29.04.2026 ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відповідача, встановлено строк для подання учасниками справи відзиву на апеляційну скаргу, витребувано матеріали справи № 728/635/26 з Бахмацького районного суду Чернігівської області

Після надходження матеріалів справи № 728/635/26 до Шостого апеляційного адміністративного суду справу призначено до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні з повідомленням сторін, яке призначено на 20.05.2026.

У відкрите судове засідання сторони (їх представники) не з`явилися, натомість надіслали заяви про розгляд справи без їх участі.

Згідно з ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи, що у матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов`язкова, колегія суддів на місці ухвалила проводити розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, перевірені судом апеляційної інстанції

Як встановлено судом першої інстанції і вбачається з матеріалів справи, 08.12.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 винесено постанову № 2666 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - Постанова).

У Постанові зазначено, що 24.11.2025 встановлено факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, Позивачем, який 09.10.2025 о 09 год. 00 хв. в особливий період під час мобілізації не прибув за викликом на збірний пункт до ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи оповіщеним про необхідність прибуття, відповідно до повістки через Укрпошту № 4989065, з метою уточнення даних.

Також у Постанові вказано, що Позивач порушив вимоги абз. 2 ч. 1 та ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» і вимоги абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Постановою на Позивача накладено штраф у розмірі 17000,00 грн.

Наведені обставини сторонами не оспорені.

Не погодившись з Постановою, Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Нормативне регулювання спірних правовідносин на момент їх виникнення

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду (абз. 2 ч.1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).

Під час мобілізації військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях (абз. 2 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізації та мобілізаційну підготовку»).

У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк (абз. 8 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).

Громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів (абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу»).

У період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії воєнного стану призовники, військовозобов`язані та резервісти, які залишили або покинули своє місце проживання, зобов`язані в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи стати на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, а військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідному підрозділу розвідувальних органів України) (ч. 4 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу»).

Призовники, військовозобов`язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), номерів засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіти, місця роботи, посади зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи (ч. 11 ст. 38 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу»).

Згідно із ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно з вимогами п.1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ч. 5 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 затверджено «Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» (далі - Порядок № 560), який, зокрема, визначає процедуру оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів.

Згідно з п. 23 Порядку № 560, поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форми власності), визнаються, окрім іншого, інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк.

Згідно з п. 35 Порядку № 560, вручення повісток резервістам та військовозобов`язаним здійснюється цілодобово за адресою місця проживання або адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання, роботи, навчання, у громадських місцях, громадських будинках та спорудах, місцях масового скупчення людей, територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, на пунктах пропуску (блок-постах), пунктах пропуску через державний кордон України.

Згідно з п. 36 Порядку № 560, за адресою місця проживання або адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання резервісти та військовозобов`язані можуть бути оповіщені, у тому числі представниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки особисто або засобами зв`язку.

Пункт 41 Порядку № 560 встановлює, що у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

- день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Згідно з абз. 2 п. 16. Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10.10.2023 № 1071) (далі - Правила) Повістка або у випадках, передбачених законодавством, інший документ про виклик або оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів може бути надіслана рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з позначками "Повістка ТЦК", "Вручити особисто".

Відповідно до абз. 2, 4 п. 82 Правил рекомендовані листи з позначкою "Повістка ТЦК" під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Повістка ТЦК".

Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою "Повістка ТЦК", працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за зазначеною адресою", яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Стаття 210-1 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію:

Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 1 ст. 210-1 КУпАП).

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від п`ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі п`ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 2 ст. 210-1 КУпАП).

Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 3 ст. 210-1 КУпАП).

Оцінка висновків суду першої інстанції і доводів учасників справи

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів і вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, при вирішенні справи колегія суддів виходить з такого.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції обґрунтував своє рішення такими доводами:

- для притягнення особи до адміністративної відповідальності за неявку до ТЦК необхідна сукупність обставин: 1) направлення повістки за адресою, повідомленою військовозобов`язаним під час оновлення даних чи адресою реєстрації військовозобов`язаного та 2) відомості про спробу вручити таку повістку особі, що матиме наслідком або вручення повістки без подальшої явки, або не вручення з причин відмови отримати повістку, або з причин відсутності адресата за такою адресою;

- поштове відправлення з повісткою, відправлене на ім`я Позивача на адресу його реєстрації, Позивач не отримував, оскільки воно повернулося до відправника з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою»;

- доводи Позивача про те, що він не був належним чином оповіщений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 з терміном прибуття 09.10.2025 не спростовані, а тому його неявка у вказану дату не є такою, що утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Колегія суддів, дослідивши обставини і матеріали справи, погоджується з вказаними доводами суду першої інстанції.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого.

В апеляційній скарзі Відповідач посилається на незаконність рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи таке твердження наступними обставинами.

1. В апеляційній скарзі Відповідач стверджує, що, з урахуванням п. 41 Порядку № 560, Позивач був належним чином повідомлений про необхідність з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 09.10.2025.

Оцінюючи цей довід, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 11 ст. 38 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» призовники, військовозобов`язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), номерів засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіти, місця роботи, посади зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.

Відповідно до долучених до матеріалів справи копій документів - витягу з Резерв+, сформованого 11.03.2026 о 20.47 (а.с. 8 зворотній бік), постанови про відкриття виконавчого провадження від 16.03.2026 ВП № НОМЕР_1 (а.с. 7), місцем проживання Позивача є: АДРЕСА_1 . Відповідно до паспорту (а.с. 25 зворотній бік, а.с. 51) і відповіді № 2507887 від 24.03.2026, 18:42:00 з Єдиного державного демографічного реєстру (а.с. 33) місцем проживання Позивача є: АДРЕСА_1 .

При цьому Позивач не висловив зауважень щодо адреси у м. Батурині, вказаної у Протоколі № 2666 про адміністративне правопорушення від 24.11.2025 (а.с. 22-23), з яким Позивача було ознайомлено у день складання під підпис.

Докази повідомлення Позивачем органу, у якому Позивач перебуває на військовому обліку, про зміну адреси місця проживання, у матеріалах справи відсутні.

При цьому фактичним місцем проживання Позивача у позовній заяві вказано: АДРЕСА_2 (а.с. 1 зворотна сторона).

З матеріалів справи вбачається, що згідно з повісткою № 4989065 від 25.09.2025, виписаною ІНФОРМАЦІЯ_4 на ім`я Позивача, останньому належить з`явитися до вказаного відділу 09.10.2025 о 09:00 год. для уточнення даних (а.с. 26).

Пункт 41 Порядку № 560 встановлює, що у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

- день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Враховуючи, що у матеріалах справи відсутні докази про повідомлення Позивачем територіального центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси проживання, крім тієї, за якою Позивач зареєстрований, до спірних правовідносин застосовується відповідна норма п. 41 Порядку № 560, а саме: належним підтвердженням оповіщення Позивача про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) є дата відмітки про відсутність Позивача за адресою (а.с. 27).

Однак колегія суддів зауважує, що згідно з поштовим конвертом (зворот а.с. 27), копія якого долучена до матеріалів справи, повістку було направлено на адресу: АДРЕСА_1 , тобто не на адресу реєстрації Позивача.

Водночас колегія суддів звертає увагу, що вказане поштове відправлення не було вручене адресату та з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», засвідченою підписом працівника об`єкта поштового зв`язку з проставленням відбитку поштового пристрою, 10.10.2025 було повернуте відправнику (ЦНАП) (а.с. 26-27 зворотна сторона).

Тобто, враховуючи положення п. 41 Порядку № 560, датою належного підтвердження оповіщення Позивача про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки є 10.10.2025, натомість у повістці зазначено, що Позивач повинен з`явитися 09.10.2025.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що невручення Позивачу повістки вказує на необізнаність особи про виникнення у неї певного обов`язку.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Відповідач не довів факт належного повідомлення Позивача про необхідність з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 , тому у діях (бездіяльності) Позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, за яке до нього застосовано адміністративне стягнення, а Постанова є протиправною.

2. В апеляційній скарзі Відповідач стверджує, що Позивач пропустив строки звернення до суду з позовом у цій справі.

Такий довід апеляційної скарги Відповідач обґрунтовує тим, що другий примірник Постанови був надісланий Позивачу рекомендованим поштовим відправленням (трек-номер 4161500234332) на його адресу: АДРЕСА_1 . Це поштове відправлення, за твердженням Відповідача, отримане одержувачем 20.12.2025.

Досліджуючи цей довід, колегія суддів звертає увагу, що на підтвердження факту одержання Позивачем Постанови Відповідач надав трекінг поштового відправлення 4161500234332, роздрукований з сайту Укрпошти. Водночас Відповідач не надав доказів того, що вказане поштове відправлення було направлене саме на адресу Позивача і містило Постанову, тому трекінг поштового відправлення 4161500234332 не є належним підтвердженням обставин, на які Відповідач посилається в апеляційній скарзі.

Відтак, як правильно встановив суд першої інстанції, підстави вважати, що про існування Постанови Позивач дізнався 20.12.2025, відсутні.

Матеріалами справи підтверджено, що про існування Постанови Позивач дізнався не раніше 16.03.2026 - дня, коли одержав копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 16.03.2026 ВП № НОМЕР_1, про що свідчить підпис Позивача на постанові (а.с. 56).

З адміністративним позовом Позивач звернувся до суду першої інстанції 20.03.2026, у зв`язку з чим суд першої інстанції обґрунтовано поновив Позивачу строк звернення до суду.

Враховуючи наведене, доводи апеляційної скарги у цій частині є необґрунтованими.

Колегія суддів враховує, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для скасування постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 від 08.12.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП і закриття справи про адміністративне правопорушення на підставі ст. 286 КАС України.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи на підставі належних і допустимих доказів і ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, колегія суддів залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 243, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 17.04.2026 у справі № 728/635/26 залишити без задоволення.

Рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 17.04.2026 у справі № 728/635/26 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту підписання і не може бути оскаржена.

Суддя - доповідач Ю.О. Тереза

Судді В.О. Аліменко

Н.В. Безименна