Постанова від 19 травня 2026 р. у справі №640/18791/22 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/18791/22 Суддя (судді) першої інстанції: Зеленов А.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грибан І.О.

судді: Ключкович В.Ю.

Кузьмишина О.М.

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної аудиторської служби України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства «Укртрансгаз» до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку,-

У С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство «Укртрансгаз» звернулось з позовом до Державної аудиторської служби України, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України (оприлюднений в електронній системі закупівель 14.10.2022) про результати моніторингу процедури закупівлі »Гравій, пісок, щебінь і наповнювачі (пісок кварцевий)» (оголошення UA-2021-02-12-000859-а).

Позивач в обґрунтування позову зазначав, що не мав підстав відхиляти тендерні пропозиції учасників ТОВ «Арсо Інвест», ТОВ «Мікротехсервіс Україна», ТОВ «Квант-Плюс» та ТОВ «Аріал Альянс» через накладення електронних підписів. Крім того, зазначав протиправною вимогу щодо розірвання укладених договорів, оскільки ані ГК України, ані ЦК України не містять такої підстави для розірвання договору, як висновок Держаудитслужби.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріально та процесуального права, просив оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін та зазначає про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі.

Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, колегія суддів виходить з наступного.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Акціонерне товариство «Укртрансгаз» є юридичною особою, код ЄДРПОУ 30019801, місцезнаходження: 01021, м. Київ, Кловський узвіз, будинок, 9/1.

12.02.2021 позивачем оприлюднено оголошення про проведення процедури закупівлі UA-2021-02-12-000859-a.

21.09.2022 відповідачем на підставі наказу Держаудитслужби від 21.09.2022 № 214 «Про початок моніторингу закупівель» розпочато моніторинг вказаної процедури закупівлі.

Під час моніторингу проаналізовано: річний план закупівель акціонерного товариства «УКРТРАНСГАЗ» на 2021 рік, оголошення про проведення відкритих торгів, тендерну документацію, затверджену рішенням тендерного комітету від 11.02.2021 року № 21/019, тендерні пропозиції товариства з обмеженою відповідальністю «Квант Плюс» (далі ТОВ «Квант Плюс»), товариства з обмеженою відповідальністю «Мікротехсервіс Україна» (далі ТОВ «Мікротехсервіс Україна»), товариства з обмеженою відповідальністю «Арсо Інвест» (далі ТОВ «Арсо Інвест) та товариства з обмеженою відповідальністю «Аріал Альянс» (далі ТОВ «Аріал Альянс), протокол розкриття тендерних пропозицій від 23.03.2021, протокол розгляду тендерних пропозицій від 01.04.2021 № 21/019-р-2, повідомлення про намір укласти договір від 01.04.2022, договір про закупівлю від 19.04.2021 № 2104000193, пояснення на запити Держаудитслужби, отримані 28.09.2022, 05.10.2022 та 11.10.2022 через електронну систему закупівель.

За результатами моніторингу установлено, що у пункті 1 розділу І додатку № ІІ до тендерної документації Замовник установив вимогу щодо надання учасниками у складі тендерних пропозицій довідок/листів про виконання аналогічних за предметом закупівлі договорів. На підтвердження інформації зазначеної у довідках/листах учасники надають відповідні копії договорів. Також передбачив, що такі договори повинні містити усі додатки, які є невід`ємними частинами договорів (якщо є такі додатки). Учасник ТОВ «Арсо Інвест» у складі тендерної пропозиції надав довідку від 09.03.2021 № 08, якою повідомив про виконання аналогічного договору від 13.10.2020 № 09-5 та відповідно надав копію даного договору.

Згідно із пунктом 1.1. розділу І договору від 13.10.2020 № 09-05 продавець зобов`язується поставити, а покупець прийняти й оплатити товар у кількості, асортименті, терміни і за ціною відповідно до умов Специфікації, укладеної в рамках цього договору та, що є невід`ємною частиною договору. Однак, учасник ТОВ «Арсо Інвест» у складі тендерної пропозиції не надав зазначеної Специфікації, яка є невід`ємною частиною договору від 13.10.2020 № 09-05, чим недотримав вимоги пункту 1 розділу І додатку № ІІ до тендерної документації.

Також, моніторингом установлено, що у розділі ІІ додатку № ІІ до тендерної документації Замовник передбачив обов`язок учасників торгів накласти на свої тендерні пропозиції (в цілому) кваліфіковані електронні підписи відповідних уповноважених осіб учасників.

Учасники ТОВ «Квант Плюс», ТОВ «Мікротехсервіс Україна», ТОВ «Арсо Інвест» та ТОВ «Аріал Альянс» подали свої тендерні пропозиції з накладенням на них електронних цифрових підписів.

При цьому, під час перевірки зазначених електронних цифрових підписів на сайті Центрального засвідчувального органу (https://czo.gov.ua/verify) установлено, що тип носіїв особистих ключів «незахищений/удосконалений», що свідчить про накладення на тендерні пропозиції зазначених учасників електронних підписів, які не можуть вважатись кваліфікованими та, що не відповідає вимогам розділу ІІ Додатку № ІІ до тендерної документації.

06.10.2022 Держаудитслужба звернулась через електронну систему закупівель до Замовника з метою отримання пояснень стосовно прийняття рішення щодо допущення до оцінки: тендерних пропозицій ТОВ «Арсо Інвест», ТОВ «Мікротехсервіс Україна», ТОВ «Квант-Плюс» та ТОВ «Аріал Альянс», які не відповідали вимогам розділу ІІ додатку № ІІ до тендерної документації; тендерної пропозиції ТОВ «Арсо Інвест», яка не відповідала вимогам пункту 1 розділу І додатку № ІІ до тендерної документації. На зазначений запит Держаудитслужби Замовник 11.10.2022 надав інформацію та документи, які не підтверджують правомірність дій Замовника під час розгляду тендерних пропозицій учасників торгів.

За результатами моніторингу опубліковано «Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-02-12-000859-a», затверджений 14.10.2022 (далі Висновок), яким, зокрема, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі», відповідач зобов`язав замовника здійснити заходи щодо усунення виявленого порушення шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.».

Позивач не погоджується з таким Висновком, звернувся до суду зданим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив із такого.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України від 26 січня 1993 року № 2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон № 2939-XII) здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Згідно з частиною другою статті 2 Закону № 2939-XII державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 5 Закону № 2939-XII контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначає Закон України від 25 грудня 2015 року №922-VІІІ «Про публічні закупівлі» (далі - Закон № 922-VІІІ).

Відповідно до пункту 14 частини першої статті 1 Закону № 922-VІІІ моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Абзацами першим та другим частини першої статті 8 Закону № 922-VІІІ визначено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи. Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 8 Закону № 922-VІІІ рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.

Частиною третьою статті 8 Закону № 922-VІІІ визначено, що повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.

Відповідно до частини четвертої статті 8 Закону № 922-VIII строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

Згідно з частиною шостою статті 8 Закону № 922-VІІІ за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Відповідно до частини сьомої статті 8 Закону № 922-VІІІ у висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;

2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.

Відповідно до абзацу другого частини восьмої статті 8 Закону № 922-VІІІ протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Згідно з частиною десятою статті 8 Закону № 922-VIII у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю (частина дев`ятнадцята статті 8 Закону № 922-VІІІ).

З матеріалів справи вбачається, що у висновку відповідача вказано на порушення позивачем та абз. 2 та абз. 3 п. 1 ч. 1 ст.31 Закону № 922-VІІІ.

Так, на думку відповідача, позивач безпідставно не відхилив тендерну пропозицію ТОВ «Арсо Інвест» як таку, що не відповідає кваліфікаційним критеріям, установленим статтею 16 Закону № 922-VIII, оскільки Товариством у складі тендерної пропозиції не надано Специфікації, яка є невід`ємною частиною договору від 13.10.2020 №09-05.

З цього приводу колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до положень пункту 31 частини 1 статті 1 Закону № 922-VIII тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.

Відповідно до пункту 32 частини 1 статті 1 Закону № 922-VIII тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

Пунктом 2 частини 2 статті 22 Закону № 922-VIII передбачено, що тендерна документація повинна містити один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям.

Згідно з абзацом першим частини третьої статті 22 Закону №922-VIII тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством, та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

Відповідно до положень частини першою статті 16 Закону № 922-VIII, замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.

Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій; наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів); наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю (частина 2 статті 16 Закону № 922-VIII).

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922-VIII замовник відхиляє тендерну пропозицію, якщо учасник процедури закупівлі не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону.

Пунктом 1 розділу І додатка ІІ до Тендерної документації визначено, що інформація, що підтверджує відповідність умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі: сканкопія (з оригіналу або копії) документа, що підтверджує відповідність тендерної пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам по предмету закупівлі за формою, яку наведено у Додатку І до тендерної документації та у Додатку І-а до тендерної документації.

Пунктом 2 розділу І додатка ІІ до Тендерної документації визначено, крім іншого, що інформація, що підтверджує відповідність учасника встановленим/-ому замовником кваліфікаційним/-ому критеріям/-ю, у вигляді сканкопій/-ї документів/-та, в т.ч.:

Інформація про наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів):

Сканкопія/-ї (з оригіналу та/або копії) довідки/листа учасника (в довільній формі) за підписом керівника чи уповноваженої особи учасника про виконання аналогічного/-их* за предметом закупівлі договору/-ів** із зазначенням: назва, код ЄДРПОУ або реєстраційного номеру облікової картки платника податків (для фізичних осіб), адреса та контактний телефон замовника(-ів) за договором, предмет договору, номер, дату укладання та строк дії договору, статус виконання.

Сканкопія/-ї (з оригіналу та/або копії) договору/-ів**, що наведений/-і учасником в довідці/листі (згідно підпункту 2.1.1.) про виконання аналогічного/-их* за предметом закупівлі договору/-ів**.

Сканкопія/-ї (з оригіналу та/або копії) відгука/-ів*** від підприємства/-в (замовника/-ів), для якого/-их виконувався/-лись аналогічний/-ні* за предметом закупівлі договір/-ори** наведений/-і учасником в довідці/листі (згідно підпункту 2.1.1.) або сканкопії інших документів, які підтверджують виконання договору. В документах, які зазначені в даному пункті, серед іншого, повинна міститись інформація про номер/-и та дату/-и укладання договору/-ів, сканкопія/-ї якого/-их надана/-ні на виконання вимог підпункту 2.1.2.

* аналогічним договором слід розуміти договір на поставку товару, визначеного за показником четвертої цифри основного словника ДК 021:2015 предмета закупівлі, зазначеного в даній тендерній документації.

** такий договір повинен містити усі додатки, які є невід`ємною частиною договору (якщо є такі додатки).

Тобто, Тендерною документацією чітко визначено, що на підтвердження кваліфікаційного критерію документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору надається копія аналогічного договору з усіма додатками, які є невід`ємною частиною договору, у разі їх наявності.

Необхідно зазначити, що положення Закону № 922-VIII не містять критеріїв визначення такого поняття як «аналогічний договір», як і не встановлено його положеннями вичерпного переліку документів, що можуть вимагатися замовником на підтвердження того чи іншого кваліфікаційного критерію, передбаченого статтею 16 Закону № 922-VIII.

З цього приводу Верховний Суд у постанові від 30.09.2020 у справі № 826/114/18 зауважував на тому, що замовник може самостійно визначати спосіб документального підтвердження, в тому числі, й такого критерію, як наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору, а також може визначати межі відповідності документального підтвердження вказаного критерію поняттю «аналогічний договір» з урахуванням загальних принципів здійснення державних закупівель.

Отже, замовник самостійно встановлює вимоги, зокрема яким чином учасник має підтвердити досвід виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів), в тому числі і щодо обсягу та виду підтвердних документів в залежності від предмета закупівлі (копії чи оригінали аналогічного договору, листи-відгуки, акти, накладні та інш).

Кваліфікаційний критерій наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів) це один із критеріїв, який надає можливість замовнику пересвідчитися в тому, що учасник має відповідний позитивний досвід роботи, тобто виконує свої зобов`язання якісно та в установлений термін.

У разі, якщо замовником встановлюється такий кваліфікаційний критерій, як наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів), для його підтвердження замовник може встановити перелік інформації, що зазначається в довідці.

Ураховуючи викладене, саме замовник наділений повноваженнями щодо розроблення на основі вимог Закону № 922-VIII тендерної документації, якою визначаються конкретні умови закупівлі та, зокрема, визначаються кваліфікаційні критерії відповідно до статті 16 згаданого Закону, а також спосіб їх підтвердження.

Водночас частина перша статті 26 та частина дев`ята статті 29 Закону №922-VIII, чітко визначають, що учасники подають у складі своїх тендерних пропозицій документи, які визначені умовами тендерної документації.

Своєю чергою розгляд тендерних пропозицій має здійснюватися замовником саме на відповідність вимогам, встановленим в тендерній документації. Наслідком подання учасником тендерної пропозиції, яка не відповідає вимогам тендерної документації, є відхилення її замовником на підставі, зокрема пункту 1 частини першої статті 31 Закону №922-VIII.

Судом першої інстанції встановлено, що у складі тендерної документації ТОВ «Арсо Інвест» надано довідку від 09.03.2021 № 08, якою повідомлено про виконання аналогічного договору від 13.10.2020 № 09-5 та, крім іншого, копію цього договору.

За викладених обставин, суд першої інстанції вірно вважав твердження відповідача, що ненадання Специфікації до договору від 13.10.2020 №09-05 є порушенням пункту 1 розділу І додатка ІІ до Тендерної документації, неспроможними, оскільки Тендерною документацією визначено подання додатків до аналогічного договору за їх наявності, тобто не визначено обов`язку учасника процедури закупівлі надання на підтвердження досвіду виконання аналогічного договору у повному обсязі копій чи оригіналів усіх додатків.

Суд враховує те, що подання Специфікації до аналогічного договору не обумовлювалося тендерною документацією, крім цього відсутність у пропозиції учасника Специфікації не суперечить вимогам пункту 2 розділу І додатка ІІ до Тендерної документації.

Отже, ненадання ТОВ «Арсо Інвест» Специфікації до договору від 13.10.2020 №09-05 не змінює факту та предмету укладення такого договору, а лише деталізує порядок його виконання, а тому не свідчить про невідповідність ТОВ «Арсо Інвест» кваліфікаційному критерію, установленому статтею 16 Закону №922-VIII.

Також, у складі тендерної документації ТОВ «Арсо Інвест» надавалась копія видаткової накладної №11 від 15.11.2020, в якій вказано кількість, ціна та асортимент товару, який було поставлено Продавцем Покупцю.

Крім того, виконання ТОВ «Арсо Інвест» аналогічного договору від 13.10.2020 № 09-05 у повному обсязі підтверджено листом-відгуком ТОВ «СА ГРУП» від 01.03.2021 № 08, який також надавався на підтвердження кваліфікаційного критерію виконання аналогічного договору надається довідка про виконання аналогічного договору, укладеного та виконаного учасником у повному обсязі.

За таких підстав, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що тендерна документація, подана ТОВ «Арсо Інвест» відповідає як вимогам тендерної документації позивача, так і вимогам чинного законодавства України, а тому посилання відповідача на порушення ТОВ «Укртрансгаз» абзацу 2 пункту 1 частини першої статті 31 Закону №922-VIII є неспроможними.

Що стосується накладення кваліфікованого електронного підпису ТОВ «Квант Плюс», ТОВ «Мікротехсервіс Україна», ТОВ «Арсо Інвест» і ТОВ «Аріал Альянс», колегія суддів зазначає про наступне.

Як встановлено відповідачем та не заперечується позивачем, учасники ТОВ «Квант Плюс», ТОВ «Мікротехсервіс Україна», ТОВ «Арсо Інвест» і ТОВ «Аріал Альянс» подали свої тендерні пропозиції з накладенням на них електронних цифрових підписів.

Під час перевірки зазначених електронних цифрових підписів на сайті Центрального засвідчувального органу (https://czo.gov.ua/verify) установлено, що тип носіїв особистих ключів «незахищений / удосконалений», що свідчить про накладення на тендерні пропозиції зазначених учасників електронних підписів, які не можуть вважатись кваліфікованими та, що не відповідає вимогам розділу ІІ додатка ІІ до тендерної документації.

Відповідно до частини третьої статті 12 Закону №922-VIII під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій/пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Так, у силу частин першої – третьої статті 6 Закону України від 22.05.2003 №851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг», для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Відносини, пов`язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України «Про електронні довірчі послуги».

Відповідно до пунктів 23, 44 статті 1 Закону України від 05.10.2014 №2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» (у редакції, чинній на момент проведення процедури закупівлі) кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа; удосконалений електронний підпис - електронний підпис, створений за результатом криптографічного перетворення електронних даних, з якими пов`язаний цей електронний підпис, з використанням засобу удосконаленого електронного підпису та особистого ключа, однозначно пов`язаного з підписувачем, і який дає змогу здійснити електронну ідентифікацію підписувача та виявити порушення цілісності електронних даних, з якими пов`язаний цей електронний підпис.

Згідно з частиною четвертою статті 18 цього Закону кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 №193 «Про реалізацію експериментального проекту щодо забезпечення можливості використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів» постановлено: погодитися з пропозицією Міністерства цифрової трансформації та Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації стосовно реалізації експериментального проекту щодо забезпечення можливості використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів (далі - експериментальний проект).

Експериментальний проект реалізується до дня набрання чинності змінами до Закону України Про електронні довірчі послуги щодо врегулювання використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, але не пізніше ніж до 5 березня 2022 року.

Установлено, що: удосконалені електронні підписи чи печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, що відповідають затвердженим пунктом 2 цієї постанови вимогам, можуть використовуватися користувачами електронних довірчих послуг для здійснення електронної взаємодії, електронної ідентифікації та автентифікації фізичних, юридичних осіб і представників юридичних осіб у разі, коли законодавством передбачено використання виключно кваліфікованих електронних підписів чи печаток (засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, кваліфікованих електронних довірчих послуг) або засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри, крім:

використання кваліфікованих електронних підписів чи печаток для реалізації органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями державної форми власності, державними реєстраторами, нотаріусами та іншими суб`єктами, уповноваженими державою на здійснення функцій державного реєстратора, повноважень, спрямованих на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов`язків фізичної або юридичної особи відповідно до закону;

використання кваліфікованих електронних підписів чи печаток кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг і центральним засвідчувальним органом;

застосування виключно засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання (захищених носіїв особистих ключів);

використання кваліфікованих електронних підписів чи печаток на об`єктах критичної інформаційної інфраструктури для здійснення електронної взаємодії, електронної ідентифікації та автентифікації фізичних, юридичних осіб і представників юридичних осіб, якщо використання електронних довірчих послуг для таких цілей пов`язане з високим ризиком для інформаційної безпеки, що визначається власниками відповідних інформаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем;

вчинення в електронній формі правочинів, що підлягають нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації у випадках, установлених законом.

Таким чином, експериментальний проект, затверджений постановою КМУ від 03.03.2020 №193, встановлював можливість користувача використовувати для здійснення електронної взаємодії, електронної ідентифікації та автентифікації фізичних, юридичних осіб і представників юридичних осіб удосконалений електронний підпис на звичайному файловому носії до 05.03.2022, а надалі - використовувати КЕП виключно на захищених носіях особистих ключів.

Отже, учасники публічних закупівель до 05.03.2022 мали можливість підписувати свої пропозиції удосконаленими електронними підписами.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що за результатами проведення тендеру ТОВ «Квант Плюс», ТОВ «Мікротехсервіс Україна», ТОВ «Арсо Інвест» не стали переможцями та договори із позивачем не укладали, а тому усунення порушень в частині відхилення тендерної пропозиції є нелогічним та не направлено на усунення негативних наслідків для бюджету.

Наразі, рішення тендерного комітету за результатами проведеного тендеру (закупівлі) ніким із учасників торгів не оскаржувалося, тобто цей тендер не визнано незаконним і жодних негативних наслідків за результатами його проведення не наступило, у зв`язку із чим встановлені аудитором порушення є необґрунтованими та безпідставними.

Враховуючи, що наведені вище, на думку відповідача, порушення процедури закупівель спростовуються наявними в матеріалах доказами, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що твердження відповідача про порушення позивачем пункту 2 частини другої статті 32 Закону №922-VIII також є безпідставним.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваному рішенні.

Згідно статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Враховуючи встановлені судом обставини, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи, а тому відсутні підстави для його скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної аудиторської служби України залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Головуючий суддя І.О. Грибан

Судді: В.Ю. Ключкович

О.М. Кузьмишина

(повний текст постанови складено 20.05.2026р.)