Постанова від 19 травня 2026 р. у справі №760/15917/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 760/15917/24 Суддя (судді) першої інстанції: Застрожнікова К.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2026 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Єгорової Н.М.,

суддів - Сорочка Є.О., Чаку Є.В.,

при секретарі - Олешко М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 31 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Головного спеціаліста-інспектора з паркування першого відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Коновала Євгенія Миколайовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В :

У липні 2024 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до Солом`янського районного суду міста Києва з позовом до Департаменту територіального контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації), Головного спеціаліста-інспектора з паркування 1-го відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва Виконавчого органу КМДА Коновала Є.М., яким просив:

- скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису) серія 2КІ №0000757550 від 21 червня 2024 року;

- закрити провадження про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 31 жовтня 2025 року відмовлено в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 .

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, не враховано надані позивачем докази.

Апелянт наголосив, що суд першої інстанції залишив поза увагою лист КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва" від 02 липня 2024 року №108/38-2745 з розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27 квітня 2018 року №707 з додатком №9, відповідно до якого ширина міжквартального проїзду по проспекту Повітрофлотському від №34 до №48/2 складає 8,1 кв. м. Крім того, з наявних в матеріалах прави доказів вбачається, що автомобіль був поставлений на паркування за адресою проспект Повітряних Сил, 36 між фасадом житлового будинку та газоном, на частині території призначеної для руху транспортних засобів і пішоходів, оскільки внутрішньоквартальний проїзд передбачає наскрізний рух транспортних засобів та не є тротуаром у розумінні пп. 1.10 ПДР.

Додатково зазначив про те, що з обох боків внутрішньоквартального проїзду де був припаркований автомобіль відсутні будь-які заборонні, попереджувальні, наказові або інформаційно-вказівні дорожні знаки.

Відповідач Департамент територіального контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації) подав до суду відзив ,відповідно до якого просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскільки викладені позивачем доводи не заявлялись в суді першої інстанції.

Звернув увагу суду на те, що транспортний засіб позивача був розташований безпосередньо на тротуарі, а не на його краю, що підтверджується наданими до матеріалів справи фотознімками.

У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу від Головного спеціаліста-інспектора з паркування 1-го відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва Виконавчого органу КМДА Коновала Є.М. не надійшло.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як було встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, постановою серії 2КІ №0000757550 від 21 червня 2024 року, що складена головним спеціалістом-інспектором з паркування першого відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Коновалом Є.М. притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Згідно з вказаною постановою, 21 червня 2024 року о 19:29 год. водієм транспортного засобу Mitsubishi Grandis 2.43НГ д.н.з. НОМЕР_1 порушено правила зупинки, стоянки, паркування за адресою проспект Повітряних Сил, 36 в м. Києві, а саме п. 15.10 б) Правил дорожнього руху, відповідальність за що передбачено ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Не погоджуючись з оскаржуваною постановою позивач звернувся до суду з позовом.

Приймаючи рішення про відому в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку про те, що транспортний засіб був припаркований ОСОБА_1 не на краю тротуару, що знаходиться біля полоси руху для транспортних засобів, оскільки він прилягає до зеленого насадження, розташованого на тротуарі, чим порушено пп. "б" п. 15.10 ПДР України за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353-XII встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР) зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Згідно з п. 15.10 ПДР стоянка забороняється: у місцях, де заборонена зупинка (пп. а); на тротуарах (крім місць, позначених відповідними дорожніми знаками, встановленими з табличками) (пп. б); на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м (пп. в); у місцях, де транспортний засіб, що стоїть, зробить неможливим рух інших транспортних засобів або створить перешкоду для руху пішоходів (пп. д).

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КупАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як встановлено судом першої інстанції 21 червня 2024 року головним спеціалістом-інспектором з паркування першого відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Коновалом Є.М. винесено постанову 2КІ №0000757550 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн у зв`язку зі здійсненням стоянки транспортного засобу Mitsubishi Grandis 2.43НГ д.н.з. НОМЕР_1 за адресою м. Київ, проспект Повітряних Сил, 36 з порушенням п. 15.10 б.

Частиною 1 ст. 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У силу ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як встановлено судом фотознімки транспортного засобу Mitsubishi Grandis 2.43НГ д.н.з. НОМЕР_1 , що були зроблені інспектором з паркування та надані суду, відповідають вимогам примітки до ст. 14-2 КУпАП, оскільки мають географічні координати, які підтверджують знаходження транспортного засобу саме за адресою проспект Повітряних Сил 36, водночас згідно з інформацією Київтранспарксеріс (https://gis.kyivcity.gov.ua/p/) пакувальні майданчики за вказаною адресою відсутні.

На вказаних фотознімках відображено дату 21 червня 2024 року і час вчинення порушень: з 19:12 год. до 19:32 год. Крім того, зазначеними знімками підтверджується стоянка автомобіля Mitsubishi Grandis 2.43НГ д.н.з. НОМЕР_1 в діагональ на тротуарі всі колесами впритик до зелених насаджень.

Отже враховуючи встановлені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що транспортний засіб припаркований ОСОБА_1 не на краю тротуару, чим порушено пп. "б" п. 15.10 ПДР України за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Щодо доводів апелянта про те, що судом першої інстанції не було враховано того, що місце де був припаркований автомобіль є внутрішньоквартальним проїздом, який передбачає наскрізний рух транспортних засобів і не містить забороняючих знаків, а тому не є тротуаром в розумінні Закону України "Про автомобільні дороги" та ПДР, колегія суддів зазначає наступне.

КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва" листом від 02 липня 2024 року №108/38-2745 на адвокатський запит представника позивача від 26 червня 26 червня 2024 року стосовно надання інформації про ширину тротуару від фасаду будинку №36 по проспекту Повітряних Сил в м. Києві до переднього краю (межі) облаштованого газону, повідомило, що територія про яку йдеться в запиті, відповідно до розпорядженні Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27 квітня 2018 року №707 закріплена за комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва" для утримання, експлуатації та обслуговування.

Відповідно до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27 квітня 2018 року №707 зобов`язано районні в місті Києві державні адміністрації закріпити за комунальними підприємствами районних в місті Києві державних адміністрацій внутрішньоквартальні проїзди згідно з додатками 1-10.

Відповідно до п. 28 додатку 9 до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27 квітня 2018 року №707 визначено зокрема проспект Повітрофлотський 34, 36, 38, 40, 42, 44, 46, 48/2 довжина якого становить 0,729 км., ширина проїзду 7,50-18 м., площа проїзду 8,1 тис. кв. м.

Відповідно до п. 11.13 ПДР України забороняється рух транспортних засобів по тротуарах і пішохідних доріжках, крім випадків, коли вони застосовуються для виконання робіт або обслуговування торговельних та інших підприємств, розташованих безпосередньо біля цих тротуарів або доріжок, за відсутності інших під`їздів і за умови виконання вимог пунктів 26.1-26.3 цих Правил.

Колегія суддів звертає увагу на те, що Закон України "Про автомобільні дороги" та ПДР не містять визначення внутрішньоквартального проїзду, водночас закріплення певних території за комунальними підприємствами для утримання, експлуатації та обслуговування не свідчить про можливість їх використання як доріг загального користування.

Отже, враховуючи встановлені обставини, доводи апелянта не спростовують висновки суду першої інстанції щодо здійснення паркування транспортного засобу з порушенням ПДР.

Крім іншого, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 31 жовтня 2025 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України.

Головуючий суддя: Н.М. Єгорова

Судді: Є.О. Сорочко

Є.В. Чаку