Постанова від 17 травня 2026 р. у справі №366/515/26 — Іванківський районний суд Київської області

Справа № 366/515/26

Провадження № 3/366/409/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2026 року суддя Іванківського районного суду Київської області Ткаченко Ю.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділення поліції № 1 Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В с т а н о в и В:

05 березня 2026 року до Іванківського районного суду Київської області надійшли матеріали від Відділення поліції № 1 Вишгородського районного управління поліції ГУ НП в Київської області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 02.03.2026 року о 07 год. 30 хв. в селищі Іванків вул. Київська керував автомобілем ВАЗ-21101 д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції, у результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем VOLVO S60 д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який зупинився попереду. Внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 13.1 ПДР України та вчинив правопорушення, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП.

14.04.2026 ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про витребування доказів, зокрема, відео з бодікамери поліцейського по факту дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 02 березня 2026 року о 07 год. 30 хв. в селищі Іванків по вул. Київська за його участю.

Постановою суду від 14.04.2026 року задоволено клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів.

01.05.2026 на виконання постанови суду від 14.04.2026 року до суду надійшла витребувана інформація.

До протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 604057 від 02.03.2026, складеного відносно ОСОБА_1 працівниками поліції додано до матеріалів справи:

-письмові пояснення ОСОБА_1 , з яких слідує: «02.03.2026 року близько 07 год. 30 хв. я керував власним транспортним засобом марки ВАЗ модель 21101 д.н.з. НОМЕР_1 , рухався в смт. Іванків по вул. Київська в напрямку вул. Поліська, під`їжджаючи до повороту на вул. Запрудська я помітив попереду автомобілі, один повертав на вул. Запрудська, інший транспортний засіб марки Volvo д.н.з. НОМЕР_3 , який уникаючи зіткнення повернув правіше, після чого я почав тормозити, не врахувавши безпечної швидкості, не врахував дорожньої обстановки, не впорався з керуванням та скоїв зіткнення з автомобілем VOLVO д.н.з. НОМЕР_2 . При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження».

-письмові пояснення ОСОБА_2 , з яких слідує: «02.03.2026 року близько 07 год. 30 хв я керував транспортним засобом марки VOLVO д.н.з. НОМЕР_2 , рухався в смт. Іванків по вул. Київська в напрямку вул. Поліська, під`їжджаючи до поворота на вул. Запрудська, я помітив попереду автомобіля, який включив показчик повороту, ліворуч на вул. Запрудська, після чого я зупинив свій автомобіль до повної зупинки, в подальшому в мій автомобіль здійснив зіткнення авто марки ВАЗ д.н.з. НОМЕР_1 , який рухався позаду, вийшовши з авто я помітив на своєму механічні пошкодження, а саме: бампер задній, кришка багажника, вихлопна труба, після чого я зателефонував на спецлінію «102» та повідомив про дану подію»;

-схему місця ДТП від 02.03.2026 року з фототаблицями до неї;

-відеозаписом із нагрудної камери поліцейського від 02.03.2026 року, на якому зафіксовано факт ДТП за участю транспортних засобів: ВАЗ-21101 д.н.з. НОМЕР_1 та VOLVO S60 д.н.з. НОМЕР_2 .

У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив суду, що дійсно керував транспортним засобом ВАЗ-21101 д.н.з. НОМЕР_1 та здійснив зіткнення з автомобілем VOLVO S60 д.н.з. НОМЕР_2 . При цьому швидкість його автомобіля була близько 30-35 км/год. Пояснив суду, що він не був об`єктивно спроможний навіть при мінімальній швидкості автомобіля запобігти зіткнення, так як була ожеледиця на дорозі.

Суд, всебічно, повно і об`єктивно дослідивши матеріали адміністративної справи, що мають доказове значення, у їх сукупності, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, керуючись законом та правосвідомістю, встановивши фактичні обставини справи, вважає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП підлягає закриттю, у зв`язку з відсутністю події і складу даного адміністративного правопорушення.

Положеннями ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП України передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб`єктом правопорушення, всіх обов`язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.

Положеннями ч. 1 ст. 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року за №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясувати всі обставини, перелічені у ст.ст. 247 та 280 КУпАП.

Відповідно до вимог ст.ст. 251 та 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Диспозицією ст. 124 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Таким чином, порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху має знаходитись у прямому причинно-наслідковому зв`язку із пошкодженням транспортних засобів.

За змістом ст.ст. 7, 254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності, що позбавляє можливості перекваліфікувати діяння особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи в суді.

При цьому, суд також не вправі самостійно змінювати фабулу, викладену в протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді, а також не може самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже, діючи таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до правової позицій, викладеної в постанові Верховного Суду від 26.06.2019 року в справі № 536/1703/17, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами, а не підтвердження здійснення водієм правопорушення відповідними доказами, не породжує правових підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності.

Таким чином, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суд не має повноважень щодо перекваліфікації діяння, вчиненого особою відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, а має вирішити питання щодо наявності в її діях складу адміністративного правопорушення за яким її діяння кваліфіковано уповноваженою особою, відповідно до ст. 255 КУпАП, якою складено такий протокол.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 604057 вбачається, що 02.03.2026 року о 07 год. 30 хв. в селищі Іванків вул. Київська керував автомобілем ВАЗ-21101 д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції, у результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем VOLVO S60 д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який зупинився попереду. Внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 13.1 ПДР України та вчинив правопорушення, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП.

Пункт 13.1 ПДР передбачає, якщо водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Згідно з п. 2.3 (б) ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Відповідно до п. 12.1 ПДР України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

За положеннями п. 1.10 ПДР безпечна швидкість - швидкість, за якої водій має змогу безпечно керувати транспортним засобом та контролювати його рух у конкретних дорожніх умовах, а дорожня обстановка - сукупність факторів, що характеризується дорожніми умовами, наявністю перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивністю та рівнем організації дорожнього руху, які повинен враховувати водій під час вибору швидкості, смуги руху та прийомів керування транспортним засобом.

Даних про те, водій ОСОБА_1 порушив швидкісний режим, матеріали справи не містять.

Даний факт наявності ожеледиці та відсутність на проїжджій частині піско-соляної суміші підтверджений відео фіксацією з бодікамери поліцейського, приєднаними поліцейським до матеріалів справи на виконання постанови суду.

Зі схеми ДТП від 02.03.2026 року, яка була складена за участю автомобілів ВАЗ-21101 д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та VOLVO S60 д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , вбачається, що в графі «стан покриття проїзної частини» зазначено «мокре».

На дослідженому в суді відеозаписі з місця ДТП видно наявність ожеледиці та відсутність чищення і обробки проїжджої частити дороги.

Лише за наявності представленого відео з місця ДТП, є підстави об`єктивного характеру стверджувати, що на ділянці дороги, на якому сталася ДТП, не виключено, була ожеледиця.

Також судом встановлено, що на ділянці дороги, де відбулася ДТП, були відсутні позначення 7.12 "Ожеледиця", а тому водій ОСОБА_1 не був об`єктивно спроможний навіть при мінімальній швидкості автомобіля запобігти зіткнення.

Відповідно до ст. 10 ЗУ «Про автомобільні дороги» Державне управління автомобільними дорогами загального користування здійснює Державна служба автомобільних доріг України, що є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через керівника центрального органу виконавчої влади у галузі транспорту і який має свої органи управління на місцях.

Згідно з положеннями п. 3 ст. 12 Закону України «Про дорожній рух», посадові особи, які відповідають за будівництво, реконструкцію, ремонт, експлуатацію та облаштування автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, мостів, шляхопроводів, інших споруд, зобов`язані, зокрема: забезпечувати утримання їх у стані, що відповідає встановленим вимогам щодо забезпечення безпеки дорожнього руху; при виникненні умов, що створюють загрозу безпеці дорожнього руху, здійснювати заходи для своєчасної заборони або обмеження руху, а також відновлення безпечних умов для руху.

При розгляді справ про порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, необхідно з`ясувати наявність причинного зв`язку між порушенням водієм ПДР та наслідками, що настали, а виходячи із сукупності всіх обставин, що належать до предмета доказування, з огляду на особливості складу правопорушення, передбаченого у ст. 124 КУпАП, оцінці підлягає наявність технічної можливості у водія уникнути наслідків адміністративного правопорушення та джерело створення аварійної ситуації.

Виходячи із установлених у ході судового розгляду обставин, дійти однозначного висновку про причинний зв`язок дій водія ОСОБА_1 із наслідками, які настали, неможливо, оскільки не виключається причинний зв`язок із незадовільним станом дороги, при цьому обов`язок водія щодо вжиття заходів для безпечного руху кореспондує обов`язок посадових осіб, які відповідають за експлуатацію дороги щодо утримання у придатному до використання стані.

Аналогічного висновку в своїх постановах дійшов Чернігівський апеляційний суд (справа № 748/1/25 від 16.04.2025), Кропивницький апеляційний суд (справа № 392/125/26 від 27.02.2026).

Суд, дослідивши матеріали справи та додані до них докази, прийшов до висновку, що ОСОБА_1 не мав технічної можливості уникнути зіткнення у зв`язку з неналежним станом покриття проїзної частини під час ожеледиці та відсутність попереджувальних знаків, а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

За таких обставин, у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували вину особи за стандартом «поза розумним сумнівом».

У відповідності до ст. 7 КУпАП, ст. 62 Конституції України, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і у порядку встановлених законом. Особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути притягнута до відповідальності, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Згідно ст.ст. 1, 8 КУпАП завданням Кодексу є охорона прав і свобод громадян, в тому числі осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, сумлінного виконання своїх обов`язків. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Статтями 3, 8 Конституції України проголошено, що людина, її права і свободи людини та їх гарантії визнаються в Україні найвищою цінністю, визначають зміст і спрямованість діяльності держави. В Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до вимог статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП відсутні докази які свідчать про вчинення ОСОБА_1 дій, які знаходилися б в причинному зв`язку з виникненням адміністративного правопорушення, а тому згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю.

Як визначено пунктом 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey, п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Вилучене посвідчення водія у ОСОБА_1 підлягає поверненню.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 124, 247, 266, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення України,

У Х В А Л И В :

Справу відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 124 КУПАП закрити за відсутністю в його діях складу і події зазначеного адміністративного правопорушення.

Вилучене посвідчення водія серії НОМЕР_4 – повернути ОСОБА_1 .

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 цього Кодексу, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185-3 цього Кодексу.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Суддя: Юрій ТКАЧЕНКО