Вирок від 19 травня 2026 р. у справі №366/1157/25 — Іванківський районний суд Київської області

Справа № 366/1157/25

Провадження № 1-кп/366/110/26

В И Р О К

Іменем України

20 травня 2026 року Іванківський районний суд Київської області у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання – ОСОБА_2 , за участю сторін кримінального провадження: прокурора – ОСОБА_3 , обвинуваченого – ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Іванків обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12025111180000006 від 06.01.2025 року за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Зимогір`я, Луганської області, українця, громадянина України, не одружений, утриманців не має, з середньою освітою (9 класів та 2 роки ПТУ), не інваліда, перебивається тимчасовими підробітками, зареєстрований в АДРЕСА_1 проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимий, останній раз 04.03.2024 року Іванківським районним судом Київської області за ч. 1 ст. 309 КК України (з урахуванням Ухвали Коростенського міськрайонного суду Житомирської області) до покарання у виді 2 років обмеження волі та відповідно до ухвали Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 04.11.2025 року звільнений від відбування покарання за вироком Іванківського районного суду Київської області від 04.03.2024 року умовно-достроково на 6 місяців 26 днів, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

У січні місяці 2025 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, у не встановленому досудовим розслідуванням місці в межах с. Запрудка Вишгородського району Київської області, ОСОБА_4 знайшов сухі рослини роду коноплі, які подрібнив та помістив до полімерного пакету, який помістив до лівого зовнішнього карману флісової кофти, що знаходилась під зимовою курткою, таким чином став незаконно зберігати, без мети збуту, для власного вживання наркотичний засіб, обіг якого обмежено – канабіс.

06 січня 2025 року, приблизно об 11 годині, ОСОБА_4 перебуваючи на зупинці громадського транспорту в селищі Іванків по вул. Розважівській, 2 Вишгородського району Київської області, протягом року з дати засудження за аналогічний злочин, був помічений працівниками поліції, які під час проведення огляду місця події виявили та вилучили в останнього речовину рослинного походження, яка відповідно до Постанови КМУ від 06.05.2000 року № 770 «про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, обіг яких обмежено» - канабіс, загальною масою (в перерахунку на висушену речовину) – 12,97 грама, що відповідно до наказу МОЗ України № 188 від 01.08.2000 року становить більше ніж невеликий розмір, яку останній незаконно придбав та зберігав при собі для власного вживання без мети збуту.

Таким чином, ОСОБА_4 , обвинувачується у незаконному придбанні та зберіганні наркотичних засобів, без мети збуту, вчиненого протягом року після засудження за цією статтею, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 309 КК України визнав повністю, щиро розкаявся, просив суворо не карати, а також просив не брати під варту в залі суду.

У відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

В судовому засіданні встановлено, що викладені фактичні обставини справи ніким не оспорюються, обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих фактичних обставин і у суду немає сумнівів у добровільності їх позиції, тому суд дослідив лише письмові матеріали, що характеризують особу обвинуваченого, в тому числі досудову доповідь; постанову про визнання речових доказів; квитанцію про отримання на зберігання речових доказів.

Інші докази, здобуті в ході досудового слідства не досліджувались в судовому засіданні, у зв`язку з визначенням порядку та об`єму дослідження доказів, передбаченому ч. 3 ст. 349 КК України, оскільки свідчення ОСОБА_4 відповідають фактичним обставинам кримінального правопорушення та ніким не оспорюються.

Так, відповідаючи на питання, ОСОБА_4 повністю підтвердив обставини викладені в обвинувальному акті.

Так, згідно наданих характеристик за місцем проживання, обвинувачений ОСОБА_4 характеризується посередньо, скарг на його поведінку не надходило, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, перебуває на обліку у лікаря психіатра з діагнозом Ф 70.0 (легка розумова відсталість), офіційно ніде не працює, перебивається тимчасовими заробітками не одружений, не інвалід, утриманців не має.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.

Згідно досудової доповіді, складеної провідним інспектором відділу МЮУ ДУ «Центр пробації» філія ДУ «Центр пробації`у м. Києві та Київській області Вишгородський районний відділ № 2, ОСОБА_6 дослідження інформації, що характеризує особу за місцем проживання/навчання/роботи, умов його життєдіяльності, відносин у суспільстві, результати оцінки ризику вчинення ним повторного кримінального правопорушення, а також його імовірної небезпеки для суспільства, свідчать про не можливість виправлення особи без ізоляції від суспільства.

Так, вина обвинуваченого ОСОБА_4 доведена, а його умисні дії кваліфіковано вірно за ч. 2 ст. 309 КК України.

Обставинами, що відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує покарання, судом визнає щире каяття.

Обставин, які б відповідно до ст. 67 КК України обтяжували покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу підсудного, обставини, що пом`якшують та обставин, що обтяжують покарання, сімейний та майновий стан.

При визначені виду і міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд приймає до уваги ступінь і характер скоєного злочину, його особу, відсутність обставини, які обтяжують покарання, його вік, стан здоров`я, майновий та сімейний стан, а тому вважає, що йому слід призначити покарання в межах санкції ч. 2 статті 309 КК України у виді позбавлення волі. Відповідно до положень ч. 1, 4 ст. 71 КК України, ст. 72 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком Іванківського районного суду Київської області від 04.03.2024 року, остаточно призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, у виді позбавлення волі.

Процесуальні витрати на підставі ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого, долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід не обирався та підстави для його застосування наразі відсутні.

Цивільний позов не заявлений.

Керуючись ст. ст. 366-368, 371, 374, 376, 395 КПК України, суд-

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та призначити покарання за ч. 2 ст. 309 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України при складанні покарань за сукупністю кримінальних правопорушень та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи з такого їх співвідношення: 1 (одному) дню позбавлення волі відповідає 2 (два) дні обмеження волі.

За ч. 1 ст. 71 КК України, шляхом часткового складання покарань за сукупністю вироків, остаточно призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді 2 (двох) років 1 (одного) дня позбавлення волі.

Запобіжний захід не обирався та підстави для його застосування відсутні.

Цивільний позов не заявлений.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати у кримінальному провадженні на залучення експерта в сумі 2388 грн., на рахунки відкриті в органах Державної казначейської служби України по коду доходів 24060300 «інші надходження» (МФО 899998).

Речові докази: вилучені під час проведення ОМП 06.01.2025 року – речовину рослинного походження (канабіс), загальною масою 12,97 г., яку передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВП № 1 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області – знищити.

Згідно ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Вирок може бути оскаржений в порядку статті 394 КПК України до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Іванківський районний суд Київської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його оголошення.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Роз`яснити обвинуваченому право подати клопотання про право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Суддя ОСОБА_7