Постанова від 19 травня 2026 р. у справі №357/5988/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/5988/26

3/357/2223/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.05.2026 рокусуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Дорошенко С.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Київській області ППП у м. Біла Церква та Білоцерківському районі, батальйон № 1, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого машиністом СТ «Галактіка», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

У С Т А Н О В И В:

13 березня 2026 року о 21 годині 34 хвилин, ОСОБА_1 , в м. Біла Церква по бульвару Олександрійський, 20, керував транспортним засобом «Volkswagen Passat», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, звужені зіниці, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у найближчому медичному закладі у встановленому законом порядку, водій відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні 04.05.2026 року ОСОБА_1 вину не визнав, пояснив, що 13.03.2026 року він з дружиною та дитиною їхали додому і його зупинили працівники поліції, які повідомили, що підозрюють його в керуванні транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння. Він повідомив працівникам поліції, що наркотичні речовини не вживає. Працівники поліції запропонували йому пройти огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння у медичному закладі в м. Тараща. Зазначив, що він не відмовлявся від проходження огляду в м. Біла Церква, але працівники поліції повідомили йому, що в м. Біла Церква огляди на стан наркотичного сп`яніння не проводять, що потрібно їхати до м. Тараща. Він відмовився від проходження огляду на визначення стану сп`яніння в м. Тараща, так як не мав бронювання. Крім того один працівник поліції був без бодікамери і повідомив йому, що якщо він поїде до медичного закладу, то його завезуть на ВЛК і не відпустять. Пояснив, що перед даною подією його вже притягували до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, але виклику до Білоцерківського міськрайонного суду він не отримував. Крім того зазначив, що працівники поліції не перевіряли у нього зіниці очей. Категорично ствердив, що наркотичні речовини не вживав, а відмовився від проходження огляду, так як не мав бронювання та боявся, що його завезуть на ВЛК. В зв`язку з викликом в судове засідання працівників поліції розгляд справи було відкладено на 20.05.2026 рік 08 годину 40 хвилин. 20.05.2026 року ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи був належно повідомлений про що свідчить власноручна розписка, яка наявна в матеріалах справи, причини неявки невідомі. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Виходячи з норм статтей 268, 277-2 КУпАП, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, вважає за можливе провести розгляд справи у її відсутності. Її неявка навіть в одне судове засідання не перешкоджає розгляду справи.

Допитаний в судовому засіданні сержант поліції ОСОБА_2 , який перебував в сталі наряду Вулкан 0751 та під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, пояснив, що 13.03.2026 року було зупинено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 . Під час спілкування та перевірки документів у водія було виявлено ознаки наркотичного сп`яніння, в зв`язку з чим було запропоновано пройти огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння у найближчому медичному закладі в м. Тараща, нащо останній відмовився. ОСОБА_1 хотів пройти огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння у м. Біла Церква, але ми йому повідомили, що в м. Біла Церква огляди на визначення стану наркотичного сп`яніння не проводять. Ствердив, що ОСОБА_1 неодноразово пропонували пройти огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння у медичному закладі, роз`яснювали, що за відмову від проходження огляду, передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, було роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, однак останній відмовився від проходження огляду в зв`язку з чим і було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Пояснив, що поліцейського ОСОБА_3 розрядилася бодікамера. Ствердив, що не чув, щоб ОСОБА_1 відмовляли від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння та щоб йому погрожували що завезуть на ВЛК. Повідомив, що у ОСОБА_1 не перевіряли військово-облікових документів та не запитували чи є у нього бронювання.

В судовому засіданні переглянуто диск з відеозаписами з нагрудних камер поліцейських, який додано до протоколу, та з якого убачається, що працівниками поліції було зупинено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 . Працівники поліції назвали ОСОБА_1 причину зупинки, а саме відсутній страховий поліс. Під час спілкування та перевірки документів працівники поліції повідомили ОСОБА_1 , що підозрюють його в керуванні транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння та запропонували пройти огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння у медичному закладі в м. Тараща. ОСОБА_1 запитав у працівників поліції чому не можна такий огляд пройти в м. Біла Церква, нащо йому повідомили, що в м. Біла Церква огляди на визначення стану наркотичного сп`яніння не проводять. Працівники поліції назвали ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп`яніння та повторно запропонували пройти огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння у медичному закладі, нащо останній сказав. що йому потрібно проконсультуватися. Працівники поліції почекали деякий час потім повторно запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану сп`яніння, останній запитав про наслідки відмови від проходження огляду. Працівники поліції роз`яснили ОСОБА_1 , що за відмову від проходження огляду, передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. ОСОБА_1 намагався поговорити з працівником поліції без бодікамери, нащо отримав відмову. ОСОБА_1 погодився на проходження огляду. Працівники поліції повідомили йому, щоб він сідав до службового автомобіля. Працівник поліції пішов до службового автомобіля писати направлення. ОСОБА_1 підійшов до працівника поліції та повідомив, що відмовляється від проходження огляду, нащо працівник поліції повідомив, що потрібно їхати, однак ОСОБА_1 категорично відмовився. Працівники поліції роз`яснили ОСОБА_1 його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та повідомили, що відносно нього буде винесено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП з яким останнього було ознайомлено. Також відеозаписом зафіксовано, що працівники поліції повідомили ОСОБА_1 , що він відсторонений від керування транспортним засобом, щоб шукав тверезого водія.

Оголосивши протокол про адміністративне правопорушення, заслухавши ОСОБА_1 , пояснення сержанта поліції ОСОБА_2 , дослідивши додані до протоколу докази, а саме: довідку визначення повторності порушення ПДР, витяг з бази ІПНП Білоцерківського РУП ГУНП у Київській області, повідомлення Білоцерківської міської лікарні № 2, Білоцерківської міської лікарні № 4, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння від 13.03.2026 року, акт огляду на стан наркотичного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, зобов`язання, рапорт працівника поліції, переглянувши відеозаписи з нагрудної камери поліцейського, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, визнає доведеним належними та допустимими доказами вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Твердження ОСОБА_1 про те, що він відмовився від проходження огляду на визначення стану сп`яніння, так як працівник поліції повідомив йому, що його завезуть на ВЛК, не підтверджується жодними доказами у справі, а тому суд розцінює їх, що надані з метою уникнення ОСОБА_1 відповідальності за вчинене правопорушення.

З переглянутого відеозапису з нагрудних камер поліцейських, вбачається що працівники поліції неодноразово пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння, роз`яснювали, що за відмову від проходження огляду на визначення стану сп`яніння, передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, нащо останній відмовився.

Також, слід зазначити, що ОСОБА_1 інкримінується не керування транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння, а відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, що фактично не заперечувалося і самим ОСОБА_1 в судовому засіданні, який повідомив, що на вимогу працівника поліції не поїхав до медичного закладу на проходження огляду на визначення стану сп`яніння, так як боявся.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП, повинен з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.

Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП закріплено, що відповідальність за вказане правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Враховуючи встановлені фактичні обставини даного адміністративного провадження, а саме відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, які підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, які досліджені судом, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена «поза розумним сумнівом», тому в його діях наявний склад вказаного правопорушення.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчинення нових правопорушень.

При накладенні адміністративного стягнення, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, його відношення до вчиненого, конкретних обставин справи, вважаю, що ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП слід піддати адміністративному стягненню у виді штрафу в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, з позбавленням права керування транспортними засобами.

Крім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, ст. 221, ст. 284 КУпАП, суд,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665,60 грн.

Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

Термін пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».

СуддяСвітлана ДОРОШЕНКО