Рішення від 19 травня 2026 р. у справі №345/2045/26 — Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/2045/26

Провадження № 2/345/1847/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

З А О Ч Н Е

20.05.2026 м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі

головуючого судді Сирка Й.Й.,

з участю секретаря судового засідання Слободян Т.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Еліт-Хол", представника позивача Долинки Ореста Антоновича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг на утримання будинків і споруд та прибудинкових територій,

ВСТАНОВИВ:

27.03.2026 представник позивача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Еліт-Хол" Долинка О.А. звернувся до Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Еліт-Хол" 15 160,97 грн. заборгованість з оплати внесків за утримання будинку і прибудинкової території, 2 257,05 грн. інфляційних втрат та 588,50 грн. 3% річних, а також судові витрати в розмірі 6 912,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСББ виконує взяті на себе зобов`язання з обслуговування і утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, за що нараховує і вимагає сплати відповідних внесків, а власники квартир зі свого боку зобов`язані здійснювати сплату цих внесків.

Відповідачка, яка є власником квартири за адресою АДРЕСА_1 , відповідно споживачем житлово-комунальних послуг з особовим рахунком № НОМЕР_1 , не здійснює своєчасно і в повному обсязі оплату внесків за утримання багатоквартирного будинку і прибудинкової території, тому за період з 01.08.2021 року по 01.03.2026 утворилась заборгованість, яку представник позивача просить стягнути на користь ОСББ, а також судові витрати у справі.

30.03.2026 ухвалою суду відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

В судове засідання представник позивача не з`явився, однак подав заяву про долучення доказів, в якій просив долучити документи на підтвердження судових витрат в сумі 6808,40 грн., а також просив розглянути справу без його участі. Позов підтримує.

Відповідачка не скористалася правом подати до суду відзив на позовну заяву із доказами, хоча повідомлялся належним чином про дату, час та місце судового засідання.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, встановив наступне.

В лютому 2020 року власниками квартир і нежитлових приміщень будинку АДРЕСА_2 на загальних зборах прийняте рішення про створення і проведення державної реєстрації об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

26 лютого 2020 року здійснена державна реєстрації Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Еліт-Хол".

Згодом було завершене будівництво і здача в експлуатацію будинку АДРЕСА_2 .

04.11.2020 року співвласники багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_2 звернулись до ОСББ "Еліт-Хол" з проханням про розгляд питання щодо приєднання будинку до ОСББ.

Протоколом загальних зборів учасників ОСББ "Еліт-Хол" від 03.01.2021 року, серед іншого, обраний склад комісії для передачі багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_2 та технічної документації на нього з балансу забудовника на баланс ОСББ.

Актом приймання-передачі багатоквартирного житлового будинку на баланс та в управління ОСББ "Еліт-Хол" від 01.02.2021 року будинок АДРЕСА_3 переданий на баланс та в управління ОСББ.

Протоколом загальних зборів учасників ОСББ "Еліт-Хол" від 03.01.2021 року, серед іншого, обраний склад комісії для передачі багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_2 та технічної документації на нього з балансу забудовника на баланс ОСББ.

Після завершення будівництва і здачі в експлуатацію будинку АДРЕСА_2 , він був приєднаний до ОСББ на підставі рішення загальних зборів об`єднання співвласників, що зафіксовано у протоколі від 28.10.2022 року.

Нумерація 6, 6-А і 6-Б будинку на вулиці Драгоманова обумовлена тим, що його будівництво і здача в експлуатацію здійснювались поступово і у різні періоди часу, а тому можливим було присвоєння лише різних адрес будівлі.

Однак фізично це є одна будівля, об`єднана спільною прибудинковою територією, має єдині комунікації, інженерну інфраструктуру, обладнання і елементи благоустрою.

Позивач виконує взяті на себе зобов`язання з обслуговування і утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, за що нараховує і вимагає сплати відповідних внесків, а власники квартир зі свого боку зобов`язані здійснювати сплату цих внесків.

Відповідно до положень частини четвертої статті 319 ЦК України власність зобов`язує.

Згідно зі статтею 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, положення статті 322 ЦК України встановлюють презумпцію обов`язку власника нести усі витрати, пов`язані з утриманням належного йому майна, у тому числі з оплати комунальних та інших наданих йому послуг, поза залежністю від того, чи користується він ними безпосередньо чи ні. До таких витрат належать витрати, пов`язані зі зберіганням майна, його ремонтом, забезпеченням збереження його властивостей тощо. Такий обов`язок власника є похідним від належних йому, як абсолютному володарю, правочинів володіння, користування та розпорядження майном. Невиконання власником свого обов`язку по утриманню своєї власності може створювати небезпеку для третіх осіб.

Згідно із пунктом 2 розділу V статуту ОСББ співвласники зобов`язані своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.15 Закону №2866-III, співвласник зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Відмова від оплати рахунків або несплата рахунків не допускається. Такі дії є порушенням прав інших членів об`єднання і підставою для звернення до суду про стягнення заборгованості із плати по відповідних рахунках у примусовому порядку.

За змістом абз.4 ч.1 ст.17 Закону №2866-III, для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону №2866-III внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Статтею 7 "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" (надалі по тексту Закон №417-VIII) визначено, що співвласники зобов`язані додержуватися вимог правил утримання багатоквартирного будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм; виконувати рішення зборів співвласників; своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" від 14.05.2015 року №417-VIII управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

Частина 1 статті 10 Закону №417-VIII передбачає, що співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів та прийняття відповідних рішень здійснюються згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань

Згідно з пунктом 7 статті 10 Закону №417-VIII до повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком.

Статтею 7 Закону №417-VIII закріплений обов`язок співвласника виконувати рішення зборів співвласників і своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Відповідно до ч.2, 3 ст.12 Закону №417-VIII, витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між власниками пропорційно до їх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат.

Не використання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.

Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" не передбачене укладання договору між власниками житлових приміщень (квартир) і нежитлових приміщень та об`єднанням. Усі взаємовідносини регулюються статутом ОСББ. Відносини в ОСББ - статутні, а не договірні. Відтак, сплата внесків на утримання будинку та прибудинкової території - це обов`язок співвласників в силу закону, без будь-яких договорів.

Обов`язок по утриманню майна, включаючи обов`язок по сплаті житлово-комунальних послуг, покладається законом на власника квартири, незалежно від факту реєстрації чи проживання його у житловому приміщенні. Так, у постановах Верховного Суду від 02.04.2020 року у справі №757/29813/17-ц, 25.06.2020 року у справі №520/16591/16-ц сформульовано правову позицію, про те, що факт відсутності реєстрації особи в квартирі не звільняє її, як власника квартири, від обов`язку нести витрати по утриманню належного їй майна.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботи, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Положеннями статей 526, 530 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Як зазначено у статті 610 ЦК України, - порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до положень статті 611 ЦК України, - у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Протоколом загальних зборів учасників ОСББ "Еліт-Хол" від 03.01.2021 для співвласників квартир будинку АДРЕСА_2 розмір внесків за утримання будинку і прибудинкової території встановлений з розрахунку 3,70 грн за 1 м.кв. загальної площі житлового приміщення, належного співвласнику. Цей тариф діяв і протягом 2022 року.

Протоколом загальних зборів учасників ОСББ "Еліт-Хол" від 03.01.2023 року для співвласників квартир будинку АДРЕСА_2 розмір внесків за утримання будинку і прибудинкової території встановлений з розрахунку 3,40 грн за 1 м.кв.

Протоколом від 23.02.2024 чергового засідання членів правління ОСББ "Еліт-Хол" здійснений перерахунок розміру внесків за утримання будинку і прибудинкової території і за січень 2024 року встановлений у розмірі 5,44 грн за 1 м.кв. загальної площі житлового приміщення, за лютий 2024 року 5,20 грн за 1 м.кв. загальної площі житлового приміщення.

У березні, квітні і травні 2024 року розмір внеску за утримання будинку і прибудинкової території встановлений з розрахунку 6,00 грн за 1 м.кв. загальної площі житлового приміщення (відповідно до протоколу загальних зборів учасників ОСББ "Еліт-Хол" від 23.02.2024).

Протоколом загальних зборів учасників ОСББ "Еліт-Хол" від 14.04.2024 для співвласників квартир з 01.06.2024 розмір внесків за утримання будинку і прибудинкової території встановлений з розрахунку 4,86 грн за 1 м.кв. загальної площі житлового приміщення.

З 01 травня 2025 року розмір внеску за 1 м.кв. загальної площі житлового приміщення становить 5,48 грн (відповідно до протоколу загальних зборів учасників ОСББ "Еліт-Хол" від 30.03.2025).

Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності підтверджується, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_4 .

Як власнику житлового приміщення і співвласнику багатоквартирного будинку відповідачу присвоєний особовий рахунок № НОМЕР_1 .

Відповідач зобов`язання зі сплати внесків за утримання будинку і прибудинкової території належним чином не виконує і за період з 01.08.2021 по 01.03.2026 має заборгованість в загальній сумі 15 160,97 грн.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Частиною 1 статті 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України розміщена в розділі "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 ЦК України, відтак визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань, незалежно від підстав їх виникнення (наведену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц).

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникає з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до частин 1, 5 статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Отже, системний аналіз положень статей 11, 509, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що обов`язок відшкодувати інфляційні втрати за невиконання зобов`язання не є зобов`язанням у розумінні статті 509 цього Кодексу.

Разом з тим у постанові Верховного Суду від 27.05.2019 року по справі №910/20107/17 викладений наступний правовий висновок:

"З огляду на вимоги статей 79, 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).".

Аналогічні правові висновки викладені також в постановах Верховного Суду від 21.05.2019 року по справі №916/2889/13, від 16.04.2019 року у справах №922/744/18 та №905/1315/18, від 05.03.2019 року по справі №910/1389/18, від 14.02.2019 року по справі №922/1019/18, від 22.01.2019 року по справі №905/305/18, від 21.05.2018 року по справі №904/10198/15, від 02.03.2018 року по справі №927/467/17.

У постанові об`єднаної плати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.10.2018 року у справі №922/4099/17 зазначено, що відповідно до статті 264 Цивільного кодексу України визнання боржником основного боргу, в тому числі і його сплата, саме по собі не є доказом визнання ним також і додаткових вимог кредитора (зокрема, щодо неустойки, процентів за користування коштами), а так само й вимог щодо відшкодування збитків і, відтак, не може вважатися перериванням перебігу позовної давності за зазначеними вимогами. Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України стягнення 3% річних та інфляційних витрат можливе до моменту фактичного виконання зобов`язання та обмежується останніми 3 роками, які передували подачі позову.

Верховний суд (в рамках цієї справи) наголошує, що положення статей 3, 509, 625 ЦК України, передбачають нарахування інфляційних втрат і 3% річних на суму основного боргу, а не на інфляційні втрати і 3% річних, нараховані за попередній період, таким чином помилковим є твердження, що під час нарахування інфляційних втрат урахуванню (обчисленню) підлягає не тільки основний борг, а й сума, на яку збільшився цей борг за попередні періоди внаслідок інфляційних процесів.

Наведену правову позицію також викладено у постанові Верховного Суду від 21.05.2019 року у справі №916/2889/13.

Між тим, у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 року у справі №905/600/18 (ЄДРСРУ № 82887781), з урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 04.06.2019 року у справі №916/190/18, зазначено, що нарахування інфляційних втрат за наступний період з урахуванням збільшення суми боргу на індекс інфляції попереднього місяця є обґрунтованим, оскільки інфляційні втрати не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов`язання.

Серед іншого правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення. Зазначена позиція підтверджена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 04 червня 2019 року у справі № 916/190/18 (провадження № 12-302гс18).

Згідно з вимогами статті 625 ЦК України - боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

А тому, згідно вищенаведених правових норм обов`язком відповідача є своєчасна оплата отриманих послуг згідно затверджених в установленому порядку тарифів.

За ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В даному випадку, факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань щодо своєчасної сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території, ремонтний фонд (фонд на поточний та капітальний ремонт) за період з 01.08.2021 року по 01.03.2026 року встановлений, а наявність непогашеної заборгованості перед ОСББ "ЕЛІТ-ХОЛ" підтверджується належними доказами.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.

Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).

Таким чином, платежі встановлені ст. 625 ЦК України є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення виконання ним грошового зобов`язання, яка має компенсаційний, а не штрафний характер, які наприклад статті законів, які передбачають неустойку. Компенсація полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Разом з цим, згідно з положеннями постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" від 05.03.2022 року №206 з 24.02.2022 року до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.

Відтак, вказане свідчить про запровадження на період дії введеного в Україні воєнного стану мораторію на нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.

Однак, оплата внесків та платежів співвласників об`єднання за управління будинком не є оплатою житлово-комунальних послуг у розмінні Закону України "Про житлово-комунальні послуги", а тому підстави для застосування до правовідносин сторін положень Постанови КМУ від 05.03.2022 року №206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" відсутні.

Так, відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" не є предметом регулювання цього Закону відносини, що виникають між співвласниками, а також між співвласниками та об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку при забезпеченні потреб співвласників шляхом самозабезпечення відповідно до статті 22 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Статтею 22 Закону №2866-III, серед іншого, визначено, що для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, отримання послуги з управління побутовими відходами, об`єднання за рішенням загальних зборів має право задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення.

Статутом Позивача передбачено, що ОСББ здійснює свою діяльність на основі самозабезпечення.

Відтак, Позивач має право на нарахування інфляційних втрат і 3% річних на заборгованість за увесь період її існування і на ці нарахування не поширюється дія Постанови КМУ від 05.03.2022 року №206.

На підставі наведеного і враховуючи невиконання Відповідачем зобов`язань зі сплати внесків, з нього підлягає стягненню 2257,05 грн інфляційних втрат і 588,50 грн 3% річних (розрахунки додаються).

Дослідивши і оцінивши усі наявні у справі докази в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову.

Також, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у справі у розмірі 6808,40 грн., а саме 2662,40 грн. сплаченого судового збору, 4000,00 грн. витрат на надання професійної правничої допомоги і 146,00 грн. за послуги поштового зв`язку з відправки Відповідачу копії позову з додатками.

У пункті 1 частини 3 статті 133 ЦПК України зазначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, віднесено витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 3 статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Таким чином, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому, витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137, частина 8 статті 141 ЦПК України).

Правовий висновок викладено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, додатковій постанові Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі № 727/463/19, постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18, від 02 червня 2022 року у справі № 15/8/203/20, від 09 березня 2023 року у справі № 127/28862/21).

Так, на підтвердження понесення витрат на правову допомогу представником позивача долучено до матеріалів справи копію договору про надання правової допомоги №09/032026 від 09.03.2026року, копію додаткової угоди №2 до договору про надання правничої допомоги від 23.03.2026, та платіжні інструкції від 03.04.2026 на суму 438,00 грн. та 4000,00 грн.

Варто зауважити про те, що у постанові №757/36628/16-ц від 24.01.2022 року, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду акцентував увагу на тому, що суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

За положеннями ч.ч. 1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, якими є витрати на професійну правничу допомогу, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Таким чином, на відповідача необхідно покласти судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2662,40 грн., 146,00 грн. витрат за надані послуги поштового зв`язку, а також витрати на правову допомогу в розмірі 4 000,00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.263-265,268, 274-279,354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Еліт-Хол", представника позивача Долинки Ореста Антоновича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг на утримання будинків і споруд та прибудинкових територій- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (жительки АДРЕСА_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Еліт-Хол" (вул. Драгоманова, 6, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77304,) 18 006,52 грн., з яких: заборгованість зі сплати внесків за утримання будинку і прибудинкової території в розмірі 15 160,097 грн., 2 257,05 грн. інфляційних втрат і 588,50 грн. 3% річних

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Еліт-Хол" 6 808,40 грн. понесених судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя