Постанова від 18 травня 2026 р. у справі №640/31980/20 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/31980/20 Суддя (судді) першої інстанції: Григораш Віталій Олександрович

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Собківа Я.М.,

суддів: Сорочка Є.О., Чаку Є.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 03 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просив:

- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 12.09.2016 на підставі архівних довідок №1260 від 15.07.2016 та №1261 від 15.07.2016, які видані адміністрацією міста Червоний Луч луганської народної республіки, довідки про проходження військової служби №5/7/223 від 05.08.2020, виданої відділом військового комісаріату луганської народної республіки по місту Ровеньки та довідки про навчання у Таганрогському судомеханічному технікумі №11/ок від 03.02.2017, виданої Державними бюджетним професійним освітнім закладом Ростовської області "Таганрогський коледж морського приладобудування" та копію диплома НОМЕР_1 від 24.06.1975 - протиправними;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві здійснити з 12.09.2016 перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 з урахуванням архівних довідок №1260 від 15.07.2016 та №1261 від 15.07.2016, виданих адміністрацією міста Червоний Луч луганської народної республіки, довідки про проходження військової служби №5/7/223 від 05.08.2020, виданої відділом військового комісаріату луганської народної республіки по місту Ровеньки та довідки про навчання у Таганрогському судомеханічному технікумі №11/ок від 03.02.2017, виданої Державними бюджетним професійним освітнім закладом Ростовської області "Таганрогський коледж морського приладобудування" та копію диплома НОМЕР_1 від 24.06.1975.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 03 вересня 2025 року позов задоволено частково.

В апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, посилаючись на порушення окружним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги на більш тривалий, розумний термін, у відповідності до положень статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Станом на 19 травня 2026 року позивачем не надано до суду письмового відзиву (заперечень) на апеляційну скаргу.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві, отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

25.09.2020 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою, в якій просив здійснити перерахунок розміру пенсії за віком з урахуванням:

- заробітної плати згідно довідок №1260 та №1261 від 15.07.2016, виданих адміністрацією міста Червоний Луч луганської народної республіки,

- термін навчання на денній формі у Таганрогському судомеханічному технікумі по спеціальності "Радіоапаратобудівництво", що підтверджується довідкою №11/ок від 03.02.2017 та дипломом серії НОМЕР_1 виданим 24.06.1975;

- періоди проходження військової служби з 10.11.1975 по 14.11.1977, що підтверджується довідкою №5/7/223 від 05.08.2020, виданою відділом військового комісаріату луганської народної республіки по місту Ровеньки.

Розглянувши вказану заяву, відповідач листом від 30.10.20220 №24905-25549/С-02/8-2600/20 повідомив позивача, що відповідно до ч. 2,3 ст. 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" будь-які органи, їх посадові особи та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначенні у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими ч. 2 цієї статті, є недійсними і не створює правових наслідків. Враховуючи викладене, Головне управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві не взяв до уваги архівні довідки №1260, №1261 від 15.07.2016, які видані установою, яка в зазначений термін не перемістилася на територію яких, органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі та не є дійсною. Також рекомендував позивачу звернутися із відповідною заявою та довідкою про періоди навчання до відділу обслуговування громадян №6 (сервісний центр).

17.11.2020 позивач повторно звернувся до відповідач із заявою про перерахунок пенсії за віком.

Листом від 26.11.2020 за №2600-0309-8/168226 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило позивачу, що йому відмовлено в перерахунку пенсії за наданими документами та роз`яснено, що обчислення стажу роботи, яке дає право на пенсію за віком, можливо здійснити на підставі уточнюючих довідок, виданих підприємствами, установами, організаціями, які перереєструвались на території, підконтрольній українській владі.

Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Колегія суддів, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про обґрунтованість та правомірність висновків суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 46 Конституції України передбачено, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг, врегульовано Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV; в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Статтею 8 Закону №1058-IV закріплено право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до ч.1 ст.40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Згідно з ч.1-3 ст.44 Закону №1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058-IV затверджено постановою правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 № 22-1, затверджений в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з п.2.1 Порядку №22-1 до заяви про призначення (перерахунок) пенсії за віком додаються, зокрема, документи про стаж та довідка про заробітну плату особи за період страхового стажу до 1 липня 2000 року, а, починаючи з 1 липня 2000 року, індивідуальні відомості про застраховану особу надаються відділом персоніфікованого обліку.

За змістом п.п. "в" п. 7 Порядку №22-1 заробітна плата для призначення пенсії за період роботи до 1 липня 2000 року підтверджується довідкою підприємства, установи, організації (форма і зміст довідки визначено в додатку 1 Порядку).

Відповідно до п. 2.10 цього Порядку довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Отже, обов`язковою умовою для обчислення чи перерахунку пенсії з урахування заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами.

З вищенаведених правових норм вбачається, що за бажанням особа має право звернутися до органу Пенсійного фонду за обчисленням пенсії із врахування заробітної плати (доходу) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року, надавши довідку про заробітну плату, яка має містити інформацію про назву первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам. Така довідка є підставою для обчислення пенсії за умови її підтвердження первинними документами.

В свою чергу, колегія суддів зазначає, що підтвердження достовірності даних довідки здійснюється шляхом проведення органом Пенсійного фонду перевірки за місцем зберігання первинної документації, а не шляхом покладення на особу, яка звернулася за перерахунком пенсії, обов`язку щодо надання цих первинних документів.

З матеріалів справи вбачається, що позивач через веб-портал Пенсійного фонду України звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві з заявою, в якій просив здійснити перерахунок пенсії за віком з урахуванням:

- заробітної плати згідно довідок №1260 та №1261 від 15.07.2016, виданих Адміністрацією міста Червоний Луч луганської народної республіки,

- термінів навчання на денній формі у Таганрогському судомеханічному технікумі по спеціальності "Радіоапаратобудівництво", що підтверджується довідкою №11/ок від 03.02.2017 та дипломом серії НОМЕР_1 виданим 24.06.1975;

- періодів проходження військової служби з 10.11.1975 по 14.11.1977, що підтверджується довідкою №5/7/223 від 05.08.2020, виданої відділом військового комісаріату луганської народної республіки по місту Ровеньки.

Листом від 26.11.2020 за №2600-0309-8/168226 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило позивачу, що йому відмовлено в перерахунку пенсії за наданими документами та роз`яснено, що обчислення стажу роботи, яке дає право на пенсію за віком, можливо здійснити на підставі уточнюючих довідок, виданих підприємствами, установами, організаціями, які перереєструвались на території, підконтрольній українській владі.

Також вказано, що відповідно до ч. 2,3 ст. 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" будь-які органи, їх посадові особи та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначенні у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими ч. 2 цієї статті, є недійсними і не створює правових наслідків.

З огляду на викладене відповідачем вбачається, що єдиною підставою відмови у здійсненні перерахунку пенсії за вказані позивачем періоди на підставі наданих довідок визначено ту обставину, що надані позивачем уточнюючі довідки щодо вказаних періодів видані установами, які знаходяться на тимчасово окупованих територіях.

Так, судом встановлено, що позивачем до заяви про перерахунок пенсії долучено архівні довідки від 15.07.2016 №1260 та №1261 видані адміністрацією міста Хрустальний ( Красний Луч ) луганської народної республіки.

Із вказаних довідок вбачається, що позивач з 01.11.1978 по 13.10.1986 працював в Краснолучському АТП 12772 на посаді водія (накази №113/к від 31.10.1978 та №84/к від 15.10.1986).

Довідка №1260 від 15.07.2016 містить інформацію про виплачену позивачу заробітну плату під час роботи в Краснолучському АТП 12772.

Відповідно до п. 1, 3 ч. 1 ст. 3 Закону України від 15 квітня 2014 року №1207-VII "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" (далі - Закон №1207-VII) для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається: сухопутна територія тимчасово окупованих російською федерацією територій України, водні об`єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях; інша сухопутна територія України, внутрішні морські води і територіальне море України, визнані в умовах воєнного стану тимчасово окупованими Кабінетом Міністрів України

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №1085-р м. Хрустальний ( Красний Луч ) належить до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Закон України "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях" від 18.01.2018 №2268-VIII має на меті визначити особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях.

У межах тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях діє особливий порядок забезпечення прав і свобод цивільного населення, визначений цим Законом, іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права.

Згідно п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) розвиває цей принцип у своїй практиці. Наприклад, у справах "Лоізіду проти Туреччини" (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), "Кіпр проти Туреччини" (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та "Мозер проти Республіки Молдови та росії" (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016). "Зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного, - вважають судді ЄСПЛ, - Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать".

При цьому, у виняткових випадках визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про можливість застосувати практику Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів, виданих закладами, що знаходяться на території проведення антитерористичної операції, як доказів, оскільки не прийняття їх призведе до порушень та обмежень прав позивача на соціальний захист та гарантоване йому право на пенсійне забезпечення як громадянину, який працював на роботах зі шкідливими умовами праці.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом в постанові від 31.03.2021 по справі №0440/6809/18.

Таким чином, відсутність у позивача можливості надати відповідну довідку внаслідок знаходження архіву на тимчасово непідконтрольній українській владі території, не позбавляє позивача права на отримання пенсії, а тому посилання відповідача на ті обставини, що спірні довідки не можуть бути перевірені, є безпідставними, а тому неврахування довідок є порушенням конституційних прав позивача на отримання належного пенсійного забезпечення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 23 січня 2018 року у справі № 583/392/17, від 30 жовтня 2018 року у справі №234/3038/17, від 11 грудня 2018 року у справі № 360/1628/17, від 23 грудня 2019 року у справі № 235/2773/17 та від 04 березня 2020 року у справі № 235/2008/17, від 08 квітня 2020 року у справі №242/1568/17.

Крім того, Верховний Суд в постанові від 28 серпня 2018 року по справі №175/4336/16-а(2/175/97/16) (№ К/9901/20538/18) вказав, що відсутність у відповідача можливості здійснити перевірку відомостей на підприємстві, яке знаходиться на не підконтрольній українській владі території не може бути підставою для відмови особі у реалізації наявного у нього права на пенсійне забезпечення. Соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей. Тобто за умови підтвердження трудового стажу, як громадянин України, позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних (надуманих) підстав.

Таким чином, дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не прийняття довідок від 15.07.2016 №1260 та №1261, з підстав неможливості їх перевірки, у зв`язку з тим, що підприємство розміщується на території, яка тимчасово не контролюється українською владою, є протиправними.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу, що інформація щодо роботи ОСОБА_1 у період з 01.11.1978 по 13.10.1986 у Краснолучському АТП 12772 підтверджується також записами, які містяться у його трудовій книжці.

Щодо зарахування до страхового стажу періоду проходження позивачем військової служби у радянській армії , а саме з 10.11.1975 по 14.11.1977, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Враховуючи період проходження позивачем військової служби у зазначений період, слід застосувати Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затверджене Постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 № 590.

Підпунктом "к" частини 1 пункту 109 вказаного Положення передбачено, що крім роботи в якості робочого або службовця в загальний стаж роботи зараховується також служба в складі Збройних Сил СРСР.

Таким чином, позивач має право на врахування до страхового стажу його роботи проходження військової служби в армії.

Відповідно до статті 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 6 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) для підтвердження військової служби, служби цивільного захисту, служби в органах державної безпеки, розвідувальних органах, Держспецзв`язку приймаються: військові квитки; довідки територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин і установ системи Міноборони, МВС, МНС, Мінінфраструктури, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, Держприкордонслужби, Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС; довідки архівних і військово-лікувальних установ.

Відповідно до записів трудової книжки позивача, виданої 13.08.1975 вбачається, що позивач 30.10.1975 звільнений у зв`язку з призивом до лав радянської армії, а в період з 10.11.1975 по 14.11.1977 служба в радянській армії.

Також довідкою № 5/7/223 від 05.08.2020, виданою військовим комісаріатом луганської народної республіки м. Ровеньки підтверджено те, що ОСОБА_1 , проходив військову службу в період з 10.11.1975 по 11.11.1977. Підстава: архівна особиста справа офіцера запасу №3989.

При цьому, позиція відповідача щодо неможливості врахування до загального страхового стажу позивача вказаного періоду через те, довідка №5/7/223 від 05.08.2020 видана установою, яка розміщується на території, яка тимчасово не контролюється українською владою, не містить жодного нормативно-правового обґрунтування та прямо суперечить наведеним вище нормам законодавства.

Окрім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що позивач має відповідний запис у трудовій книжці щодо спірного періоду військової служби, та цей запис є належним та допустимим доказом підтвердження його трудового стажу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.02.2018 року, справа № 275/615/17, провадження №К/9901/768/17.

Відтак, із урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції підтримує висновок суду першої інстанції про наявність підстав для зарахування до стажу роботи позивача періоду проходження військової служби з 10.11.1975 по 11.11.1977.

Щодо не зарахування періоду навчання на денній формі у Таганрогському судомеханічному технікумі по спеціальності "Радіоапаратобудівництво" в період з 01.09.1971 по 30.06.1975, колегія суддів зазначає наступне.

Вказаний період навчання підтверджується дипломом Таганрогського судомеханічного технікуму, серії НОМЕР_1 виданого 30.06.1975.

Також, в трудовій книжці міститься запис про навчання позивача в технікумі, який виконаний на підставі диплому серії НОМЕР_1 (запис № 1).

Окрім того, на підтвердження вказаних обставин позивачем надано архівну довідку №11/ок від 03.02.2017 видану Таганроським коледжем морського приладобудування.

Згідно з пунктом "д" частини 3 статті 56 Закону № 1788-XII до стажу роботи, що дає право на пенсію, зараховується час навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Відповідно до пункту "е" статті 3 Закону № 1788-XII право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом, зокрема, вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти.

Згідно з п. 8 Порядку № 637 час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

Відтак у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній про навчання, страховий стаж за періоди роботи до 01.01.2004 встановлюється на підставі дипломів, посвідчень, свідоцтв, а також довідок та інших документів, що видані на підставі архівних даних і містять періоди навчання. Якщо у поданому документі про стаж вказано лише роки без зазначення точних дат, за дату береться 1 липня відповідного року.

Відповідно до Інструкції Інструкції №58, до трудових книжок за місцем роботи вносяться окремим рядком з посиланням на дату, номер та найменування відповідних документів, зокрема, запис про час навчання у вищих навчальних закладах.

Для студентів, слухачів курсів, учнів, аспірантів та клінічних ординаторів, які мають трудові книжки, навчальний заклад (наукова установа) вносить записи про час навчання на денних відділеннях (у тому числі підготовчих) вищих навчальних закладів. Підставою для таких записів є накази навчального закладу (наукової установи) про зарахування на навчання та про відрахування з числа студентів, учнів, аспірантів, клінічних ординаторів (пункт 2.16 Інструкції № 58).

Таким чином записом трудової книжки позивача та наданим дипломом серії НОМЕР_1 підтверджується період навчання, а тому період навчання на денній формі у Таганрогському судомеханічному технікумі по спеціальності "Радіоапаратобудівництво" в період з 01.09.1971 по 30.06.1975 підлягає зарахуванню до страхового стажу позивача.

З урахуванням викладеного, дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії позивача є протиправними.

Щодо позовних вимог зобов`язального характеру, колегія суддів зазначає наступне.

Критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб`єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб`єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 16.05.2019 по справі №812/1312/18.

Чинним законодавством України повноваження щодо перерахунку пенсій за віком покладено на територіальні органи ПФУ, а тому здійснення перевірки умов, визначених Законом №1058, покладається саме на останніх.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що пенсійним органом не перевірено дотримання суб`єктом звернення усіх визначених законом умов, необхідних для перерахунку пенсії за віком, належним способом захисту порушеного права є зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо здійснення перерахунку його пенсії, враховуючи висновки викладені у мотивувальній частині рішення суду.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції не оскаржувалось в частині відмови у задоволенні позовних вимог, то в цій частині таке судове рішення не переглядається судом апеляційної інстанції.

Зазначене узгоджується з позицією, викладеною в п. 13.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про судове рішення в адміністративній справі" від 20.05.2013 №7 , відповідно до якого у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.

Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всі наведені апелянтом доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві залишити без задоволення.

Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 03 вересня 2025 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 328 КАС України.

Суддя-доповідач Собків Я.М.

Суддя Сорочко Є.О.

Суддя Чаку Є.В.