Постанова від 20 травня 2026 р. у справі №420/27356/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/27356/25

Перша інстанція: суддя Єфіменко К.С.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Єщенка О.В.,

Казанчук Г.П.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційні скарги Приватного підприємства «Моноліт», Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 січня 2026р. по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Моноліт» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2025р. ПП «Моноліт» звернулося до суду із позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, у якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.04.2025р. №17403/15-32-04-05-18, прийняте ГУ ДПС в Одеській області на підставі Акту про результати камеральної перевірки від 3.03.2025р. №9545/15-32-04-05-14/30445708 в частині застосованого штрафу в сумі 29 147,49грн..

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що у березні 2025р. посадовою особою контролюючого органу проведено камеральну перевірку дотримання термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ПП “Моноліт” за червень, жовтень, листопад 2022р., за результатами якої складено Акт №9545/15-32-04-05-14/30445708 від 3.03.2025р, у висновках якого встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, визначених п.201.10 ст.201, п.89 підрозд.2 та 69.1 п.69 ідрозд.10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.

На підставі встановлених порушень, 16.04.2025р. податковий орган прийняв податкове повідомлення-рішення за №17403/15-32-04-05-18, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 29 147,49грн.

Позивач вважає вказане рішення податкового органу протиправним, незаконним та зазначив, що своєчасно виконати свої податкові зобов`язання ПП «Моноліт» не мало можливості у зв`язку із повною відсутністю зв`язку в мережі Інтернет за адресою офісу підприємства, а саме: м.Одеса Лідерсовський бульвар, 19/21, з підстав періодичного зникнення МАС - системи комунікаційного обладнання у період з 29.06.2022р. по 4.07.2022р. Також, у період з 4.07.2022р. по 15.07.2022р. спостерігалось періодичне зникнення доступу в мережі Інтернет, пов`язане з відсутністю живлення комутатора Cisco Catalyst-3750. Така ситуація з 24 лютого 2022р. склалася на всій території м.Одеси в результаті військової агресії рф проти України та численними пошкодженнями об`єктів енергосистеми, на що дії або бездіяльності посадових осіб ПП «Моноліт» ніяким чином не впливають. Перш за все, відключення зв`язку та Інтернету в липні 2022р. було пов`язано із довготривалими блекаутами та аварійними відключеннями електроенергії, що виникали в результаті постійних влучань в системи енергетики у м. Одесі.

Посилаючись на вказане просив позов задовольнити.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29 січня 2026р. задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 16.04.2025 №17403/15-32-04-05-18, прийняте ГУ ДПС в Одеській області на підставі Акту про результати камеральної перевірки від 3.03.2025 №9545/15-32-04-05-14/30445708 в частині застосованого штрафу в сумі 1 617,83грн..

У задоволенні решти позову – відмовлено.

Стягнуто з ГУ ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ПП «Моноліт» витрати зі сплати судового збору в розмірі 200грн..

В апеляційній скарзі ПП «Моноліт» просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення норм права.

В апеляційній скарзі ГУ ДПС в Одеській області просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, посилаючись на порушення норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарг без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючий орган приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині накладення на позивача штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних діяв не в межах та з порушенням норм податкового законодавства.

Вирішуючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи під час апеляційного розгляду, що підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 розділу І, п.75.1 ст.75,76.2 ст.76 ПК України, головним держаним інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб галузей промисловості будівництва управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС в Одеській області Ольгою Ільченко проведено камеральну перевірку дотримання термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН за червень, жовтень, листопад 2022р., за результатами якої складено акт за №9545/15-32-04-05-14/30445708 від 3.03.2025р., у висновках якого встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, визначених п.201.10 ст.201, п.89 підрозд.2 та 69.1 п.69 ідрозд.10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, встановлених згідно переліку, наведеному в акті перевірки, а саме:

1. Податкова накладна №1, дата складання ПН 1.06.2022р., дата реєстрації в ЄРПН ПН 8.07.2022р., граничний термін реєстрації в ЄРПН ПН 30.06.2022р., кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації ПН – 8, сума ПДВ на яку зареєстровано ПН – 60 000гр0н.;

2. Податкова накладна №2, дата складання ПН 2.06.2022р., дата реєстрації в ЄРПН ПН 7.07.2022р., граничний термін реєстрації в ЄРПН ПН 30.06.2022р., кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації ПН – 7, сума ПДВ на яку зареєстровано ПН – 20 000грн.;

3. Податкова накладна №3, дата складання ПН 6.06.2022р., дата реєстрації в ЄРПН ПН 8.07.2022р., граничний термін реєстрації в ЄРПН ПН 30.06.2022р., кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації ПН – 8, сума ПДВ на яку зареєстровано ПН – 43 333,33грн.;

4. Податкова накладна №4, дата складання ПН 9.06.2022р., дата реєстрації в ЄРПН ПН 8.07.2022р., граничний термін реєстрації в ЄРПН ПН 30.06.2022р., кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації ПН – 8, сума ПДВ на яку зареєстровано ПН – 63 333,33грн.;

5. Податкова накладна №5, дата складання ПН 14.06.2022р., дата реєстрації в ЄРПН ПН 12.07.2022р., граничний термін реєстрації в ЄРПН ПН 30.06.2022р., кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації ПН – 12, сума ПДВ на яку зареєстровано ПН – 83 333,33грн.;

6. Податкова накладна №6, дата складання ПН 15.06.2022р., дата реєстрації в ЄРПН ПН 11.07.2022р., граничний термін реєстрації в ЄРПН ПН 30.06.2022р., кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації ПН – 11, сума ПДВ на яку зареєстровано ПН – 5 296,67грн.;

7. Податкова накладна №6, дата складання ПН 20.10.2022р., дата реєстрації в ЄРПН ПН 16.11.2022р., граничний термін реєстрації в ЄРПН ПН 15.11.2022р., кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації ПН – 1, сума ПДВ на яку зареєстровано ПН – 14 578,33грн.;

8. Податкова накладна №7, дата складання ПН 31.10.2022р., дата реєстрації в ЄРПН ПН 16.11.2022р., граничний термін реєстрації в ЄРПН ПН 15.11.2022р., кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації ПН – 1, сума ПДВ на яку зареєстровано ПН – 800грн.;

9. Податкова накладна №20, дата складання ПН 30.11.2022р., дата реєстрації в ЄРПН ПН 16.12.2022р., граничний термін реєстрації в ЄРПН ПН 15.12.2022р., кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації ПН – 1, сума ПДВ на яку зареєстровано ПН – 800грн.;

Примірник акту ПП «Моноліт» отримано 19.03.2025р. Позивачем 31.03.2025р. направлено до ГУ ДПС в Одеській області заперечення на вказаний Акт №31/03/2025-01.

За результатами розгляду заперечень ПП «Моноліт», 22.04.2025р. товариством отримано від ГУ ДПС в Одеській області повідомлення щодо розгляду заперечення від 15.04.2025р. за №5321/КПР/15-32-04-05-06, а також 29.04.2025р. податкове повідомлення-рішення від 16.04.2025р. №17403/15-32-04-05-18, складеного на підставі акту перевірки від 3.03.2025р. №9545/15-32-04-05-14/30445708, в якому зазначено про порушення ПП «Моноліт» граничних термінів реєстрації податкових накладних ЄРПН, встановлених ст.201 ПК України, у період червня, жовтня, листопада 2022р. За затримку реєстрації податкових накладних, на підставі п.120-1.1 ст.120-1 ПК України застосовано штраф у розмірі 29 147, 49грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення ПП «Моноліт» 12.05.2025р. оскаржено в адміністративному порядку до ДПС України.

За результатами розгляду скарги, позивач 28.07.2025р. отримав рішення ДПС України від 15.07.2025р. №20251/6/99-00-06-03-01-06 про залишення без змін ППР ГУ ДПС в Одеській області від 16.04.2025р. №17403/15-32-04-05-18, а скарги без задоволення.

Позивач вважає висновки ДПС необґрунтованими, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте всупереч нормам чинного законодавства, що і стало підставою для звернення його в суд із відповідним позовом.

Перевіряючи правомірність оскаржуваних дій та рішень податкового органу, з урахування підстав, за якими позивач пов`язує їх протиправність та скасування, судова колегія виходить з наступного.

За змістом ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (надалі - ПК України).

Приписами п.75.1 ст.75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

При цьому, пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Порядок проведення камеральної перевірки, в свою чергу, безпосередньо встановлено ст.76 ПК України, п.76.1 та 76.2 якої, передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється у відповідності до вимог ст.86 ПК України.

1.01.2017р. набув чинності ЗУ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» за №1797-VIII від 21.12.2016р., яким до ПК України внесено зміни, зокрема щодо контрольно-перевірочної роботи.

Так, пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України доповнено другим абзацом, відповідно до якого предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Отже, судова колегія зазначає, що на момент проведення перевірки предметом камеральної перевірки окрім питань правильності оформлення податкових декларацій можуть бути і інші питання, такі як своєчасність реєстрації податкових накладних.

Аналізуючи вищевказане, колегія суддів вважає, що податковий орган в даних правовідносинах діяв в межах та на підставі чинних норм податкового законодавства України.

Що стосується встановлених порушень граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних, то колегія суддів виходить з наступного.

За правилами п.201.10 ст.201 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Так, положеннями п.120-1.1 ст.120-1 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого ст.201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог ст.192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

- 10% суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

- 20% суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 30% суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

- 40% суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

Аналізуючи вищевикладене, апеляційний суд зазначає, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафних санкцій, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої п.120-1.1 ст.120-1 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою).

У відповідності до положень Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України за №1307 від 31.12.2015р., до графи 8 податкових накладних вноситься - код ставки податку на додану вартість, за якою здійснюється оподаткування операцій з постачання товарів/послуг, що постачаються.

Зокрема, у графі 8 зазначається код ставки: 20 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою; 7 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за ставкою 7 відсотків; 901 - у разі здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою; 902 - у разі здійснення операцій з постачання на митній території України товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою; 903 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи під час апеляційного розгляду, що податкові накладні зареєстровані з порушенням граничних строків, при цьому позивачем не надано будь-яких доказів, які б підтверджувала протилежне.

З метою спростування вказаного факту та на підтвердження об`єктивної неможливості своєчасної реєстрації вказаних податкових накладних, позивачем суду надано листи ТОВ «МІРАТЕЛ» №431 від 4.07.2022р., №53 від 27.03.2025р., №01-05/25, які підтверджують відсутність зв`язку в мережі Інтернет за адресою офісу ПП «Моноліт», а саме: м.Одеса, Лідерсовський бульвар, 19/21, з підстав періодичного зникнення МАС - системи комунікаційного обладнання у період з 29.06.2022р. по 4.07.2022р.

Проте, судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що за адресою офісу ПП «Моноліт» дійсно не було об`єктивної можливості зареєструвати податкові накладні у строк з 29.06.2022р. по 4.07.2022р. включно, а спірні податкові накладні зареєстровано лише 7.07.2022р., 8.07.2022р., 11.07.2022р. та 12.07.2022р., тобто поза межами періоду, в який у підприємства позивача був відсутній доступ до мережі Інтернет.

Що стосується реєстрації податкових накладних у листопаді та грудні 2022р. №6, №7 та №20, то судова колегія зазначає наступне.

Для встановлення правомірності спірного рішення, суд має перевірити дотримання відповідачем процедури встановлених порушень.

Так, як вбачається із матеріалів справи, а саме із Акту перевірки від 3.03.2025р. №9545/15-32-04-05-14/30445708 та розрахунку штрафних санкцій, доданого до оскаржуваного рішення, до позивача застосована відповідальність за порушення строків складання ПН на підставі пп.201.10 ст.201 розділу V пункту 89 підрозділу 2 розділу та п.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України. При цьому, акт перевірки містить такі відомості: порядкових номер, дата складання ПН, дата реєстрації ПН, граничний строк реєстрації ПН, кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації ПН, сума ПДВ.

Судова колегія зазначає, що п.120-1.1 ст.120-1 ПК України встановлена юридична відповідальність за порушення платником податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної. При цьому законодавець окреслює ряд виключень, а саме визначено коло різновидів податкових накладних, за несвоєчасну реєстрацію яких, платник податків не підлягатиме юридичній відповідальності у порядку цієї норми.

Так, диспозиція п.120-1.1 ст.120-1 ПК України, передбачає, що штраф не застосовується за порушення граничних строків для реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Відповідно до п.75.1.1. ст.75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО, даних Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального та Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах.

Предметом камеральної перевірки також можуть бути: своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних.

При цьому форму податкової накладної та Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної" (в редакції, чинній на час складання спірних податкових накладних) .

Відповідно до пункту 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 року №1307 (далі - Порядок №1307) податкова накладна складається на дату виникнення податкових зобов`язань постачальника (продавця), крім випадків, передбачених Податковим кодексом України та цим Порядком.

Пунктом 8 Порядку №1307 при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" робиться помітка "X" та зазначається тип причини:

01 - Складена на суму збільшення компенсації вартості поставлених товарів/послуг (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 13 цього Порядку);

02 – Складена на постачання неплатнику податку;

03 - Складена на постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку;

04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання;

05 - Складена у зв`язку з ліквідацією основних засобів за самостійним рішенням платника податку;

06 - Складена у зв`язку з переведенням виробничих основних засобів до складу невиробничих;

07 - Складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України;

08 - Складена на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість;

09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість;

10 - Складена з метою визначення при анулюванні реєстрації платника податку податкових зобов`язань за товарами/послугами, необоротними активами, суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту та не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності;

11 - Складена за щоденними підсумками операцій;

12 - Складена на постачання неплатнику, в якій зазначається назва покупця (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 10 цього Порядку);

13 - Складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності;

14 - Складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента;

15 - Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, над фактичною ціною постачання.

21 - Складена на постачання послуг отримувачу (покупцю) нерезиденту, місце постачання яких розташоване на митній території України.

В інших випадках у верхній лівій частині податкової накладної тип причини не зазначається (нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються).

Аналізуючи вказане, судова колегія зазначає, що Порядком №1307 визначено оформлення податкової накладної, натомість п.201.10 ст.201 ПК України та п.89,90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України уточнюють процедуру реєстрації ПН у певний часовий період.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, що висновки податкового органу про вчинення позивачем порушення, ґрунтуються виключно на таких відомостях (дата складання ПН, дата реєстрації ПН, граничний строк реєстрації ПН, кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації ПН, сума ПДВ).

Разом з цим, із вказаних даних неможливо встановити, чи перевірялись податковим органом спірні ПН відповідно до вимог Порядку №1307.

Наявність у податкових накладних №6, №7 та №20 відмітки « 02», яка свідчить про складення податкової накладної на постачання неплатнику податку та відсутність в акті перевірки наведених відомостей, вказує на необґрунтованість прийняття в подальшому податкового повідомлення-рішення щодо податкових накладних №6, №7 та №20 на підставі пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «РуїзТорія проти Іспанії» (RuizToriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем не доведена правомірність оскаржуваного ППР від 16.04.2025р. №17403/15-32-04-05-18 про накладення на позивача штрафу у розмірі 1 617,83грн. за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних №6, №7 та №20, а тому вказане ППР в цій частині є протиправним та підлягає скасуванню.

В доводах апеляційних скарг апелянти посилалися на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скаргах доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311, 315, 316, 322 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Моноліт» – залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області – залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 січня 2026р. – залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: О.В. Єщенко

Г.П. Казанчук